Рішення № 211743, 30.10.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2006 Справа № 10/240

За позовом Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород

до відповідача Міжгірського РВ УМВС України в Закарпатській області, смт.Міжгір'я

про стягнення суми 24690,87грн.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: від позивача: Лешкович Г.А. - юрисконсульт, довіреність №1596 від 20.09.06

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 24690,87грн., в тому числі 17635,11грн. основного боргу, 2269,19грн. пені, 1162,86грн. 3% річних, 3623,71грн. інфляційних.

Представником позивача подано докази часткового погашення боргу відповідачем, а саме: банківську виписку про оплату суми 5000грн. платіжним дорученням №4822702 від 26.10.06 та про оплату суми 5595,78грн. платіжним дорученням №4739900 від 27.09.06. Підтримано позовні вимоги в частині решти позовних вимог.

Відповідач вдруге на вимогу суду письмового відзиву на позов не надіслав, свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив.

За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Обласним комунальним підприємством „Закарпаттеплокомуненерго” (на даний час обласне комунальне підприємство „Закарпаттеплокомуненерго”), як Постачальником, та Міжгірським райвідділом внутрішніх справ, як Абонентом, укладено договір №14 від 19.09.03 на постачання теплової енергії.

У відповідності до умов укладеного договору Постачальник відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді (парі), а абонент приймає та оплачує поставлену теплову енергію. У відповідності до умов п.5.4 договору абонент зобов’язаний проводити оплату за даною угодою в розмірі 100% договірної місячної суми не пізніше 25-го числа поточного місяця.

За період опалювального сезону з жовтня 2004р. по квітень 2005р., з жовтня 2005р. по березень 2006р. відповідачу проведено нарахування за надані послуги з теплопостачання на загальну суму 53277,55грн., що підтверджено копіями виставлених до оплати щомісячних рахунків.

В період з липня 2005р. по серпень 2006р. відповідач за надані протягом вищевказаного періоду послуги розрахувався частково, на загальну суму 35642,44грн., внаслідок чого станом на 01.09.06 виникла заборгованість в розмірі 17635,11грн. Борг в розмірі 17635,11грн. є предметом даного позову, який позивачем подано до господарського суду 29.09.06. До моменту подання позову до суду відповідач платіжним дорученням №4739900 від 27.09.06 провів оплату на суму 5595,76грн. Станом на день подання позову борг відповідача становив 12039,35грн. Вимоги в частині стягнення 5595,76 грн. основного боргу заявлено безпідставно та задоволенню не підлягає.

Після пред’явлення позову відповідач платіжним дорученням №11822702 від 26.10.06 оплатив суму 5000грн. Отже, провадження у справі в частині 5000грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Стягненню підлягає основний борг в розмірі 7039,35грн.

За допущену прострочку платежів відповідачу на підставі п.6.3 договору №14 від 19.09.03 нараховано пеню в розмірі 2269,19грн. (згідно з доданим розрахунком). Приймаючи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язання по оплаті, а також статус відповідача, як бюджетної установи, що фінансується з державного бюджету, в тому числі для здійснення розрахунків за надані спірні послуги, суд вбачає підстави для обмеження в порядку п.3 ст.83 ГПК України розміру стягуваної пені до 500грн., яка підлягає стягненню. В задоволенні решти вимог в частині пені суд відмовляє.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з доданим розрахунком відповідачу із простроченого боргу нараховано 3623,71грн. інфляційних, 1162,86грн. 3% річних. Вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 12325,92грн., в тому числі 7039,35грн. основного боргу, 3623,71грн. інфляційних, 1162,86грн. 3% річних, 500грн. пені.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 191грн. та 91,25грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг, всього –282,25грн.

Керуючись ст.ст.43, 49, п.1-1 ст.80, ст.82, п.3 ст.83, ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Міжгірського районного відділу УМВС України в Закарпатській області ( смт. Міжгір’я, вул. Возз’єднання,1, код 08672919) на користь Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго” ( м. Ужгород, вул.Брестська,3, код 05465241) 12325,92грн., в тому числі 7039,35грн. основного боргу, 3623,71грн. інфляційних, 1162,86 грн. 3% річних, 500 грн. пені та 282,25 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3.Провадження в справі в частині стягнення суми 5000 грн. основного боргу припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович