Суддя – доповідач Білак С.В.
Суддя – доповідач 1-ї інстанції Юрченко В.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
8 серпня 2008 року справа № 22-а-8146/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Білак С.В.
суддів: Гаврищук Т.Г.
Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання
Безруковій В.М.за участю представників:від позивача:Граніної О.В.від відповідача:Миргородова О.В., Єлітенко О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного судувід
по адміністративній справі 11 червня 2008 року
№ 2-а-9763/08за позовом
доГорлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області
Державного підприємства «Артемвугілля»про
стягнення на користь держави коштів, отриманих за нікчемною угодою, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач Горлівська об’єднана державна податкова інспекція звернувся з позовом до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення на користь держави коштів, отриманих за нікчемною угодою.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11червня 2008 року по справі № 2-а-9763/08 в задоволенні позовних вимог Горлівській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення на користь держави коштів, отриманих за нікчемною угодою було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми Цивільного та господарського кодексів України.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно ст. 250 Господарського Кодексу України терміну щодо застосування адміністративно - господарських санкцій не порушив та діяв виключно на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники відповідача в судовому засіданні просили в задоволені апеляційної скарги відмовити та рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивача, заперечення представників відповідача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, позивачем проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП «Артемвугілля» за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р. (а.с. 31-45).
За результатами перевірки складено акт №2776-23-3/32270533 від 21.12.2007 року та встановлено порушення п. 35 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». В порушення зазначеної норми підприємство надавало послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом без наявності ліцензії на загальну суму 3553952,79 грн.: за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006р. на суму 3152933,18 грн., за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. на суму 401019,61 грн. (а.с. 36), зокрема ТОВ «Технокорпорація – Союз» на суму 53713,40 грн. (а.с.38).
Позивач вважає, що оскільки ДП «Артемвугілля» в порушення п.35 ст.9 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» не отримало відповідну ліцензію, тобто на момент здійснення господарського зобов’язання не мало цивільної дієздатності, то таке господарське зобов’язання є нікчемним у відповідності до ст.228 ЦК України.
Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають, у тому числі, такий вид господарської діяльності як надання послуг по перевезенню пасажирів та вантажів залізничним транспортом.
За здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності без ліценції статтею 22 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської ліцензії» встановлена відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій (штрафів), що спрямовуються до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 208 цього кодексу встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку позивачем не доведений умисел на укладення відповідачем угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції у відповідності до ч.1 ст.238 Господарського Кодексу України є адміністративно-господарськими, а тому для їх застосування позивачем пропущений встановлений ст.250 цього Кодексу строк.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року по справі № 2-а-9763/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року по справі № 2-а-9763/08 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 серпня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 13 серпня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Білак С.В.
Судді: Гаврищук Т.Г.
Сухарьок М.Г.
Судове рішення № 2117950, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.08.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-8146/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: