Постанова № 21180831, 27.01.2012, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 1-311/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2012 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Хохловій Н.Б. , за участю прокурора Семіняченко Н.О. , адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта вища, працює страховим агентом у страховій компанії «ВУСО», має на утриманні малолітнього сина, мешкає у АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що, будучи директором приватного підприємства «ДРСУ-2253», у період часу з вересня місяця 2008 року по вересень місяць 2009 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 11859764 грн. (податок на прибуток підприємств у сумі 5169493 грн. та ПДВ у сумі 6690271 грн.), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Згідно з обвинуваченням ОСОБА_2, достовірно знаючи про отримані на розрахунковий рахунок підприємства «ДРСУ-2253»суми ПДВ, у зв»язку з чим у його підприємства виникли податкові зобов»язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, які підлягають сплаті до бюджету, використовуючи завідомо неправдивий договір комісії № 2 на продажу товарів від 10.09.2008 року, укладений з підприємством «Кремтехнобізнес», відобразив зазначені суми в звітних податкових деклараціях з метою уникнути можливих податкових перевірок та відповідальності, але, переслідуючи мету ухилитися від сплати таких податків, грошові кошти, наявні на рахунку підприємства, перевів готівкою та використав на власні потреби.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано органом досудового слідства за ст. 212 ч. 3 КК України як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненим службовою особою підприємства, яка зобов»язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

При провадженні судового слідства по справі після допиту свідків та дослідження письмових матеріалів справи захисником підсудного у судовому засіданні 27.01.2012 року заявлено клопотання про направлення справи прокурору для організації проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, а також істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, допущених органом досудового слідства. Вислухавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, підсудного, який підтримав заявлене клопотання, суд приходить до наступного.

Обвинувачуючи ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину, склад якого за конструкцією ознак об»єктивної сторони є матеріальним, орган досудового слідства у порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК України не вжив усіх необхідних заходів щодо встановлення розміру шкоди, яка обов»язково має перебувати у причинно-наслідковому зв»язку з інкримінованим підсудному діянням (у контексті спірних правовідносин ним є дійсна сума податків, яка мала надійти до бюджету за наслідками здійснення господарської діяльності підприємством «ДРСУ-2253», виходячи зі змісту та обсягу здійснених ним операцій, а також законодавчо визначених правил оподаткування таких операцій). Встановлення вказаної обставини впливає не лише на кваліфікацію інкримінованого діяння за тією чи іншою частиною ст. 212 КК України, а й взагалі на кримінальну караність діяння та його відмежування від адміністративного правопорушення.

Враховуючи специфіку інкримінованого злочину, не є достатнім встановлення лише тієї суми, яка задекларована платником податку (підприємство «ДРСУ-2253») як така, що підлягає сплаті до бюджету. При розслідуванні справ даної категорії, застосовуючи спеціальні знання, орган досудового слідства має ретельно перевірити правильність декларування операцій, при чому як в сторону заниження відповідних сум, так і в сторону їх завищення. Зокрема, з використанням даних бухгалтерського та податкового обліку (регістри бухгалтерського обліку, первинні документи, податкові накладні, реєстри податкових накладних тощо), касових та банківських документів, автоматизованих електронних систем на рівні ДПА України має бути встановлено вичерпний перелік операцій, здійснених платником податків (їх зміст та обсяг) у спірному періоді, мають бути встановлені правила їх оподаткування. Лише після цього можуть бути здійснені висновки щодо правильності декларування (шляхом співставлення показників, задекларованих платником податків, та тих показників, які фактично встановлені за наслідками перевірки).

Органом досудового слідства вказаного вище враховано не було. Так, постановою від 06.12.2010 року (т.3, а.с.73,74) слідчим призначено по справі податкову перевірку за період із 01.09.2008 року по 01.12.2009 року на предмет дотримання вимог податкового законодавства підприємством «ДРСУ-2253», правильності та повноти нарахування і сплати податків, проведення якої доручено ДПІ у Шевченківському районі міста Києва. В обґрунтування вказаної постанови слідчим зазначено, що проведені фінансово-господарські взаємовідносини підприємства «ДРСУ-2253»викликають сумнів в достовірності, правильності нарахування та сплати податків. При цьому перевірка призначалась з метою правильного обчислення сум податків, які не надійшли до бюджету в результаті діяльності вказаного підприємства, так як це питання потребує спеціальних знань.

Вказана постанова не була виконана ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, про що свідчить відсутність у справі акту перевірки або відповідної довідки (складається у тому разі, якщо за наслідками перевірки фактів порушення податкового законодавства не виявлено). Більш того, згідно з наявною у справі службовою запискою від 22.02.2011 року № 872/23-12 (т.3, а.с.75-77) заступника начальника ДПІ матеріали вказаної кримінальної справи повернуто органу досудового слідства фактично без виконання, так як наявних у справі матеріалів недостатньо для проведення повної та всебічної перевірки підприємства «ДРСУ-2253».

Враховуючи те, що податкова перевірка так і не була проведена, підстав для закінчення досудового слідства, направлення справи прокурору, а в подальшому прокурором разом із обвинувальним висновком до суду, не було.

Більш того, органом досудового слідства не вжито усіх необхідних заходів щодо встановлення навіть тих сум податків, які були задекларовані вказаним підприємством як такі, що підлягають сплаті до бюджету. Так, у провину підсудному поставлено умисне ухилення від сплати податків у період часу з вересня місяця 2008 року по вересень місяць 2009 року. Однак, у справі частина податкової звітності підприємства «ДРСУ-2253»за вказаний період взагалі відсутня, зокрема декларації із ПДВ за січень, квітень, травень, червень та вересень місяці 2009 року, декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2009 року.

Як слідує із службової записки від 22.02.2011 року № 872/23-12 (т.3, а.с.75-77) заступника начальника ДПІ, декларації підприємства «ДРСУ-2253»за квітень, травень, червень та вересень місяці 2009 року (з ПДВ), а також за звітний 2008 рік (з податку на прибуток підприємств) мають статус «до відома», тобто вказані декларації не прийнято ДПІ у Шевченківському районі міста Києва як податкову звітність (згідно зі змістом цього ж документу).

Вказані вище обставини залишились поза увагою органу досудового слідства. Так, органом досудового слідства не перевірено те, чи дійсно зазначені декларації мають статус «до відома»(чим це підтверджується та якими обставинами обумовлено). Якщо декларації дійсно мають статус «до відома», то з яких причин відображені у них показники поставлено в провину підсудному ОСОБА_2

Із наявної у справі службової записки від 22.02.2011 року № 872/23-12 (т.3, а.с.75-77) заступника начальника ДПІ слідує, що складовою інкримінованої ОСОБА_2 суми 5169493 грн. із податку на прибуток є задекларована сума податку за 2008 рік (згідно з вказаним документом задекларований валовий дохід за 2008 рік склав 21750544 грн.). Однак, органом досудового слідства не звернуто увагу на наявну у справі декларацію підприємства з податку на прибуток (т.1, а.с.112), яка містить прочерки по відповідним графах. Причини відповідних розбіжностей органом досудового слідства не з»ясовано.

Також органом досудового слідства не з»ясовано те, з яких причин частина наявної у справі податкової звітності підприємства «ДРСУ-2253»містить дані про її внесення до електронної бази податкової звітності, а інша частина звітності відповідних даних не має. Правові наслідки відповідних фактів органом досудового слідства не досліджено.

Згідно з обвинуваченням ОСОБА_2 перевів у готівку суми коштів, які надійшли на рахунок підприємства «ДРСУ-2253», а саме: в листопаді та грудні місяцях 2008 року суми 702240 грн. та 326574 грн. відповідно, в січні, березні, вересні та жовтні місяцях 2009 року суми 133587 грн., 72360 грн., 206820 грн. та 43705 грн. відповідно.

Виконання такої арифметичної дії як складання відносно наведених вище даних у сумі дає 1485 286 грн. Із викладеного вище постає щонайменше питання про те, яким саме чином підприємство «ДРСУ-2253»могло виконати зобов»язання в інкримінованому розмірі 11859764 грн. Якщо податкова декларація була подана, а податки не сплачені

своєчасно через відсутність коштів на рахунку платника, то ці обов'язкові платежі вважаються податковим боргом (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням штрафних санкцій (штрафу) та пені (п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 15 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»).

У контексті зазначеного вище необхідним є встановлення законодавчо визначених строків виконання зобов»язань підприємством «ДРСУ-2253»як платником податків, а також з»ясування фактів наявності коштів у розпорядженні платника податків саме на такі юридично значимі дати, а не в цілому. Однак, в обвинуваченні, яке було пред»явлено ОСОБА_2, дані про вказане вище відсутні.

Більш того, із показань підсудного, виписок по банківському рахунку (т.1, а.с.181-241) слідує, що у лютому місяці 2009 року на рахунок підприємства «ДРСУ-2253»надійшли кошти лише у сумі 18 грн. При цьому у період часу із квітня місяця 2009 року по серпень місяць 2009 року включно взагалі будь-яких надходжень коштів на рахунок вказаного підприємства не встановлено.

Із викладеного вище постає щонайменше питання про те, в який спосіб підсудний ОСОБА_2 ухилявся від сплати податків у період часу із квітня місяця 2009 року по серпень місяць 2009 року. Згідно зі ст. 64 КПК України спосіб вчинення злочину підлягає доказуванню при провадженні досудового слідства по справі.

Окремо суд вважає за необхідне відзначити, що кримінальна справа порушувалась слідчим по епізоду ухилення ОСОБА_2 протягом вересня місяця 2008 року січня місяця 2009 року від сплати податків у сумі 5975046 грн. 10 коп. Лише вказаний епізод початково інкримінувався ОСОБА_2, про що свідчить постанова від 27.07.2010 року про притягнення як обвинуваченого.

Однак, в остаточному обвинуваченні (постанова від 15.03.2011 року про притягнення як обвинуваченого) у провину ОСОБА_2 поставлено ухилення від сплати податків вже у період із вересня місяця 2008 року по вересень місяць 2009 року і вже у сумі 11859764 грн. При цьому у справі відсутні будь-які дані щодо прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи щодо ухилення від сплати податків у період лютого місяця 2009 року - вересня місяця 2009 року у відповідній сумі та про об»єднання вказаних справ, що є неприпустимим.

Згідно з обвинувальним висновком реєстрація та діяльність приватного підприємства «Кремтехнобізнес»була спрямована на фіктивне підприємництво, прикриття незаконної діяльності легально діючих підприємств шляхом готування первинних документів бухгалтерського обліку, які дають право на податковий кредит. В обґрунтування цього висновку орган досудового слідства послався на те, що засновник та директор вказаного підприємства ОСОБА_3 ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства не мав, реєстрацію підприємства здійснив без наміру ведення його фінансово-господарської діяльності, документи діяльності підприємства не складав та не підписував, будь-який товар, роботи, послуги від імені підприємства не виконував.

За наслідками вивчення матеріалів справи у суду виникло питання про те, з яких джерел зроблено відповідний висновок, якими засобами доказування, із передбачених ст. 65 КПК України, він підтверджується, адже навіть вказаний органом досудового слідства громадянин ОСОБА_3 в якості свідка допитаний не був (відповідні протоколи у справі відсутні). При цьому у матеріалах справи містяться листи від 07.02.2011 року № 1227/26-09 за підписом начальника СВ ПМ ДПА у Полтавській області (т.3, а.с.69) та від 07.02.2011 року № 1607/7/09-012-3 за підписом начальника СВ ПМ ДПА у Донецькій області (т.3, а.с.71), згідно з якими не мали місця факти порушення вказаними слідчими органами кримінальних справ щодо службових осіб підприємства «Кремтехнобізнес»та громадянина ОСОБА_3.

Ставлячи в провину ОСОБА_2 придбання будівельних матеріалів у невстановлених слідством постачальників без будь-яких первинних документів, що підтверджують законне походження таких товарів та їх придбання, та подальше «маскування»таких операцій договором комісії № 2 від 10.09.2008 року з підприємством «Кремтехнобізнес», орган досудового слідства не вказав те, які саме будівельні матеріали придбав ОСОБА_2, в якому саме обсязі мало місце таке придбання, де та коли саме це відбулось, а також на яких умовах здійснювалось таке придбання. При цьому постає питання про те, на підстав яких даних зроблено зазначені висновки. Доцільним є питання і щодо того, які саме слідчо-оперативні заходи вживались для встановлення осіб таких постачальників.

Як зазначено в обвинувальному висновку, прийнятими слідчими та оперативними заходами отримати фінансово-господарські документи, складені між підприємствами «Кремтехнобізнес»та «ДРСУ-2253», не виявилось за можливе, що взагалі ставить під сумнів їх існування.

Однак, такий висновок органу досудового слідства є формальним. Так, у ході досудового слідства до матеріалів кримінальної справи не було долучено жодного організаційно-розпорядчого документу щодо підприємства «Кремтехнобізнес», не було проведено жодного обшуку (виїмки) з метою отримання документів фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, його податкової звітності тощо. Як наслідок, органом досудового слідства не з»ясовано те, з якого саме періоду права та обов»язки власника (засновника) і директора підприємства «Кремтехнобізнес»належали ОСОБА_3, чи був він єдиним засновником (власником) і директором вказаного підприємства з моменту його створення (реєстрації), чи був він уповноваженим суб»єктом на юридично значимий час (період існування правовідносин між підприємствами «Кремтехнобізнес»та «ДРСУ-2253»), чи існували трудові відносини між вказаним підприємством та найманими працівниками, зокрема на юридично значимий час, якими взагалі видами діяльності мало право займатись вказане підприємство, які мало активи і таке інше.

Посилання в обвинувальному висновку на покази свідка ОСОБА_4, згідно з якими її син ОСОБА_5 відношення до підприємства «Кремтехнобізнес»не мав, ніколи на такому підприємстві не працював, ніяких довіреностей на нього не виписували, на договорі комісії № 2 від 10.09.2008 року підпис виконаний не її сином, оскільки той підписувався по-іншому, не є достатніми для висновку про належне виконання органом досудового слідства вимог ст. 22 КПК України.

Вказані вище покази свідка ОСОБА_4 щодо відсутності зв»язків між підприємством «Кремтехнобізнес»та її сином ОСОБА_5 мали бути ретельно перевірені органом досудового слідства. Жодних заходів, спрямованих на встановлення, а відповідно й на допит осіб, які в силу повноважень, наданих їм законом або договором, гіпотетично могли від імені підприємства «Кремтехнобізнес» уповноважити ОСОБА_5 на вчинення юридично значимих дій, зокрема на підписання спірного договору комісії, органом досудового слідства не вжито. Не досліджено органом досудового слідства питання вчинення ОСОБА_5 інших юридично-значимих дій від імені підприємства «Кремтехнобізнес», зокрема з іншими суб»єктами господарської діяльності, що може підтвердити або, навпаки, спростувати наявність правових зв»язків між ОСОБА_5 та підприємством «Кремтехнобізнес». Поза увагою органу досудового слідства залишилась й можливість протиправного набуття ОСОБА_5 статусу представника вказаного підприємства. Жодних слідчо-оперативних заходів, спрямованих на виявлення довіреності на ім»я ОСОБА_5 від підприємства «Кремтехнобізнес»та приєднання її до матеріалів даної кримінальної справи, під час провадження досудового слідства не вжито.

Згідно з обвинуваченням ОСОБА_2 у період часу з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року кожного звітного періоду в денний час за місцем свого проживання, прикриваючись договором комісії № 2 від 10.09.2008 року, складав декларації із ПДВ та податку на прибуток підприємств, в яких зазначав самостійно визначену суму зобов»язання з ПДВ та суму отриманого прибутку.

В силу приписів ст. ст. 132, 223 КПК України в постанові про притягнення особи як обвинуваченого та в обвинувальному висновку повинні міститися, зокрема, докази, які зібрані в справі, показання обвинуваченого по суті предявленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки.

Вказаний вище висновок органу досудового слідства наведеним законодавчим вимогам не відповідає. Так, обвинувачений ОСОБА_2 у ході допитів заперечував факти складання особисто ним від імені підприємства «ДРСУ-2253»податкової звітності (як з ПДВ, так і з податку на прибуток підприємства). При цьому пояснював, що він її лише підписував, а складала звітність бухгалтер ОСОБА_6, яка відповідала за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві «ДРСУ-2253». З викладеного постає питання про те, якими саме даними орган досудового слідства спростував зазначені показання обвинуваченого, з яких джерел слідує висновок про те, що саме ОСОБА_2 складав податкову звітність, з яких джерел слідує, що це відбувалось саме за місцем його проживання та що це мало місце саме в денний час.

Не зрозумілими для суду є твердження органу досудового слідства і про те, що ОСОБА_2 як директор підприємства «ДРСУ-2253»отримав готівкою грошові кошти від підприємств «Політрейд»та «Союзконтракт-16»за виконання робіт у вигляді надання посередницьких послуг у придбанні та реалізації товарів. Про які саме суми готівкових коштів йде мова, коли, де та за яких обставин (від кого та кому) вони передавались, про які посередницькі послуги йде мова, а також чим це підтверджується, з матеріалів справи зрозуміти неможливо.

Не обґрунтовано органом досудового слідства жодним засобом доказування й власний висновок про те, що ОСОБА_2 використав на власні потреби готівкові грошові кошти, отримані ним в банківській установі за чеками. Про які власні потреби йде мова, чим саме підтверджується висновок органу досудового слідства про подальше спрямування ОСОБА_2 вказаних коштів саме на такі власні потреби, з матеріалів справи навіть суду зрозуміти неможливо.

Викладаючи в обвинувальному висновку результати перевірки показань обвинуваченого ОСОБА_2 щодо керування діяльністю підприємства «ДРСУ-2253»громадянином ОСОБА_7 та ведення бухгалтерського і податкового обліку по вказаному підприємству громадянкою ОСОБА_6, орган досудового слідства вказав, що відсутність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у зв»язку зі смертю є намаганням обвинуваченого перекласти свою провину на інших осіб, заплутати досудове слідство та уникнути кримінальної відповідальності. При цьому орган досудового слідства, спростовуючи показання обвинуваченого, послався на те, що всі вилучені документи фінансово-господарської діяльності з підприємствами-контрагентами, крім спірного договору комісії, банківські документи, податкова звітність підписані лише ОСОБА_2, жодного підпису довіреної особи ОСОБА_7 на таких документах не має.

Суд вважає, що вказаний вище висновок органу досудового слідства ґрунтується на неповно та однобічно з»ясованих обставинах справи. Так, органом досудового слідства не було встановлено, про що суд вже відмічав вище по тексту цієї постанови, а відповідно й не було вилучено та приєднано до матеріалів даної кримінальної справи документи по усім господарським операціям, які було здійснено підприємством «ДРСУ-2253»у спірному періоді. Оперативним працівником Беляк, який був членом слідчо-оперативної групи (т.1, а.с.27,28), ставилось питання про необхідність призначення і проведення виїмок документів фінансово-господарської діяльності підприємств-контрагентів підприємства «ДРСУ-2253»з метою встановлення дійсних сум податкових зобов»язань вказаного підприємства, про що свідчить його рапорт (т.1, а.с.244). При цьому ним по деклараціям із ПДВ підприємства «ДРСУ-2253»(додатки № 5 до вказаних декларацій під назвою «Розшифрування податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів») було встановлено перелік підприємств-контрагентів, про що свідчить відповідний витяг з бази даних (т.1, а.с.245).

Однак, органом досудового слідства не було проведено обшуків (виїмок) з метою вилучення та приєднання до матеріалів даної кримінальної справи документів фінансово-господарської діяльності підприємства «ДРСУ-2253»навіть із усіма контрагентами із того переліку, що наводився оперативним працівником Беляк, не кажучи вже про перевірку повноти вказаного переліку. Орган досудового слідства обмежився виключно процесуальними діями по таким суб»єктам господарювання як підприємство «Політрейд»(т.2, а.с.7-9), підприємство «Пластбуд»(т.2, а.с.33-62), підприємство «Кремавтоплюс»(т.2, а.с.69-92), підприємство «Хімторглайн»(т.2, а.с.101-133), підприємство «Дортехкомплект»(т.2, а.с.228-245), підприємство «Інтеб»(т.3, а.с.3-28). Але перелік контрагентів підприємства «ДРСУ-2253» не зводиться виключно до названих суб»єктів.

Про однобічність досудового слідства, про його обвинувальний нахил свідчить, зокрема, позиція органу досудового слідства щодо громадянина ОСОБА_8 Так, із наявного у справі письмового пояснення вказаної особи (т.3, а.с.64) слідує, що документи по операції між підприємствами «ДРСУ-2253»та «Союзконтракт-16», керівником якого він був, оформлював саме громадянин ОСОБА_7 Саме вказаний громадянин ОСОБА_7, згідно пояснень громадянина ОСОБА_8, особисто підписував документи та ставив печатку від підприємства «ДРСУ-2253». Вказані пояснення узгоджуються з позицією ОСОБА_2 щодо відношення громадянина ОСОБА_7 до діяльності підприємства «ДРСУ-2253».

Однак, з наявних у справі матеріалів, які збирались органом досудового слідства, не можливо зрозуміти те, з яких об»єктивних причин громадянин ОСОБА_8 не був допитаний органом досудового слідства в якості свідка по справі, хоча його позиція мала значення для встановлення об»єктивної істини по справі. Але в судовому засіданні 03.10.2011 року допитаний в якості свідка за клопотанням сторони захисту ОСОБА_8 показав, що у лютому 2011 року зі сторони двох працівників головного відділу податкової міліції ДПІ Шевченківського району міста Києва, які приїхали до нього з постановою слідчого про проведення виїмки, була спроба умовити його дати неправдиві свідчення по даній справі, від чого він навідріз відмовився.

Згідно з показами вказаного свідка у ході судового слідства, згодом 16.02.2011 року старшим оперуповноваженим ВПМ Кременчуцької ОДПІ Чоканем Ю.М йому було вручено ту саму постанову слідчого Бойченко з вимогою провести виїмку копій первинних документів у ПП "Союзконтракт 16" по взаємовідносинам з ПП"ДРСУ-2253 " за 2008 рік. Обєктивні його свідчення щодо проведення виїмки копій документів працівник міліції Чокань не захотів фіксувати , а тому протокол допиту його в якості свідка він не складав, хоча мав на це окреме доручення від слідчого. Громадянин ОСОБА_8 був вимушений написати мотивоване пояснення , яке 17.02 .2011 року, тобто на слідуючий день, надав оперуповноваженому Чоканю для слідчого Бойченко.

Суд вважає за необхідне відмітити те, що у ході досудового слідства при пред»явленні обвинуваченому ОСОБА_2 для впізнання фотознімків громадянки ОСОБА_6 (т.3, а.с.167) та громадянина ОСОБА_7 (т.3, а.с.169) обвинувачений правильно вказав як на одну, так і на іншу особу. У разі дійсного наміру обвинуваченого перекласти свою провину на інших осіб, заплутати досудове слідство та уникнути кримінальної відповідальності, про що вказав орган досудового слідства в обвинувальному висновку, у суду постає питання про те, звідки та з якого часу обвинуваченому ОСОБА_2 були відомі (не лише за прізвищами, а й візуально) громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зокрема відомості про факти їх смерті.

Доводи, наведені судом вище по тексту цієї постанови, враховуючи їх сукупну кількість та істотне значення для прийняття судом правильного процесуального рішення по суті пред»явленого обвинувачення, дають підстави для висновку, що дана кримінальна справа скерована до суду фактично не розслідуваною. Стороною захисту при ознайомленні з матеріалами справи заявлялось слушне письмове клопотання про необхідність доповнення досудового слідства. Наведені в ньому доводи заслуговували на увагу, однак слідчий всупереч приписам ст. 221 КПК України вказане клопотання фактично проігнорував, матеріали справи не містять у собі мотивованих відповідей на питання, підняті захисником у клопотанні.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 дали суду покази про те, що договори постачання підприємств «Союзконтракт-16»(директор ОСОБА_8.) та «Техноком-1812»(уповноважений представник ОСОБА_10.) із підприємством «ДРСУ-2253»були розірвані, товар за ними повернуто, що у площині податкового законодавства потягло за собою коригування зобов»язань як із ПДВ, так і з податку на прибуток підприємств. Згідно ж наявного у справі витягу з бази даних (т.1, а.с.245), який є додатком до рапорту оперативного працівника ОСОБА_11 (т.1, а.с.244), суми угод між вказаними підприємствами складали десятки мільйонів гривень.

Специфіка податкових правовідносин полягає у тому, що податкове зобов»язання (мова йде про ПДВ) особи-продавця кореспондує з податковим кредитом особи-покупця. Те ж саме стосується валового доходу та валових витрат у розрізі податку на прибуток підприємств. Тобто, коригування податкового кредиту та валових витрат підприємствами «Союзконтракт-16»та «Техноком-1812»по операціям із підприємством «ДРСУ-2253»має істотне значення для правильного визначення податкового зобов»язання та валового доходу підприємства «ДРСУ-2253» у відповідних податкових періодах, у прямій залежності від яких є суми ПДВ та податку на прибуток, що мали бути сплачені до бюджету вказаним підприємством.

У підтвердження здійснення податкового коригування підприємствами «Союзконтракт-16»та «Техноком-1812»судом за клопотанням сторони захисту у ході судового слідства долучено відповідні декларації (уточнюючі розрахунки).

Крім того, у ході судового слідства судом було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 має юридичні зв»язки із підприємством «Кремтехнобізнес», починаючи лише із січня місяця 2009 року. У підтвердження вказаних обставин за клопотанням сторони захисту до матеріалів справи було долучено довідку державного реєстратора із єдиного державного реєстру, а також лист управління державної реєстрації виконавчого комітету Донецької міської ради. Однак, згідно з показами підсудного ОСОБА_2 правові відносини щодо товару у межах договору комісії № 2 від 10.09.2008 року між підприємствами «ДРСУ-2253»та «Кремтехнобізнес»мали місце з вересня місяця 2008 року по грудень місяць 2008 року.

Згідно з матеріалами справи постановою від 15.03.2011 року органом досудового слідства виділено на додаткову перевірку матеріали по фінансово-господарським відносинам між підприємствами «ДРСУ-2253»та «Кремтехнобізнес». При цьому, як слідує із долученого судом до матеріалів справи за клопотанням сторони захисту листа за підписом начальника відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, по вказаним матеріалам прийнято процесуальне рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

Суд відмічає, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК України, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. Однак, сторонами інших клопотань, відмінних від тих, що були розв»язані судом, не заявлялось.

Згідно ж із приписами ч. 2 ст. 22 КПК України суд не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних

обов'язків і здійснення наданих їм прав. На суд покладається виключно функція розгляду справи (ст. 161 КПК України).

З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що заявлене захисником клопотання про направлення справи прокурору для організації проведення додаткового розслідування є законним та обгрунтованим.

При проведенні додаткового розслідування органу досудового слідства слід усунути зазначені у цій постанові неповноту і неправильність (поверховість) розслідування, а також вказані у цій постанові істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Так, органу досудового слідства в залежності від наявності (відсутності) приводів і підстав слід прийняти процесуальне рішення, передбачене ст. 97 КПК України, по епізоду діяльності підприємства «ДРСУ-2253»у період лютий місяць 2009 року - вересень місяць 2009 року, по якому обвинувачення фактично було пред»явлено ОСОБА_2 без порушення кримінальної справи, та про подальше спрямування справи (у разі її порушення).

Встановити показники, задекларовані підприємством «ДРСУ-2253»в інкримінований період як з ПДВ, так і з податку на прибуток підприємств (як загалом, так і окремо по кожному виду податків, причому як сумарно за весь період, так і в розрізі кожного звітного податкового періоду), врахувавши при цьому усі уточнюючі розрахунки вказаного підприємства, ретельно перевіривши зміст усіх декларацій та дослідивши питання реєстрації вказаної звітності ДПІ у Шевченківському районі міста Києва саме як податкової звітності.

Встановити вичерпний перелік господарських операцій, здійснених підприємством «ДРСУ-2253»в інкримінований період (зміст цих операцій, їх обсяг та перелік контрагентів), для чого провести необхідні обшуки та виїмки, а також інші слідчо-оперативні заходи, спрямовані, зокрема, на встановлення місця знаходження документів бухгалтерського і податкового обліку підприємства «ДРСУ-2253»(як на паперових носіях, так і в електронному форматі), а також документів фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, проаналізувати зміст виписок про рух коштів по банківському рахунку на предмет здійснених операцій, дослідити додатки № 5 до декларацій із ПДВ під назвою «Розшифрування податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», використати дані відповідних автоматизованих електронних систем на рівні ДПА України тощо.

Ретельно дослідити питання розірвання господарських договорів між підприємством «ДРСУ-2253»та підприємствами «Союзконтракт-16»в особі директора ОСОБА_8 та «Техноком-1812»в особі уповноваженого представника ОСОБА_10, встановити суми відповідних договорів як у цілому, так і окремо по кожному підприємству, вплив відповідних правочинів (розірвання договорів) на суми ПДВ та податку на прибуток підприємств, які декларувались підприємством «ДРСУ-2253»(як у цілому, так і в розрізі відповідних податкових періодів). Перевірити наявність фактів розірвання інших договорів, що укладались підприємством «ДРСУ-2253»із третіми особами. У разі їх встановлення дати юридичну оцінку на предмет їх впливу на податкові зобов»язання підприємства «ДРСУ-2253».

Встановити законодавчо визначені правила оподаткування (окремо ПДВ та окремо податком на прибуток підприємств) господарських операцій, які було здійснено підприємством «ДРСУ-2253», перевірити правильність декларування операцій вказаним підприємством в розрізі окремих податків (при чому не лише у сторону заниження, але і в сторону завищення) шляхом співставлення показників, задекларованих підприємством «ДРСУ-2253»у звітності, яка прийнята ДПІ у Шевченківському районі міста Києва саме як податкова звітність (з урахуванням усіх уточнюючих розрахунків), та тих показників, які встановлено (розраховано) у ході досудового слідства.

З»ясувати суми грошових коштів, які надходили на банківські рахунки підприємства «ДРСУ-2253», та їх подальше спрямування (сума надходжень має дорівнювати сумі видатків з урахуванням залишків у разі їх наявності), проаналізувавши вказане як у цілому, так і в розрізі податкових періодів. Перевірити надходження готівкових грошових коштів на користь підприємства «ДРСУ-2253»від третіх осіб за продаж товарів (виконання робіт, надання послуг), для чого провести необхідні слідчо-оперативні заходи.

З»ясувати конкретні строки виконання підприємством «ДРСУ-2253»зобов»язань зі сплати до бюджету сум ПДВ та податку на прибуток підприємств (окремо по кожному звітному періоду), наявність у розпорядженні підприємства «ДРСУ-2253»саме станом на такі юридично значимі дати грошових коштів, їх належність до джерел сплати податкових зобов'язань (погашення податкового боргу) платника податків у розумінні ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та їх достатність для виконання податкових зобов»язань (погашення податкового боргу). Ретельно дослідити питання виконання підприємством «ДРСУ-2253»податкових зобов»язань, у тому числі за рахунок готівкових коштів шляхом подачі до банківських установ заяв від імені вказаного підприємства на переказ готівки на користь бюджету. Дослідити питання поширення на грошові кошти підприємства «ДРСУ-2253»права податкової застави.

Ретельно перевірити наявність правових відносин комісії, зокрема між підприємствами «ДРСУ-2253»та «Кремтехнобізнес»згідно умов договору № 2 від 10.09.2008 року, з»ясувавши та допитавши осіб, які станом на вересень грудень місяці 2008 року мали право вчиняти юридично значимі дії від імені підприємства «Кремтехнобізнес», на предмет їх обізнаності про вказані правовідносини, на предмет надання повноважень ОСОБА_5 на вчинення юридично значимих дій від імені підприємства «Кремтехнобізнес», зокрема видачі довіреності ОСОБА_5 на підписання договору комісії із підприємством «ДРСУ-2253». Встановити та допитати осіб, які з моменту реєстрації (створення) підприємства «Кремтехнобізнес»мали повноваження на видачу довіреностей фізичним особам на представництво інтересів вказаного підприємства у відносинах із третіми особами. Вжити заходів щодо вилучення вказаної довіреності та приєднання її до матеріалів справи. Встановити місце знаходження документів бухгалтерського і податкового обліку (як на паперових носіях, так і в електронному форматі), касових і банківських документів, інших документів фінансово-господарської діяльності, фінансової, статистичної та інших видів звітності підприємства «Кремтехнобізнес», вилучити її та приєднати до матеріалів даної кримінальної справи. Дослідити питання вчинення ОСОБА_5 інших угод від імені підприємства «Кремтехнобізнес»із третіми особами.

У разі встановлення правових відносин комісії між підприємствами «ДРСУ-2253»та «Кремтехнобізнес»або будь-яких інших правових відносин між ними встановити їх обсяг та зміст (щодо останніх), обставини їх виникнення та реалізації. Перевірити можливість розрахунків готівкою між вказаними підприємствами, зокрема через фізичних осіб як представників, а також можливість укриття від оподаткування вказаних операцій підприємством «Кремтехнобізнес»та протиправне заволодіння коштами представниками (псевдо представниками) вказаного підприємства.

У противагу доводам ОСОБА_2 із метою належного виконання вимог ст. 22 КПК України ретельно перевірити питання закупівлі товарів (робіт, послуг) підприємством «ДРСУ-2253»у третіх осіб (як повністю, так і в частині), відмінних від підприємства «Кремтехнобізнес», про що вказано в обвинувальному висновку. У разі підтвердження вказаного встановити час та місце таких закупівель, предмет і умови відповідних угод, осіб таких продавців тощо.

За наслідками виконаного з урахуванням встановленого скласти та приєднати до матеріалів справи схему фінансово-господарської діяльності підприємства «ДРСУ-2253»протягом інкримінованого періоду.

Належним чином перевірити доводи ОСОБА_2 та свідків по справі щодо причетності громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до фінансово-господарської діяльності підприємства «ДРСУ-2253». Для цього встановити вичерпний перелік фізичних осіб, які в якості представників юридичних осіб мали справу із підприємством «ДРСУ-2253»(підписували договори, їх виконували тощо). Детально допитати таких осіб на предмет обставин підписання договорів (місце їх підписання, процедури переддоговірних відносин тощо), їх виконання (на предмет осіб, які від імені підприємства «ДРСУ-2253»були відповідальними за їх виконання), пред»явивши для впізнання фотографії громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Встановити осіб із числа оточення громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і детально допитати їх на вказаний вище предмет.

У разі дійсної причетності громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до фінансово-господарської діяльності підприємства «ДРСУ-2253», виходячи із положень статуту вказаного підприємства та положень законодавства, з»ясувати їх фактичну компетенцію, фактичну компетенцію при цьому громадянина ОСОБА_2 щодо вказаного підприємства та характер взаємовідносин між зазначеними особами (роль кожного у діяльності підприємства).

Виконати інші слідчі та оперативні заходи, які є необхідними для встановлення об»єктивної істини по даній справі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 281 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про направлення даної кримінальної справи прокурору для організації проведення додаткового розслідування задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, направити прокурору Шевченківського району міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом семи діб з дня її винесення.

Судя: