Вирок № 21144123, 17.10.2011, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-5/11

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2011 року

Брусилiвський районний суд Житомирської областi

в складi: головуючого - суддi Грищенко М. В.,

при секретарях- Дубчак Н.В.,Федорчук А.Ю.,

Марієвській Н.А.,

з участю: прокурора Слівінського В.О.,

захисника ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

представника потерпілої ОСОБА_2,, розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в смт.Брусилiв Житомирської областi справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Рудівка

Прилуцького району Чернігівської області,

громадянки України, з вищою освітою,

неодруженої, непрацюючої, проживаючої по

АДРЕСА_1,

раніше не судимої,

у вчиненнi злочинiв, передбачених ст.ст.191 ч.2, 364 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2007 року в смт.Брусилів Житомирської області по вул.Короленка, 2 в приміщенні Брусилівської районної державної адміністрації в кабінеті першого заступника голови Брусилівської районної державної адміністрації ОСОБА_8 заступник голови Брусилівської районної державної адміністрації ОСОБА_7,достовірно знаючи про те, що до її службових обовязків не належить вирішення питань з передбачених законом повноважень місцевих районних адміністрацій у галузі земельних відносин, використовуючи своє службове становище з метою заволодіння чужими коштами запропонувала потерпілій ОСОБА_5 за сприяння у позитивному вирішенні питання про виділення земельної ділянки площею 100 гектарів передати їй готівкою кошти, які нібито необхідні для оплати придбання спорттоварів, подарунків для дітей до Дня захисту дітей, оздоровлення дітей, підведення води до Долинівської загальноосвітньої школи. Потерпіла ОСОБА_5 на таку пропозицію погодилася і передала ОСОБА_7 кошти в сумі 9950 гривень. Заволодівши таким чином чужими коштами в сумі 9950 гривень, ОСОБА_7 використала їх на власний розсуд.

Пiдсудна ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 , ч.1 ст.364 КК України не визнала повністю і пояснила, що від ОСОБА_5 вона грошей не брала. Гроші їй дала ОСОБА_8 і після цього, як вона взяла у ОСОБА_8 гроші, то написала розписку. Всі отримані нею кошти були використані за призначенням, всей товар завезений по школам, збитків нікому не завдала. На 4600 гривень закупили спортивне обладнання для оздоровчих таборів. 5000 гривень мало піти для підведення води до Долинівської школи, але директор школи відмовилась від них, тоді з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вирішили ці кошти використати для придбання холодильного обладнання. У приватного підприємця ОСОБА_11 особисто розраховувалась 1 червня 2007 року. У приватного підприємця з Білої Церкви купували холодильне обладнання та іншу техніку для шкіл.

Однак, такі показання ОСОБА_7 спростовуються і її винуватiсть у заволодінні чужими коштами в сумі 9950 гривень шляхом зловживання нею як службовою особою своїм службовим становищем заступника голови Брусилівської районної державної адміністрації доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона представляла за довіреністю інтереси інвестора ОСОБА_12 щодо отримання земельної ділянки, яка ними повинна була бути проплачена. ОСОБА_7 обіцяла їй виділити земельну ділянку і двічі отримувала від неї гроші. Після арешту ОСОБА_9 ОСОБА_7 сказала, що займе його посаду і буде допомагати у всьому. Підсудна від неї отримала 4320 гривень та 5300 доларів США. Передача коштів відбулася в кабінеті ОСОБА_8 Гроші вона брала на Долинівську школу. Спочатку ОСОБА_7 в розписці не написала, що брала долари, але потім дописала значок доларів. В той же день отримала гроші жінка для потреб лікарні, яка без розмов написала розписку. При цьому в кабінеті була присутня ОСОБА_8 Тоді ще були пропали гроші, але потім їх знайшли. Рішення по землі так і не отримали, тому що засудили ОСОБА_9 З своїми помічниками провела перевірку щодо витрачання коштів, особисто були в Долинівській та Лазарівській школах, вияснили, що їм не давали ніякого спортінвентаря. Потерпіла ОСОБА_5 стверджувала, що передала ОСОБА_7 особисті кошти, які мав би їй відшкодувати ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_8, яка в травні 2007 року займала посаду першого заступника голови Брусилівської районної державної адміністрації, в судовому засіданні свідчила, що в той день ОСОБА_5 дала ОСОБА_14 гроші готівкою, бо не пройшов якийсь рахунок. ОСОБА_5 дала їй 5000 гривень для передачі ОСОБА_9 для благодійності. З ОСОБА_15 перевіряли рахунки і у неї не було рахунків, які б не пройшли через банк. ОСОБА_7 прийшла пізніше і в цей день не заявляла, що по освіті не пройшли якісь рахунки. Бачила, що ОСОБА_5 давала ОСОБА_7 гроші, але скільки грошей, в якій валюті і для чого давала ОСОБА_5 гроші ОСОБА_7 тоді не знала. Після передачі грошей ОСОБА_7 почала писати розписку. Не знає, куди ОСОБА_7 витратила отримані від ОСОБА_5 кошти. Після цього ОСОБА_7 сказала їй віддати гроші, які були передані ОСОБА_5 для ОСОБА_9 З тих грошей було пропало 2000 гривень, але потім вони знайшлися і ОСОБА_7 отримала від неї 5000 гривень. Читала написані ОСОБА_7 розписки пізніше, коли до неї приходили ОСОБА_5 з ОСОБА_16, і тоді з розписок їй стало відомо, скільки грошей ОСОБА_5 дала ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_14, яка в травні 2007 року працювала на посаді головного лікаря Брусилівської центральної районної лікарні, в судовому засіданні свідчила, що в той день приїхала в райдержадміністрацію до ОСОБА_8 Вона сказала, що банк не пропустив один рахунок приватному підприємцю ОСОБА_3 за придбання обладнання для тубкабінету за спонсорські кошти. ОСОБА_5 дала готівкою 5000 гривень, про що ОСОБА_14 написала розписку. До кінця робочого дня проплатили ті кошти ОСОБА_3. В той же день писала розписку ОСОБА_7 Не бачила як ОСОБА_5 передавала гроші ОСОБА_7 Зрозуміла, що по освіті також не пройшов по банку якийсь рахунок, і тому ОСОБА_7 писала розписку. Текст росписки, яку писала ОСОБА_7, диктувала ОСОБА_5 чи ОСОБА_8 На столі гроші лежали між ОСОБА_7 і ОСОБА_5, в якій валюті були гроші не бачила. Коли в той день прийшла в кабінет ОСОБА_8, то застала, як ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 шукали якісь гроші, які нібито пропали.

Свідок ОСОБА_15, яка в травні 2007 року працювала на посаді начальника відділу освіти Брусилівської районної державної адміністрації, в судовому засіданні свідчила, що в травні 2007 року її викликали в кабінет ОСОБА_8, щоб розібратись з проплаченими рахунками. За окремим столом про щось розмовляли ОСОБА_7 і незнайома жінка. Не бачила, що передавались кошти. Після оголошення показань свідка ОСОБА_15, які були дані нею під час досудового слідства про те, що вона бачила, що перед ОСОБА_7 лежали якісь гроші і грошей було багато, (т.1 а.с.149), свідок ОСОБА_15 пояснила, що можливо на столі і лежали гроші, але не може згадати та сказати в якій валюті лежали гроші.

Такими показаннями потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_14 повністю спростовуються твердження ОСОБА_7 про те, що вона не отримувала взагалі будь-яких коштів від ОСОБА_5, що були не проплачені через банк якісь рахунки за придбані для шкіл та потреб відділу освіти товари, і що вона нібито отримала для оплати не проведених через банк рахунків готівкові кошти від ОСОБА_8 і написала в її присутності розписки для ОСОБА_5

Зі змісту розписок, які датовані 31 травня 2007 року, вбачається, що за однією розпискою ОСОБА_7 одержала від ОСОБА_5 гроші в сумі чотири тисячі шістсот гривень для проплати спорттоварів для оздоровлення дітей, за другою розпискою ОСОБА_7 одержала від ОСОБА_5 гроші в сумі пять тисяч триста пятдесят гривень для проплати для підведення води до Долинівської загальноосвітньої школи та подарунків до Дня захисту дітей. ( Т.1 а.с. 65, 66 ).

Відображення в одній із розписок після зазначення суми пять тисяч триста пятдесят гривень значка, який схожий на символічне позначення долара США, суд не сприймає як доказ отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_5 такої суми коштів саме в доларах США, виходячи з наступного.

Згідно з висновками почеркознавчої експертизи рукописні тексти розписок від імені ОСОБА_7 та підписи під рукописними текстами розписок виконані ОСОБА_7 Вирішити питання, чи однією особою виконані знак долара США та весь рукописний текст розписки від імені ОСОБА_7 на суму 5350 доларів США від 31.05.2007 року не надається можливим із-за малого обєму графічного матеріалу та недостатньої кількості окремих ознак почерку в знаку долара США. Вирішити питання, чи в один час виконані вказаний знак та весь рукописний текст розписки не надається можливим із-за відсутності науково обгрунтованої методики вирішення даного питання.

Висновок експерта про те, що знак долара США та весь рукописний текст розписки від імені ОСОБА_7 на суму 5350 доларів США від 31.05.2007 року виконаний барвником одного кольору та одним пишущим пристроєм, був наданий експертом відповідно до опису дослідження лише на підставі порівняльного дослідження, без застосування будь-якої обгрунтованої методики, без визначення однорідності хімічного складу барвника, а тому оцінюється судом як підтвердження лише того, що текст розписки і знака виконані барвником однакового синього кольору і пристроєм для нанесення такого барвника є кулькова ручка. За переконанням суду, такий висновок не може бути оцінений як доказ виконання тексту розписки та знака однією і тією ж кульковою ручкою.

( Т.1 а.с. 163 166 )

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_14, які були присутні в кабінеті під час передачі грошей ОСОБА_7, не містять категоричних свідчень щодо отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_5 коштів в доларах США.

Свідчення потерпілої ОСОБА_5 про передачу нею ОСОБА_7 саме доларів США викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, оскільки з пояснень самої потерпілої відомо, що у неї склалися неприязні стосунки з ОСОБА_7 після того, як ОСОБА_7 відмовилася повертати їй позику, надану в доларах США на суму більше пяти тисяч без оформлення розписки або іншого документального посвідчення такої позики. Розписки тривалий час зберігалися у потерпілої ОСОБА_5, були предявлені нею для ознайомлення іншим особам, зокрема, свідку ОСОБА_8 вже після виникнення у потерпілої конфлікту з ОСОБА_7 з приводу неповернення боргу, а тому, не виключена можливість внесення до розписки символа доларів США іншою особою після передачі підсудною розписок потерпілій ОСОБА_5 Крім того, потерпіла в своїх свідченнях посилалась на присутність під час передачі коштів ОСОБА_7 своїх помічників, в яких вона взяла частину грошей, які передала ОСОБА_7 Однак, ні потерпіла, ні прокурор не заявили клопотання про встановлення вказаних помічників, виклику їх в судове засідання та дослідження їх свідчень за такою обставиною, яка оспорюється підсудною, безпосередньо в суді.

Тому суд вважає недоведеною обставину, яка зазначена в підтриманому прокурором обвинуваченні, про те, що ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_5 5350 доларів США, а вважає доведеним факт отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_5 коштів в сумі 5350 гривень відповідно до змісту однієї з розписок, та в сумі 4600 гривень відповідно до змісту другої розписки.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні свідчила, що вона як приватний підприємець займається торгівлею промислової групи товарів і памятає, що ОСОБА_7 зверталася до неї з проханням про закупівлю спортивного інвентаря для літніх таборів. Не памятає, в якій формі проводилися розрахунки, здається по безготівковому розрахунку. Не може згадати випадків, що не приходили кошти на рахунки та про розрахунки ОСОБА_7 готівкою.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні свідчила, що вона 16 чи 17 травня 2007 року вела протокол засідання комісії, на якому вирішувавались питання про використання коштів в сумі 2,5млн.гривень, які надійшли на район як спонсорська допомога. Не памятає, щоб на цьому засіданні уповноважували ОСОБА_7 на закупівлю спортінвентаря для шкіл району. Кошти готівкою не видавали. Брали накладні, які здавали ОСОБА_8, рахунки проплачували особи, які повинні були це робити.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні свідчила, що вона як директор Долинівської школи в травні 2007 року звернулась до ОСОБА_7 з проханням допомогти провести до школи воду. ОСОБА_7 сказала, що гроші будуть. Воду до школи провели в грудні 2007 року за кошти, які дав підприємець ОСОБА_18 Від ОСОБА_7 кошти не поступали. ОСОБА_7 особисто привозила в школу спортінвентар. За які кошти та в якій формі була проведена оплата за спортінвентар їй невідомо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні свідчив, що ОСОБА_7 привозила у Водотиївську школу спортінвентар, але в якому це було році, не памятає.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні свідчив, що він працював директором Соловіївської школи і в 2007-2008 роках в школу привозили холодильник, морозильну камеру та інше. Особисто ОСОБА_7 привозила у школу спортінвентар приблизно в 2008 році. Для харчового блоку ОСОБА_7 нічого не привозила.

Свідок ОСОБА_21 свідчив, що на той період він працював керівником апарату Брусилівської райдержадміністрації. До компетенції заступника голови РДА ОСОБА_7 входило вирішення гуманітарних питань, а саме, соціальний захист, медицина, охорона здоровя. ОСОБА_7 ніколи не входила до складу земельної комісії.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні свідчив, що він як пиватний підприємець в 2007 році завозив холодильники та морозильні камери для шкіл Брусилівського району. Оплата проводилася по безготівковому перерахунку, кошти надходили на його рахунок чрез банк «Аваль».

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_9, показання якого були досліджені в судовому засіданні, свідчив, що він працював головою Брусилівської райдержадміністрації з 15.03.2005 року по 20.09.2007 року. В обовязки заступника голови Брусилівської РДА ОСОБА_7 входило вирішення гуманітарних питань. Вирішення земельних питань в обовязки ОСОБА_7 не входило. Взагалі ОСОБА_7 не могла нічим посприяти у вирішенні земельних питань. Він не казав ОСОБА_7, щоб вона писала розписки ОСОБА_5, ніякого відношення до цих розписок він не має.

( Т.1 а.с. 225 226 )

Довідками відділу освіти Брусилівської районнної державної адміністрації від 16 вересня 2009 року № 161, № 162, № 164 підтверджується, що фінасування підведення води до Долинівської ЗОШ І-ІІ ступенів у 2007-2009 роках відділом освіти не здійснювалось. В період з 01.05.2007 року по 16.06.2009 року до централізованої бухгалтерії відділу освіти будь-яких коштів, товарно-матеріальних цінностей від заступника голови Брусилівської райдержадміністрації ОСОБА_7 не надходило. Протягом 2007-2009 років відділом освіти не проводилась закупівля подарунків на відзначення міжнародного дня захисту дітей. Товарно-матеріальні цінності у вигляді подарунків на відзначення міжнародного дня захисту дітей не оприбутковувались.

( Т.1 а.с.23 25 )

Згідно з довідкою Брусилівської районнної державної адміністрації від 16.09.2009 року № 10 спортивні товари протягом 2007-2008 років не закуповувались. До Брусилівської районної державної адміністрації за період з 01.05.2007 року по 16.09.2009 року від ОСОБА_7 грошових коштів та товарно матеріальних цінностей не надходило. До Дня захисту дітей у 2007 році грошові кошти не віділялись.

( Т.1 а.с.27 )

Змістом розпорядження голови Брусилівської районнної державної адміністрації від 25.04.2006 року № 141 «Про розподіл обовязків між першим заступником, заступниками голови та керівником апарату районнної державної адміністрації» до обовязків заступника голови Брусилівської РДА ОСОБА_7 не входило здійснення повноважень у сфері земельних відносин.

( Т.1 а.с. 42 44 )

Копіями розпорядження голови Брусилівської районнної державної адміністрації від 24.03.2005 року № 16-а, особової картки підтверджується призначення ОСОБА_7 на посаду заступника голови Брусилівської районнної державної адміністрації з присвоєнням 9 рангу державного службовця.

( Т.1 а.с. 49-51, 59 )

На підставі оцінки досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість підсудної ОСОБА_7 у заволодінні нею чужими коштами в сумі 9950 гривень, які були передані їй як заступнику голови Брусилівської районнної державної адміністрації 31 травня 2007 року потерпілою ОСОБА_5 під виглядом благодійної допомоги за сприяння у вирішенні питання про виділення земельної ділянки, і вказаними коштами підсудна ОСОБА_7 заволоділа саме шляхом зловживання своїм службовим становищем як заступника голови Брусилівської районнної державної адміністрації, оскільки отримання таких коштів було мотивовано нібито для забезпечення вирішення тих питань, які відносилися до обсягу визначених їй службових обовязків.

Суд кваліфікує вказані умисні дії підсудної ОСОБА_7 за ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Суд вважає, що під час розгляду справи не було доведено використання підсудною ОСОБА_7 отриманих від ОСОБА_5 готівкових коштів в сумі 9950 гривень для придбання товарно-матеріальних цінностей, які були б потім передані навчально-освітнім закладам району або використані для проведення будь-яких заходів для дітей району.

Разом з тим, суд зазначає, що для кваліфікації дій підсудної за ч.2 ст.191 КК України, які полягали у заволодінні чужими коштами в сумі 9950 гривень шляхом зловживання нею як службовою особою своїм службовим становищем, не має значення, яким чином вона після заволодіння розпорядилася такими коштами, витратила їх у власних цілях чи використала такі кошти для іншої мети, оскільки заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Прокурором в судовому засіданні підтримано обвинувачення підсудної у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме, у вчиненні навмисних дій, які виразилися в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а саме потерпілій ОСОБА_5

У підтриманому прокурором обвинуваченні як за ч.2 ст.191 КК України,так і за ч.1 ст.364 КК України, дії підсудної ОСОБА_7 не були розмежовані і не описані окремо за кожним складом злочину, і полягали згідно змісту обвинувачення в тому, що ОСОБА_7, працюючи заступником голови Брусилівської районнної державної адміністрації, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-гоподарські обовязки, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів всупереч інтересам служби вирішила заволодіти коштами ОСОБА_5 Так, 31 травня 2007 року заступник голови Брусилівської районнної державної адміністрації ОСОБА_7, знаходячись в кабінеті першого заступника голови Брусилівської районнної державної адміністрації ОСОБА_8, завідомо знаючи про те, що в її посадові обовязки як заступника голови Брусилівської районнної державної адміністрації не входить вирішення земельних питань, що її ніхто не уповноважував на ведення переговорів із ОСОБА_5, та те, що вона не входить до складу земельної комісії, яка створена при Брусилівській районній державній адміністрації, а тому відповідно ніяк не може допомогти в позитивному вирішенні питання щодо виділення земельної ділянки, повідомила ОСОБА_5 про те, щоб остання надала їй кошти начебто для підведення води до Долинівської загальноосвітньої школи, придбання спорттоварів, подарунків для дітей до дня захисту дітей та для оздоровлення дітей, і що надання вищевказаних коштів є обовязковою умовою для позитивного вирішення земельного питання щодо виділення земельної ділянки загальною площею 100 га під гольф-клуб. Отримавши від ОСОБА_5 кошти в сумі 4600 гривень та 5350 доларів США, що в перерахунку по курсу Національного банку України станом на 31.05.2007 року складає 27017 гривень 50 копійок, ОСОБА_7 привласнила та використала вищезазначені кошти на власні потреби.

Суд, дійшовши висновку про доведеність обвинувачення підсудної ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, за встановлених під час розгляду справи у суді обставин, разом з тим вважає, що в діях підсудної відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.364 КК України, виходячи з наступного.

Для кваліфікації дій підсудної за ч.1 ст.364 КК України обовязковою ознакою є доведеність істотної шкоди, яка відповідно до примітки 3 до ст.364 КК України є істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За змістом обвинувачення ОСОБА_7 заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам потерпілої ОСОБА_5, яка полягала в заподіянні матеріальних збитків в розмірі коштів, якими протиправно заволоділа підсудна ОСОБА_7 Іншого визначення істотності заподіяної діями ОСОБА_7 шкоди, яка полягала б не тільки в заподіянні матеріальних збитків, в обвинуваченні не наведено.

Суд вважає доведеною винуватість підсудної ОСОБА_7 у заволодінні чужими коштами шляхом зловживання службовим становищем в сумі 9950 гривень. В такій же сумі суд оцінює і завдані потерпілій матеріальні збитки.

Відповідно до ст. 22.5. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті). У 2007 році розмір податкової соціальної пільги, відповідно до вимог ст. 6.1.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", становить 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом станом на 1 січня звітного податкового року. Відповідно до ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2007 року становила 400 грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2007 році становила 200 грн. (50% від 400 грн.)

Отже станом на 31 травня 2007 року істотною шкодою відповідно до визначення, яке дане в примітці 3 до ст.364 КК України, вважалася шкода, яка перевищувала 20000 гривень.

Оскільки завдані потерпілій ОСОБА_5 матеріальні збитки не перевищують 20000 гривень, тому за таких обставин в діях підсудної відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.364 КК України.

Також суд звертає увагу на те, що зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання.

За встановлених судом обставин кваліфікація дій підсудної ОСОБА_7 повністю охоплюється складом злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, і тому додаткова кваліфікація таких дій за ч.1 ст.364 КК України є безпідставною.

Обираючи пiдсудній покарання, суд враховує ступiнь тяжкостi вчиненого злочину, особу винної, обставини, що помякшують i обтяжують покарання.

Обставин, що помякшують або обтяжують покарання пiдсудній, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудна характеризується позитивно.

За місцем роботи в Брусилівській райдержадміністрації підсудна характеризується посередньо.

Обираючи пiдсудній ОСОБА_7 покарання, суд враховує відсутність обставин, що помякшують i обтяжують покарання, вчинення нею злочину середньої тяжкості, особу підсудної, яка після вчинення злочину будь-яких правопорушень не вчинювала, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, i вважає, що пiдсудній має бути призначене покарання у видi обмеження волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю в межах санкцiї ч.2 ст.191 КК України, за якою кваліфіковані її дії, оскільки таке покарання за переконанням суду є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи тяжкiсть вчиненого злочину, особу пiдсудної, яка в даний час не працює, не займає будь-яких посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд дiйшов до висновку про можливiсть виправлення пiдсудної без вiдбування покарання, а тому вважає можливим звiльнити підсудну ОСОБА_7 вiд вiдбування покарання з випробуванням на пiдставi ст.75 КК України.

Приєднанi до справи як речовi докази оригінали двох розписок слід залишити в матеріалах справи ( Т.1 а.с.65, 66 ).

Оскільки цивільний позов в кримінальній справі не був предявлений, тому накладений під час досудового слідства з метою забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову арешт на автомобіль і земельну ділянку, які є власністю підсудної, підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 93 КПК України на підсудну слід покласти відшкодування судових витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 150,24 гривень ( Т.1 а.с.167)

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненнi злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, i призначити їй покарання два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на два роки.

На пiдставi ст.ст.75, 76 КК України звiльнити засуджену ОСОБА_7 вiд вiдбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом iспитового строку тривалiстю два роки не вчинить нового злочину i виконає покладенi на неї обов"язки: повiдомляти кримінально-виконавчу інспекцію про змiну мiсця проживання, не виїжджати за межi України на постiйне проживання без дозволу кримiнально-виконавчої інспекції, перiодично з"являтися для реєстрацiї в кримiнально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_7 визнати невинною в предявленому обвинуваченні за ч.1 ст.364 КК України і по суду виправданою.

Приєднанi до справи як речовi докази оригінали двох розписок залишити в матеріалах справи.

Скасувати арешт, накладений постановою слідчого прокуратури Брусилівського району Житомирської області від 6 липня 2010 року на земельну ділянку площею 3,8800 га, яка знаходиться на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області і яка належить ОСОБА_7 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 163822, кадастровий номер 1820985300:06:000:0135.

Скасувати арешт, накладений постановою слідчого прокуратури Брусилівського району Житомирської області від 18 червня 2010 року на автомобіль ВАЗ-21124, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005, зареєстрований за ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_7судовi витрати в розмiрi 150 гривень 24 копiйок, якi перерахувати на одержувача УДК в Житомирськiй областi, Банк: УДК в Житомирськiй областi МФО 811039, рахунок 31258272211843, код 25574601, одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирськiй областi, призначення: За експертнi роботи.

На вирок може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Житомирської областi через Брусилiвський районний суд Житомирської області протягом пятнадцяти дiб з моменту проголошення вироку.

Суддя:М. В. Грищенко