Рішення № 21114409, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/482

11.01.12

За позовом

Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації

до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:

1. Багатопрофільного малого приватного підприємства "Ольга"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд"

3. Білоцерківської міської ради

про

скасування постанови

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

Литвиненко А.В.

від відповідача:

Цуканова А.С.

від третьої особи 1:

не з'явився

від третьої особи 2:

не з'явився

від третьої особи 3:

не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (надалі –"Управління") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (надалі –"Інспекція") про скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Інспекції про накладення на Управління штрафу за правопорушення у сфері містобудування, оформлене постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №П-23/1 від 17.06.2009 р., суперечить чинному законодавству України у зв’язку з чим позивач вказує на наявність підстав для його скасування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.11.2011 р.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на наявність рішення господарського суду Київської області від 20.12.2010 р. у справі №8/182-10 яким було стягнуто з Управління штраф за правопорушення у сфері містобудування, накладений оскаржуваною постановою, що на думку Інспекції свідчить про встановлення судом законності такої постанови.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 07.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Багатопрофільне мале приватне підприємство "Ольга" (надалі –"Підприємство"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" (надалі –"Товариство") та Білоцерківську міську раду (надалі –"Міська рада"), розгляд справи відкладено до 11.01.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, подав заяву про зміну підстави позову, з урахуванням якої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку, що вона не підлягає прийняттю до розгляду, з огляду на наступне.

За змістом ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто, вказаною нормою передбачено право позивача змінити підставу позову за умови подачі відповідної заяви до початку розгляду судом справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, заява позивача про зміну підстави позову була подана після початку розгляду судом даної справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.11.2011 р.

Таким чином, законні підстави для прийняття поданої позивачем заяви про зміну підстави позову у суду відсутні.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Треті особи, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2009 р. головним державним інспектором Інспекції Любченко С.І. було проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об’єкті - будівництво котельні в районі житлового будинку №24 по вул. Фастівська в м. Біла Церква, що підтверджується актом проведення позапланової перевірки від 13.03.2009 р.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено порушення Управлінням положень ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", а саме: проведення будівельних робіт по будівництву котельні в районі житлового будинку №24 по вул. Фастівській в м. Біла Церква без дозволу на виконання будівельних робіт, про що було складено протокол № П-23/1 про правопорушення у сфері містобудування від 17.06.2009 р.

17.06.2009 р. заступником начальника Інспекції Богатенком І.П. було розглянуто справу про вчинення Управлінням правопорушення у сфері містобудування та на підставі довідки про вартість виконаних робіт за 2006-2007 роки, протоколу №П-23/1 від 17.06.2009 р. вирішено накласти на Управління штраф у розмірі 1 357 143,70 грн., про що було винесено постанову №П-23/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Спір у справі виник у зв’язку із незаконністю рішення Інспекції про накладення на Управління штрафу за правопорушення у сфері містобудування, оформленого постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №П-23/1 від 17.06.2009 р.

За змістом п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317 (надалі –"Положення"), основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

Відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань проводять у встановленому порядку перевірки: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт та іншої виконавчої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Підпунктом 12 пункту 5 Положення встановлено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи та розглядати справи про правопорушення, пов'язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд відповідно до статті 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування". Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Тобто, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури, яка у своїй діяльності керується в т.ч. положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Згідно із ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: зокрема, проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Частинами 1-4 ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Отже, в даному випадку накладений відповідачем згідно постанови №П-23/1 від 17.06.2009 р. штраф є адміністративно-господарською санкцією за вчинене правопорушення у сфері містобудування, застосування якої регламентовано главою 27 Господарського кодексу України та Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Згідно з ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тобто, граничним строком застосування даного виду санкцій (штрафу за вчинене правопорушення у сфері містобудування) до суб'єкта господарювання є шість місяців з дня виявлення порушення правил ведення господарської діяльності, але не більше ніж один рік з дня скоєння правопорушення у сфері господарювання.

Із матеріалів справи (оскаржувана постанова, протокол №П-23/1 від 17.06.2009 р.) вбачається, що підставою для накладення на позивача штрафу у розмірі 1 357 143,70 грн., оформленого оскаржуваною постановою, було порушення останнім положень ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", а саме: проведення будівельних робіт по будівництву котельні в районі житлового будинку №24 по вул. Фастівській в м. Біла Церква без дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, із оскаржуваної постанови та розрахунку Інспекції вартості виконаних будівельних робіт з будівництва котельні в районі житлового будинку №24 по вул. Фастівська в м. Біла Церква вбачається, що визначення розміру штрафу здійснювалося на підставі довідок про вартість виконаних підрядних робіт грудень 2006 року та листопад-грудень 2007 року.

Тобто, факт здійснення будівельних робіт, за виконання яких позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 1 357 143,70 грн., мав місце в грудні 2006 року та листопаді-грудні 2007 року.

В той же час, постанова №П-23/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, згідно якої на Управління було накладено штраф у розмірі 1 357 143,70 грн. за виконання наведених робіт без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, була прийнята заступником начальника Інспекції Богатенком І.П. 17.06.2009 р., тобто через два з половиною та півтора року з моменту виконання спірних будівельних робіт за відсутністю відповідного дозволу.

Посилання відповідача на відхилення господарським судом Київської області в мотивувальній частині рішення від 20.12.2010 р. у справі №8/182-10 за позовом Інспекції до Управління про стягнення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, оформленого оскаржуваною постановою, посилання Управління на порушення Інспекцією положень ст. 250 Господарського кодексу України при прийняті оскаржуваної постанови, як встановлення факту, що згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для господарського суду міста Києва при розгляді даної справи, судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд відзначає, що за приписами наведеної норми не підлягають повторному доведенню саме факти, встановлені рішенням господарського суду при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В той же час, відхилення судом заперечень однієї із сторін не є встановленням факту, що має преюдиційний характер, а є лише правовою оцінкою суду позиції сторони.

Аналогічний висновок наведено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Отже, оскаржувана постанова, якою на Управління було накладено штраф за правопорушення у сфері містобудування, винесена з порушенням приписів ст. 250 Господарського кодексу України, що має своїм наслідком наявність підстав для її скасування.

Також, обґрунтованим є твердження позивача про те, що згідно із Переліком об'єктів, що фінансуються у 2007 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності, в тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р. №779, він був лише замовником державної закупівлі робіт (в розумінні Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції чинній на момент проведення спірних будівельних робіт), а земельна ділянка, на якій здійснювалося будівництво спірної будівлі, згідно рішення Білоцерківської міської ради від 27.08.2009 р. №1076 була відведена Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа".

За таких обставин, позовні вимоги Управління є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а постанова Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №П-23/1 від 17.06.2011 р. – скасуванню.

Суд відзначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та законних інтересів повністю відповідає ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, а слова "скасувати" та "визнати недійсною" в контексті спірних правовідносин є синонімами і означають позбавлення юридичної сили оскаржуваного акту.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 23.12.2008 р. №3-5544к8.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2; ідентифікаційний код 37783132) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №П-23/1 від 17.06.2011 р.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2; ідентифікаційний код 37783132) на користь Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6; ідентифікаційний код 34695981) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –16.01.2012 р.