Рішення № 21134951, 01.12.2011, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 2-433/11р. Р І Ш Е Н Н Я і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2011 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Слєпченко Н.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Львівтурист», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до центру туристично-екскурсійної діяльності «Трускавецьтурист», третіх осіб Закритго акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист», ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона та третя особа ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 відповідно згідно свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 23 листопада 2009 року, виданого Львівським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Львівтурист»згідно з розпорядженням від 14 жовтня 2009 року № 2, зареєстрованого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 березня 2010 року № 25552750, реєстраційний номер 29907810, номер запису 9775 в книзі 31.

Позивач проживає та зареєстрована в цій квартирі з 14 вересня 1979 року, вселилася з дозволу і відому Трускавецького бюро подорожей та екскурсій Львівської обласної ради по туризму і екскурсіях (в даний час Центр туристсько-екскурсійної діяльності „Трускавецьтурист”), які листом від 13 вересня 1979 року № 715 не заперечували в наданні її сімї квартири на першому поверсі службово-побутового корпусу і дозволили вселитися в цю квартиру, склад сімї на той час 3 чол.

Квартира № 1 складається з чотирьох жилих кімнат жилою площею 54,3 кв.м, загальною площею 100,8 кв.м з усіма комунальними послугами. З часу вселення вона оплачує комунальні послуги, підтримує квартиру в належному стані, неодноразово за свої кошти проводила ремонт квартири.

Будинок прийнято в експлуатацію 25 лютого 1981 року, рішення виконавчого комітету Бориславської міської Ради народних депутатів від 26 лютого 1981 року № 61 „Про затвердження акту прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом службово-побутового корпусу Трускавецького бюро подорожей та екскурсій, збудованого Львівською обласною Радою по туризму та екскурсіях в м. Бориславі по вул. Озерній”.

Після вселення в квартиру № 1 і до прийняття будинку в експлуатацію позивач ОСОБА_1 за свої кошти закінчувала внутрішні роботи в квартирі.

В жовтні-листопаді 2009 року займана нею квартира АДРЕСА_1 приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Технічну документацію щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 виготовляло Мале приватне підприємство «Житло», послуги якого ОСОБА_1 оплачувала особисто. Однак, документи про приватизацію квартири їй видано лише після 1 березня 2010 року, після оплати нею в касу Центру туристсько-екскурсійної діяльності «Трускавецьтурист»Львівського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист» 20000 гривень за житловий будинок в АДРЕСА_1, квитанція до прибуткового касового ордера № 4 від 01 березня 2010 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»безоплатна передача займаних ними квартир незалежно від розміру їх загальної площі у власність громадян здійснюється ветеранам праці, що пропрацювали: не менше 25 років - жінки, 30 років чоловіки.

Позивач ОСОБА_1 пропрацювала бухгалтером в різних установах та організаціях більше 50 років з 12 квітня 1959 року, в тому числі у відповідача з 1 листопада 1975 року по 16 грудня 1996 року більше 20 років. Відповідно ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»мала право на безоплатну передачу у власність займаної її сімєю квартири АДРЕСА_1.

Вважає, що відповідач набуло кошти в сумі 20000 гривень без достатньої правової підстави. Просить стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті зазначені кошти.

Суд за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 та згодою представника відповідача адвоката ОСОБА_4 замінив первісного відповідача центр туристично-екскурсійної діяльності «Трускавецьтурист», який відповідно довідки АА № 500035 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій та відповідного положення є філією - відокремленим структурним підрозділом належним відповідачем приватним акціонерним товариством «Львівтурист», яке правонаступником Львівського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист»з аналогічним ідентифікаційним кодом юридичної особи 02594021.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 16 травня 2011 року позовні вимоги підтримали, дали суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 25 жовтня 2010 року та на підставі договору про надання правової допомоги від 24 червня 2011 року в останнє судове засідання не зявився. В суд надійшла заява відповідача про розгляд справи у відсутності представника відповідача. Відповідно суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги заперечив, надавши наступні пояснення.

Рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради депутатів трудящих №194 від 01 червня 1978 року Львівській обласній раді по туризму та екскурсіях відведено земельну ділянку під будівництво службово-побутового корпусу філії Трускавецького бюро подорожей та екскурсій. Актом державної приймальної комісії від 25 лютого 1981 року (затверджений рішенням Бориславського міськвиконкому №61 від 26.02.1981 року) зазначений обєкт було введено у експлуатацію (корпус зведено за рахунок фонду розвитку профспілкового майна).

Постановою колегії Львівської обласної ради по туризму та екскурсіях від 19 травня 1983 року (протокол №6) службово-побутовий корпус перейменовано в житловий будинок за умови затвердження цієї постанови Укркурортрадою та отримання дозволу Бориславського міськвиконкому. Відповідно до листа Бориславського міськвиконкому №Т-1738 від 14 серпня 2008 року будівля на АДРЕСА_1 не рахувалась у житловому фонді територіальної громади м. Борислава, рішення органу місцевого самоврядування (або його виконавчого органу) щодо переведення нежитлової будівлі у житлову не приймалося, перепланування (перебудова) будинку здійснювалися без дозволу та прийняття в експлуатації державними приймальними комісіями.

Відповідно особам, які тривалий час використовують нежитлову будівлю для постійного проживання на АДРЕСА_1 не видавалися ордери, не присвоювалися номери житлових квартир тощо.

Вимоги ст. 1212 ЦК України щодо безпідставного набуття і (або) збереження майна не застосовуються, якщо інші норми передбачені законом чи договором.

Приватне акціонерне товариство «Львівтурист»підтверджує, що рішенням правління ЗАТ «Львівтурист»(протокол №2/1 від 14 жовтня 2009 року) у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було передано будинок на АДРЕСА_1, а не житлові квартири, лише з умовою компенсації вказаними громадянами вартості матеріалів, що були використані на зведення нерухомого майна та послуг незалежного професійного оцінювача. Вказане рішення колегіального органу є чинним, не оскаржувалось позивачем у судовому порядку, відповідно є підставою отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 20000 гривень та не повязується із нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Крім того, у жовтні місяці 2009 року ОСОБА_1 звернулася до ЗАТ «Львівтурист»із письмовою заявою щодо безкоштовної передачі у її власність частини будівлі на АДРЕСА_1, однак рішенням правління товариства (протокол №3/1 від 27 жовтня 2009 року) у задоволенні даного клопотання відмовлено з підстав, викладених у раніше прийнятих рішеннях.

Оформленням документів щодо власності громадян, які фактично проживали в нежитловій будівлі тривалий час, займалося МПП «Житло»м. Борислава.

Видання розпорядження №2 від 14 жовтня 2009 року про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 від 23 листопада 2009 року зумовлено тим, що впродовж останніх 10 років зазначені громадяни неодноразово порушували перед ЗАТ «Львівтурист»питання про оформлення правовстановлюючих документів на займані приміщення.

Оскільки законодавством України не передбачено можливості приватизації іншого житлового фонду, як державного чи комунального, рішенням правління ЗАТ «Львівтурист»(протокол №9/10 від 17 грудня 2002 року) погоджено питання передачі будівлі АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади міста, проте впродовж наступних восьми років Бориславська міська рада не давала згоди щодо прийняття зазначеного обєкта з різних причин.

Представник відповідача вважає, що перерахування позивачем ОСОБА_1 коштів в сумі 20000 гривень здійснено на підставі рішень правління ЗАТ «Львівтурист»№9/10 від 17.12.2002 року, №2/1 від 14.10 2009 року та №3/1 від 27.10.2009 року, не повязані з приватизацією приміщень будівлі АДРЕСА_1 згідно з нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Зазначені рішення колегіального органу товариства не суперечать нормам законодавства України та є юридично чинними до сьогоднішнього часу. Просить відмовити за безпідставністю у задоволенні позову ОСОБА_1 про повернення набутого майна.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, причини своєї неявки суд не повідомила. Відповідно суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 є співвласниками в рівних частках (форма власності приватна спільна часткова по ? частки) квартири АДРЕСА_1 відповідно свідоцтва про право власності на вищезгадану квартиру (будинок) від 23 листопада 2009 року, виданого Львівським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Львівтурист»(правонаступник якого є приватне акціонерне товариство «Львівтурист») згідно з розпорядженням від 14 жовтня 2009 року № 2, зареєстрованого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 березня 2010 року № 25552750, реєстраційний номер 29907810, номер запису 9775 в книзі 31.

Розпорядження органу приватизації житла № 2 від 14 жовтня 2009 року Львівського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист»прийнято про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 листопада 2009 року на приватизацію квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка використовується нею та членами її сім`ї на умовах найму та рішення правління відповідача від 14 жовтня 2009 року ( витяг з протоколу №2 від 14 жовтня 2009 року) про передачу у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_1 житловий будинок на АДРЕСА_1 за умови перерахування на розрахунковий рахунок філії ЗАТ «Львівтурист»- центр туристсько-екскурсійної діяльності «Трускавецькурорт»відповідними громадянами 20000 гривень кожним у строк до 1 листопада 2009 року. У вищезгаданому розпорядженні органу приватизації зазначено, що мешканці квартири згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»мають пільгу на безоплатну передачу у власність квартири. Після розрахунків та розгляду матеріалів із зазначеного питання вирішили прохання наймача ОСОБА_1, квартира в якій вона мешкає, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 задовільнити і передати вказану квартиру в приватну спільну часткову власність в рівних частинах ОСОБА_1, ОСОБА_3

Проте відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»квартира АДРЕСА_1 загальною площею 100,8 кв.м підлягала безоплатній передача у власність позивачу незалежно від розміру їх загальної площі оскільки остання користувалась відповідною пільгою, встановленою даним Законом, як ветеран праці. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропрацювала бухгалтером в різних установах та організаціях більше 50 років з 12 квітня 1959 року, в тому числі у відповідача з 01 листопада 1975 року по 16 грудня 1996 року більше 20 років, користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів праці, посвідчення Серія АІІ № НОМЕР_1 від 04 липня 2003 року.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 23 листопада 2009 року виданого органом приватизації Львівського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист», що згадана квартира знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в рівних частинах належить ОСОБА_1, ОСОБА_3. Орган приватизації відповідача при передачі квартири у власність керувався саме Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Судом у подальшому встановлено, що відповідно квитанції до прибуткового касового ордера № 4 від 1 березня 2010 року позивачем ОСОБА_1 безпідставно внесено в касу Центру туристсько-екскурсійної діяльності «Трускавецьтурист»Львівського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист»20000 гривень за житловий будинок в АДРЕСА_1 і отримала на руки свідоцтво про права власності та розпорядження органу приватизації житла.

Між сторонами, внаслідок дії відповідача не передбаченими актами цивільного законодавства (рішення правління від 14 жовтня 2009 року ( витяг з протоколу №2 від 14 жовтня 2009 року) про передачу у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_1 житловий будинок на АДРЕСА_1 за умови перерахування на розрахунковий рахунок філії ЗАТ «Львівтурист»- центр туристсько-екскурсійної діяльності «Трускавецькурорт»відповідними громадянами 20000 гривень кожним у строк до 1 листопада 2009 року) та дії позивача про передачу згаданих коштів, виникли правовідношення, які не передбачені законом як підстави набуття майна. Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про передачу позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 будинку АДРЕСА_1, а не окремих квартир № 1 та № 2, про проживання тривалий час сім`ї ОСОБА_1 в нежитловій будівлі, а також те, що приватизація квартири позивачем ОСОБА_1 не повязується із нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки суперечать доказам у справі.

Відповідно до положень зазначеного Закону квартира АДРЕСА_1 загальною площею 100,8 кв.м підлягала безоплатній передача у власність позивачу незалежно від розміру їх загальної площі, якщо це прямо передбачено законом. Отже, отримання коштів за приватизацію квартири не допускається.

Відповідно до ст.88 ЦПК України ,стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача слід стягнути сплачене позивачем судовий збір у розмірі 200 гривень 00 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст..6 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, ст..1212 ЦК України, ст.ст.10,11,60,169,212-215,218, ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Львівтурист»на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти під час приватизації житла у розмірі 20 000 гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Львівтурист»на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 200 гривень 00 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Слиш А.Т.