Рішення № 21155611, 27.01.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/471/2012 Справа № 2-3185/11 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі :

Головуючого судді Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дегтяревої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягненняз нєї заборгованісті за кредитним договором № 700000721 від 02.08.2007 року в розмірі 305688 грн., 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до умов Кредитного договору № 700000721 від 02.08.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», відпов1дачці був наданий кредит у розмірі 18832,15 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять два долара США 15 центів), з оплатою за процентною ставкою із строком користування до 02.08.2019 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків. Але відповідачем зобовязання за кредитним договором належним чином не виконуються. Станом на 02.10.2011 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 305688 грн., 60 коп. Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути зазначену заборгованість з відповідачки, а також стягнути з відповідачки понесені позивачем витрати по сплаті судових витрат зі сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи позовної заяви та просила позов задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності заборгованості з боку ОСОБА_1 за договором кредиту № 700000721 від 02.08.2007 року, у звязку з частковим погашенням кредиту та передачею позивачу ще у 2009 році транспортного засобу, на придбання якого був отриманий саме цей кредит. Представник відповідача зазначила, що обґрунтованого розрахунку суми заборгованості позивач до матеріалів справи не надав та не довів обставини наявності конкретного розміру заборгованості. Кр1м того, представник відповідача просив застосувати у даній цивільній справі правові наслідки спливу строку позовної давності, передбачені ч. 4 ст. 267 ЦК України і у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі,дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов Кредитного договору № № 700000721 від 02.08.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_1був наданий кредит у розмірі 18832,15 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять два долара США 15 центів), з оплатою за процентною ставкою із строком користування до 02.08.2019 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків.

Кредитні кошти були надані відповідачці, що підтверджує виписка по особовому рахунку від 05.10.2011 року.

Позивач надав суду свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, виписку з нової редакції статуту Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», який є правонаступником ЗАТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714.

Згідно з умовами Кредитного договору, ОСОБА_1 зобовязалась у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними. Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом Відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів Графіку платежів (Додаток № 1 до Кредитного договору).

Ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з Графіку платежів (Додаток № 1 до Кредитного договору № 700000721), сторонами було узгоджено зобовязання стосовно повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, починаючи з 01.08.2013 р.

Заявлена позивачем заборгованість, яка станом на 02.10.2011 року складає 305688 грн., 60 коп. , а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 10067,06 долларів США, що еквівалентне - 80261,63 гривень, заборгованість за відсотками в розмірі 3532,14 долларів США, що еквівалентне 28160,71 гривень, пеня в розмірі 24742,72 долларів США, що еквівалентне 197266,26 гривень, не підтверджена документально належними доказами. Обґрунтованого розрахунку суми заборгованості позивач до матеріалів справи не надав, тобто в порушення ст. 10 ЦПК України, не довів обставини наявності конкретного розміру заборгованості. Заявлена сума заборгованості по кредиту в розмірі 80261,63 грн. безпідставна, так як будь яких доказів стосовно цього суду не надано, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Позивач не долучив до матеріалів справи докази формування заборгованості із переліком платежів за кредитним договором.

Довідка розрахунку заборгованості за кредитом, також розрахунків не містить, а зазначає тільки цифру 80261,63 грн. ( 2604,75 доларів США) При цьому взагалі незрозуміло з яких розрахунків складається ця цифра 80261,63 грн., за який період виникла ця заборгованість, з якого розрахунку та чим підтверджується (квитанціями, виписками тощо).

Так, розрахунок заборгованості за кредитом, наданий позивачем, не містить таку суму як 80261,63 грн., однак містить іншу суму 20766,87 грн. (2604,75 доларів США). При математичному відніманні від суми отриманого кредиту 18832,15 доларів США суми сплаченого кредиту, згідно наданого відповідачем розрахунку залишок заборгованості складає 16028,00 грн. Тобто сума заборгованості по кредиту в розмірі 80261,63 грн. документально не підтверджена Позивачем не надана особова картка по всім оплатам позивача за кредитом.

Заборгованість за відсотками в розмірі 28160.71 грн. не ясно з якої відсоткової ставки, чому саме у заявленому розмірі вимагає стягнути позивач. Заборгованість за відсотками в розрахунку заборгованості за кредитом, нарахована в сумах 1533,17 грн. та 969,83 грн. щомісячно, що не співпадає з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до договору № 700000721, а ні по сумі, а ні по даті платежу. Крім того, відповідно до графіку платежів, позивачка повинна почати сплачувати відсотки, як і тіло кредиту з 01.08. 2013 року.

Стосовно позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 197266,26 грн. , суд зазначає наступне.

Позовні вимоги про стягнення неустойки у сумі 197266,26 грн. заявлені з порушенням строків позовної давності. Стаття 256 ЦК України регламентує поняття позовної давності. Згідно цієї норми права позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Так, згідно ст. 258 ЦК України, позовна давність по стягненню неустойки (штрафу, пені) становить 1 рік. Позивач, у Довідці розрахунку заборгованості зазначає, що чергове погашення кредиту мало б відбутися 02.06.2009 р., але не було виконано відповідачем, у звязку з чим і нарахована неустойка. Тобто річний строк позовної давності сплинув 03.06.2010 р., а позивач нараховує неустойку у сумі аж 197266,26 грн. майже за 3 роки, станом на 02.10.2011 р. Згідно статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, в ході судового розгляду справи було встановлено, що 15 січня 2009 року між ЗАТ «Альфа-банк»з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку, з метою погашення заборгованості за договором кредиту та припинення кредитних правовідносин було укладено договір зберігання автотранспортного засобу PEUGOT, 206 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, тобто автотранспортного засобу, який було придбано відповідачкою за кредитні кошти. На виконання умов договору зберігання за актом приймання-передачі від 15.01.2009р. відповідачка передала позивачу автотранспортний засіб PEUGOT, 206 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Цього ж дня 15 січня 2009 року ОСОБА_1 оформила довіреність посвідчену приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, реєстровий номер 226, якою відповідачка уповноважила представників позивача експлуатувати, користуватися та розпоряджатися Автомобілем PEUGOT, 206 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, в тому рахунку укладати від імені відповідачки договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження автомобілем, узгоджуючи з ОСОБА_1 ціну та умови цих договорів. Відповідно до долученого Позивачем до матеріалів справи договору купівлі-продажу від 07.04.2009 р., Автомобіль PEUGOT, 206 2007 року випуску був проданий від імені ОСОБА_1 представником позивача за 64320,00 грн.

Суд не може взяти до уваги доводи Позивача стосовно того, що на отримані від продажи кошти була зменшена заборгованість відповідача за кредитом, оскільки, докази на підтвердження зарахування коштів, отриманих від реалізації (відчудження) автомобіля PEUGOT, 206 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1, в рахунок заборгованості по кредиту, позивач не надав, а його посилання на графу 21 Розрахунку заборгованості суд вважає неспроможною, оскільки Автомобіль PEUGOT, 206 був проданий за 64320,00 грн., а в зазначеній графі вказана сума 57403,45 грн.

Згідно наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитом, у графі 21 станом на 08.04.2009 р., лічиться відємне значення заборгованості по тілу кредиту -7997,58 грн. та відємне значення заборгованості по відсоткам за користування кредитом -7630,36 грн. Після цієї дати розрахунок заборгованості не містить заборгованості за кредитом до 02.12.2010 р., після чого, заборгованість знов зазначається наростаючим підсумком. Представник позивача не зміг пояснити у судовому зас1данн1, чому станом на 08.04.2009 р., виникло відємне значення заборгованості та з яких підстав у термін з 02.05.2009 р. по 02.12.2010 р. (графи 22-40 Розрахунку) заборгованості взагалі не існувало та звідкіля дона знов виникла після 02.12.2010 р.

На підставі наведеного, суд знаходить позовні вимоги ПАТ “ Альфа-Банк” про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Мотивоване рішення виготовлено 30 с1чня 2012 року .

Суддя:І. В. Чайка