Рішення № 21202025, 24.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2012Справа №5002-15/5245-2011 За позовом Малого підприємства «Каштак» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 51-В; ідентифікаційний код 20732544)

До відповідача Товариства з обмеженої відповідальністю «Кайзер» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Дружби, 45; ідентифікаційний код 35483905)

Про стягнення 275 756,26 грн.

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність №1/1 від 04.01.2012

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Мале підприємство «Каштак» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайзер» про стягнення 275756,26 грн., а саме: 230864,24 грн. основного боргу, 31628,40 грн. інфляційних втрат та 13263,62 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженої відповідальністю «Кайзер» звернулося до Малого підприємства «Каштак» із заявою №39 від 18.12.2008 про надання безвідсоткової позики у розмірі 260000,00 грн.

Протоколом загальних зборів учасників Малого підприємства «Каштак» №8 від 19.12.2008 вирішено: дати згоду на надання безвідсоткової позики Товариству з обмеженою відповідальністю «Кайзер» в сумі 260000,00 грн. шляхом укладання відповідного договору та дати згоду генеральному директору Малого підприємства «Каштак» Шутемову П.В. на підписання договору позики з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кайзер».

22.12.2008 між Малого підприємства «Каштак» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кайзер» (Позичальник) укладено|ув'язнений| договір позики (безвідсоткової цільової), (далі Договір, а.с.12), відповідно до пункту 1.1 якого, позикодавець в порядку та на умовах, визначеним даним договором, надає позичальнику безвідсоткову позику, а позичальник зобовязується повернути позику у визначений даним договором строк.

Пунктом 2.1 Договору визначений строк надання позики до 31.12.2009.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та є дійсним до моменту його повного виконання.

Позивачем за період з 24.12.2008 по 30.12.2008 були перечисленні грошові кошти у розмірі 255210,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.18-21):

·платіжне доручення №1403 від 24.12.2008 на суму 30000,00 грн.;

·платіжне доручення №1424 від 29.12.2008 на суму 60000,00 грн.;

·платіжне доручення №1425 від 29.12.2008 на суму 77 130,00 грн.;

·платіжне доручення №302 від 29.12.2008 на суму 50000,00 грн.;

·платіжне доручення №334 від 30.12.2008 на суму 38080,00 грн.

Листом №382 від 30.12.2008 позивач повідомив позивача про те, що у звязку з укладенням між ними договору позики, призначення платежу по платіжним дорученням №1403 від 24.12.2008 на суму 30000,00 грн., №1424 від 29.12.2008 на суму 60000,00 грн., №1425 від 29.12.2008 на суму 77 130,00 грн., №302 від 29.12.2008 на суму 50000,00 грн., №334 від 30.12.2008 на суму 38080,00 грн., а всього на 255210,00 грн., вважати наданням позики по договору від 22.12.2008.

Відповідач заборгованість по договору позики від 22.12.2008 перед позивачем погасив частково, в сумі 24345,76 грн., що підтверджується актами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог та банківськими виписками (а.с.13-17).

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором позики призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 230864,24 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобовязань за договором позики на суму 230864,24 грн., отже, дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 31628,40 грн. інфляційних втрат та 13263,62 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Ухвалами господарського суду АР Крим від 06.12.2011 та 27.12.2011 на позивача був покладений обов'язок надати суду документи необхідні для розгляду справи, а саме: детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми із зазначенням періодів утворення заборгованості.

Однак, представник позивача без поважних причин не представив належних затребуваних в нього судом документів.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачає залишення господарським судом позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на ненадання витребуваних судом документів, які необхідні для вирішення спору, перешкоджають повному та всебічному розгляду справи, суд не може розглянути позовні вимоги про стягнення з відповідача 31628,40 грн. інфляційних втрат та 13263,62 грн. 3% річних по суті, тому вважає за необхідне залишити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31628,40 грн. інфляційних втрат та 13263,62 грн. 3% річних без розгляду.

Залишення позовних вимог без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду у загальному порядку.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Кайзер» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Дружби, 45; ідентифікаційний код 35483905) на користь Малого підприємства «Каштак» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 51-В; ідентифікаційний код 20732544) 230864,24 грн. основного боргу та 4617,29 грн. судового збору.

3.В частині стягнення 31628,40 грн. інфляційних втрат та 13263,62 грн. 3% річних позов залишити без розгляду.

4.Повернути Малому підприємству «Каштак» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 51-В; ідентифікаційний код 20732544) з Державного бюджету м. Сімферополя (Державний бюджет м. Сімферополя 22030001, р/р 31216206700002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК) 897,84 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням №784 від 01.12.2011.

5.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 26.01.2012.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.