Рішення № 2117392, 24.04.2007, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-646/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання - Погорєлової Н.М.,

за участю прокурора Мазуренко Н.А,

відповідача -ОСОБА_1.,

представника органу опіки та піклування відділу освіти

Вознесенської райдержадміністраци - Пахомової Л.С,

представника служби у справах неповнолітніх - Дайнекі ОМ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області доОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2007 року Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначено, що відповідачОСОБА_1., який є батьком малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, безвідповідально ставиться до виконання своїх обов'язків по вихованню доньки. Так, відповідач має іншу сім'ю, проживає окремо від дитини, без поважних причин ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться її інтересами. Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, позбавити батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з відповідача аліменти на користь опікуна ОСОБА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_2 в розмірі Vi частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред'явлення позову до суду і до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні прокурор посилаючись на те, що батько дитини проживає окремо від своєї доньки, її вихованням і утриманням не займається, долею дитини не цікавиться, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволені.

ВідповідачОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував, посилався на тяжке матеріальне становище і небажання виховувати доньку ОСОБА_2. Проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки не заперечував.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування відділу освіти Вознесенської райдержадміністраци в судовому засіданні позов підтримала, вважала, що в інтересах малолітньої ОСОБА_2, доцільно позбавити відповідачаОСОБА_1. батьківських прав щодо його доньки.

Представник третьої особи - служби у справах неповнолітніх в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовної заяви. Вважав, що є підстави позбавлення батьківських прав ОСОБА_1. відносно його малолітньої доньки, оскільки батько дитини без поважних причин не виконує своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду, справа розглянута у відсутність третьої особи -ОСОБА_3, так як у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є батьком малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, НОМЕР_1, виданим повторно 02 грудня 1997 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міськвиконкому Миколаївської області (а.с. 13).

Мати малолітньої ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 -ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с Надбузьке Миколаївського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану м. Вознесенська Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 16 листопада2005 року ( ас. 11).

Після смерті матері дитини, рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської Ради Миколаївської області № 2 від 30 січня 2006 р. „З питань опіки та піклування" дідуся малолітньої ОСОБА_2. - ОСОБА_3, 1943 року народження, призначено її опікуном, у зв'язку з тим, що мати дівчинки померла, а батькоОСОБА_1. з 1997 року не проживає з дочкою та мешкає з іншою сім'єю за адресою: с Воронівка Вознесенського району Миколаївської області (а.с. 13).

У довідці № 35 від 20 лютого 2007 р. навчального закладу - Вознесенської загальноосвітньої школи І - Ш ступенів № 2, де навчається малолітня ОСОБА_2, зазначено, що батько дитини не приймає участі у вихованні своєї доньки, не цікавиться її справами, не з'являється на батьківські збори (а.с.12). Із характеристики на доньку відповідача з вищевказаного навчального закладу, вбачається, що успіхами та досягненнями дівчинки цікавляться її дідусь та бабуся, з якими вона проживає.

Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї опікуна ОСОБА_3, встановлено, що малолітня ОСОБА_2 проживає разом з дідусем та бабусею ОСОБА_5. у житловому будинку з усіма зручностями, має окрему кімнату та все необхідне для навчання і відпочинку Дідусь та бабуся дівчинки створюють всі необхідні умови для її виховання та навчання ( ас. 18).

Відповідно довідки виконавчого комітету Воронівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області від 26 лютого 2007 р. судом встановлено, що у відповідача склалася інша сім'я, в якій він має малолітню доньку ОСОБА_6, 2005 року народження. Також, в довідці зазначено, що за місцем проживання відповідача - с Воронівка Вознесенського району Миколаївської області, його донька ОСОБА_2 ніколи з ним не проживала (а.с. 25).

В письмовому висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської Ради Миколаївської області від 26 лютого 2007 року зазначається про доцільність позбавлення батьківських правОСОБА_1. відносно малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Відповідно до вимог ст.ст. 150,180 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 12 Закону України ,Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова

відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В разі ухилення останніх від виконання обов'язків по вихованню дитини, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав. Діючим сімейним законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав (ч.1 ст. 164 СК України). Так, згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.25 постанови «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12 червня 1998 р. № 16 роз'яснив, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків полягає в тому, що вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовки до самостійного життя.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідачОСОБА_1., який є батьком малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню та утриманню дитини. Проте, судом встановлено, що відповідач без поважних причин ухиляється від їх виконання. Так, на теперішній час відповідач створив нову сім'ю, в якій має малолітню дитину, проживає окремо від своєї доньки, спілкування з якою носить епізодичний характер, взагалі не піклується про стан її здоров'я, не цікавиться і не приймає участі у її навчанні, добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, аліментів на її утримання не сплачує, долею дитини за життя матері дівчинки не цікавився, а в подальшому, не ставив питання про те, щоб забрати доньку до себе, під час розгляду справи такого бажання також не виявив та висловлював в судовому засіданні побажання про позбавлення його батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача без поважних причин від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Будь - яких доказів протилежного суду не надано, а висловлювання відповідачем в судовому засіданні побажання про позбавлення його батьківських прав відносно своєї доньки, суд розцінює як прагнення останнього уникнути відповідальності за покладені на нього обов'язки по вихованню та утриманню дитини і небажання підтримувати родинний зв'язок з дочкою. Доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали б відповідачу у виконанні ним своїх обов'язків по відношенню до дитини судом не добуто та під час розгляду справи батько дитини не виявив взагалі ніякого бажання щодо налагодження стосунків з дитиною. За даних підстав і всупереч думці ОСОБА_2 та в її інтересах, суд вважає, що вимоги позивача в частині позову про позбавлення відповідачаОСОБА_1. батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 p., ч2 ст. 166 СК України, позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час проживає разом з дідусем ОСОБА_3 і знаходиться на його утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно ст. 183 СК України, за загальним правилом, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача, а також те, що відповідач є працездатним, хоча ніде не працює та з врахуванням наведеного, приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний до утримання дитини та має можливість сплачувати аліменти, тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів також обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред'явлення позову -02 березня 2007 року і до повноліття дитини.

Крім того, відповідно до ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської Ради Миколаївської області № 2 від 30 січня 2006 р. „З питань опіки та піклування" ОСОБА_3, 1943 року народження, призначено опікуном малолітньої ОСОБА_2, у зв'язку з цим, суд вважає необхідним залишити останню на вихованні у опікуна.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 07 грн. 50 коп.

Згідно ч.І ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213,214,215, ч.І ст. 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ;

Позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні у опікуна ОСОБА_3, 1943 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ¼ частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 березня 2007 року і до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави в особі місцевого бюджету Воронівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31412537700118).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31212259700113, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 07 (сім) грн. 50 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.