Рішення № 21195671, 16.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 4/5009/7352/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Прокурора Василівського району Запорізької області, (71600, м. Василівка Василівського району Запорізької області, вул. Приморська, буд. 32) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області, (71612, с. Камянське Василівського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 21)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (71612, АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, (690351, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 72-А)

про стягнення 61 863,75 грн. шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами, та зобовязання привести земельну ділянку у належний санітарний стан

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від прокуратури Романов Р.О. посвідчення № 83 від 06.08.2008 р.;

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився;

16.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор Василівського району Запорізької області з позовною завою в порядку ст. 2 ГПК України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області, с. Камянське Василівського району Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Камянське Василівського району Запорізької області (ПП ОСОБА_2) про стягнення з відповідача 61 863,75 грн. шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами, та про зобовязання відповідача привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, у належний санітарний стан, шляхом звільнення її від відходів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/7352/11, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 4/5009/7352/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучена Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, м. Запоріжжя, судове засідання призначено на 12.12.2011 р., у сторін, третьої особи і прокурора витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У звязку і неявкою в судове засідання сторін, третьої особи і прокурора розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.01.2012 р.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням прокурора, присутнього в судовому засіданні 16.01.2012 р., розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

11.01.2012 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ПП ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи, якою відповідач просить суд відкласти розгляд справи № 4/5009/73352/11, призначений на 16.01.2012 р., у звязку із тим, що ним збираються докази, які він бажає надати суду для повного та обєктивного вирішення спору судом.

Розглянувши подану відповідачем заяву, заслухавши думку прокурора з цього приводу, судом заява про відкладення судового засідання відхилена.

При вирішенні даної заяви суд виходив з того, що зазначені відповідачем обставини не є обовязковими для відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України. Статтею 1 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають, в тому числі, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності. Відповідно до положень ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/7352/11 відповідач був повідомлений завчасно ухвалою суду від 12.12.2011 р. про відкладення розгляду справи, яка на адресу суду відділенням поштового звязку не поверталася. Таким чином, в судовому засіданні, призначеному на 16.01.2012 р., представляти інтереси відповідача міг або приватний підприємець особисто або інша особа, повноваження якої підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Крім того, у поданій заяві відповідач не зазначив, які саме докази ним збираються, а тому суд не може дійти обґрунтованого висновку, що ці докази можуть мати суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору у справі № 4/5009/7352/11 по суті. Також судом враховано те, що за заявою відповідача від 09.12.2011 р. судом вже відкладався розгляд справи на 16.01.2012 р.

Представник позивача в судове засідання 16.01.2012 р. повторно не зявився, про від відмову від позову прокурора не заявив, про поважність причин неявки суд завчасно не попередив.

Третя особа в судове засідання 16.01.2012 р. також не зявилася без обґрунтування поважності причин неявки уповноваженого представника в судове засідання.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/7352/11 позивач та третя особа повідомлялися належним чином ухвалою суду від 16.11.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/7352/11 та ухвалою суду від 12.12.2011 р. про відкладення розгляду справи № 4/5009/7352/11, які на адресу суду відділенням поштового звязку не поверталися.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що 16.01.2012 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 4/5009/7352/11, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача, відповідача та третьої особи.

Заявлені прокурором вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 49 ГК України, ст., ст. 125, 126, 157, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України “Про відходи” і полягають в тому, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що в порушення вимог ст. 17 Закону України “Про відходи” за відсутністю відповідного дозволу на розміщення відходів відповідач внаслідок неналежного ставлення до своїх службових обовязків допустив у період з 30.12.2010 р. по 30.08.2011 р. розміщення на орендованій земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка не вкрита асфальтним покриттям, промислових відходів у вигляд залишків паливно-мастильних матеріалів від сільськогосподарської техніки, яка використовується в господарській діяльності, та будівельного сміття, чим забруднив земельні ресурси. Вказана земельна ділянка знаходиться в орендному користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.12.2010 р., укладеного ПП ОСОБА_2 та Камянською сільською радою строком на 49 років. Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.08.2011 р., складеного Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області, та відповідних Розрахунків розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, загальна площа засмічених ділянок склала 0,1537 га, чим спричинено шкоду на загальну суму 61 863,75 грн. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх адміністративно-господарських обовязків по управлінню та розпорядженню майном у вигляд сільськогосподарської техніки, через несумлінне ставлення до них, шляхом порушення правил розміщення техніки та будівельного сміття, допущено забруднення земельної ділянки шкідливими для довкілля відходами, що створило небезпеку для навколишнього природного середовища та завдало державі істотну матеріальну шкоду, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у звязку із чим 27.10.2011 р. відносно ОСОБА_2 прокуратурою Василівського району Запорізької області порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 367 КК України. Допитаний 01.11.2011 р. у якості підозрюваного ОСОБА_2 факт забруднення земельної ділянки визнав у повному обсязі, однак земельна ділянка у належний санітарний стан відповідачем ще не приведена. Враховуючи зазначене, прокурор просить суд позов задовольнити повністю.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі рішення Камянської сільської ради № 18 від 17.11.2010 р. ПП ОСОБА_2 та Камянською сільською радою укладений договір оренди земельної ділянки від 16.12.2010 р., зареєстрований 30.12.2010 р. у Василівському відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за № 041026600200.

Згідно умов договору оренди земельної ділянки від 16.12.2010 р. ПП ОСОБА_2 (відповідач у справі) отримав земельну ділянку площею 2,0 га, що знаходиться на території АДРЕСА_2, в оренду строком на 49 років для обслуговування зерносховища, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці. (п., п. 1, 2, 3, 7 договору).

Згідно пунктів 15, 16 договору оренди земельної ділянки від 16.12.2010 р. земельна ділянка передавалася в оренду відповідачу виключно для сільськогосподарських потреб.

30.08.2011 р. головним спеціалістом-державним інспектором відділу екоконтролю за використанням земель, надр та поводження з відходами Державної екологічної інспекції в Запорізькій області Домбровським М.О. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП ОСОБА_2 на території Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області при утилізації відходів, засміченні земель та законності зняття шару ґрунту.

Перевіркою було встановлено, що на земельній ділянці площею 2,0 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 Василівського району Запорізької області та яка знаходиться в орендному користуванні ПП ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.12.2010 р. реєстр. № 041026600200, знаходиться обєкт нерухомості, позначений за документами як “зерносховище”, однак за фактом, окрім зазначеного призначення, вказане приміщення використовуються також як майстерня для ремонту двигунів, інших механізмів і машин. Ознаки ведення ремонтних робіт з машинами і механізмами були встановленні і навколо зазначеного обєкту нерухомості. Під час перевірки було виявлено, що на земельній ділянці з південної сторони від обєкту нерухомості площею 1062,0 кв.м. знаходяться машини та агрегати сільськогосподарського призначення. Зазначені машини та агрегати знаходяться на земельній ділянці, що не вкрита твердим покриттям. Гідравлічне мастило, залишки паливно-мастильних матеріалів з механізмів, розчини пестицидів та агрохімікатів, стікаючи з машин та механізмів у вигляд стічних вод потрапляють на земельну ділянку. Тобто вказана земельна ділянка при різному ступені засміченості вкрита відходами, що не є комунальними і побутовими, а відносяться до промислових відходів. Також було встановлено, що на земельній ділянці площею 13 кв.м. окрім промислових відходів та сміття знаходяться три повні діжки з паливно-мастильними матеріалами. Крім того, навколо приміщення “зерносховище” на земельній ділянці площею 462 кв.м. розміщено будівельне сміття.

За результатами проведеної перевірки був складеній Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.08.2011 р.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.08.2011 р. був підписаний відповідачем без жодних зауважень та заперечень.

Відповідно до Розрахунків розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, виконаних Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області на підставі Методики визначення розміру шкоду, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.2007 р. № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 4228/13689, загальний розмір шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки загальною площею 0,1537 га, що знаходиться в межах землекористування ПП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 Василівського району Запорізької області, становить 61 863,75 грн. (18 595,50 грн. /площа засміченої земельної ділянки 462 кв.м./ + 42 745,50 грн. /площа засміченої земельної ділянки 1062 кв.м./ + 523,25 грн. /площа засміченої земельної ділянки 13 кв.м./).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх адміністративно-господарських обовязків по управлінню та розпорядженню майном у вигляд сільськогосподарської техніки, через несумлінне ставлення до них, шляхом порушення правил розміщення техніки та будівельного сміття, допущено забруднення земельної ділянки шкідливими для довкілля відходами, що створило небезпеку для навколишнього природного середовища та завдало державі істотну матеріальну шкоду, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у звязку із чим 27.10.2011 р. відносно ОСОБА_2 прокуратурою Василівського району Запорізької області порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 367 КК України.

Допитаний 01.11.2011 р. у якості підозрюваного ОСОБА_2 факт забруднення земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки наданої йому за договором оренди від 16.12.2010 р. реєстр. № 041026600200, за адресою: АДРЕСА_2 Василівського району Запорізької області, будівельним сміттям та промисловими відходами визнав у повному обсязі, однак пояснив, що земельна ділянка знаходиться в тому ж стані. В подальшому планується створення твердого покриття та очищення забрудненої території.

На підставі вище викладених фактів прокурор звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ПП ОСОБА_2 61 863,75 грн. шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами, та про зобовязання ПП ОСОБА_2 привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, у належний санітарний стан, шляхом звільнення її від відходів.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Пунктом “б” частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України (ЗК України) встановлено, що землекористувачі зобовязані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст., ст. 52, 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування. Суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно з п. “з” ч. 1 ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи обєктах.

Статтею 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГК України за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 р. № 963-IV наведено визначення терміну “забруднення земель” це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Відповідно до ст., ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобовязання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків(шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Матеріалами справи доведено, на невкритій асфальтним покриттям земельній ділянці, розташованій на території Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області, АДРЕСА_2, наданій ПП ОСОБА_2 йому для використання у сільськогосподарських потребах на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.12.2010 р. реєстр. № 041026600200, за відсутністю відповідного дозволу на розміщення відходів відповідачем допущено розміщення промислових відходів у вигляді залишків паливно-мастильних матеріалів від сільськогосподарської техніки, яка використовується в господарській діяльності, та будівельного сміття. Зазначені дії відповідача призвели до забруднення земельних ресурсів. Зокрема, це підтверджується Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.08.2011 р. та Постановою від 27.10.2011 р. про порушення відносно ОСОБА_2 кримінально справи за ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 367 КК України.

Виходячи з приписів Методики визначення розміру шкоду, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.2007 р. № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 4228/13689, Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області була розрахована шкода, зумовлена засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, розмір якої склав 61 863,75 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність розрахунку шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та встановлено, що розрахунок виконано вірно.

Відповідач доказів отримання відповідної дозвільної документації (дозволу на розміщення відходів) суду не надав.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що вимога про відшкодування шкоди може предявлятися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Приписами статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи вище викладене, суд вважає наявними підстави для стягнення з ПП ОСОБА_2 61 863,75 грн. шкоди, завданої внаслідок засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів недопущення порушення природоохоронного законодавства у вигляду засмічення земельних ресурсів суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про стягнення з ПП ОСОБА_2 61 863,75 грн. шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами, та про зобовязання ОСОБА_2 привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у належний санітарний стан, шляхом звільнення її від відходів є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. 49 ГК України, ст., ст. 1, 16, 22, 1166, 1188 ЦК України, ст., ст. 96, 157, 211 ЗК України, Законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про відходи”, “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області, с. Камянське Василівського району Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Камянське Василівського району Запорізької області про стягнення 61 863,75 грн. шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами, та про зобовязання привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у належний санітарний стан, шляхом звільнення її від відходів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (71612, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області, (71612, с. Камянське Василівського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 21, код ЄДРПОУ 34677040, на р/р № 33214815700049, в УДК в Запорізькій області, МФО 813015) 61 863 (шістдесят одну тисячу вісімсот шістдесят три) грн. 75 коп. шкоди, завданої внаслідок засмічення земельних ресурсів. Видати наказ.

3. Зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_2, (71612, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у належний санітарний стан, шляхом звільнення її від відходів.

У разі добровільного невиконання, видати наказ на примусове виконання рішення.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (71612, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31210206700007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку 050) 2 352 (дві тисячі триста пятдесят дві) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “20” січня 2012 р.

20.01.2012