Рішення № 21150600, 06.12.2011, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 2/0614/499/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої суддіЗбицької К.Д.

з участю секретаряВишнівської О.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Пинязевицький карєр», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недовиплаченої одноразової допомоги, нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату, відшкодування моральної шкоди, -

встановив :

18 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:

1) визнати неправомірними дії відкритого акціонерного товариства «Пинязевицький карєр»щодо зменшення йому одноразової допомоги у звязку з встановленням професійного захворювання на 50%;

2) визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області (далі відділення виконавчої дирекції Фонду) щодо несвоєчасної виплати одноразової допомоги;

3) стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області одноразову допомогу в сумі 20070,00грн.;

4) зобовязати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в сумі 20070грн. за період з 23.11.2009 року по 16 квітня 2010 року та компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в сумі 20070грн. з 23.11.2009 року по час звернення до суду;

5) стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 1997 року по 03.03.2010 року він працював машиністом екскаватора в гірничій дільниці відкритого акціонерного товариства «Пинязевицький карєр»(далі ВАТ «Пинязевицький карєр»), де отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 29.09.2009 року йому встановлена втрата працездатності у розмірі 25%.

Актом розслідування причин професійного захворювання на виробництві від 27.09.2009 року причиною професійного захворювання визнано перевищення концентрації кремнію діоксида у 1,93 рази. Винними особами у порушенні законодавства про охорону праці пунктом 19 акту визнані голова правління ВАТ «Пинязевицький карєр» ОСОБА_4, який порушив вимоги ст.13 Закону України «Про охорону праці», ст.22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», та він, ОСОБА_1, який порушив вимоги інструкції з охорони праці, проте не конкретизовано яке саме допущене ним порушення послужило підставою для зменшення одноразової допомоги на 50 відсотків. Вважає таке рішення комісії неправомірним, оскільки він втратив працездатність внаслідок професійного захворювання, а не нещасного випадку на виробництві.

Крім того вважає, що всупереч п.3.4.1 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.1997 року №324 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»за вини відділення виконавчої дирекції Фонду йому несвоєчасно виплачена одноразова виплата у звязку з професійним захворюванням, яка повинна бути проведена 22 листопада 2009 року, а фактично виплачена 15 квітня 2010 року, тому відповідач повинен сплатити компенсацію як за затримку виплати одноразової допомоги у розмірі 20070грн. за період з 23.11.2009 року по 16.04.2010 року, так і за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в розмірі 20070грн. (що становить 50%, на які зменшена виплата), за період з 23.11.2009 року. Також просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду моральну шкоду у розмірі 10000грн., посилаючись на ст.ст.173, 237-1 Кодексу Законів про працю України та ст.ст. 23,1167 Цивільного кодексу України, оскільки в результаті професійного захворювання йому було завдано фізичного болю, фізичних та душевних страждань, він має значні обмеження в житті, не може виконувати фізичну роботу, порушений його життєвий устрій, змушений застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, посилаючись на положення п.3 ч.1 ст.268 ЦК України про непоширення позовної давності на вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя.

У судовому засіданні позивач підтримав свій позов у повному обсязі.

Представники відповідачів позов не визнали.

Представник відповідача ВАТ «Пинязевицький карєр», який згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з 01.03.2011 року йменується Приватне акціонерне товариство «Пинязевицький карєр»(далі ПрАТ «Пинязевицький карєр»), ОСОБА_2 пояснив, що позивач, працюючи в шкідливих умовах праці та будучи ознайомленим з інструкціями по охороні праці, не використовував індивідуальні засоби захисту, що послужило підставою для зменшення розміру одноразової допомоги. Просить у задоволенні позову щодо «Пинязевицького карєру»відмовити.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області ОСОБА_3 вважає вимоги позивача безпідставними.

На її думку відповідач 1, зменшуючи розмір виплати одноразової допомоги, діяв правомірно на підставі п.3.5.3 постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань №24 від 27.04.2007 року та ст.34 Закону України «Про охорону праці». Визнає, що відділенням виконавчої дирекції Фонду було затримано виплату щомісячної компенсації та одноразової допомоги, але затримка виплат виникла не з вини Фонду, а внаслідок відсутності фінансування. Разом з тим пояснила, що заяву про виплату одноразової допомоги та проведення щомісячних виплат позивач подав до Фонду 2 листопада 2009 року, останній документ до неї надав 26 листопада 2011 року. Цього ж дня була винесена постанова про взяття його на облік та реєстрацію страхового випадку, а 3 грудня 2009 року постанови про призначення одноразової допомоги в сумі 20070грн. відповідно до Протоколу засідання комісії з питань охорони праці та щомісячної страхової виплати в розмірі 780,25грн. Зазначає, що у даному випадку виплата компенсації за несвоєчасне проведення одноразової допомоги та моральної шкоди законодавством не передбачена.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами у межах позовних вимог, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі записів у трудовій книжці судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1 вересня 1997 року по 01 березня 2010 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ВАТ «Пинязевицький карєр». До 21 грудня 2008 року працював машиністом екскаватора гірничої та вантажно-розвантажувальної дільниць, а з 22 грудня 2008 року слюсарем вантажно-розвантажувальної дільниці (а.с.5-6).

Висновком Центральної лікарсько-експертної комісії № 25/1054 від 07.07.2009 року клініки профзахворювань ДУ «Інститут медицини праці АМН України»у ОСОБА_1 виявлено хронічний бронхіт ІІ ст. в ст. затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН І ст., що є професійним захворюванням, встановленим вперше (а.с.13), про що направлено повідомлення за формою П-3 на підприємство ВАТ «Пинязевицький карєр»(а.с.14).

27 серпня 2009 року комісією у складі її голови помічника лікаря гігієніста Коростенської лінійної СЕС на ПЗЗ ОСОБА_6, членів комісії голови профспілки ОСОБА_7, інженера з охорони праці ОСОБА_8, начальника відділення ВД ФССНВ у Малинському районі ОСОБА_3 проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.12).

Згідно п.17 зазначеного Акту причиною професійного захворювання визнано перевищення концентрації кремнію діоксиду у 1,93 рази.

Особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, в пункті 19 Акту зазначені: ОСОБА_4 голова правління ВАТ «Пинязевицький карєр»та ОСОБА_1.

За висновком МСЕК від 21 жовтня 2009 року серія ЖИА № 005498 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25% з 29 вересня 2009 року з повторним оглядом 01 жовтня 2011 року (а.с.18).

26 листопада 2009 року на засіданні комісії з питань охорони праці, створеної наказом №107-а від 29.10.2009 року (а.с.164), на підставі актів за формами Н-5 та П-4, в яких комісією з розслідування встановлена наявність вини робітника, та згідно п.2 ст.34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»прийняте рішення про зниження розміру одноразової допомоги ОСОБА_1 на 50% (а.с.11,39).

Суд визнає, що рішення про зменшення розміру одноразової допомоги є необгрунтованим.

Частиною 4 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року №1105-XIVвизначено, що до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Згідно частини 2 статті 34 Закону якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Формально рішення комісії з питань охорони праці ВАТ «Пинязевицький карєр» не суперечить зазначеній нормі Закону та п.3.5.3 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань №24 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»від 27.04.2007 року

Проте в Акті розслідування хронічного професійного захворювання від 27 серпня 2009 року (а.с.12) конкретно зазначено обставини виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 «вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони машиніста екскаватора перевищує ГДК по кремнію діоксид у 1,93 рази відповідно до ГОСТ 12.1.005-88»(п.16); причину професійного захворювання «перевищена концентрація кремнію діоксид у 1,93 рази»(п.17); пропозиція з метою ліквідації і запобігання професійним захворюванням (отруєнням) ОСОБА_10 голові правління ВАТ «Пинязевицький карєр»«забезпечити умови праці відповідно до чинних нормативно-правових актів з ОП»(п.18); прізвища, імена та по батькові осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: «ОСОБА_4 голова правління ВАТ «Пинязевицький карєр»порушив який порушив ст.13 Закону України «Про охорону праці»та ст.22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,

ОСОБА_1 порушення вимог інструкції з ОП»(п.19).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Разом з тим ні в Акті розслідування хронічного професійного захворювання від 27 серпня 2009 року, ні в протоколі засідання комісії з питань охорони праці від 29 листопада 2009 року не відображено які саме порушення нормативних актів про охорону праці, що призвели до професійного захворювання, та в який час були допущені ОСОБА_1

З наданої представником відповідача ПрАТ «Пинязевицький карєр»ОСОБА_2 копії інструкції з охорони праці №7 для машиніста та помічника машиніста екскаватора, затвердженої після звільнення позивача 14.12.2009 року, внаслідок чого він не міг бути з нею ознайомлений, видно, що під час виконання роботи машиніст екскаватора повинен дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни, користуватися ЗІЗ. Допущений до самостійної роботи машиніст екскаватора повинен користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту, якими він забезпечується (а.с.141-152).

Позивач ОСОБА_1 не оспорює факту ознайомлення його в період роботи з діючою в той час на підприємстві інструкцією з охорони праці, йому було відомо про шкідливі умови праці, проте стверджує, що він не допускав порушень інструкції з охорони праці.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача не надав суду жодного доказу, який би підтверджував висновки комісії щодо отримання позивачем та незастосування ним під час роботи засобів індивідуального захисту.

До того ж, як пояснив представник відповідача ПрАТ «Пинязевицький карєр», акт за формою Н-5, зазначений у протоколі комісії помилково, оскільки він не складався.

Крім зазначеного суд також бере до уваги, що у протоколі комісії з питань охорони праці, засідання якої відбулося в останній день надання документів до відділення виконавчої дирекції Фонду 29 листопада 2011 року, не відображено думки присутніх, виступи членів цієї комісії, результати голосування.

Разом з тим переконливим доказом неналежного забезпечення працівників ВАТ «Пинязевицький карєр»засобами індивідуального захисту є складений 27 серпня 2009 року (в день проведення розслідування виявленого у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання) помічником лікаря гігієніста Коростенської СЕС на ПЗЗ ОСОБА_6 протоколу про порушення санітарних норм - вимог ст.22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»начальником вантажно-розвантажувальної дільниці, де останнім часом працював позивач, ОСОБА_9, який не забезпечив працюючих засобами індивідуального захисту від пилу, за що на нього постановою від 28 серпня 2009 року головного санітарного лікаря Коростенської лінійної дільниці Південно-Західної залізниці накладений штраф (а.с.113-114).

Жодною проведеною на підставі заяв ОСОБА_1 перевіркою не встановлено конкретних випадків порушення позивачем інструкції з охорони праці, заходів впливу на нього за допущені разові чи систематичні порушення, що могли привести до виникнення професійного захворювання.

На підставі наведеного суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання неправомірними дій відкритого (приватного) акціонерного товариства «Пинязевицький карєр»щодо зменшення йому одноразової допомоги у звязку з встановленням професійного захворювання на 50 відсотків.

Вимоги позивача, заявлені до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області, суд визнає безпідставними.

Так, несвоєчасна виплата одноразової допомоги здійснена за відсутності вини відповідача, що підтверджено наданими документами (а.с.129-135).

Вимога про стягнення одноразової допомоги в сумі 20070,00грн. задоволенню не підлягає з тих підстав, що статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Відповідач 2 не мав достатніх підстав для нарахування позивачеві 100-відсоткової одноразової допомоги внаслідок професійного захворювання.

Згідно ч.7 статті 40 вищезазначеного Закону якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці", яка визначає, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивач визнав, що відділенням виконавчої дирекції Фонду йому була нарахована компенсація на несвоєчасно виплачену щомісячну компенсацію втрати заробітку і вимоги про її нарахування та виплату він не ставить.

Однак пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 із наступними змінами і доповненнями визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Одноразова допомога носить разовий характер, що визначається й її назвою, тому положення ст.34 Закону України «Про оплату праці»на неї не поширюються.

Безпідставними суд визнає також вимоги позивача про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області завданої йому моральної шкоди.

Позивач зазначає, що в результаті професійного захворювання йому заподіяно фізичного болю, фізичних й душевних страждань. Він має обмеження в житті, не може виконувати фізичну роботу, порушений його життєвий устрій та змушений застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя. Розмір моральної шкоди визначив у сумі 10000 грн.

Заявляючи зазначену вимогу, позивач посилається на положення ст.237-1 Кодексу Законів про працю України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, та одночасно на ст.1167 Цивільного кодексу України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Враховуючи те, що положення Кодексу Законів про працю України регулюють трудові відносини працівників, а позивач у трудових відносинах з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області ніколи не перебував і не перебуває, норма ст.237-1 КЗпП України у даному випадку застосуванню не підлягає.

Не підлягає застосуванню і норма ст.1167 Цивільного кодексу України за відсутності вини відповідача у виникненні у позивача професійного захворювання.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,176,179,212,213,215 Цивільного процесуального

Кодексу України, на підставі ст.34 Закону України «Про охорону праці»ст.ст.173,237-1 Кодексу Законів про працю України, ст.ст.23,1167 Цивільного кодексу України, ст.34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», -

вирішив :

позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Приватного акціонерного товариства «Пинязевицький карєр» щодо зменшення ОСОБА_1 на підставі протоколу засідання комісії з питань охорони праці від 26 листопада 2009 року одноразової допомоги у звязку з встановленням професійного захворювання на 50 відсотків.

У задоволенні позовних вимог до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі Житомирської області про визнання неправомірними дій щодо несвоєчасної виплати одноразової допомоги у звязку з професійним захворюванням, стягнення одноразової допомоги в сумі 20070,00грн., нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в сумі 20070грн. та стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути судовий збір у розмірі 94грн.10коп. з Приватного акціонерного товариства «Пинязевицький карєр» на р/р 31217206700338 (Державна судова адміністрація України, 050), одержувач Малинське УДК, код ЄДРПОУ 22062390, Банк одержувача ГУ ДКУ в Житомирській обл., МФО 811039, код платежу 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча

Суддя:К. Д. Збицька