Рішення № 21196059, 18.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р. Справа № 5023/9265/11

вх. № 9265/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. № 180 від 23.12.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - Іваненко Є.В., посв. № 355 від 19.10.09 р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ема-цемент", м. Київ 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 136596,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 136596,80 грн., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 20.12.11 р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 18.01.12 р..

06.01.2012 р. через канцелярію суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог та судового збору, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 527605,14 грн. та витрати на судовий збір. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим виготовив креслення та здійснив поставку і монтаж металоконструкцій з порушенням строків, передбачених умовами договору.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 ГПК України вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити розмір позовних вимог, дане уточнення приймається судом до розгляду як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач в судовому засіданні 10.01.12 р. надав до суду письмові пояснення, в яких проти позовних вимог заперечує повністю, просить в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях (вх.№ 255 від 10.01.12 р.).

В судовому засіданні 10.01.12 р. оголошено перерву до 16.01.12 р.. Після перерви судове засідання продовжено.

Відповідач надав до суду пояснення, в яких посилається на те, що відповідно до приписів чинного законодавства України, пеня стягується від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені за договором № 06/02 від 07.02.11 р. за прострочення виконання обов'язків відповідача щодо поставки та монтажу металоконструкцій, вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначені пояснення долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.01.12 р. оголошено перерву до 18.01.12 р.. Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач в судовому засіданні 18.01.12 р. надав письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмових поясненнях щодо первісних та збільшених позовних вимог та в судовому засіданні 18.01.12 р. проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обов'язки відповідача, про порушення яких зазначає позивач, за умовами договору виникають у зв'язку з виконанням позивачем своїх зустрічних обов'язків. Відповідач не визнає факт наявності порушення з його вини обов'язків, передбачених договором, вважає, що позивачем неправильно здійснений розрахунок неустойки, оскільки нарахування пені в частині поставки взагалі не передбачено чинним законодавством України, а нарахування в частині монтажу здійснюється, виходячи з суми недовиконаних у строк робіт.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 310757,72 грн. з наступних підстав.

Як встановлено судом, сторони 07.02.11 р. уклали договір поставки № 06/02, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався в обумовлений строк виготовити та передати позивачеві металоконструкції, покриті грунтовочним шаром, в комплекті (далі разом - товар), назва, асортимент, орієнтовна кількість, технічні характеристики, якість та за потреби ціна якого, визначена сторонами у специфікації креслень КМ, а позивач зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього відповідачу встановлену вартість.

Відповідно до п.3.1.1 договору, строк поставки і монтажу товару складає 75 робочих днів (із розрахунку: 20 робочих днів - виготовлення креслень КМ, 55 робочих днів - виготовлення і монтаж комплекту металоконструкцій, покрівельного покриття, стінової огорожі). Сторони зобов'язані протягом трьох календарних днів від дати укладення договору підписати технічне завдання.

Посилання відповідача на те, що станом на 07.03.11 р. у відповідача була відсутня належним чином затверджена остаточна редакція Технічного завдання до договору поставки № 06/02 від 07.02.11 р., не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно п.1 "Общих указаний" Креслень марки КМ на листі 1-1 креслень, креслення розроблені по технічному завданню замовника від 15.02.11 р.(а.с.82).

Як вбачається із змісту договору обов'язку підписання додаткових технічних завдань щодо виготовлення креслень сторонами не передбачено.

Відповідно до п.3.1.2 договору строк виготовлення креслень КМ починається з моменту отримання відповідачем передплати згідно п.5.2.1 цього договору.

Відповідно до п.5.2.1 договору, для виконання відповідачем креслень позивач здійснює оплату протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору та отримання відповідачем технічного завдання від позивача, останній сплачує суму 600000,00 грн. на підставі рахунку-фактури.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору, після його підписання 07.02.11 р., платіжним дорученням № 51 - 09.02.2011 р. здійснив попередню оплату в розмірі 600000,00 грн. з призначенням платежу "авансовий платіж зг дог. № 06/02 від 07.02.11 р.".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач в частині перерахування попередньої оплати в сумі 600000,00 грн. умови договору виконав належним чином, та у строки, визначені сторонами.

Відповідач до виконання своїх зобов'язань за договором в частині виготовлення креслень КМ своєчасно не приступив. Зазначені креслення були виконані відповідачем та направлені на адресу позивача 24.05.11 р., про що свідчить супровідний лист за вих. № 170/01 від 24.05.11 р. (а.с.20), які отримані позивачем 26.05.11 р. за вх. № 104 та затверджені останнім 28.06.11 р..

Враховуючи викладене, позивач документально довів факт прострочення відповідачем строку виготовлення креслень.

Прострочення відповідачем строку виконання креслень, потягло за собою і прострочення виконання поставки та монтажу металоконструкцій, про що свідчить акт здачі-приймання об'єкта до договору поставки № 06/02 від 07.02.11 р., відповідно до якого згідно з специфікацією креслень КМ на об'єкті "Склад пакетування" металоконструкцій змонтовано на 100% лише 15.12.11 р.. Зазначений акт підписано представниками обох сторін. (а.с.73).

Відповідно до п.3.7.1 договору, до початку монтажних робіт, позивач зобов'язаний передати в розпорядження відповідача площадку для будівничо-монтажних робіт з вказівкою місця складування матеріалів.

Позивачем надано до суду лист від 23.06.11 р. вих.№ 121 (а.с.71), який направлявся на адресу відповідача, в якому позивач просив останнього направити представників ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" для огляду, перевірки якості робіт та прийняття конструкцій - ростверків та фундаментів під площадку для будівничо-монтажних робіт. Представник відповідача для підписання зазначеного акту не з'явився, про причини нез'явлення позивача не повідомив. 27.06.11 р. акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій фундаментів був підписаний представниками будівельно-монтажної організації та позивача. Представник відповідача для підписання зазначеного акту не з'явився.

Оскільки прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань по виготовленню креслень КМ призвело і до прострочення поставки всієї кількості товару і до прострочення виконання монтажних робіт в повному обсязі, у зв'язку з чим базою для нарахування пені є загальна сума вартості недопоставленого товару та невиконаних монтажних робіт в розмірі 853730,00 грн., з яких 698485,00 грн. - вартість недопоставленого товару та 155245,00 грн. - вартість невиконаних монтажних робіт.

Відповідно до п.7.1.1 договору, порушенням договору є невиконання або неналежне виконання умов договору, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору і розрахунків за них.

Відповідно до п.7.3 договору у випадку невиконання зобов'язань у строки, передбачені п.3.1.1, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,2% від вартості недопоставленого товару або невиконаних монтажних робіт за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту договору позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 527605,14 грн., яку просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Як вбачається судом з наданого позивачем розрахунку пені, останній нарахував відповідачеві пеню за прострочення за 229 днів поставки і виконання монтажних робіт.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд, перевіривши правомірність нарахування пені позивачем, дійшов висновку, позивач здійснив нарахування пені з перевищенням терміну, визначеного ст.232 ч.6 ГК України, у зв'язку з чим позовна вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 310757,72 грн. за 182 дні, як це передбачено чинним законодавством України.

Що стосується заперечень відповідача в частині невідповідності чинному законодавству України п.7.3 договору про стягнення з Постачальника пені у вигляді відсотків від суми недопоставленого товару або недовиконаних робіт, а тому застосуванню не підлягає, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одночасно, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству.

Тобто, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору відповідач в обумовлений строк свої зобов'язання в повному обсязі не виконав.

Частиною 2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містять і ст.ст.610,611 ЦК України, якими визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст.230 ЦК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Норми Цивільного кодексу України, а саме ст.549 визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів.

Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК України.

А відтак, це не повинно бути підставою і для висновку про те, що відповідна умова договору не підлягає застосуванню.

Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки товару, а саме виготовлення креслень, поставки та монтажу металоконструкцій, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 7.3 договору пені.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 310757,72 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 549, 610, 611, 626, 627 ЦК України, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст.22, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", код ЄДРПОУ 37191082 (61007, м.Харків, вул.Свистуна,11, п/р 2600906480027 в ПАТ КБ "Правекс-банк", МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМА-ЦЕМЕНТ", код ЄДРПОУ 37194206, (01011, м.Київ, вул.Рибальська,13, поштова адреса: 01034, м.Київ, вул. Велика Житомирська,20, п/р 26003301017244 в ПАТ "Терра Банк", МФО 380601) - 310757,72 грн. пені, 6215,15 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 20.01.12 р.