Рішення № 21199, 26.06.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2006 р.

Справа № 5/51

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/51

за позовом: акціонерного комерційного банку "Національний кредит", від імені якого діє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ, м. Світловодськ Кіровоградської області,

до відповідача І: товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Істок", м. Світловодськ Кіровоградської області,

відповідача ІІ: приватного малого підприємства "Нива", м. Світловодськ Кіровоградської області,

про стягнення 324502,98 грн. шляхом звернення стягнення на майно,

Представники:

від позивача - керуюча філією Мігачова Ю.Д. , довіреність № 10 від 10.01.06 ;

від відповідачів- не брали участі.

Акціонерний комерційний банк "Національний кредит", від імені якогодіє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодську, звернувся до господарського суду з позовною заявою, пред'явивши до відповідачів наступні позовні вимоги:

визнати розірваними кредитний договір № 42/05 від 17.06.2005 року, який укладений між позивачем та ТОВ "Істок", договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року, укладеного між позивачем та ТОВ фірмою "Істок", № 42/05-04 від 17.06.2005, укладеного між позивачем та приватним малим підприємством "Нива";

стягнути з відповідачів кредитну заборгованість в сумі 300000 грн. 00 коп., несплачені відсотки в сумі 21173 грн. 25 коп., шляхом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідачів відповідно до договорів застави № 42/05-01; № 42/05-04 від 17.06.2005 року та на інше майно відповідачів.

Позивачем, заявою від 09.06.2006 року № 1-162, уточнено позовні вимоги. Позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року та договорів застави № 42/05-01; № 42/05-04 від 17.06.2005 року. Відповідно до зазначеної заяви позивач просить стягнути відповідачів: заборгованість в сумі 300000,00 грн.; несплачені відсотки в сумі 21173,25 грн., шляхом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідно договорів застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року та № 42/05-04 від 17.06.2005 року.

Відповідачі відзив на позов не надали, позов не заперечили, участі в судовому засіданні не брали. В матеріалах справи знаходяться повідомлення про вручення поштового відправлення № 148528 та № 148780 з відміткою про вручення ухвал господарського суду, які були надіслані на адресу відповідачів рекомендованими листами. Зазначене свідчить, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. В зв’язку з неподанням відзиву на позовну заяву, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступне.

Між акціонерним комерційним банком "Національний кредит", від імені якого діє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ, (далі - Банк) та товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Істок" (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 42/05 від 17.06.2005 року.

Згідно п. 2.1 вказаного кредитного договору предметом останнього є надання Банком (позивачем у справі) Позичальнику (відповідачеві у справі) кредиту в грошовій формі в сумі 300000,00 грн. на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 3.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки в розмірі 23 простих відсотків річних.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору сплата основної суми позики за кредитом повинна відбуватися за графіком з розстроченням (додаток № 1), кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 16.02.2007 року. Зокрема, першу частину позики в сумі 21000 грн. Позичальник повинен був повернути 16.01.2006.

Згідно п. 2.3. кредит надавався за цільовим призначення: для придбання промислових і продовольчих товарів та інші виробничі потреби.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що нарахування відсотків починається з дати перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок контрагентів позичальника або з дати перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в залежності, що було першим, по день його повного погашення у відповідності до п. 2.2 цього договору на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком в останній робочий день поточного місяця за період з першого дня поточного місяця по останній день поточного місяця.

Згідно п. 3.4 відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному розмірі, в день погашення заборгованості.

Позивачем в повному обсязі виконано умови кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року щодо надання Позичальнику кредиту в сумі 300'000 грн. за платіжним дорученням № 220 від 17.06.2005 року.

Проте відповідачем І не повністю виконано умови кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року в частині повернення основного боргу за січень, лютий, березень 2006 року в загальній сумі 63000 грн., та сплати відсотків: за грудень 2005 року в сумі 5860,27 грн.; січень 2006 року в сумі 5860,27 грн.; лютий 5293,15 грн.; березень 2006 року (з 1 по 22 березня) в сумі 4158,90 грн.

Тобто, станом на 23.03.2006 року прострочена заборгованість відповідача І за кредитним договором становила 84173,25 грн.

Позивачем 24.02.2006 року направлено відповідачу І письмову вимогу про усунення порушення № 06-38, що полягає у невиконанні кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року. Відповідачі листом від 02.03.06 повідомили позивача про неможливість виконання у теперішній час зобов'язання за кредитним договором.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 статті 1054 вказаного Кодексу передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути проценти від суми позики у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Правилами частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Правилами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Банку про повернення наданої суми кредиту в розмірі 300'000 грн. та нарахованих процентів в сумі 21173,25 грн. є обгрунтовані та підтверджені документально, відповідач по справі не заперечив факту порушення ним умов кредитного договору.

Крім того, пунктом 3.6 кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо повернення кредиту є застава майна Позичальником у вигляді застави транспортного засобу марки ОДАЗ 9958 та товарів в обороті загальною заставною вартістю 121400,00 грн., про що свідчить договір застави № 42/05-01 від 17.06.2005. У відповідності до п. 1.1 вказаного договору застави заставодавець (відповідач у справі) передає в заставу заставодержателю (позивач у даній справі) у якості забезпечення виконання заставодавцем зобов’язань за кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року транспортний засіб (марка ОДАЗ 9958, реєстраційний номер 3153 ВС, 1993 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ЕІС № 125819 видане МРЕВ УДАІ м. Світловодськ 19.02.1999 року, балансовою вартістю 13827,00 грн.) та товари в обороті загальною заставною вартістю 121400,00 грн. (опис № 1 від 17.06.2005 року, що є невід'ємною частиною договору), які належать заставодавцеві на праві власності і знаходиться на надання майна в заставу: м. Світловодськ, вул. Комарова, 116.

Крім того, на виконання кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року між позивачем та малим приватним підприємством "Нива" укладено договір застави № 42/05-04 від 17.06.2005 року. Відповідно до п. 1.2 договору застави № 42/05-04 від 17.06.2005 року предметом застави є майно, зазначене в описі № 1 від 17.06.2005 року, що є невід'ємною частиною даного договору застави, яке належить на праві власності заставодавцеві і знаходиться за адресами: м. Світловодськ, вул. Комарова, 116, інше майно м. Світловодськ, вул. Артема, 10/5.

Згідно п. 7.1 договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року та п. 5.1 договору застави № 42/05-04 від 17.06.2005 року визначено випадки за яких заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно та його реалізацію незалежно від настання строку виконання зобов'язання кредитним договору № 42/05 від 17.06.2005 року.

Пунктом 5.1.1 договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року та пунктом 3.1.1 договору застави № 42/05-04 від 17.06.2005 року визначено право заставодержателя без будь-яких обмежень зі сторони заставодавця перевіряти документально та фактично наявність, стан, умови збереження предмету застави.

Згідно ст. 20 Закону України "Про заставу" № 2654-ХІІ від 02.10.1992 року заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-ІV від 18.11.2003 звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частин 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У даному випадку п. 7.1 договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року та п. 5.1 договору застави № 42/05-04 від 17.06.2005 року, укладених між акціонерним комерційним банком "Національний кредит", від імені якого діє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ, та відповідно товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Істок", малим приватним підприємством "Нива", позивач має право задовольнити свої, забезпечені заставою, вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 2 статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано в установлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідач не виконав свої зобов’язання, тим самим порушив вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України та умови кредитного договору.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитись від позову.

Згідно заяви від 09.06.2006 року № 1-162 позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року та договорів застави № 42/05-01; № 42/05-04 від 17.06.2005 року.

Згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині розірвання кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року та договорів застави № 42/05-01; № 42/05-04 від 17.06.2005 року. Наслідки відмови від позову роз'яснені.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача про звернення стягнення на майно передане в заставу відповідно до договору застави № 42/05-01 від 17.06.2006 року та договору застави № 42/05-04 від 17.06.2006 року та стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 300000,00 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 21173,25 грн.

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині розірвання кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року та договорів застави № 42/05-01; № 42/05-04 від 17.06.2005 року.

Провадження у справі за позовними вимогами в частині розірвання кредитного договору № 42/05 від 17.06.2005 року та договорів застави № 42/05-01; № 42/05-04 від 17.06.2005 року припинити.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 300000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 21173,25 грн. шляхом звернення стягнення на майно, передане в заставу відповідно договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року і договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року задовольнити.

Стягнення заборгованості за кредитним договором № 42/05 від 17.06.2005 року в сумі 300000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 21173,25 грн., судові витрати на державне мито в сумі 3211,73 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на користь акціонерного комерційного банку "Національний кредит", від імені якого діє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ, м. Світловодськ Кіровоградської області (м. Світловодськ, вул. Леніна, 50, ідентифікаційний код 24716170) звернути на майно, передане в заставу згідно:

договору застави № 42/05-01 від 17.06.2005 року відповідно опису № 1 від 17.06.2005 року, предметом якого є: транспортний засіб (марка ОДАЗ 9958, реєстраційний номер 3153 ВС, 1993 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ЕІС № 125819 видане МРЕВ УДАІ м. Світловодськ 19.02.1999 року, балансовою вартістю 13827,00 грн., що належить товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Істок" (м. Світловодськ, Кіровоградська область, вул. Артема, 10/5, ідентифікаційний код 13768889) та знаходиться на момент надання в заставу за адресою: м. Світловодськ, вул. Комарова, 116;

договору застави № 42/05-04 від 17.06.2005 року, предметом якого є майно, що використовуються заставодавцем у процесі виробничої діяльності - товари в обороті, згідно опису № 1 від 17.06.2005 року, яке належить малому приватному підприємству "Нива" (м. Світловодськ, Кіровоградська область, вул. Артема, 10/5, ідентифікаційний код 2222538), та знаходиться на момент надання в заставу за адресою: м. Світловодськ, вул. Комарова, 116.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на все інше майно відповідачів відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

О.А. Змеул