Ухвала суду № 21107044, 07.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2011 р. м. КиївК-5853/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю представника позивача Романчикова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»Державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2008 року

у справі № 18/441н-ад

за позовом Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»Державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»

до Державної податкової інспекції у місті Свердловську

третя особа Державна податкова інспекція у місті Красний Луч

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»Державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Свердловську (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2006 року № 0000772342/0.

Постановою Господарського суду Луганської області від 06 листопада 2007 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Свердловську від 22 грудня 2006 року № 0000772342/0 (яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з земельного податку з урахуванням штрафних санкцій у загальній сумі 67628,56 грн.). Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»витрати на державне мито у сумі 3,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2008 року постанову Господарського суду Луганської області від 06 листопада 2007 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі та доповненнях до касаційної скарги ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2008 року та залишити в силі постанову Господарського суду Луганської області від 06 листопада 2007 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Свердловську, посилаючись на те, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2008 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Красний Луч провела виїзну планову перевірку Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 461/23-26447508 від 12 грудня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 3 статті 12 Закону України «Про плату за землю», яке мало вираз у неправомірно застосованій пільзі по платі за землю у 2005 2006 роках у сумі 1050352,86 грн.

22 грудня 2006 року ДПІ у м. Свердловську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000772342/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Антрацитівській дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 67628,56 грн., у тому числі 52631,04 грн. за основним платежем, 14997,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач повністю утримується за рахунок Державного бюджету України, у звязку з чим звільняється від сплати земельного податку згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про плату за землю».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що підприємство фінансується за рахунок коштів бюджету в частині субсидій та капітальних трансфертів, підприємство не можна вважати таким, що повністю являється бюджетною установою та фінансується за бюджетні кошти, оскільки воно має розрахункові рахунки у комерційних банках, де утримуються кошти, отримані від діяльності по реалізації майна шахт, а також власні надходження та послуги, у звязку з чим позивач неправомірно скористався пільгою, передбаченою пунктом 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про плату за землю».

Однак, погодитися з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з Положення про Антрацитівську дирекцію з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»), Антрацитівська дирекція з ліквідації шахт (далі дирекція) створена згідно наказу ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»від 22 вересня 2003 року № 1 та є структурним підрозділом ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

Статтею 6 вказаного вище Положення визначений порядок обліку та звітності Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», а саме: дирекція веде бухгалтерський облік своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства України (пункт 6.1); фінансові результати визначаються згідно квартальних та річного бухгалтерського балансу. Бухгалтерська та фінансова звітність підлягає затвердженню директором ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»(пункт 6.2); дирекція подає звітність в ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», органам статистики, податкової інспекції в обємах та строки, установлені вказаними органами та визначені законодавством України (пункт 6.3); перевірка діяльності здійснюється у відповідності з законодавством України (пункт 6.4).

Як вбачається з акту перевірки, була здійснена перевірка саме Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», якою було встановлено, що Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»у періоді, що перевірявся, задекларувала пільги по сплаті земельного податку як підприємство, яке повністю утримується за рахунок державного бюджету в розрізі територіальних громад: Краснолуцької, Лутугінської, Ровеньківської, Перевальської, Свердловської, Краснодонської.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що: по місту Лутугино Антрацитівська дирекція з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»оформлені державні акти на право землекористування по всім площам земельних ділянок; по місту Свердловську правовстановлюючими документами на земельні ділянки шахт «Свердловська», «Майська», ім. Володарського є договір тимчасового користування, зареєстрований 21 грудня 2001 року, державні акти на обєкти шахт ім. Дзержинського, Дарївської 1-6 та № 54 виготовлено, але не зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Площі земельних ділянок буде уточнено після реєстрації державних актів. Також у акті перевірки вказано, що по місту Перевальськ, місту Ровеньки, місту Кораснодон площі земельних ділянок визначені згідно довідок відповідних органів земельних ресурсів, перелік яких наведено у акті перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: земельний податок були застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням саме до Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що термін «податок»вживається у значенні обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Частинами 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

У статті 5 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Проте, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що відповідно до статті 26 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) саме платники податку визначені як субєкти відповідальності за порушення цього Закону.

Зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обовязковому встановленню, оскільки мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимоги норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»Державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Луганської області від 06 листопада 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ Н.Є. Маринчак

______ С.Е. Острович