Рішення № 21114192, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/54218.01.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Експрес"

простягнення 89 969,86 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Експрес" про стягнення 89 969,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань по оплаті поставленого товару за договором поставки продукції № 240308/ПЭ від 24.03.08 р.

В судовому засіданні 18.01.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.01.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт-Експрес" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки продукції № 240308/ПЭ, відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити папір та картон (продукція), в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у видаткових накладних, які є невідємною частиною даного договору.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено продукцію відповідачу, оплата за яку здійснена не була.

Такі обставини встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.08 р. у справі № 32/530, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Експрес»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК ЛЮТІЧ»стягнуто 286730,88 грн. основного боргу, 11743,38 грн. пені, 1467,92 грн. 3% річних, 2999,42 грн. державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У звязку з невиконанням рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.08 р. у справі № 32/530, що підтверджується постановою ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 10.11.11 р., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.01.09 р. по 14.11.11 р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Водночас, приписи ст. 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобовязанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобовязання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

В свою чергу, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки належним виконанням зобовязання є виконання, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання (ст. 599 ЦК України).

(Правова позиція зі спірних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, постанові Верховного Суду України від 20.01.2011 № 10/25, п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 № 01-8/685 «Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)», п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Згідно розрахунку позивача, який не спростований належним чином відповідачем, останній за період з 01.01.09 р. по 14.11.11 р. має сплатити суму інфляційних втрат у розмірі 67667,94 грн. та 3 % річних у розмірі 22301,92 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Експрес" (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9; код ЄДРПОУ 31169944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК ЛЮТІЧ" (02660 м. Київ, вул., Магнітогорська, 1; код ЄДРПОУ 25386934) 67 667 (шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 22 301 (двадцять дві тисячі триста одну) грн. 92 коп. 3 % річних, 1 799 (одну тисячу сімсот девяносто девять) грн. 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.01.12 р.