Рішення № 21195601, 17.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.12 р. Справа № 24/225

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів

Головуючий суддя: Величко Н.В.

Судді: Лейба М.О., Овсяннікова О.В.

при секретарі судового засідання Д”яковій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, в особі філії «Донецьквуглезбут», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк

про: стягнення 109206,08 грн. збитків

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 30-12/125-Д від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №б/н від 10.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Вугілля України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» про стягнення збитків у розмірі 109206,08 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на переробку вугілля № 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р., за яким відповідач зобовязався прийняти на переробку рядове вугілля, відвантажити одержаний вугільний концентрат по реквізитах, вказаних замовником. Позивач також зазначив, що між ним та ВАТ «Західенерго» укладено договір поставки вугілля № 02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. На виконання умов договору № 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р. відповідач в березні 2009р. відвантажив на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» вугільну продукцію за залізничними накладними № 51193992 (у вагонах № 67681650, 67844860) в кількості 138000 кг.; № 51193993 (у вагоні № 66935255) в кількості 69000кг.; № 51193994 (у вагонах №№ 67662916, 66780818) в кількості 137000 кг.; № 51193995 (у вагонах №№ 67373803, 67847855) в кількості 138000 кг. Під час приймання вугілля на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам договору № 02-09/1-ЕН від 17.02.2009р., фактичні значення виходу летких речовин на сухий беззольний стан палива становив від 35,2% до 35,6% проти 37%-46% і у звязку з неможливістю його використання у технологічному процесі, вугілля було повернуто відповідачу в вище перелічених залізничних вагонах. Цією поставкою ВАТ «Західенерго» було завдано збитки за переадресування вагонів з вугіллям неналежної якості на загальну суму 56797,50 грн., які разом з судовими витратами стягнуто з ДП «Вугілля України» рішенням господарського суду м.Києва від 28.10.2009р. по справі № 37/595 на користь ВАТ «Західенерго», які було погашено згідно акту зарахування однорідних зустрічних вимог від 15.01.2010р. також позивач стверджує, що не отримавши у власність від відповідача вугілля, ДП «Вугілля України» зазнало збитків (безпідставних витрат) у вигляді оплати перевезення цього вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача у розмірі 42938,00 грн., крім того ПДВ 20%, всього 51525,60 грн. з ПДВ, які просить стягнути з відповідача.

На підтвердження таких обставин позивач надав суду копію договору № 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р., копію претензії №1406/10 від 04.06.2009р., копії відповіді на претензію №776 від 13.07.2009р., копії залізничних накладних на маршрут або групу вагонів, копії актів приймання вугілля на Бурштинській ТЕС, копії телеграм, копію листа про відправку вагонів назад, копію залізничної квитанції про приймання вантажу, копії відомості плати за користування вагонами, накопичувальної картки та ТехПД, копію довіреності ЦЗФ «Селидівська» №147 від 31.03.2009р., копію рішення господарського суду м.Києва від 28.10.2009р. №37/595, копію акту зарахування однорідних зустрічних вимог від 15.01.2010р. на суму 57680,48 грн., статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів відшкодування збитків Бурштинській ТЕС, не надано доказів оплати залізничного тарифу від станції Новогродівка Донецької залізниці до станції Бурштин Львівської залізниці. Також відповідач зазначив, що вина відповідача можлива лише за час з моменту виклику представників вантажовідправника і до моменту закінчення складання акту приймання продукції по якості, а з наданих позивачем телеграм неможливо дізнатися, коли вона була надіслана, а в акті приймання продукції по якості не зазначено час закінчення прийомки, тому вважає, що з наданих позивачем документів неможливо здійснити належний розрахунок збитків у вигляді плати за користування вагонами. Крім того, у своїх поясненнях відповідач зазначив, що позивач безпідставно забракував спірні партії вугілля, оскільки при прийманні вугілля не врахована похибка виходу летких встановлена ГОСТом 6382-91, тому вважає, що вини відповідача в тому, що позивач зазнав певних збитків при переадресуванні вагонів не має; також зазначає, що представники вантажовідправника не приймали участі у сумісному відборі проб вугілля, що ставить під сумнів надходження до вантажоодержувача продукції з показниками виходу летких речовин від 35,2% до 35,6%.

На підтвердження заперечень відповідач надав суду ГОСТ 6382-91, ГОСТ 1137-64, копії листів від 27.03.2009р. № 235/02-63, від 02.04.2009р. №176 та №382, статутні документи підприємства.

Розгляд справи відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі: головуючий суддя - Величко Н.В., судді Лейба М.О., Овсяннікова О.В.

В судовому засіданні, що відбулось 17.01.2012р., позивач свої вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

01.06.2008р. між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір на переробку вугілля № 01-06/08-ПВ (а.с.13), згідноумов якого позивач зобовязався передати на переробку (збагачення) відповідачеві рядове вугілля, а відповідач зобовязався відвантажити одержаний вугільний концентрат по реквізитах, вказаних замовником (п.1.1, п.1.4 договору); провести переробку рядового вугілля, відповідно до умов договору (п.3.2 договору); забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку: «Власність ДП «Вугілля України» для «(назва підприємства покупця/отримувача)» згідно договору (№ договору з підприємством покупцем/отримувачем) постачальника», а також номер партії до якої належить вагон, кількість і номери інших вагонів цієї партії; масу вугілля нето і масу тари, кг (п.2.3.13 договору); за довіреністю, виданою замовником, здійснювати з вантажоотримувачем збагаченого вугілля звірку відвантаженого концентрату по кількості і якості (п.2.3.17 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору приймання рядового вугілля/продуктів збагачення по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р.; П6 та від 25.04.1966р. № П7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888. ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору. Якість відвантажуваних продуктів збагачення повинна відповідати умовам Договору, технічним умовам на даний вид споживання, специфікаціям і підтверджуватися посвідченням якості, виданим ЦЗФ (п. 3.3.5. Договору). У випадку якщо при прийманні продуктів збагачення за якістю споживачем (вантажоодержувачем) буде виявлено невідповідність фактичних даних про якість продуктів збагачення з даними, вказаними в сертифікатах (посвідченнях) про якість більше базової погрішності випробування, згідно ДСТУ 4096-2002, приймання продуктів збагачення за кістю здійснюється з обов'язковим викликом представників Виконавця або Вантажовідправника. Представники Виконавця або Вантажовідправника зобов'язані прибути не пізніше 24 годин з моменту отримання виклику або повідомити у 12 годинний термін про своє нез'явлення. У разі виїзду Виконавця (Вантажовідправника) для участі в сумісному випробуванні, Замовник забезпечує доступ представника Виконавця (Вантажовідправника) для участі в сумісному випробуванні (п. 3.3.7. Договору).

Пунктами 4.1 та 4.4 договору сторони визначили, що оплата робіт із збагачення рядового вугілля здійснюється замовником щодекади на підставі рахунків виконавця протягом 3 банківських днів, наступних за днем закінчення відповідної декади місяця виконання робіт. У вартість переробки тони рядового вугілля включаються витрати виконавця по оплаті користування вагонами, послуг з подачі і прибирання вагонів, маневрових робіт і інших додаткових послуг залізниці і/або відповідного підприємства внутрівідомчого залізничного транспорту, якщо інше не вказано в специфікаціях до цього договору.

Умовами цього договору сторони визначили, що у разі відвантаження вугільної продукції, показники якості якого виходять за межі гранично допустимих, виконавець (відповідач) несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків замовника (позивача), повязаних з відвантаженням такої вугільної продукції - витрати по транспортуванню такої продукції до вантажоодержувача, переадресації вагонів, плати за користування вагонами, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугільної продукції, витрати по вивантажанення вагонів, витрати по складуванню та інш. (п.5.5 договору)

На виконання умов договору у березні 2009 року вантажоодержувачу Бурштинській ТЕС, яка є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Західенерго», надійшло вугілля від ЦЗФ «Селидівська», постачальник ДП «Вугілля України», вагонами №№ 66935255, 67662916, 66780818, 67681650, 67844860, 67373803, 67847855.

При прийманні спірного вугілля на Бурштинській ТЕС встановлений факт поставки вугілля невідповідної якості.

Для участі у проведенні контрольного випробування вугілля на Бурштинській ТЕС представники відповідача запрошувались телеграмами від 02.04.2009р. №№ 210, 211, 212, 209 (а.с.25).

Результати приймання вугілля оформлені Актом приймання вугілля № 2972 від 02.04.2009р., № 2971 від 02.04.2009р., які були підписані представниками Вантажоодержувача, представниками відповідача Данько Я.С., Акимчева Л.П., що діяли на підставі довіреності № 147 (а.с.24,30).

У зв'язку з неналежною якістю поставленої вугільної продукції та неможливістю її використання в технологічному процесі, Бурштинська ТЕС відмовилась приймати спірне вугілля та повернуло його постачальнику (вантажовідправнику) в залізничних вагонах №№ 67681650, 67844860, 66935255, 67662916, 66780818, 67373803, 67847855 (а.с.26-27).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 1406/10 від 04.06.2009р. на суму 56791,20 грн. (а.с.18), в якій вимагав на підставі п.6.1 договору та ст.224 Господарського кодексу України відшкодувати збитки, повязані з поставкою неякісного вугілля у розмірі 56791,20 грн., з яких 4695,60 грн. з ПДВ плата за користування вагонами, 51525,60 грн. з ПДВ провізна плата, 570,00 грн. з ПДВ плата за додаткові збори.

Відповідач у своїй відповіді на претензію від 13.07.2009р. № 776 визнав вищеназвану претензію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню (а.с.19).

Матеріали справи не містять доказів відшкодування збитків з боку відповідача у сумі 56791,20 грн.

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду м.Києва від 28.10.2009р. по справі № 37/595 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа Закрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про стягнення 56797,50 грн. збитків у вигляді провізної плати з перевезення повернутого вугілля, додаткових зборів та послуг від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Новогродівка Донецької залізниці внаслідок поставки неякісного вугілля за договором №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. (а.с.32-34).

Зазначеним рішенням встановлено факт поставки вугілля невідповідної якості за залізничними накладними № 51193992 (у вагонах № 67681650, 67844860), № 51193993 (у вагоні № 66935255), № 51193994 (у вагонах №№ 67662916, 66780818), № 51193995 (у вагонах №№ 67373803, 67847855) на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом ВАТ «Західенерго», вантажовідправником якого була ЦЗФ «Селидівська», а також те, що внаслідок поставки неякісного вугілля ВАТ «Західенерго» понесені витрати у сумі 51 531,90 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36408584 від 04.04.09 р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 671 від 04.04.09р. про проведення платежів; плата за користування вагонами становить 4 695.60 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 0835 від 04.04.09 р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 671 від 04.04.09 р. про проведення платежів; збори за оформлення документів на повернення вагонів становлять 570 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою зборів за роботи № 140 від 04.04.09 р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 671 від 04.04.09 р.

Рішенням господарського суду м.Києва від 28.10.2009р. по справі № 37/595 стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» 56797,50 грн. завданих збитків, 567,98 грн. державного мита, 315 грн. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення набрало законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі «Совтрансавто проти України» зазначено, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Суд враховує, що у підтвердження збитків позивачем надані ті ж письмові докази, які були предметом дослідження у справі №37/595 господарським судом м.Києва.

З матеріалів справи вбачається, що суму збитків, а також судові витрати, стягнуті з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» рішенням господарського суду м.Києва від 28.10.2009р. по справі № 37/595 погашено за актом зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 57680,48грн. від 15.01.2010р. (а.с.35)

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Укладений між відповідачем та позивачем договір №01-06/08-ПВ від 01.06.2008р. за своєю юридичною природою у тому числі є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст.712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Договір є обовязковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Відповідно до умов договору 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р. відповідач зобовязаний у разі відвантаження вугільної продукції, показники якості якого виходять за межі гранично допустимих, відшкодувати всі збитки замовника (позивача), повязані з відвантаженням такої вугільної продукції - витрати по транспортуванню такої продукції до вантажоодержувача, переадресації вагонів, плати за користування вагонами, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугільної продукції, витрати по вивантажанення вагонів, витрати по складуванню та інш. (п.5.5 договору).

З наявних у матеріалах справи залізничних накладних № 51193992, № 51193993, № 51193994, № 51193995 (а.с.20-23) вбачається, що спірне вугілля було поставлене в рахунок договору №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р., про що свідчить відповідна відмітка на цих накладних. Наявність такої відмітки обумовлена позивачем та відповідачем у п.2.3.13 договору на переробку вугілля № 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р.

Понесені витрати на сплату послуг Укрзалізниці на загальну суму 56 797,50 грн. з яких: провізна плата з перевезення повернутого вугілля, додаткові збори та послуги від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Новогродівка Донецької залізниці становлять 51 531,90 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36408584 від 04.04.09 р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 671 від 04.04.09 р. про проведення платежів; плата за користування вагонами становить 4 695.60 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 0835 від 04.04.09 р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 671 від 04.04.09 р. про проведення платежів; збори за оформлення документів на повернення вагонів становлять 570 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою зборів за роботи № 140 від 04.04.09 р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 671 від 04.04.09 р. (а.с.28,29,31)

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) - є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Спір між сторонами у даній справі виник стосовно обовязку відповідача відшкодувати позивачу збитки внаслідок поставки неякісного вугілля по договору № 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р.

Права і обовязки сторін, відповідальність за порушення договірних зобовязань, у тому числі у звязку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції. Договором передбачений обовязокпостачальника компенсувати всі витрати замовника/вантажоотримувача, повязані з відвантаженням та поверненням неякісного вугіллля.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань за договором, оскільки поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало показникам, зазначеним умовами договору, наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді сплати ВАТ «Західенерго» витрат повязаних з оплатою повернення вагонів внаслідок поставки не якісного вугілля.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо якості поставленого вугілля, позивач був змушений сплатити ВАТ «Західенерго» 56797,50 грн. завданих збитків.

Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугільної продукції належної якості та даних занесених у посвідчення.

Отже, у зв'язку із поставкою вугілля, якість якого не відповідала показникам, обумовленим сторонами умовами договору, ДП «Вугілля України» зазнало збитків на загальну суму 56797,50 грн., сплачених позивачем на користь ВАТ «Західенерго» за рішенням господарського суду м.Києва у справі № 37/595, тому вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу судових витрат, які були сплачені ДП «Вугілля України» на користь ВАТ «Західенерго» за виконання судового рішення по справі № 37/595 суд зазначає, що судові витрати не є збитками в розумінні ст. 224 Господарського кодексу України, оскільки витрати, понесені стороною у зв'язку і реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді відшкодовуються згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування збитків, тому позовні вимоги ДП «Вугілля України» в цій частині задоволенню не підлягають.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що позивач безпідставно забракував спірні партії вугілля, оскільки при прийманні вугілля не врахована похибка виходу летких встановлена ГОСТом 6382-91, і вини відповідача в тому, що позивач зазнав певних збитків при переадресуванні вагонів не має, а також доводи стосовно того, що представники вантажовідправника не приймали участі у сумісному відборі проб вугілля, що ставить під сумнів надходження до вантажоодержувача продукції з показниками виходу летких речовин від 35,2% до 35,6%, оскільки факт невідповідності якості спірного вугілля встановлено в межах справи №37/595 господарським судом м.Києва і у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Крім того, умовами договору № 01-06/08-ПВ від 01.06.2008р. сторони визначили, що у разі відвантаження вугільної продукції, показники якості якого виходять за межі гранично допустимих, саме виконавець (відповідач) несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків замовника (позивача), повязаних з відвантаженням такої вугільної продукції (п.5.5 договору).

Щодо вимог позивача про стягнення 51525,60 грн. збитків у вигляді вартості залізничного тарифу, сплаченого ДП «Вугілля України» за перевезення спірної партії вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача, то позивачем не надано жодних доказів реального понесення таких збитків у вигляді сплати постачальнику за договором вартості вугілля з урахуванням провізної плати, або будь-які інші розрахункові документи, які б підтверджували понесення збитків позивачем у зазначеній сумі.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у сумі 56797,50 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м.Донецьк, про стягнення збитків у розмірі 109206,08 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Енергоімпекс» (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 22, ЄДРПОУ 30962337) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 260093016513 в АК «Промінвестбанк» м.Київ, МФО 300012) 56797,50 грн. збитків, державне мито в сумі 567,87 грн. та 122,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.01.2012р.

Головуючий суддя Величко Н.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Овсяннікова О.В.

< Текст >