Ухвала суду № 2117911, 06.05.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-501/08 (22а-2344/07) Головуючий суддя у 1 -ій

Категорія статобліку 34 інстанції Соловйов В.М.

№ 3/302/07-АП

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді-доповідача - Туркіної Л. П., суддів - Проценко О. А., Юхименко О.В. при секретарі Гулій О.Г. За участі представників сторін:

позивача Колоянов В.А.

відповідача Балабко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ТОВ «Кронос-Фуде», м. Запоріжжя та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 27 червня 2007 року

у справі№ 3/302/07-АП

за позовомТОВ «Кронос-Фуде», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року ТОВ «Кронос-Фуде», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.11.2006 р. №0001612230/0 та №0001612300/0.

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.06.2007 р. частково задоволено позов ТОВ «Кронос-Фуде», м. Запоріжжя. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі від 20.11.2006 р. №000162230/0. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі від 20.11.2006 р. №0001612300/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 24,00 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3,42 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач подали апеляційні скарги, у яких позивач просить скасувати постанову суду в частині незадоволених позовних вимог та постановити нову, якою визнати недійсними податкові повідомлення-рішення, а відповідач змінити постанову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відмовити у задоволенні позову.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає наступне.

ДПІ у Ленінському районі не погоджується із постановою суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. №000162230/0 виходячи з наступного.

Актом перевірки встановлено, що в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2006 р. на суму 30564 грн. внаслідок включення до податковогокредиту у червні 2006 р.податкової накладної № IN 00062973 від 15.07.2006 р.отриманої від ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч» на загальну суму 152821,76грн. у тому числі ПДВ - 30564,35грн.

Фактичне отримання товару відбувалось у липні 2006 р., про що свідчать ТТН 02 АБВ № 958574 від 15.07.2006 р. та накладна на відвантаження товару №IN00062973 від 15.07.2006 р. на загальну суму 152821,76 грн. у. т.ч. ПДВ - 30564,35грн.

Попередня оплата за відвантажений товар не здійснювалась, томупершою подією було отримання товару, яке відбулось у липні 2006 р. Томуу підприємства не було підстав для включення в червні місяці 2006 р. до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 30564,35грн.

Спірна податкова накладна від 15.07.2006 р. № IN00062973 була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2006 р., наданому до перевірки. При розгляді справи у суді позивачем надано інший реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень 2006 р. (який до перевірки не надавався) і в якому вже відсутня податкова накладна № IN 00062973 від 15.07.2006 р.

Відповідно до п. 4 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.07.2005 р. за № 770/11050 при проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та в разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок.

В порушення п. 4 названого Порядку позивачем не були надані в повному обсязі реєстри (книги) продажу та придбання товарів та інші документи.

Згідно п. 7 Порядку реєстр податкових накладних є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до податкової декларації по ПДВ за червень 2006 р. сума податкового кредиту по рядку 17 відображена у сумі 590 030 грн.

Відповідно до наданого реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.06.2006 р. по 30.06.2006 р. сума ПДВ складає 660638,29 грн.

Тому встановлено розбіжність на суму 70608,29 грн. між реєстром податкових накладних і декларацією з ПДВ за червень 2006 р.

Таким чином, за даними перевірки встановлено, що загальна сума податкового кредиту відображена в реєстрі, не відповідає сумі, відображеній в декларації з ПДВ за червень 2006 року.

Позивач у апеляційній скарзі вказує наступне.

ТОВ «Кронос-Фуде», м. Запоріжжя не погоджується із постановою суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006р. №0001612300/0.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці включаються до складу валових витрат платника податку.

П.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону визначено заборону на віднесення до складу валових витрат підприємства сум по виплатам винагород або інших видів заохочень фізичним чи юридичним особам у разі відсутності у платника податку документальних доказів, що такі виплати або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу.

Згідно зазначеного підпункту не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними або іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник,ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинним документом є документ, який має інформацію про господарські операції та підтверджує її здійснення.

Таким чином, позивач зазначає, що названих документів досить для здійснення названої операції в бухгалтерському обліку та підтвердженням обґрунтованості віднесення витрат по договору № 03/05-1 між позивачем та ПП «Галиш» до валових витрат.

Документальні докази, про те що витрати по договору №03/05-1 від 03.01.2005 р. були здійснені як компенсація за фактично надані послуги, свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат платника податку сум компенсації вартості послуг ПП «Галиш» у розмірі 16870,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги ТОВ «Кронос-Фуде» підтримав, проти апеляційної скарги податкової інспекції заперечив, вказавши, що підприємством надано суду належні докази щодо визначення суми податкового кредиту за червень 2006 р., будь-які докази, що свідчили б про факт недостовірності (підробки) документів первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства податкова інспекція не надала.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі підтримав, проти апеляційної скарги позивача заперечив, вказав наступне.

Актом перевірки №673/23-33134504 від 15.11.2006 р. встановлено, що в порушення п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено податок на прибуток за 2 квартал 2006 р. у сумі 4238,00 грн.

TOB «Кронос-Фудс» включено до складу валових витрат у 2 кварталі 2006 р. витрати у сумі 16951,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

03.01.2005р. між TOB «Кронос-Фудс» та ПП «Галиш», було укладено договір № 03/05-1 про надання послуг, в тому числі послуг по навантаженню, розвантаженню вантажів, а також переміщенню вантажів по території TOB «Кронос-Фудс». До перевірки надані акти виконаних робіт ПП «Галиш» від 31.05.2005 р. № 05/1 , від 30.06.2006 р. № 06/1 щодо виконання цим підприємством маркетингових послуг, але в цих актах не зазначено, які саме маркетингові послуги надавались та які маркетингові дослідження проводились. Крім того, відсутній звязок між наданими маркетинговими послугами та господарською діяльністю TOB «Кронос-Фудс».

Акти виконаних робіт, щодо послуг по навантаженню, розвантаженню вантажів, а також переміщенню вантажів по території TOB «Кронос-Фудс» до перевірки не надані.

Будь-яких доказів проведення розрахунків за надані маркетингові послуги між позивачем таПП «Галиш» до перевірки також не надано.

Таким чином, оскільки до господарськоїдіяльності відноситься діяльність направлена на отримання доходу, а позивачем не наданодоказів, що надані ПП «Галиш» маркетингові послуги направлені на отримання доходу, а такожне надано доказів, що витрати TOB «Кронос-Фудс», здійснені позивачем як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тому TOB «Кронос-Фудс» порушено п.п. 5.2.1 п.5 .2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо включення до складу валових витрат у 2 кварталі 2006р витрат у сумі 16951,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Кронос-Фудс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.08.2004 р. по 30.06.2006 р. На підставі перевірки складено акт №673/23-33134504 від 15.11.2006 р., відповідно до якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. №0001612230/0 та №0001612300/0.

Актом перевірки встановлено порушення:

п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2006 р. на суму 4 238,00 грн.;

п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2006 р на суму 30 564,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2006р.- 30 564,00 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством безпідставно включено складу валових витрат у 2 кварталі 2006 р. витрати у сумі 16 951,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а саме:

Між TOB "Кронос-Фудс" та ПП "Галиш", код ЄДРОПУ 32363685, був укладений договір № 03/05-1 від 03.01.2005 р. про надання послуг. Відповідно до п.п 1.1 договору ПП "Галиш" виконує послуги по навантаженню, розвантаженню вантажв, а також переміщенню вантажів по території TOB "Кронос-Фудс". Згідно договору, в актах виконаних робіт повинно бути визначено конкретно вага товарів, перелік та обсяг послуг по навантаженню та розвантаженню, які були надані ТОВ "Кронос-Фудс". На ці роботи акти-виконаних робіт відсутні.

Однак, згідно наданих до перевірки документів, підприємствами були підписані акти виконаних робіт № 05/1 від 31.05.06 на суму 8081,0 грн. та № 06/1 від 30.06.06 р. на суму 8870,00грн.,в яких зазначається, що ПП "Галиш" було проведено маркетингову діяльність, яка не передбачалась умовами договору, без визначення переліку проведених робіт. Звіт про проведені роботи відсутній.

Таким чином, не встановлено зв'язок між наданими маркетинговими послугами та господарською діяльністю TOB "Кронос-Фудс". Розрахунки між підприємствами за надані послуги не здійснювались.

На думку перевіряючих, вказані порушення призвели до заниження TOB «Кронос-Фудс» податку на прибуток у 2 кварталі2006р. у сумі 4 238,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством безпідставно включенодо податкового кредиту у червні 2006р. податкову накладну № IN 00062973від 15.07.2006р. отриману від ЗАТ "Львівська кондитерська фірма "Світоч" на загальну суму 152821,76 грн. (у т.ч. ПДВ-30 564,35 грн.).

Фактичне отримання товару відбувалось у липні 2006р., про що свідчать ТТН 02АБВ №958574 від 15.07.2006р. та накладна на відвантаження товару №IN00062973 від15.07.2006р. на загальну суму 152821,76грн. (у т.ч. ПДВ-30 564,35грн.).

Попередня оплата за відвантажений товар не здійснювалась, тому у даному випадку першою подією є відвантаження товару.

Таким чином у підприємства не було підстав для включення в червні місяці 2006 р. податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 30 564,35 грн.

Порушення встановлено по рах.311 (банківські виписки) та реєстру отриманих податкових накладних за червень 2006р., декларації з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001612300/0 від 20.11.2006р., яким TOB «Кронос-Фудс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 5 086, 00 грн. (в тому числі за основним платежем - 4 238,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 848, 00 грн.).

податкове повідомлення-рішення №000162230/0 від 20.11.2006р., яким TOB «Кронос-Фудс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45 846, 00 грн. (в тому числі за основним платежем - 30 564, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15 282, 00 грн.).

У процедурі адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення не змінювалися.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості податкового повідомлення-рішення №000162230/0 від 20.11.2006 р., що підтверджується наступним.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетованих карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням податку (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

З акту перевірки та заперечень на позовну заяву вбачається, що доводи відповідача зводяться до того, що підприємством безпідставно включено до податкового кредиту у червні 2006 р. податкову накладну №IN00062973 від 15.07.2006 р., отриману від ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч» на загальну суму 152821,76 грн. (у т. ч. ПДВ 30564,35 грн.) у липні 2006 р.

Однак згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних, наданого ТОВ «Кронос-Фудс» за червень 2006 р. (а. .с. 60-61), податкова накладна №IN00062973 від 15.07.2006 р., отримана від ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч» на загальну суму 152821,76 грн. (у т. ч. ПДВ 30564,35 грн.), відсутня.

Зазначений реєстр та декларація з ПДВ свідчить, що позивачем не було завищено суму податкового кредиту за червень 2006 р.

Будь-яких пояснень та доказів відносно того, що податкові накладні, зазначені платником у реєстрі наданому до суду, не існують або включені до названого реєстру безпідставно, податкова інспекція не надала.

Посилання апелянта на ту обставину, що під час перевірки йому було надано інший реєстр не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено вище, доказів, які б свідчили про включення до реєстру, наданого до суду, неіснуючих документів податкової звітності або включених до реєстру безпідставно, податкова інспекція не подала. Як свідчить р. 3.1.5 стор. 17 акту перевірки, під час встановлення правопорушення взагалі не перевірялись оригінали документів первинної бухгалтерської та податкової звітності. Порушення, як зазначено у абз. 4 на стор. 17 акту перевірки, встановлено на підставі даних рах. 311 (банківські виписки), реєстру податкових накладних за червень 2006 р. та декларації з ПДВ.

Оскільки акт перевірки не містить відомостей, що показники аналітичного бухгалтерського та податкового обліку перевірено шляхом їх співставлення з документами первинної звітності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо недоведеності податковою інспекцією факту порушення.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції, прийняте відносно податкового повідомлення-рішення №0001612300/0.

Висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на наступному.

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

5.2. До складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Виходячи з юридичного змісту наведеної норми закону вбачається, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

В підтвердження задекларованих витрат ТОВ «Кронос-Фудс» надані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №05/1 від 31.05.2006 р. на суму 8000,00 грн. (а. с. 65) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №06/1 від 31.05.2006 р. на суму 8870,00 грн. (а. с. 66) згідно яких виконавцем (ПП «Галиш») по договору №03/05-01 від 03.01.2005 р. були проведені такі роботи (надані такі послуги):

- маркетингова діяльність.

При цьому, господарським судом обґрунтовано враховано, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутній звіт про проведені маркетингові дослідження, не вказано коли (перша подія) та які саме маркетингові послуги надавалися, з якою метою проводилися маркетингові дослідження, обєкт цих досліджень тощо.

В той же час, відповідно до договору №03/05-1 від 03.01.2005 р. (а. с. 62-64) Виконавець надає Замовнику Акти приймання-передачі наданих послуг, у яких приводиться опис наданих виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість згідно цього договору.

В даному випадку, на порушення умов договору, сторонами «Акти приймання-передачі наданих послуг» не складалися. Опис наданих виконавцем послуг, як це зазначено у п.п. «в», «г», «ж» додаткової угоди до цього договору (а. с. 67) відсутній.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, розрахунки між ТОВ «Кронос-Фудс» і ПП «Галиш» за надані послуги не проводилися.

Вказані обставини свідчать про не підтвердження позивачем належними первинними документами валових витрат у звязку з отриманням маркетингових послуг від ПП «Галиш» та про недоведеність звязку між наданими маркетинговими послугами та господарською діяльністю ТОВ «Кронос-Фудс».

Посилання позивача на належне підтвердження валових витрат не приймається колегією суддів до уваги, виходячи з викладеного вище, а також виходячи з наступного.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Виходячи з юридичного змісту наведеної норми закону вбачається, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

За приписами ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з названих норм законодавства, акти здачі-прийняття робіт, у даному випадку, можна віднести до зведених облікових документів, документи первинної бухгалтерської звітності, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена законодавством, позивач ні перевіряючим, ні суду не надав.

Як свідчать матеріали справи, при нарахуванні податкового зобовязання та штрафних санкцій з податку на прибуток, податковий орган припустився помилки.

Як зазначено в акті перевірки (а. с. 26) підприємствами були підписані акти виконаних робіт №05/1 від 31.05.2006 р. на суму 8081,00 грн. та №06/1 від 31.05.2006 р. на суму 8870,00 грн.

В той же час, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Кронос-Фудс» та ПП «Галиш» укладені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №05/1 від 31.05.2006 р. на суму 8000,00 грн. (а. с. 65) та №06/1 від 31.05.2006 р. на суму 8870,00 грн. (а. с. 66).

Тобто, загальна сума завищення ТОВ «Кронос-Фудс» склала не16951,00 грн., а 16870,00 грн.

Відповідно, податок на прибуток за 2 квартал 2006 р. занижено не на суму 4238,00 грн., а на суму 4218,00 грн. (16870,00 грн. х 25%).

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0001612300/0 від 20.11.2006 р., яким ТОВ «Кронос-Фудс» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 5086,00 грн. (в тому числі за основним платежем 4238,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 848,00 грн.), підлягає визнанню протиправним і скасуванню в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 24,00 грн. (у тому числі за основним платежем 20,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 4,00 грн.).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарським судом прийнято законне та обґрунтоване рішення, що виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ТОВ «Кронос-Фудс», м. Запоріжжя та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27 червня 2007 р. - без змін.

Ухваланабирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу оформлено відповідно до ст. 160 КАС України 02.09.2008 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Судді: О.А. Проценко

О.В. Юхименко