Рішення № 21174758, 31.01.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

                                                                                                    Справа № 2/519/479/12р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді –Помогайбо В.О., при секретарі Колпаковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА-І»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, суд -          

ВСТАНОВИВ:

          22.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що протягом січня-квітня 2011 року ФОП ОСОБА_1 отримав від позивача автомобільні товари на загальну суму 33699,48грн., але за поставлений товар до теперішнього часу відповідач в повному обсязі не розрахувався, у зв’язку із чим має заборгованість в розмірі 32224,08грн. Оскільки відповідач свої зобов’язання по сплаті вартості наданих позивачем товарів не сплатив, позивач змушений звернутися до суду із даним позов за захистом своїх прав та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 32224,08грн., 3% річних у розмірі 590,63грн., суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 805,60грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 336,20грн.

          Представник позивача в судове засідання не з'явився –надав суду заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. Не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причина не явки не відома.

          Відповідно до вимог ст. 224 Цивільного процесуального Кодексу України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи зі згоди позивача.

          Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фара-І». При цьому суд виходить з наступного.

          Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

          Судом встановлено, що протягом січня-квітня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Фарі-І»автомобільні товари на загальну суму 33699,48грн., що підтверджується видатковими накладними: № МР-0127001 від 27.01.2011р. на суму 4615,00грн., №МР-0201002 від 01.02.2011р. на суму 8666,00грн., №МР-0211001 від 11.02.2011р. га суму 6380,00грн., №МР-0211002 від 11.02.2011р. на суму 158,48грн., №МР-0226001 від 26.02.2011р. на суму 2880,00грн., №МР-0401001 від 31.03.2011р. на суму 4000,00грн., №МР-0404002 від 04.04.2011р. на суму 4040,00грн., №МР-0405001 від 05.04.2011р. на суму 2960,00грн. (а.с.11-18).

          Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов’язків є договори та інші правочини.

          Статтею 202 ЦК України передбачене загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Відповідно до вимог ст. 205 ЦК України угода може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму угоди, якщо інше не встановлено законом. Угода, для якої не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків..

          Таким чином, суд вважає, що між ТОВ «Фара-І»та ОСОБА_1 було укладено угоду, згідно з якою позивач передав у власність відповідачу товари, а відповідач –прийняв їх та зобов’язався їх сплатити, про що свідчать підписані відповідачем видаткові накладні. (а.с.11-18).

          Відповідно до усної угоди купівлі-продажу та суті цього зобов’язання, згідно з яким продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець –прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму, то у відповідача після отримання товару виникає обов’язок його сплатити, кінцевий термін сплати за останньою видатковою накладною №МР-0405001 від 05 квітня 2011р. на суму 2960,00грн. встановлений до 05 квітня 2011року. Сторонами вимоги усної угоди виконані в частині відвантаження позивачем та отриманням товару відповідачем, що підтверджується підписаними видатковими накладними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного Кодексу України.

          Згідно із вимогами ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          26 серпня 2011 року відповідачу була направлена Претензія щодо стягнення заборгованості на суму 32334,08грн. (а.с.21-22), але відповідач на претензію відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

          Станом на 14.11.2011 року відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 32224,08грн., тому суд вважає, що вимоги позивача в цієї частині обґрунтовані, та такими, що підлягають задоволенню.

          Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.

Розглянувши розрахунок суми боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних наданий позивачем, суд приходить до висновку про їх вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 805,60грн. та 3% річних в сумі 590,63грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 336,20грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 197 ч.2, 212-213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 202, 205, 526, 530, 625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА-І»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА-І», розташованого за адресою: 02154, місто Київ, проспект Возз’єднання будинок №21, к.8 (МФО 300023, ЄДРПОУ 33299396, п/р 26005000029920 в ПАТ «Укрсоцбанк») суму заборгованості в розмірі 32 224 грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 590 грн. 63 коп., суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 805 грн. 60 коп., а всього 33620 (тридцять три тисячі шістсот двадцять гривень) гривні 31 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРА-І», розташованого за адресою: 02154, місто Київ, проспект Возз’єднання будинок №21, к.8 (МФО 300023, ЄДРПОУ 33299396, п/р 26005000029920 в ПАТ «Укрсоцбанк») судовий збір у розмірі 336 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області в перебігу десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржено особами, які брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                                В.О. Помогайбо