Рішення № 21138890, 24.01.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-1817/11

Номер провадження 2/2025/181/2012

РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2012 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., за участю прокурора Ісікової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 "про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів", -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач має двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач тривалий час не працює, в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна або шукаюча роботу не перебуває, в УПСЗН отримує допомогу одиноким матерям на обох дітей, але кошти витрачає на особисті потреби. З 2011 року ОСОБА_2, перебуває на обліку в наркологічному відділенні Лозівської центральної районної лікарні з діагнозом "Вживання алкоголю із шкідливими наслідками".30.12.2010 року вона була засуджена Лозівським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 1 Кримінального кодексу України за скоєння крадіжки. Сім"я ОСОБА_2, перебуває на міському обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обстаивнах. З 22.09.2011 року діти проживають у ОСОБА_3. На підставі викладеного, позивач звертається до суду та просить позбавити ОСОБА_2, батьківських прав стосовно малолітніх дітей та стягнути з неї аліменти на утримання дітей.

У судовому засіданні представник позивача - Виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування, ОСОБА_6, яка діє за довіреністю від 23 грудня 2011 року, підтримала позовну вимогу на підставах, які в ній викладені та пояснила, що ОСОБА_2, ухиляється від виконання батьківських обовязків щодо своїх малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Останні мешкають з бабусею, знаходяться повністю на її утриманні, яка створила всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей. Мати не цікавиться життям та станом здоровя дітей. Після попередження служби у справах дітей, ОСОБА_2, відношення до дітей та свій спосіб життя не змінила. Крім того, відповаідвч була притягнута і до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов"язків, а потім і притягнута до кримільної відповідальності за вчинення злочину. Крім того, остання зловживає спиртними напоями, у зв"язку з чим, перебуває на обліку у лікаря нарколога. В загалі, відповідач веде безпорядний спосіб життя і має сумні зв"язки, з особами, з якими вживає алкогольні напої. Відповідач не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості, а проживає на грошові кошти, які отримує від держави, що призначені на її дітей.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності від 03 лютого 2011 року, зазначила, що в інтересах дітей, повністю підтриує позовні вимоги позивача. Крім того, ОСОБА_7, пояснила, що ОСОБА_3, створила всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей. За медичним висновком ОСОБА_3 може бути опікуном своїх онуків, в сім»ї відсутні захворювання, які б перешкоджали перебуванню дітей в ній. Відповідач неодноразово попереджалася про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов"язків, однак, свого способу життя не змінила.

Прокурор вважала за необхідне, діючи в інетерсах дітей, позов позивача задовольнити, про що, за результатми розгляду справи, подала Письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна.

У судовому засіданні третя особа, ОСОБА_3, підтримала вимоги позовної заяви та пояснила, що ОСОБА_2, проживала у громадянському шлюбі з її сином, ОСОБА_8. Вона часто вживала алкогольні напої. По кілька днів не проживала вдома. З 22 вересня 2011 року, діти проживають з нею. Грошей на утримання дітей не надавала, продуктів харчування та інших речей не приносила.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечувала проти позбавлення батьківських прав стосовно її малолітніх дітей. Просила залишити дітей з нею, адже, вона в останній час, після того, як її викликали до суду, алкогольних напоїв не вживає, хоча для неї це дається досить важко. Відповідач також вказала, що вона любить своїх дітей, дійсно, було так, що вона досить тривалий час, вживала алкоголь, а потім, могла не пити і місяць, однак, це в неї така хвороба і вона не може нічого з цим зробити. Колишній її цивільний чоловік, який є біологічним батьком дітей, хоча вона його і не записала батьком в свідоцтві про їх народження як батька, дійсно її возив на кодування за медичною тактикою, однак, вона не змогла довго втриматися. За дітьми вона турбується і завжди турбувалася. А коли, за своїм таким станом здоров"я, вона не могла за ними доглядати, бо мала так званий похмільний синдром, то за дітьми, завжди, дивилася її бабуся, яка вжа хоча і досить похилого віку, про те, за дітьми вона доглядала. Дітей забирала зі школи. Дійсно було таке, що маленький син, коли вона вийшла викидати сміття, закрився сам у квартирі, і так як вона не змогла відчитини двері, то довелося викликати пожежних, які через балкон, ввійшли до квартири та відкрили двері. Дійсно, було так, що одного разу син ОСОБА_4, коли вона спала, відкрив двері і пішов з дому з мікрорпайону два до своєї бабусі ОСОБА_3, яка проживає на мікрорайоні чотири. Відповідає дійсності і те, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов"язків по відношенню до дітей, і її попереджали огани опіки і піклування, щоб вона виконувала свої обов"язки матері щодо дітей, вона їм обіцяла, та казала, що такого більше не буде. Про те, не завжди цього дотримувалася. Правдою є і те, що вона була приягнута до кримінальної відповідальноті за крадіжку з магазину, про те, вона вважає, що вчинила правильно, бо вкрала продукти харчування для дітей - молоко, крупу, хліб та зубні щітки. Відповідач вказала, що їй більше нічого не залишалося ніж вкрасти, адже це краще, ніж діти будуть голодними. Відповідач також вказала, що вона, зараз до шкоди і дитячого садочку, де перебувають діти, не ходить із-за певних причин, про те, приходить до ОСОБА_3, де живуть діти і приносить їм то шоколодку, то лимон. На запитання суду, відповідач вказала, що вона не працевлаштувалася і на облік в ценрт зайнятості до тепереішнього часу так і не стала.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відпорвідні їм правлвідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2, є матірю дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а. с.№ 14-17).

Третя особа, бабуся малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, згідно висновку про стан здоровя громадянина може виконувати обовязки опікуна малолітніх дітей (а.с.№ 47). ОСОБА_3 являється пенсіонеркою, отримує пенсію, яка з травня 2011 року по жовтень 2011 року склала 6344,85 гривень, що підтверджується копією відповідної довідки (а.с.№ 51). Крім цього, разом з нею проживає біологічний батько дітей, ОСОБА_8, який також отримує пенсію за станом здоров»я.

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання сімї ОСОБА_8 достовірно встановленою, що ОСОБА_3 та її онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, проживають в трикімнатній квартирі на 5 поверсі 9-ти поверхового будинку з усіма зручностями, квартира приватизована. Для дітей створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального фізичного та психічного розвитку. Санітарний стан приміщення добрий. Вихованням та утриманням ОСОБА_5 та ОСОБА_4, займається бабуся, джерелом доходу сімї є пенсія останньої та пенсія сина.

Згідно висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення батьківських прав, громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не цікавиться, не приділяє їм батьківської уваги та турботи, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, зловживає спиртними напоями, з 2011 року перебуває на обліку в наркологічному відділенні Лозівської центральної районної лікарні з діагнозом «Вживання алкоголю із шкідливими наслідками». Вихованням та утриманням дітей займається бабуся, ОСОБА_3, яка належним чином займається вихованням та розвитком онуків, здійснює догляд за ними. У своєму висновку виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, зазначив, що за доцільне позбавити батьківських прав за ухиляння від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини, громадянку ОСОБА_2 стосовно дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї аліменти на їх утримання. (а.с.№ 66-67).

У судове засідання була запрошено малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, для з»ясування її думки по справі. Відповідно до ст.171 СК України «Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім»ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім»ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном».

У присутності ОСОБА_10 заступника директора з виховної роботи Лозівського ліцею № 4 Лозівської міської ради Харківської області, у малолітньої ОСОБА_5, у судовому засіданні, було з»ясовано її думку по справі, яка вказала, що ОСОБА_2 це її мати. На даний час вона разом з молодшим братом проживає у бабусі, ОСОБА_3. Також пояснила, що вона навчається у 2-В класі Лозівського ліцею № 4. Раніше навчалась у 2-Б класі Лозівської школи № 3. На запитання відповідала, що мати інколи вживала алкогольні напої, і до неї приходили її знайомі. Мати курила, інколи била їх із братиком ОСОБА_4, коли вони щось таке зроблять. Майже постійно, із школи її забирала бабуся, а бувало таке, що вона і сама йшла додому, бо мама не приходила і бабуся також не приходила. Мама ні коли не читала казок, а ні їй, а ні братикові. Навпаки, це вона сама, братику ОСОБА_4 читала казки. Зараз, бабувся ОСОБА_1, їм читає казки, співає з ними пісні, грається з ними, катала їх на конях, вчить з нею у роки. А коли вони жили з мамою, то уроки вона завжи вчила сама, бо програма шкільна для неї легка. Потфель до школи, вона завжи збирала сама. Зараз у бабусі ОСОБА_1, вони з братиком живують в окремій кімнаті, а коли жили з мамою, то були всі в одній кімнаті, і братик ОСОБА_4, спав із старенькою бабусею. ОСОБА_5 також вказала, що у бабусі ОСОБА_1, їм добре, в них там все є. Інколи до них приходить мама. У школу та в садочок до братика, мама не приходить, а ходить бабуся ОСОБА_1. На запитання позивача, ОСОБА_5 пояснила, що інколи, коли вони ще жили з мамою, то до них додому, приходили мамині друзі, інкри пили алкоголь, курили.

У судовому засіданні 18 січня 2012 року, в якості свідків по справі було допитано ОСОБА_12, класного керівника Лозівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 3, яка повідомила, що у 2010/2011 навчальному році на батьківські збори мати приходила 2 рази, декілька разів заходила у нетверезому стані. На перші батьківські збори 30 серпня 2010 року ОСОБА_2 Олегівна прийшла зі слідами побиття на обличчі.

Також в якості свідка у судовому засіданні була допитана ОСОБА_9, вихователь Лозівського дитячого навчального закладу № 12, яка пояснила, що ОСОБА_2 не приділяє достатньої уваги вихованню та розвитку сина. В дошкільному закладі вона майже не з»являлася, життям дитини не цікавилась, батьківські збори не відвідувала. Дитина н відвідувала дошкільний заклад з 14 лютого 2011 року ( три місяці вона перебувала в тубсанаторії міста Харкова), а інший час невідомо. Під час проведення вихователями ДНЗ патронажу, мати не відкривала двері квартири, поспілкуватися з нею вдавалося. На даний час дитина відвідує дошкільний навчальний заклад № 11.

За клопотанням позивача, в судовому засіданні в присутності всіх учасників процесу, в якості свідка було допитано і ОСОБА_8 (а.с.№100), який вказав, що він є біологічним батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_4, хоча в свідоцтві про їх народження, він не вказаний як батько, бо так його прохала відповідач, щоб бути матір"ю одинкачкою і отмувати допомогу з держави. Діти народилися тоді, коли вони проживали однією сім"єю у цивільному шлюбі. З початку відповідач була досить нормальною дружиною і не вживала алкоголь, однак, через деякий час, все змінилося і вона почала не те, що пити, а зловживати алкоголем, що приводило до того, що вона із своїми, так званими товаришами, пропадала з дому тижнями, а коли приходила назад, то фактично, лежала на дивані як "мертва" і тільтки стогнала від "похмілля". Щоб хочаб якость допомогти їй, він відвозив її на кодування від алкоголізму, про тре, цього кодування, вистачило на декілька днів, і все почалося знову. При цьому відповідач йому казала, що вона не може себе контролювати, бо це в неї така хвороба. Однако, він їй не вірив, бо його знайомі, за допомогою такого кодування, не вживають алкоголь вже по декілька років. Свідок ОСОБА_8, також вказав, що він вважає за доцільне позбавити відповідача її батьківських прав відносно дітей, адже вона не виконує своїх батьківських обов"язків, п"є, веде аморальний спосіб життя, не працює, а живе лише на одні кошти, що отримує з держави на дітей, як мати одиначка. Він із свого боку, допомогає дітям із пенсії, яку отримує з держави, бо має групу інвалідності, у зв"язку із захворюванням.

В якості свідків, за клопотанням позивача та третіх осіб, було допитано ОСОБА_15 (а.с.№84), яка вказала, що вона досить добре знає ОСОБА_3, бо вони спілкуються і довгий час, товаришують. Вже довшгий час, в неї живуть її онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яки вона забрала від матері ОСОБА_2, адже астання, вживає алкоголь і дітьми, практично не цікавиться. Одного разу вона бачила її у компанії її знайомих, які вже були напідпитку, і ще домовлялися про те, що б піти та купити алкоголю. На даний час, діти доглянутів, накормлені, вних є окрема кімната, і всі необхідні речі. Вони свім забезпечені. Дітки досить розумні, ввічливі, мають різні здібності, - ОСОБА_5 гарно дається математика. За той час, коли вона приходила в гості до ОСОБА_3, вона ні коли не бачила, щоб туди приходила мати дітей.

Оскільки, свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень та принесли присягу свідка, та враховуючи те, що свідчення свідків не були спростовані у судовому засіданні жодним учсвником процесу, у суду не має підстав не довіряти їх свідченням і ставити їх під сумнів.

Необхідно зазначити, що відповідно до висновку служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про можливість виконувати обовязки опікуна (піклувальника) ОСОБА_3, остання являється вдовою, має досвід виховання дітей, багато років праюцвала вихователем в дошкільних закладах міста. Також працювала вихователем-методистом та інспектором-методистом з дошкільного виховання. Має звання «Вихователь-методист», судимостей не має. Має вищу освіту, пенсіонерка за віком, отримує пенсію. ОСОБА_3, мешкає в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. У квартирі створені відповідно житлово-побутові умови. Квартира облаштовано меблями, предметами побуту. Згідно з медичним висновком громадянка ОСОБА_3 здорова, за станом здоровя можу бути опікуном малолітніх онуків. Бабуся має бажання займатися вихованням, утриманням дітей, їхнім розвитком, навчанням, захистом прав та інтересів. Отже, ОСОБА_3 може бути призначена опікуном над онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та над їхнім майном, що буде відповідати інтересам малолітніх (а.с.№ 82-83).

У судовому засіданні, достовірно встановлено, що ОСОБА_2 свідомо не виконувала своїх батьківських обовязків по відношенню до своїх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підтвердженням чого є Офційне попередження щодо відповідальності по дотриманню прав неповнолітніх згідно із законодавством України від 2607.2011 року (а.с.24), та Офіційне попередження щодо відповідальності по дотриманню прав неповнолітніх згідно із законодавством України від 03.10.2011 року (а.с.№25); Пояснення відповідача від 06.07.2011 року та від 03.10.2011 року (а.с.№26, 27-27), в яких остання, визнавала порушення виконання своїх зобов"язань щодо дітей. (а.с.№26-27). Крім того, в матеріалах цивільної справи (а.с.№23) міститься письмова інформація надана т.в.о. начальника Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області про те, що ОСОБА_2, 01.10.2011 року, була притягнута до адміністративної відпрвіданості за ст.184-1 КУпАП, а також до кримінальної відповідальності 30.12.2010 року за ст.185 ч.1 КК України по факту крадіжки. Згідно домедичної довідки (а.с.№22) від 28.11.2011 року, відповідач перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що своїми діями відповідачка порушує зобовязання, закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Такий обовязок закріплений і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Принцип № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього Закону вказано, що «Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов*язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці». Статтею 15 Закону встановлено, що «Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобовязані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею».

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 ухиляння від виконання своїх обовязків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обовязку виконання батьківських обовязків по вихованню дитини це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що вона має задовільний стан здоровя, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.с.№88, 89), перешкод у спілкуванні з сином їй ніхто не чинив і не чинить, у тривалому відрядженні не знаходилася.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дітей, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження батьківських прав відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Відповідно до ст. 243 СК України, опіка та піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

Згідно ст.244 СК України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначені дитині піклувальника враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 не заперечує проти того, щоб вона була призначена опікуном над ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що вона характеризується позитивно, добре ставиться до онуків і займається вихованням дітей, та вивчивши особу ОСОБА_3, суд вважає можливим - призначити ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх майном.

Суд розяснює відповідачу ОСОБА_2, що відповідно до ст.168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

У відповідності до ч.2 ст.166 СК України, «Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини».

Статтею 180 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Дана вимога закріплена і в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов"язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення відповідача та те, що відповідач не працює, і не перебуває на бліку в центрі зайнятості (а.с.№20), має задовільний стан здоров"я; та те, що з неї не проводиться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні в неї інших осіб, яких вона за законом зобов"язана утримувати не має.

На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає задоволенню. Приймаючи рішення про стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі, суд виходив з того, що положення ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, застосовується в тих випадках коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, і тоді суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Як було з»ясовано, відповідач не працює. Згідно до діючого законодавства України, нерегулярним доходом вважається дохід, що надходить із різною періодичністю, перервами, тобто тоді коли оплата праці відбувається по завершенню її виконання в частині або повністю (при застосуванні роботодавцем відрядної системи оплати праці, створення на замовлення товару), а також якщо виплата заробітної плати проводиться із затримкою на порушення норм трудового законодавства. Мінливим дохід вважається в тому випадку, якщо його розмір коливається. При цьому дохід може бути регулярним. Такою властивістю нерідко відрізняються доходи учасників господарських товариств, а також осіб, які ведуть індивідуальну підприємницьку діяльність. Що стосується одержання заробітку в натурі, то це отримання заробітку тією продукцією, що випускає підприємство на якому працює платник аліментів. Відносно інших обставин, про які йдеться в даній ст.184 СК України, то це може бути одержання заробітку (доходу) платника повністю або частково в іноземній валюті; або ж він працює ж нелегально чи одержує доходи з різних джерел, в зв»язку з чим не можливо встановити розмір прибутку (доходу) який платник отримує і тому подібне.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд, позовні вимоги позивача, задовольняє і стягує з відповідача, аліменти на утримання дітей, в твердій грошовій сумі. Згідно із ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову, тобто з 15 грудня 2011 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяц

На підставі п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 321 грн. 90 коп..

Керуючись положенням ст.ст.10, 11, 31, 44, 57, 60, 79, 81, 88, 209, 212, 213-215, 223 ЦПК України; ст. ст.164, 165,166, 169, СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч.2 ст.3 Конвенції "Про права дитини" від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації "Про права дитини", проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 "про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів" задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженку місто Лозова, Харківська область, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 - батьківських прав відносно малолітніх: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженки місто Лозова, Харківська область, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, не перебуваючої на обліку в центрі зайнятості - на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 350 (триста п”ятдесят) гривень щомісяця з подальшою індексацією відповідно до законодавства України на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження терміном до ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження терміном до 02 липня 2025 року.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Встановити опіку над ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, призначивши опікуна (піклувальника) над ними та їх майном ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженку с. В Луб”янки, Волоконівського району, Курської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1.

Визначити місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, на час перебування дітей під опікою (піклуванням).

Зберігати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження право на користування у квартирі розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , протягом усього часу перебування дітей під опікою (піклуванням).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 321 (триста двадцять одну) гривню 90 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

(Повний текст Рішення суду виготовлений 27 січня 2012 року).

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд