Рішення № 21195608, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 24/329пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Д?яковій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного підприємства «Іванич», м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк

про: визнання недійсним акту приймання-передачі природного газу

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Іванич», м.Донецьк

про: стягнення 33892,61 грн.

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): не зявились

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_1 за довір. № 266 від 19.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Іванич» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про визнання недійсним акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. на обсяг газу 8705 куб.м.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 203, 215, 628-629, 714 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання природного газу з додатками до нього, акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. на обсяг газу 8705 куб.м. та 403 куб.м., копію заяви №1 від 08.11.2011р. та статутні документи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що складення двох різних актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2011р. пов'язано з тим, що 11.10.2011р. набув чинності Закон України від 20.09.2011р. № 3741-VI «Про внесення зміни до розділу XX Податкового кодексу України щодо застосування нульової ставки з податку на додану вартість», яким було введено в дію закон про справляння податку на додану вартість за нульовою ставкою щодо операцій з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (крім операцій з постачання такого газу для населення, установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших споживачів, що не є платниками цього податку). Тобто, з жовтня 2011р. при розрахунках за природний газ виникає два періоди за які справляються різні ставки ПДВ і як наслідок, встановлюється різна ціна на природний газ, а саме з 01.10.2011р. по 10.10.2011р. ПДВ 20%, з 11.10.2011р. по 31.10.2011р. ПДВ 0%.

Щодо розрахунку обсягу природного газу відповідач пояснив, що з 01.10.2011р. по 11.10.2011р. розрахунок був зроблений згідно показань коректору та склав 403 куб.м, про що складений відповідний акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2011р., який підписаний позивачем та скріплений його печаткою без зауважень, що свідчить про те, що даний акт не заперечується позивачем та підлягає оплаті. Розрахунок спожитого природного газу підприємством позивача з 11.10.2011р. по 01.11.2011р. в об'ємі 8 705 куб.м був зроблений відповідачем розрахунковим шляхом, а саме, з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. - за показаннями коректору обсяг спожитого газу склав 792 куб.м., крім того, технологічні втрати за період з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. - 0,26 куб.м., а з 19.10.2011р. по 01.11.2011р. - на підставі п.5.7., п.5.9, п.5.13, п.5.13.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 р. за № 67/11941 за потужністю газоспоживаючих приладів позивача у звязку з тим, що 19.10.2011р. сплив строк державної повірки коректору об'єму газу ПП «Іванич». За підрахунком відповідача за 13 днів з 19.10.2011р. по 01.11.2011р. обсяг спожитого позивачем газу склав 7912 куб.м., крім того, технологічні втрати за період з 19.10.2011р. по 01.11.2011р. - 0,74куб.м. Загальний об'єм спожитого газу за період з 11.10.2011р. по 01.11.2011р. склав 8705 куб.м, про що був складений відповідний акт приймання-передачі природного газу № 5608-Г від 31.10.2011р. з об'ємом спожитого газу підприємством позивача в розмірі 8705 куб.м. Відповідач стверджує, що оскільки цей акт підписаний та скріплений печаткою позивача без зауважень, то він є підставою для розрахунків.

Також відповідач зазначив, що посилання позивача на начебто недійсність підпису та неотримання для підписання акту приймання-передачі природного газу № 5608-Г від 31.10.2011р. з об'ємом спожитого газу підприємством позивача в розмірі 8705 куб.м відповідач вважає необґрунтованими, оскільки на зазначеному вище акті крім підпису представника позивача є відбиток печатки підприємства позивача, який ніхто не міг підробити; в тексті позовної заяви відсутні будь-які посилання позивача на документально підтверджені факти втрати такої печатки або інші факти підтверджуючі обставини, які б могли зумовити підписання та скріплення печаткою ПП «Іванич» акту приймання-передачі іншою особою замість самого позивача.

На підтвердження заперечень відповідачем надано суду копію паспорту коректору об'єму газу В25 № 09166, який встановлений у позивача.

19.12.2011р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства «Іванич» про стягнення 33892,61 грн. заборгованості за договором на постачання та транспортування природного газу № 5608-Г від 15.12.2010р., з яких 33 552,49 грн. основний борг, 3% річних в сумі 55,15 грн., пеня в сумі 284,97 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст.509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження зустрічних позовних вимог надано суду: копію договору на постачання та транспортування природного газу № 5608-Г від 15.12.2010р.; копію акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. за договором від 15.12.2010р. № 5608-Г з об'ємом 403 куб.м; копію акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. за договором від 15.12.2010р. № 5608-Г з об'ємом 8705куб.м; копію додаткової угоди № 1 від 01.10.2011р. до договору на постачання та транспортування природного газу № 5608-Г від 15.12.2010р.; розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.

Ухвалою суду від 22.12.2011р. у справі № 24/329пд зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом.

В судове засідання, що відбулось 11.01.2012р., представник Приватного підприємства «Іванич» не зявився, письмового відзиву на зустрічний позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений заздалегідь.

Представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» в судовому засіданні підтримав заперечення проти первісного позову та наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

15.12.2010р. між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем (міськгаз), укладено договір № 5608-Г (а.с.7), за умовами якого замовник зобовязався прийняти та сплатити природний газ, а міськгаз поставити на умовах цього договору у 2011 році в обсязі 44,100 тис.куб.м., у тому числі у січні 7,0 тис.куб.м., у лютому 6,6 тис.куб.м., у березні 4,0 тис.ку.м., у квітні 2,0 тис.куб.м., з травня по вересень 1,5 тис.куб.м. щомісячно, у жовтні 4,0 тис.куб.м., у листопаді 6,0 тис.куб.м. та у грудні 7,0 тис.куб.м. на обєкт замовника, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Петровського, 103в (п.1.1 договору). Замовник також зобовязався зокрема відповідати за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки (п.2.4 договору).

Облік газу ведеться згідно Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618 (п.3.1 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони встановили, що фактична кількість поданого газу замовнику визначається контроьно-вимірювальними приладам замовника по показах або запису головного (основного) контрольно-вимірювального комерційного приладу, встановленого у замовника з введенням необхідних поправок, передбачених Держстандартом України. Показники цих приладів є обовязковими як для міськгазу, так і для замовника, і є відправними для складання двосторонніх технічних актів на послуги з постачання природного газу відповідальними особами сторін. відповідальність за достовірність даних несе замовник. Зазначені в акті дані є підставою для проведення розрахунків по договору.

Перерахунки обєму поставленого газу проводяться у випадку: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт) і з не атестованістю приладу обліку; непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ) (п.3.6 договору).

Приймання-передача газу, поставленого міськгазом замовнику у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість (п.4.1 договору)

Згідно п.5.1. договору ціна природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання становить 2187,20 грн. за 1000 куб.м. Загальна вартість природного газу складає 2999,2128 грн. за 1000 куб.м, у тому числі: 2624,64 грн, (у т.ч. ПДВ - 437,44 грн.) - ціна природного газу за 1000 куб.м, встановлена Постановою НКРЕ від 30.07.2010 р. № 1009; 52,4928 грн., (у т.ч. ПДВ - 8,7488 грн.) - цільова надбавка до ціни природного газу, встановлена згідно Постанови Кабінету міністрів України № 442 від 11.06.2005 р.; 147,84 грн., (у т.ч. ПДВ - 24,64 грн.) - тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ВАТ «Донецькміськгаз», встановлений Постановою НКРЕ від 30.07.2010 р. № 960; 41,28 грн., (у т.ч. ПДВ - 6,88 грн.) - тариф на постачання природного газу для ВАТ «Донецькміськгаз», встановлений Постановою НКРЕ від 30.07.2010 р. № 960; 132,96 грн. - тариф транспортування природного газу магістральними трубопроводами, встановлений Постановою НКРЕ від 30.07.2010 г. № 1007 (у т.ч. НДС - 22,16 грн.) за 1000 куб.м. Загальна вартість природного газу та її складові можуть змінюватися уповноваженими державними органами України, які встановлюють ціну на газ, при цьому нові значення загальної вартості природного газу та її складові, а також терміни їх введення в дію є обов'язковими та приймаються сторонами без складання додаткової угоди, міськгаз письмово повідомляє Замовника про зміну загальної вартості природного газу та їх складових. (п.5.2 договору). У п.5.3. договору сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.

Пунктом 6.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2011р. (а.с.65) попередня оплата за природний газ, зазначена у п.5.1 здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування замовником на рахунок міськгазу 100% вартості газу, який запланований для поставки у відповідному місяці не пізніше ніж за пять банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок оплати вартості обсягів газу здійснюється замовником виключно грошовими коштами в термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2011р.)

У разі порушення замовником умов п.6.1 цього договору, замовник зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2 договору)

Пунктом 10.1 сторони встановили термін дії договору з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків і відповідальності згідно п.7.2 до повного завершення розрахунків.

Договір № 5608-Г від 25.12.2010р. разом з додатковою угодою від 01.10.2011р. підписано сторонами без розбіжностей.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що на обєкті позивача було встановлено лічильник природного газу типу GMS G-25-40, заводський № 129307 з коректором (обчислювачем) обсягу газу типу В25 № 09166.

19.10.2011р. на підприємстві ПП «Іванич» сплив строк державної повірки коректору об'єму газу, що підтверджується актом перевірки №5608 від 31.10.2011р., складений представником ПАТ «Донецькміськгаз», в якому зазначено про сплив терміну держповірки коректору об'єму природного газу позивача, визнано не придатним до подальшої експлуатації вузол обліку природного газу (а.с.15).

Крім того, факт спливу терміну держповірки коректору об'єму природного газу ПП «Іванич» підтверджується штампом про придатність коректору до 19.10.2011р. на паспорті самого коректору (а.с.74).

Відповідно до п.5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618 Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 р. за № 67/11941 (далі - Правила 618) власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки. У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

Відповідно до п.5.7 Правил № 618 ЗВТ (засоби вимірювальної техніки) мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу, тобто позивач в даному випадку відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Згідно п.5.13. Правил 618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадку, зокрема непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу.

Більш того, про застосування зазначеного п.5.13. Правил 618 у договірних відносинах погодились сторони даного спору, оскільки п.3.6. Договору дублює зазначене положення Правил 618.

Відповідно до п.5.13.2. Правил 618, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, як в даному випадку, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Матеріали справи містять два акта приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. (а.с.22,23). Один на обсяг природного газу, спожитого у жовтні 2011р. у розмірі 403 куб.м., інший на обсяг природного газу, спожитого у жовтні 2011р. у розмірі 8705 куб.м. Обидва акта №5608-Г від 31.10.2011р. приймання-передачі природного газу за договором від 15.12.2010р. № 5608-Г підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень.

З приводу наявності двох актів приймання-передачі одного номеру та від одної дати відповідач пояснив, що 11.10.2011р. набув чинності Закон України від 20.09.2011р. № 3741-VI «Про внесення зміни до розділу XX Податкового кодексу України щодо застосування нульової ставки з податку на додану вартість», яким було введено в дію закон про справляння податку на додану вартість за нульовою ставкою щодо операцій з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (крім операцій з постачання такого газу для населення, установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших споживачів, що не є платниками цього податку), тому розрахунок спожитого природного газу з 01.10.2011р. по 11.10.2011р. був зроблений згідно показань коректору та склав 403 куб.м, про що був складений відповідний акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2011р.; розрахунок спожитого природного газу підприємством позивача з 11.10.2011р. по 01.11.2011р. в об'ємі 8 705 куб.м був зроблений відповідачем наступним чином: з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. був зроблений розрахунок за показаннями коректору (19.10.2011р. сплив строк державної повірки коректору об'єму газу ПП «Іванич») та склав 792 куб.м., крім того, технологічні втрати за період з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. склали 0,26 куб.м.; розрахунок спожитого природного газу з 19.10.2011р. по 01.11.2011р. був зроблений на підставі п. 5.7., п. 5.9, п. 5.13, п. 5.13.2 Правил 618 розрахунковим шляхом.

З відзиву відповідача вбачається (а.с.70-73), що на обєкті позивача встановлено наступні газоспоживаючі прилади: газові котли RUUD SККВ-180NМ 21Е - 2 штуки з витратами газу по 6,9 куб.м/годину кожен, котел Viadrus - 1 штука з витратою газу 7,16 куб.м/годину, котел Viadrus - 1 штука з витратою газу 4,4 куб.м/годину, які не були опломбовані. Зазначеної обставини позивач не спростував.

Розрахунок за потужністю газоспоживаючих приладів позивача був проведений відповідачем за 13 днів з 19.10.2011р. по 01.11.2011р., що склало: (6,9куб.м/год. + 6,9куб.м/год. + 7,16куб.м/год. + 4,4 куб.м/год.) х 24 год. х 13 днів = 7912 куб.м. Крім того, технологічні втрати за період з 19.10.2011р. по 01.11.2011р. склали 0,74 куб.м., тому загальний об'єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання повивача за період з 19.10.2011р. по 01.11.2011р. склав 7913куб.м.

Отже, витрата спожитого природного газу позивачем за період з 11.10.2011р. по 01.11.2011р. склала: 792 куб.м + 7913 куб.м = 8705 куб.м, про що був складений відповідний акт приймання-передачі природного газу № 5608-Г від 31.10.2011р. з об'ємом спожитого газу підприємством позивача в розмірі 8705 куб.м.

Як вже зазначалось, акт приймання-передачі природного газу № 5608-Г від 31.10.2011р. з об'ємом спожитого газу підприємством позивача в розмірі 8705 куб.м. підписаний обома сторонами без заперечень і в силу положень відповідного договору на постачання та транспортування природного газу є підставою для розрахунків.

Мотивуючи позовну заяву позивач посилався на недійсність підпису та неотримання для підписання акту приймання-передачі природного газу № 5608-Г від 31.10.2011р. з об'ємом спожитого газу підприємством позивача в розмірі 8705 куб.м., проте доказів на підтвердження такої обставини суду не надав.

Слід також зазначити, що жодною зі сторін не було надано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення власника підпису, який міститься на спірному акті з боку позивача та не визначено особу, яка візьме на себе витрати за надання відповідного експертного висновку. Враховуючи, що державні експертні установи не фінансуються за рахунок державного бюджету і відмовляються від надання відповідних експертних висновків без наявності їх передоплати, суд не має підстав для призначення відповідної судової експертизи за власною ініціативою, тому справа розглядається за наявними в ній доказами.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним спірного акту приймання-передачі природного газу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як визнання недійсним акту приймання-передачі природного газу за договором.

Акти приймання - передачі за даним договором є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету договору, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача, оскільки предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, визнання недійсними актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, що входять до підстав позову. Окрім того, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що акти приймання-передачі це первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують здійснення передачі природного газу з власності однієї особи у власність іншої. Отже, позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки сам по собі акт приймання-передачі не порушує права позивача, а є лише доказом приймання-передачі природного газу, який підлягає оцінці судом відповідно до ст. 43 ГПК України.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні статті 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України і відповідно до п.1 ч.1 ст.80 цього ж Кодексу провадження у справі слід припинити.

Щодо зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення з Приватного підприємства «Іванич» 33892,61 грн. заборгованості за договором на постачання та транспортування природного газу № 5608-Г від 15.12.2010р., з яких 33 552,49 грн. основний борг, 3% річних в сумі 55,15 грн., пеня в сумі 284,97 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 5608-Г від 15.12.2010р. ПАТ «Донецькміськгаз» поставлено, а ПП «Іванич» прийнято у жовтні 2011 р. природного газу в загальному обсязі 9108 куб.м. та на загальну суму 41436,73 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. (а.с.22,23).

Проте відповідач, в порушення зазначених вище норм матеріального права та умов договору, частково розрахувався за отриманий природний газ в сумі 7884,24 грн., в звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 33552,49 грн. Відповідач на спростування таких обставин доказів суду не надав.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми права позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу та просить стягнути 3% річних за період з 11.11.2011р. по 01.12.2011р. у розмірі 55,15 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за допомогою програмного комплексу «Законодавство» господарський суд вважає його (розрахунок) обґрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, заявленому в позові 55,15 грн.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у п.7.2 Договору встановили, що за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобовязаний сплатити на користь міськгазу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 284,97 грн. за період з 11.11.2011р. по 01.12.2011р.

Перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд дійшов висновку, що розрахунок пені є арифметично вірним та обґрунтованим, тому підлягає стягненню в повному обсязі, а саме, в сумі 284,97 грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем грошових зобовязань за договором , відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ПАТ «Донецькміськгаз». Отже, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовними вимогами Приватного підприємства «Іванич», м.Донецьк, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк, про визнання недійсним акту приймання-передачі природного газу - припинити.

Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк, до Приватного підприємства «Іванич», м.Донецьк, про стягнення 33892,61 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Іванич» (83120, м.Донецьк, вул.Петровського, 103в, ЄДРПОУ 31459926) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, м.Донецьк, пр.-т. Театральний, 1, ЄДРПОУ 03361081) 33552,49 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 55,15 грн., пеня в сумі 284,97 грн. та 1411,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Надруковано 3 прим.

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу

(062) 381-91-20