Рішення № 21114084, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/28111.01.12 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-Страхування"

доКомунального підприємства "Київпастранс "

провідшкодування шкоди в сумі 71 316,76 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача ОСОБА_1, представник довіреністю; від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю. СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2011 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОСТО-Страхування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м.Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс "(далі - відповідач)про відшкодування шкоди в сумі 71 316,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі нанесені їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на перехресті пр. Правди вул. Н.Ужвій в місті Києві, збитки та отримав право на їх відшкодування за рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 02.12.2011 було порушено провадження у справі №34/281, розгляд справи було призначено на 19.12.2011.

Через відділ діловодства суду представником відповідача подане клопотання, в якому останній просить суд призначити судову автотоварознавчу експертизу в Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при МВС України в місті Києві. Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання.

Представником відповідача подані заперечення на позовну заяву, в яких останній заперечує проти позову в повному обсязі на підставі того, що звіт № 3189 є недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила автотоварознавче дослідження не довела відповідними документами, що вона дійсно є експертом автотоварознавцем чи оцінювачем, на підтвердження вказаних обставин відсутній сертифікат субєкта оціночної діяльності для проведення оцінки, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, крім того, відповідно до вимог чинного законодавства підставою для проведення оцінки майна є договір між субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання та замовником оцінки. Вразі відсутності договору чи істотних умов в договорі він є неукладеним, а оцінка автомобіля проведеною з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 19.12.2011 розгляд справи було відкладено на 11.01.2012.

В судовому засіданні 11.01.2012 представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд зобовязати позивача передати замінені деталі автомобіля або якщо, позивач не в змозі передати деталі, які мають певну цінність для відповідача, просить суд зменшити стягнення з відповідача матеріальної шкоди на суму 16304,51 грн., дане клопотання було обговорено та розяснено, що позивачу на підставі чинного законодавства необхідно повернути замінені деталі автомобіля, а відповідачу його право в разі не повернення позивачем вказаних деталей на звернення до суду з окремим позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2009 у адміністративній справі № 3-830-09, 29.12.2008 о 12:35 год. в м. Києві на пр. Правди-Свободи, була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Daihatsu Terios»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_3, із автомобілем «Тролейбус МАЗ»(державний номер 2708), яким керував ОСОБА_4 що належить КП «Київпастранс».

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та постановою Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2009 у адміністративній справі № 3-830-09. Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Daihatsu Terios».

Відповідно до звіту № 3189 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 12.01.2009 (далі Звіт № 3189), проведення якого доручено спеціалісту ОСОБА_5, який має вищу технічну освіту, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонда державного майна України НОМЕР_2 від 2 червня 2007 року, свідоцтво Фонда державного майна України про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №НОМЕР_3 від 07.08.2007, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Daihatsu Terios»у результаті його пошкодження при ДТП складає 71316,76 грн.

Відповідно до акта виконаних робіт № ДУ-0000113 від 02.03.2009 реальна вартість робіт теж склала 71316,76 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 140106, серії АТК від 11.08.2008, укладеного між ЗАТ «Просто-страхування»(правонаступником якого є ПАТ "Страхова компанія "ПРОСТО-Страхування") та ОСОБА_3.

За вищезазначеним договором добровільного страхування наземного транспорту № 140106, серії АТК від 11.08.2008 та на підставі страхового акту від 26.01.2009 позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Daihatsu Terios»у сумі 71316,76 грн. Факт виплати зазначених коштів підтверджується платіжним дорученням № 1437 від 29.01.2009 на загальну суму 71316,76 грн.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 71316,76 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивачем було подано до відповідача претензію № 1746/1042-П від 21.10.2011 про відшкодування шкоди в сумі 71316, 76 грн.

01.11.2011 відповідачем надана відповідь на вказану претензію №1279.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві транспортний засіб автомобіль тролейбус «МАЗ»(державний номер 2708), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди «Daihatsu Terios», належить КП «Київпастранс».

З постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2009 у адміністративній справі № 3-830-09 вбачається, що ОСОБА_4 працював у КП «Київпастранс»водієм тролейбуса, а відтак судом встановлено, що ОСОБА_4 перебував з відповідачем в трудових відносинах.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала тролейбусом «МАЗ» встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, виходячи з вказаних норм відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати завдану шкоду.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як убачається зі Звіту № 3189 вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля «Daihatsu Terios»у результаті його пошкодження при ДТП складає 71316,76 грн. Відповідно до акта виконаних робіт № ДУ-0000113 від 02.03.2009 реальна вартість цих робіт теж склала 71316,76 грн.

Таким чином, реальні збитки власника автомобіля «Daihatsu Terios»склали суму 71316,76 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог у сумі 71316,76 грн. (межі фактичних затрат страховика за Договором добровільного страхування).

Як було зазначено раніше, в судовому засіданні 11.01.2012 представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд зобовязати позивача передати замінені деталі автомобіля або якщо позивач не в змозі передати деталі, які мають певну цінність для відповідача, то просить суд зменшити стягнення з відповідача матеріальної шкоди на суму 16304,51 грн.

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 №6 постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (абзац 4 пункт 9 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України).

У судовому засіданні 11.01.2012 подане відповідачем клопотання було обговорено та розяснено, що позивачу на підставі вищевикладеного необхідно повернути замінені деталі автомобіля, а саме: бампер передній, крило 2шт. передні праве та ліве, радіатор, кондиціонер, а відповідачу його право в разі не повернення позивачем вказаних деталей на звернення до суду з окремим позовом з відшкодування їх вартості.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, крім того, розяснено його право на звернення до суду відповідно до вимог чинного законодавства в разі, якщо позивач не передасть замінені деталі автомобіля.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не спростував факт того, що шкоду автомобілю «Daihatsu Terios»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) відшкодування шкоди у сумі 71 316 (сімдесят одну тисячу триста шістнадцять) грн. 76 коп., 1 426 (одну тисячу чотириста двадцять шість) грн. 33 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 16.01.2012.