Рішення № 21113749, 23.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2012Справа №5002-22/5154-2011 за позовом Приватного підприємства «Торгово Промислова компанія «Інфокар», Роздольненський район, с. Роздольне, вул. Гоголя, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно кримський комбінат хлібопродуктів», Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2; Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Леніна, 55

про стягнення 677232,40 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 15.03.2011 року

від відповідача не зявився

Позивач приватне підприємство «Торгово Промислова компанія «Інфокар» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Північно кримський комбінат хлібопродуктів», просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно - кримський комбінат хлібопродуктів» на користь приватного підприємства «Торгово-Промислова компанія «Інфокар» суму боргу у розмірі 525600 грн.; суму штрафу у розмірі 149386,00 грн.; 3% річних від простроченої суми у розмірі 2246,40 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідачем неналежним чином були виконані взяті на себе зобовязання за договором купівлі продажу № 23/2 від 03.08.2011 року в частині розрахунків за поставлений позивачем товар рис сирець, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 525600,00 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, 23.01.2012 року до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з участю представника відповідача в судовому засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду.

Але, суд відхиляє вказане клопотання відповідача, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, суд звертає увагу на те, що відповідач не обмежений у можливості доручення представництва інтересів підприємства іншій компетентній особі шляхом оформлення відповідної довіреності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідачем були оформлені наступні складські документи на передачу позивачем відповідачеві рису серцю на зберігання: складська квитанція на зерно №74 від 07.10.2010 відповідно до Реєстру накладних №51 на залікову вагу рису 40400 кг; складська квитанція на зерно №79 від 08.10.2010 відповідно до Реєстру накладних №56 на залікову вагу рису 48100 кг; складська квитанція на зерно №80 від 07.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних №57 на залікову вагу рису 38970 кг; складська квитанція на зерно №98 від 15.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних №75 на залікову вагу рису 10130 кг; складська квитанція на зерно №83 від 09.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних №60 на залікову вагу рису 65170 кг; складська квитанція на зерно №84 від 09.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних №61 на залікову вагу рису 18860 кг; складська квитанція на зерно №89 від 07.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних № 66 на залікову вагу рису 10000 кг; складська квитанція на зерно №90 від 14.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних №67 на залікову вагу рису 36810 кг; складська квитанція на зерно №95 від 15.10.2010 р. відповідно до Реєстру накладних №72 на залікову вагу рису 28470 кг.

03.08.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 23/2.

Згідно умов розділу 1 цього договору, позивач, у якості продавця продає, а відповідач покупає рис-сирець врожаю 2010 року у кількості 276 тонн.

Відповідно до розділу 3 зазначеного договору, загальна вартість Товару складає 855600,00 грн. з урахуванням ПДВ (із розрахунку 3100,00 грн. за тонну).

Покупець зобов'язується провести оплату за цим договором у наступному порядку: 300000,00 грн. у термін до 20.08.2011 р., 555600,00 грн. у термін до 30.09.2011 р. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання цього договору та оформлення складських документів.

Відповідно до п. 3.4. Договору, право власності на товар, що купується, переходить до Покупця з моменту підписання цього Договору та оформлення складських документів. Пункт 4.1. того ж Договору передбачає, що Продавець здійснює відпуск Товару Покупцю згідно складських квитанцій та Акту приймання-передачі.

Слід зауважити, що представник позивача пояснив суду, що Акт прийому - передачі окремим документом не оформлювався, однак, у підтвердження факту переходу права власності на рис до відповідача на його вимогу позивач повернув йому оригінали складських квитанцій, залишивши їх копії, які були надані суду.

При цьому відповідачем було підписано видаткові накладні на відповідні обсяги товару, наявні довіреності відповідача на приймання товару від позивача, що підтверджує фактичне отримання відповідачем товару за договором.

На виконання умов зазначеного договору позивач 04-05.08.2011 р. поставив, а відповідач прийняв 276 тонн рису-сирцю врожаю 2010 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 855600,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №37 від 04.08.2011 р., видатковими накладними №36 від 04.08.2011 р. та №37 від 05.08.2011 р., довіреністю уповноваженої особи відповідача на прийняття товаро матеріальних цінностей.

Так, відповідач 25.08.2011 р. перерахував позивачу 113000,00 грн., 29.08.2011 р. перерахував позивачу 100000,00 грн., 01.09.2011 р. перерахував позивачу 50000,00 грн., 02.09.2011 р. перерахував позивачу 67000,00 грн. Всього, як вказує позивач, відповідач сплатив позивачу 330000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача.

20.10.2011 р. позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків для підписання. Згідно поштового повідомлення відповідач отримав Акт зірки 25.10.2011 р., однак відповідач підписаний акт звірки позивачу не повернув, заборгованість не погасив.

Отже, сума заборгованості за фактично поставлений товар складає 525600,00 грн.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 525600,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 149386,00 грн., 3% річних 2246,40 грн.

Відповідно до п. 5.4. Договору, за несвоєчасну оплату товару відповідно до п. 3.2. (будь-який з етапів) цього договору, Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі 0,5% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.

Як було зазначено вище, п. 3.2. договору встановлював графік оплати товару, згідно якого 300000,00 грн. мало бути сплачено до 20.08.2011 р., решта суми договору до 30.09.2011 р.

Фактично відповідач здійснив перший платіж у сумі 113000,00 грн. лише 25.08.2011 р. термін прострочення таким чином становить: з 20.08.2011 р. по 25.08.2011 р. = 5 днів. Сума заборгованості за цей період складає 300000,00 грн. Розмір штрафу згідно п. 5.4. договору складає: 300000,00 грн. X 5 днів X 0,5% = 7500,00 грн.

29.08.2011 р. відповідач здійснив другий платіж на виконання умов договору у сумі 100000,00 грн. Таким чином, термін прострочення склав: з 25.08.2011 р. по 29.08.2011 р. 4 дні. Сума заборгованості за цей період склала 300000 грн. - 113 000 грн. = 187000,00 грн. Розмір штрафу згідно п. 5. 4. Договору складає: 187000,00 грн. X 4 дні X 0,5% = 3740,00 грн.

01.09.2011 р. відповідач здійснив третій платіж на виконання умов договору у сумі 50000,00 грн. Таким чином, термін прострочення склав: з 29.08.2011 р. по 01.09.2011 р. - З дні. Сума заборгованості за цей період склала: 187000 грн. - 100 000 грн. = 87000 грн. Розмір штрафу згідно п. 5.4. Договору складає: 87000 грн. X 3 дні X 0,5% = 1305,00 грн.

02.09.2011 р. позивач здійснив платіж в сумі 67000,00 грн. Таким чином, термін прострочення склав: з 01.09.2011 р. по 02.09.2011 р.= 1 день. Сума заборгованості за цей період склала: 87000,00 50000,00 грн. = 37000,00 грн. Розмір штрафу згідно п. 5.4. договору складає: 37000,00 грн. X 1 день X 0,5% = 185,00 грн.

Оплата за договором у сумі 555600,00 грн. мала бути здійснена покупцем до 30.09.2011 року. Фактично відповідач сплатив лише 30000,00 грн. з цієї суми 02.09.2011 р. Таким чином, термін прострочення складає: з 01.10.2011 р. по 21.11.2011 р. = 52 дні. Сума заборгованості за цей період склала: 555600 грн. - 30000 грн. = 525600 грн. Розмір штрафу згідно п. 5.4. Договору складає: 525600 грн. X 52 дні X 0,5% = 136656,00 грн.

Таким чином, відповідач має сплатити позивачу штраф відповідно до п. 5.4. договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами у справі, у загальному розмірі 149386,00 грн.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що нарахований позивачем штраф, розмір якого передбачений приписами пункту 5.4. договору за своєю правовою природою є пенею.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Штрафними санкціями згідно статті 230 Господарський кодекс України у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4. Договору, за несвоєчасну оплату товару відповідно до п. 3.2. (будь-який з етапів) цього договору, Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі 0,5% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.

На думку суду, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», обґрунтованим буде розрахунок пені виходячи з застосування при розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. При цьому суд керується позицією Верховного Суду України, згідно якої, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України - постанова ВСУ від 24.10.2011 у справі № 25/187 (3-114гс11).

Відповідно до Постанови Правління НБУ №377 від 09.08.2010 р., облікова ставка НБУ складає 7,75% Як було зазначено вище, п. 3.2. договору встановлював графік оплати товару, згідно якого 300000 грн. мало бути сплачено до 20.08.2011 р., решта суми договору - до 30.09.2011 р.

Фактично відповідач здійснив перший платіж у сумі 113000 грн. лише 25.08.2011 р. Термін прострочення таким чином становить: з 20.08.2011 р. по 25.08.2011 р. = 5 днів. Сума заборгованості за цей період складає 300 000 грн. Розмір штрафу складає: 300 000 грн. X 5 днів X 2 X (7,75%/365) = 636,98 грн.

29.08.2011 р. відповідач здійснив другий платіж на виконання умов договору у сумі 100 000 грн. Термін прострочення склав: з 25.08.2011 р. по 29.08.2011 р. = 4 дні. Сума заборгованості за цей період склала 300 000 грн. - 113 000 грн. = 187 000 грн. Розмір штрафу складає: 187 000 грн. X 4 дні X 2 X (7,75%/365)= 317,64 грн.

01.09.2011 р. відповідач здійснив третій платіж на виконання умов договору у сумі 50 000 грн. Термін прострочення склав: з 29.08.201 1 р. по 01.09.2011 р. = 3 дні. Сума заборгованості за цей період склала: 187 000 грн. - 100 000 грн. = 87 000 грн. Розмір штрафу складає: 87 000 грн. X 3 дні X 2 X (7,75%/365) = 1 10,83 грн.

02.09.2011 р. позивач здійснив ще один платіж у сумі 67 000 грн. Термін прострочення склав: з 01.09.2011 р. по 02.09.2011 р.= 1 день. Сума заборгованості за цей період склала: 87 000 - 50 000 грн. = 37 000 грн. Розмір штрафу складає: 37 000 грн. X 1 день X 2 X (7,75%/365) = 15,71 грн.

Оплата за договором у сумі 555600 грн. мала бути здійснена покупцем до 30.09.2011 р. Фактично відповідач сплатив лише 30 000 грн. з цієї суми 02.09.2011 р. Термін прострочення складає: з 30.09.2011 р. по 21.11.2011 р. = 52 дні. Сума заборгованості за цей період склала: 555600 грн. - 30 000 грн. = 525600 грн. Розмір штрафу складає: 525600 грн. X 52 дні X 2 X (7,75%/365) = 11606,40 грн.

Так, за відповідним розрахунком, пеня за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобовязань повинна складати 12687,56 грн., у звязку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу у частині вимоги про стягнення з відповідача 136698,44 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням перерахунку пені, зробленого судом.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно кримський комбінат хлібопродуктів» (Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2; Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Леніна, 55, рахунок № 26004060753241 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 34897914) на користь приватного підприємства «Торгово Промислова компанія «Інфокар» (Роздольненський район, с. Роздольне, вул. Гоголя, 1, рахунок № 26003110096 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 35213106) заборгованість в сумі 525600,00 грн., штраф 12687,56 грн., 3% річних 2246,40 грн., всього 540533,96 грн.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно кримський комбінат хлібопродуктів» (Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, 2; Красноперекопський район, с. Воїнка, вул. Леніна, 55, рахунок № 26004060753241 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 34897914) на користь приватного підприємства «Торгово Промислова компанія «Інфокар» (Роздольненський район, с. Роздольне, вул. Гоголя, 1, рахунок № 26003110096 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 35213106) 10810,68 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 136698,44 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 23.01.2012 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.