Рішення № 21147010, 19.10.2011, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 2-1293/11

Провадження №

Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддяНеженцева О.В.

при секретаріГрицан О.С.

за участю:позивачаОСОБА_1

відповідачкиОСОБА_2

представника органу опіки

та піклуванняОСОБА_3

прокурораДядик Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Макіївської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на її утримання, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Макіївської міської ради про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнення аліментів на його утримання, у зв'язку з неналежним викоанням відповідачою своїх батьківських обов'язків по вихованню сина.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві та зазначив, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 02 грудня 2005 року. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини з матірю. Але з лютого 2011 року син став проживати з ним у звязку з тим, що відповідачка зі своїм співмешканцем виїхали у АДРЕСА_1, а син не виявив бажання переїжджати з ними. З цього часу ОСОБА_2 лише один раз навідалась до сина. Перешкод у цьому їй ніхто не чинить. Також пояснив, що відповідачка зловживає спиртними напоями, вихованням та утриманням дитини не займається. Вона проживає з чоловіком без реєстрації шлюбу. Траплялись випадки застосування до дитини фізичного насилля як з боку відповідачки так і осіб, з якими вона проживає. Одного разу ОСОБА_2 вигнала сина на вулицю і тільки після втручання співробітників міліції дитину було доставлено додому. Аліменти, що він сплачує на утримання сина, витрачаються відповідачкою на власні потреби. На теперішній час опікується дитиною лише він: займається його вихованням та утриманням. В цьому йому допомагає його мати, яка проживає разом з ними. Він працює, має постійне джерело прибутку, є фізично здоровим, на обліках у медичних установах не перебуває. Син також бажає проживати з ним та проти спілкування з матірю, оскільки вона веде аморальне життя. В нього складні стосунки з батьками відповідачки та з чоловіком, з яким вона проживає. Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд визначити місце проживання сина з ним та стягнути з відповідачки аліменти на утримання сина у розмірі однієї четвертої частини її заробітку (доходу).

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні не висловила своєї думки щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визначення місця проживання дитини, залишила вказане питання на розсуд суду. Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини - висловила свою згоду на виплату у розмірі ј частини свого заробітку. ОСОБА_2 в обґрунтування своїх доводів зазначила, що перебувала з позивачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання сина, але не цікавився його навчанням. Стосунки між сином та чоловіком, з яким вона проживає ОСОБА_6 погіршились, оскільки вони почали вимагати від нього пильності у навчанні. Фізичну силу до ОСОБА_4 ні вона, ні ОСОБА_6 не застосовували. Вона зверталась до позивача з питання втрутитись та вплинути на сина у плані навчання. У лютому 2011 р. вона зі своїм співмешканцем виїхала для проживання у АДРЕСА_1, а син пішов до бабусі матері позивача та залишився там. Коли вона стала зясовувати причину того, що ОСОБА_4 не хоче до неї повертатись, то було вирішено, що він буде проживати з бабусею, а до неї приїжджати. З сином вона бачилась востаннє наприкінці лютого 2011 р., коли він до неї приїхав. З того часу вони не бачились та не телефонували один одному. Перед судовим засіданням син навіть не підійшов до неї та не привітався. Вона вважає, що у спілкуванні син ближче до батька, а з нею він втратив психологічний зв'язок. Участі у затратах на утримання та оздоровлення дитини вона не бере з березня 2011 року, тоді вона востаннє передала гроші для нього. Через злість на сина вона перестала брати участь у його матеріальному забезпеченні. Школу вона відвідувала лише у січні 2011 року. У звязку з тим, що вона самоусунулась від виховання дитини, син для неї був втрачений.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Макіївської міської ради ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності у судовому засіданні, посилаючись на висновок від 26 вересня 2011 р., вважала доцільним визначити місце проживання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та вирішити питання про стягнення аліментів на користь дитини.

Прокурор Дядик Д.А. у судовому засіданні вважала доцільним визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання сина у розмірі ј частини заробітку (доходу) ОСОБА_2

Вислухавши пояснення сторін, думки представника третьої особи та прокурора, показання свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.

Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини та частини 7 і 8 статті 7 Сімейного кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися в першу чергу максимальним забезпеченням їх інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати або батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи із рівності прав та обовязків батька і матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Під час розгляду справи було встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 02.12.2005 року, актовий запис № 538 Міського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції.

Відповідно до копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За згодою батьків після розірвання шлюбу, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишився проживати з матірю ОСОБА_2 Але, у судовому засіданні було встановлено, що з лютого 2011 року дитина проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 Вказані обставини підтверджуються як поясненнями сторін так і допитаних під час розгляду справи свідків.

Так, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що знайом зі сторонами, підтримує дружні стосунки з позивачем. Йому відомо, що їх син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 пішов від матері, так як не бажає з нею проживати. ОСОБА_2 спілкується з особами, що мають судимість, її саму притягували до кримінальної відповідальності. На теперішній час син не спілкується з матірю; остання не цікавиться дитиною, не бере участі у його вихованні, утриманні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що знайома зі сторонами, позивача знає з дитинства, так як проживає по сусідству. З січня або лютого 2011 року син ОСОБА_1 ОСОБА_4 проживає з ним. Достовірно їй невідомо, чому дитина пішла від матері, але зі слів хлопчика їй відомо, що у нього не склалися стосунки з матрі*ю. Вона не бачила, щоб відповідачка відвідувала сина. Вона отримує аліменти на його утримання, але гроші не повертає.

Свідок ОСОБА_6 під час допиту у судовому засіданні пояснив, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 з 10 серпня 2010 року. Спочатку вони з нею проживали по АДРЕСА_3, а згодом переїхали до АДРЕСА_1. Син відповідача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше проживав з ними, а де мешкає зараз - невідомо, так як з ним не спілкується. Вже коли ОСОБА_4 не проживав з ними, ОСОБА_2 телефонувала його вчителька, вона відповіла, що син з нею не проживає та вона нічого про нього не знає. Після розмови вони видалили номер телефону вчительки з памяті телефонної книги. Спочатку у нього з сином ОСОБА_2 були добрі стосунки, але після того, як вони почали пильно контролювати процес його навчання, стосунки погіршились. Фізичну силу до дитини він не застосовував, так як сам у дитинстві виховувався вітчимом. Ні він, ні відповідачка не зловживають алкоголем. Вважає, що син пішов від матері, оскільки йому не сподобалась жорсткість контролю за його навчанням. Йому невідомо чи надає ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини.

Також у судовому засіданні була зясована думка неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який суду показав, що з лютого 2011 року він проживає з батьком та бабусею. Його мати мешкає у АДРЕСА_1. Він не хоче проживати з нею, оскільки вона власне життя присвячує лише чоловікам, а з ним не спілкується. Коли він проживав з матірю, то більшість часу проводив на вулиці, так як не мав бажання повертатись додому. Також мати зі своїм співмешканцем зловживали спиртними напоями. Вони вирішили, що він один місяць поживе з батьком, а потім повернеться до матері. Але після того, як йому стало відомо, що мати має зв'язок з наркотичними засобами, він дійшов до переконання залишитись з батьком. З лютого 2011 р. він з матірю не спілкується, хоча має бажання за умови, що вона змінить ставлення до власного життя. З того часу як він пішов, вона лише раз телефонувала його другу, щоб дізнатись про його місцезнаходження. Мати не бере участі у його матеріальному забезпеченні; навіть аліменти, які вона отримує від батька, використовує на власні потреби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони у справі батьки неповнолітнього ОСОБА_4 проживають окремо, кожен з них забезпечений житлом: позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, але проживає за адресою: АДРЕСА_2. Під час підготовки висновку про визначення місця проживання неповнолітнього органом опіки та піклування було проведено обстеження житлово-побутових умов та встановлені задовільні умови проживання у вказаній квартирі. Відповідачка значиться зареєстрованою і проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач працює у локомотивному депо Ясинувата-Західне Донецької залізниці Державного підприємства «Донецька залізниця»на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу та має середньомісячний дохід 1986 грн. З його заробітної плати провадиться утримання аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по аліментах відсутня. За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Відповідачка ОСОБА_2 працює на посаді старшого приймальника поїздів цеху вантажної та комерційної роботи станції Ясинувата-Західне ДП «Донецька залізниця». З висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання неповнолітнього вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складає 3565,65 грн. За місцем роботи остання характеризується позитивно.

Відповідно до копії постанови в.о. начальника СБНОН Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 15.11.2008 р. у порушені кримінальної справи за фактом вилучення у ОСОБА_2 наркотичного засобу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України було відмовлено.

З довідки про участь батьків у навчанні і вихованні та листа, наданих Макіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 21 вбачається, що мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не бере участі у вихованні сина, батьківські збори не відвідує, на виклики класного керівника не реагує. Батько ОСОБА_1 у навчальному році не відвідував батьківські збори, про те постійно цікавиться успіхами сина у телефонному режимі, відвідує школу індивідуально, сприяє залученню хлопця до танцювального гуртка. Надає фінансову допомогу синові.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради № 1111 від 28.09.2011 р. затверджено висновок органу опіки та піклування, яким визнано доцільним визначити місце проживання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та вирішити питання про стягнення аліментів на користь дитини. При вирішенні питання орган опіки та піклування зокрема, направляв неповнолітнього ОСОБА_4 до Макіївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді для проведення з ним психодіагностичної роботи по виявленню міжособистісних відносин батьків та дитини. Аналіз психодіагностики показав, що підліток знаходиться у позитивному психоемоційному стані, про що свідчить його готовність до спілкування та активне ставлення до власного життя; втім відзначено наявність недовіри до оточуючих, недостатньо високій рівень самооцінки. За результатами тестів було встановлено, що хлопець надає перевагу спілкуванню з батьком, надаючи йому головне місце при вирішенні життєвих ситуацій, що свідчить про сформованість між ними стійкого психоемоційного звязку. Проте запитання стосовно місця матері в житті хлопця викликають у нього певну тривожність, небажання давати відповіді, що свідчить про втрату психологічного контакту між матірю та сином.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд приходить до переконання, що позивач виконує свої батьківські обовязки належним чином, спроможній виховувати, доглядати та забезпечувати дитину. Суд також враховує, що батько виявляє більшу увагу і турботу про сина, а останній надає перевагу спілкуванню з батьком, проявляє особисту прихильність до нього. Під час розгляду справи було встановлено, що позивачем створені також належні умови для виховання ОСОБА_4 в матеріально-побутовому плані. Порівнюючи ставлення кожного з батьків до виконання батьківських обовязків, суд враховує, що ОСОБА_2 не було надано беззаперечних та безспірних доказів, які б підтверджували її спроможність належним чином їх виконувати. Навпаки, відповідачка у судовому засіданні не заперечувала того факту, що вона не займається вихованням та утриманням сина, не виявляє щодо нього турботи, не надає йому материнської любові, між ними втрачено психоемоційний контакт. Що стосується позивача, то він відповідально підходить до виконання батьківських обовязків: бере участь у його вихованні та навчанні, матеріально забезпечує сина. На підставі викладеного, суд вважає доцільним визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з батьком.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 Сімейного кодексу України).

З наданих документів вбачається, що ОСОБА_2 працездатна, не є інвалідом, інших утриманців не має, аліменти нікому не сплачує. Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обовязку утримання малолітньої дитини судом не встановлено.

Згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачка не виконує у відношенні свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 передбачені сімейним законодавством батьківські обовязки з його утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя, визнання нею позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідачки і визначає аліменти на утримання дитини у відсотковому співвідношенні у розмірі однієї четвертої частини від її заробітку (доходу).

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 3, 11, 57-59, 60, 79, 81, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 160,161 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка народилася село Новобахмутовка Ясинуватського району Донецької області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти у розмірі однієї четвертої частини її заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь батька ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, щомісяця, починаючи з 18 травня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн., який підлягає сплаті на поточний рахунок 31413537700068, одержувач платежу місцевий бюджет Центрально-Міського району м. Макіївки, МФО 834016, ОКПО 34686736.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: