Ухвала суду № 21101200, 07.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7168/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. , Сапальової Т.В.

при секретарі: Павловій С.С.

за участю представників сторін:

апелянта - Назаренка В.П., Вовкуляка В.А.

<Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кредитної спілки «Кредекс» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року у справі за адміністративним позовом кредитної спілки «Кредекс» до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року кредитна спілка «Кредекс» звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000272200/1348 від 17.05.2011 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2011 року у задоволенні вказаного позову відмовив повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Зокрема апелянт наголошував на тому, що плата за підготовку та перепідготовку найманої особи не включається до складу загального місячного або річного доходу у розмірі, який не вище суми, визначеної у п.п.6.5.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Водночас вищевказаним Законом не передбачено оподаткування плати за підвищення кваліфікації найманого працівника, що не взято до уваги судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити шляхом скасування оскаржуваної постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Представники відповідача у судове засідання не зявились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Хмельницькому проведено планову виїзну перевірку КС "Кредекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 3027/22-0/25921327 від 22.04.2011 року, висновками якого встановлено порушення п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання на суму 126,98 грн.

На підставі даного акту перевірки керівником ДПІ у м. Хмельницькому прийнято рішення № 0000272200/1348 від 17.05.2011 року, яким зобов'язано КС "Кредекс" сплатити 126,98 грн., з яких 101,58 грн. основний платіж та 25,4 грн. штрафні санкції.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з обґрунтованості тверджень податкового органу щодо порушення КС "Кредекс" вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а відтак правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від № 0000272200/1348 від 17.05.2011 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 1.1. ст. 1 Закону України Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Згідно з п. 1.2 ст.1 Закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) як сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

Згідно з п.п. 6.5.1 п. 6.5 статті 6 Закону податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Як досліджено з матеріалів справи, зокрема з Договору № 9120-14/377 від 22.11.2010 року, за навчання з підвищення кваліфікації начальника служби безпеки КС "Кредекс" Назаренка В. П., апелянт сплатив кошти у розмірі 1897,19 грн.

Відповідно до акту про надання освітніх послуг від 03.12.20110 року виконавець виконав умови договору. Разом з тим, Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2010 року встановлено 869 грн.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта, щодо відсутності вимог Закону по оподаткуванню плати за підвищення кваліфікації, оскільки зазначений договір та акт виконаних робіт регламентують надання освітніх послуг, а тому на дані правовідносини поширюються вимоги ст. 4 Закону.

Водночас, відповідно до розрахунку нарахованих сум податку та штрафних санкцій граничний розмір, який дає право на отримання соціальної пільги - 1220 грн. (869 х 1,4), а відтак суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідно до п.п. 6.5.1 п. 6.5 статті 6 Закону сума в розмірі 677,19 грн. підлягала оподаткуванню по податку з фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", законно винесено

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення від № 0000272200/1348 від 17.05.2011 року застосовано на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України, та у межах компетенції ДПІ у м. Хмельницькому, а відтак відсутні підстави для його скасування.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Кредекс»залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 грудня 2011 року .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

< Список >Сапальова Т.В.