Рішення № 21177215, 27.01.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3406/11/0121

Справа № 2-3406/2011 р.

2/0121/249/12

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Блейз І.Г.

при секретарі Копосової Н.І.

за участю прокурора Пархоменко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 2272, до виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання ордеру недійсним та зобовязання звільнити житло, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 січня 2009 року начальник Феодосійського квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до начальника Феодосійського гарнізону із листом про надання начальнику паливної групи Феодосійської КЕЧ району службовцю ЗСУ ОСОБА_1. службової квартири АДРЕСА_1. Рішенням начальника Феодосійського гарнізону від 10 лютого 2009 року №2 квартиру АДРЕСА_1 введено до складу службового житлового фонду військової частини А2272. На підставі цього рішення виконавчим комітетом Феодосійської міської ради ОСОБА_1 видано ордер №905 від 23.09.2009 року на вселення до вказаної квартири. Надання ордеру ОСОБА_1 не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки у Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України, не передбачено надання житла начальнику паливної служби КЕЧ. У спірній квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вказані вище обставини стали підставою для звернення із позовом про визнання вказаного ордеру недійсним та зобовязання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити квартиру із наданням іншого житлового приміщення.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивачів у судове засідання не зявилися, про причини неявки не повідомили, сповіщені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги не визнали, пояснили, що у Переліку вказано, що дана квартира надається працівника житлово-комунального господарства, а тому й можливо надання службових квартир начальнику паливної служби, що є працівником Феодосійської КЕЧ. Крім того, у разі виселення відповідачу повинно бути надано інше житло у тому ж місті та що не відрізняється за благоустроєм від спірної. Також відповідно до наказу Міністра оборони України №198 від 10.05.2008 року, Міністерство оборони зобовязано забезпечити своїх службовців житлом. Також представником відповідача зазначено, що заявлені позивачі є неналежними.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив,сповіщений належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав.

Представник виконавчого комітету Феодосійської міської ради проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що квартиру надано працівнику житлово-комунального господарства, а тому у даному випадку виконавчим комітетом норми закону не порушено.

Представник Феодосійської КЕЧ району у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Суд, заслухавши прокурора, відповідача, представників, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що право власності на квартир АДРЕСА_1 зареєстровано за Державою України в особі Верховної Ради України. Майно передано в оперативне управління Кримському Управлінню Капітального будівництва Міністерства оборони України (а.с.111)

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Таким чином, Міністерство оборони України є належним позивачем по справі.

Рішенням начальника Феодосійського гарнізону від 10 лютого 2009 року АДРЕСА_1 введено до складу службового житлового фонду військової частини А2272 (а.с.5).

На підставі цього рішення виконавчим комітетом Феодосійської міської ради ОСОБА_1 видано ордер №905 від 23.09.2009 року на вселення до вказаної квартири (а.с.6-10)

ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника паливної служби Феодосійської КЕЧ району (а.с.11-13)

Відповідно до ст. 118 ЖК УРСР Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири

Статтею 119 ЖК УРСР передбачено, що Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 1988 року №37, не передбачено надання житла начальнику паливної служби КЕЧ. Перелік працівників житлово-комунального господарства, яким може бути надано службове житло, зазначений у пункті 1 даного переліку, посада, що займає ОСОБА_1, у даному переліку не зазначена.

Таким чином, судом встановлено, що спірне житлове приміщення зайняте ОСОБА_1 без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вказані вище обставини свідчать про наявність правових підстав про визнання ордеру недійсним.

У разі визнання ордеру недійсним, особи, що займають дане житлове приміщення, підлягають виселенню.

Вимоги щодо зобовязання відповідачів звільнити займане житлове приміщення суд розцінює як фактично вимоги щодо виселення відповідачів.

Оскільки ордер, на підставі якого здійснено вселення у спірне житлове приміщення, є недійсним, особи, що займають дане приміщення підлягають виселенню.

Відповідно до ст. 122 ЖК УРСР на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення.

Згідно зі ст. 123 ЖК УРСР Порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

Стаття 117 ЖК УРСР передбачає, що у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

З довідки Феодосійської КЕЧ району від 23 січня 2012 року вбачається, що кімната АДРЕСА_2 яку раніше займала відповідач, не є вільною. У Феодосійському КЕЧ є вільне житло двокімнатна квартира, яка знаходить за адресою АДРЕСА_1, житлова площа 29,65 кв.м (а.с.112)

У судовому засіданні встановлено, що спірна квартира є також двокімнатною.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у випадку виселення з підстав, передбачених частиною 2 ст 117 ЖК УРСР, жиле приміщення має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером.

Згідно листа Верховного суду України від 26.05.2001 року «Правові позиції окремих категорій судових справ»дані у п.6 постанови пленуму розяснення щодо надання при виселенні іншого жилого приміщення, яке має відповідати за розміром благоустроєм наданому, стосуються лише випадків, коли визнання ордеру на останні повязано із тим, що в порядку черговості було надано жиле приміщення, право користування яким належить іншій особі. У інших випадках питання про надання житла вирішується у загальному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачу ОСОБА_1 повинно бути надано житлове приміщення - АДРЕСА_1.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_1, що дане приміщення не знаходиться у м. Феодосія, тоді як інше жиле приміщення повинно бути розташоване у тому ж населеному пункті, що й приміщення, з якого особу повинно бути виселено, оскільки смт Приморській віднесено до м. Феодосія.

Вказані вище обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2012 року.

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ордер №905 від 23 вересня 2009 року на вселення ОСОБА_1 у службову квартиру АДРЕСА_1 недійсним.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 із зобовязанням Феодосійської КЕЧ району надати ОСОБА_1 інше житлове приміщення, а саме, квартиру АДРЕСА_1

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 107, 30 грн (реквізити для перерахування збору: одержувач: Державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок одержувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)І.Г.Блейз

Копія вірна суддя секретар