Рішення № 21195945, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 4/17-4557-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки"; до відповідача Державного підприємства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом

про стягнення 231255 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: не з”явився;

Від відповідача: ОСОБА_1- по довіреності;

Суть спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом 231255грн., з яких 8100грн.- основний борг, 2430 грн. 3% річних та 147825грн. -пені .

Відповідач надав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2006року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" (далі Позивач ) та Державним підприємством "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” ( далі Відповідач) укладено договір про надання послуг по охороні обєктів за № 21/2006 ( далі Договір ).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3 договору даний договір вступає в силу з 01.12.2006р. та діє до 30.11.2007р. Договір вважається продовженим на наступний строк, якщо ні одна із сторін не заявила про його розірвання за закінченням терміну дії у письмовому вигляді.

Так як ні одна із сторін письмово не заявила про закінчення терміну дії договору то він вважається продовженим.

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач приймає під охорону територію, яка належить Відповідачу за адресою: м. Одеса, Газовий провулок, 4

Відповідно до п. 3.1 вартість послуг, порядок та строк розрахунків замовником послуг виконавця, визначається сторонами та оформляється Додатком №1, яке є невідємною частиною договору та вступає в силу одночасно з підписанням договору.

П. 4 додатку №1 до договору передбачено, що замовник зобовязан сплачувати суму, за послуги охорони до 10 числа наступного місяця, по оформленню акту виконаних послуг.

Позивач свої зобовязання виконав, що підтверджується актами про надання послуг

Але, у встановлений умовами договору строк, відповідач в порушення своїх зобовязань не сплатив борг у сумі 81000грн., що підтверджується актами звіряння станом на 31.12.2011р..

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання по погашенню заборгованості не виконав в повному обсязі і тому суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 81000грн..

Що стосується вимог позивача щодо стягнення суми пені в розмірі 61915грн. та суми 3%річних в сумі 4860грн., то згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відсутність обґрунтованого та докладного розрахунку, з підтверджуючими доказами, суми пені в розмірі 61915грн. та суми 3%річних в сумі 4860грн., позовні вимоги у цій частині позову не підлягають задоволенню.

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі стягнення основного боргу в розмірі 81000грн..

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом код 01126996 (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба міжрегіональної безпеки" код 31182022 ( м. Одеса, Люстдорфська дорога, 101) 81000грн.- основний борг, державне мито 810 грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236 грн..

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23 січня 2012 року.

Суддя Літвінов С.В.