Рішення № 21150946, 30.01.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-1708/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 жовтня 2011 року           м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Ковалюк І.П.

секретаря Аббасової В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом приватного підприємства «Станіслав-транс» до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія Універсальна» про відшкодування шкоди, завданої у дорожньо-транспортній пригоді, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Станіслав-транс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 21 541 грн. 20 коп., завданої у дорожньо-транспортній пригоді та понесених судових витрат, посилаючись на те, що з вини відповідача, який порушив правила дорожнього руху, сталася ДТП, в результаті якої пошкоджено рейсовий автобус А-09202 марки „Богдан”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Розмір спричиненої матеріальної шкоди визначений протоколом огляду транспортного засобу який складено судовим експертом-автотоварознавцем.

Позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просив збільшити ціну позову і стягнути з належного відповідача 16980,76 грн. завданої шкоди та 7268,83 грн. збитків від інфляції і 3% річних, а всього 24159,59 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві і заяві про збільшення позовних вимог, просив розглядати даний спір у відсутності представника та не заперечив проти прийняття заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачі про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 травня 2008 р. по вулиці Івасюка у м. Івано-Франківську відповідач ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки „Ауді 80”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не вибравши безпечної швидкості руху на дорозі з двостороннім рухом, що має дві смуги для руху в одному напрямку виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, внаслідок чого допустив зіткнення з рейсовим автобусом марки „Богдан А-09202”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2

Вина водія ОСОБА_1 дорожньо-транспортній пригоді доведена матеріалами адміністративної справи, однак оскільки правопорушення було вчинено у 2008 році, а справа розглядалася у суді у липні 2009 року, то постановою Надвірнянського районного суду від 22.07.2009р. (а. с. 31) на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП адміністративну справу відносно ОСОБА_1 було закрито.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За змістом ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою яка заподіяла шкоду в повному обсязі.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_1 під час ДТП керував транспортним засобом марки „Ауді 80” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за довіреністю, що підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Згідно з Полісом №ВВ/3818752 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 застрахував транспортний засіб марки „Ауді 80” д.н.з. НОМЕР_2 в ПАТ «Страхова компанія Універсальна», ОСОБА_1 є особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим полісом (а. с. 33).

Строк дії полісу з 17.12.2007 року до 16.12.2008 року. Сторонами визначено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю (на одного потерпілого 51000 грн. та за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) в 25500 грн.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, які діяли на момент подання позовної заяви страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з ст. 22.1. цього ж Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шкода, заподіяна позивачу внаслідок ДТП, що мала місце 21.05.2008 року, підлягає відшкодуванню саме з відповідача ПАТ «Страхова компанія Універсальна».

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з наступного. Згідно висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження №269 від 05.07.2008р.(а.с.11) вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого „Богдан А-09202”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 16 890 грн. 76 коп.

Згідно з п.8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №-142, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, за умови, що вартість відновлювального ремонту ДТЗ є меншою за його ринкову вартість визначається як сума вартості відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу замінних складових частин ДТЗ та втрати товарної вартості.

Таким чином, оскільки згідно висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження №269 від 05.07.2008р.(а.с.11) сума відновлювального ремонту є меншою за ринкову вартість автомобіля позивача, стягненню підлягає вартість матеріального збитку в загальній сумі 16 890 грн. 76 коп.

У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав суду розрахунок збитків від інфляції за період несплати боргу з червня 2008 року по квітень 2010 року, які становлять 3 682,26 грн. (а.с 13), та за період несплати боргу з травня 2010 року по серпень 2011 року, які становлять 1942,46 грн., а також розрахунок 3% річних, які складають за період несплати боргу з червня 2008 року по квітень 2010 року суму в розмірі 968,18 грн. (а.с 14) та за період несплати боргу з травня 2010 року по серпень 2011 року – 675,93 коп., а всього збитків від інфляції та 3% річних в сумі 7 268,83 грн.

Всього позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь 24159,59 грн., з них 510,00 грн. франшизи позивач просив стягнути з ОСОБА_1

          Відповідно до п.36.6. цього Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно із полісом Полісом №ВВ/3818752 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності передбачений розмір франшизи складає 510,00 грн. (а.с. 33)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, оскільки вина водія ОСОБА_1 у цій дорожньо-транспортній пригоді була доведена матеріалами адміністративної справи, франшиза у розмірі 510 грн. підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Станіслав-транс».

Відповідачами не подано суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог приватного підприємства «Станіслав-транс» до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія Універсальна» про відшкодування шкоди, завданої у дорожньо-транспортній пригоді, в сумі 24159,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням наведеного підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування йому судових витрат.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. 6, 22, 29, 33, 36 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 9 Закону України «Про страхування» та керуючись ст.ст. 88 ч.1, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія Універсальна» в особі Івано-Франківської філії на користь приватного підприємства «Станіслав-транс» 23 649 грн. 59 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Станіслав-транс» 510 грн. 00 коп. франшизи, як частини збитків - матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути в солідарному порядку з ПАТ «Страхова компанія Універсальна» в особі Івано-Франківської філії та ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Станіслав-транс» 215 грн. 41 грн. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківській міський суд.

Суддя                               Ковалюк І.П.