Рішення № 21146452, 30.01.2012, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-2909/11

           2/522/441/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 січня 2012 року                                                   

Калінінській районний суд міста Донецька Донецької області в складі:

головуючої судді           - Токарєвої Н.М.,

при секретарі                     - Даткової К.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 6156,01 гривень; середній заробіток у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні у розмірі 24222,72 гривні, моральну шкоду у розмірі 2000 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював в ТОВ «Грінко-Дон»на посаді водія починаючи з 8.12.2010 року. 5.04.2011 року він був звільнений відповідно до ст.. 36 КЗпП України. В день звільнення відповідач не провів з ним розрахунок. Заборгованність по заробітній платі станом на 7.07.2011 року складає 6156,01 гривень. Таким чином, відповідачем було порушено його право на своєчасне отримання заробітної плати, передбачене ст. 24 Закону України «Про оплату праці». Відповідачем на теперішній час йому не виплачено заробітну плату та не проведено остаточного розрахунку при звільненні в зв'язку з чим він має право на середній заробіток за весь час прострочення по день фактичного розрахунку, тобто за період з 5 квітня 2011 року по 1 грудня 2011 року у розмірі 24222,72 гривні. Крім того, у зв'язку з невиплатою заробітної плати він зазнає значних моральних страждань, ним втрачено нормальні життєві зв'язки, має докладати додаткових зусиль для організації його життя та життя його родини. Тому, йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 2000 гривень. Просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання позивач не з’явився, до суду надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність за участю його представника.

У судовому засіданні представник позивача, діюча за нотаріально посвідченою довіреністю, підтримала позовні вимоги і дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про день, час і місце розгляду справи був сповіщений у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності представника відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Представник позивача не заперечує проти вирішення справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України на власника або уповноваженого їм органу покладений обов'язок зробити з працівником розрахунок в терміни, передбачені ст. 116 КЗпП України.

Стаття 115 КЗпП України та стаття 24 Закону України «Про оплату праці»регулюють строки виплати заробітної плати: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення, а в разі якщо він не працював у день звільнення, то ці суми виплачуються не пізніше наступного дня після звернення працівника за розрахунком.

Згідно вимогам ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого їм органу сум, що належать звільненому працівнику, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно положень ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах з 8.12.2010 року по 5.04.2011 року та працював на посаді водія автотранспортних засобів в департаменті логістики, що підтверджується записом у його трудовій книжці.

5.04.2011 року ОСОБА_2 був звільнений відповідно до ст.. 36 КЗпП України за згодою сторін. В день звільнення відповідач не провів з ним розрахунок.

Згідно довідки ТОВ «Грінко-Дон» від 7.07.2011 року № 912 заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 станом на 7.07.2011 року складає 6156,01 гривень.

Таким чином, в силу ст.ст. 47,116 КЗпП України, з ТОВ «Грінко-Дон»на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості по заробітній платні у розмірі 6156,01 гривень.

Крім того, судом встановлено, що згідно наказу № 110/л від 5 квітня 2011 року позивач звільнений з 5.04.2011 року, а фактичний розрахунок з ним відповідачем не проведений. Так як, відповідач відповідно до вимог ст. 116 Кодексу законів про працю в Україні, не провів розрахунку з позивачем, що змусило останнього звернутися до суду за захистом порушених його трудових прав, то відповідно до вимог ст. 117 КЗОТ України позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки з ним розрахунку при звільненні за період з 5.04.2011 року по 1.12.2011 року (в межах заявлених позовних вимог).

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»встановивши при розгляді справи про стягнення заборгованості по заробітній платі у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі –наступного дня після пред’явлення ним вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Розрахунок середнього заробітку позивачем виконано вірно, відповідно до вимог "Порядку обчислення середньої заро бітної плати", затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року. Тому, відповідач повинен відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України сплатити позивачу його середній заробіток за час затримки з ним розрахунку при звільненні у розмірі 24222,72 гривні.

Згідно ст.. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушенням його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації його життя.

Судом встановлено, що відповідачем грубо допущено порушення законних трудових прав позивача тим, що позивачу у визначені законом строки не була виплачена заробітна плата та не було у визначені законом строки проведено розрахунку при його звільнені з роботи, що привело до моральних страждань та прийняття додаткових зусиль для організації його життя. Позивач розраховував на грошові кошти, які належали йому при звільненні з роботи, для забезпечення свого достойного життя та життя своєї сім'ї.

Однак в порушення положень ст. 233 КЗпП України позивач із позовними вимогами про стягнення моральної шкоди звернувся до суду 11.12.2011 року , тобто поза строком у три місяця, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а саме з 5.04.2011 року коли відповідач не провів з ним розрахунку та не виплатив належні йому усі суми при звільненні з роботи, та будь яких доказів про те, що цей строк ним пропущено з поважних причин суду не надав. Не заявив позивач і клопотання про відновлення йому строку для звернення до суду з цими позовними вимогами пропущеного з поважних причин, а тому у задоволені цих вимог позивачеві слід відмовити за пропуском строку звернення до суду за захистом порушеного права без поважних причин, на застосуванні якого наполягає відповідач.

Згідно положень ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, відповідно до ст. 4 п. 1 Закону України «Про судовий збір», який набрав законної сили 1.11.2011 року, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави за позовні вимоги матеріального характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-х розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня календарного року, за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня календарного року.

Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 303 гривні 78 копійок, що становить 1% від задоволеної частини вимог –30378,73 гривень.

Керуючись ст.ст.3,7,10,11,57,58,59,60,61,88,209,212,213,214-215,218,224-227 ЦПК України, ст.ст. 47,115,116,117, 233, 237-1 Кодексу законів про працю України, -

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»(Код 33671231) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 6156 гривень 01 копійку, середній заробіток у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні у сумі 24222 гривні 72 копійки, а всього –30378 гривень 73 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»(Код 33671231) у дохід держави судовий збір у сумі 303гривні 78 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Токарєва Н.М.

                                                                                                              30.01.2012