Ухвала суду № 21098746, 17.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 р.Справа № 2-а/1570/6296/11 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинська А.М. за участю сторін: СДПІОСОБА_5 (довіреність) ТОВ «ЦСС»ОСОБА_6 (довіреність)

ОСОБА_7 (довіреність)

ПрокуратураКоломійчук І.О. (посвідчення) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокуратури Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі; за участю Прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062200 та № 0000072200 від 23.02.2011 року, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі; за участю Прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062200 та № 0000072200 від 23.02.2011 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000062200 та № 0000072200 від 23.02.2011 року.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокуратура Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року та винести нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду першої є незаконним та необґрунтованим. Крім того, апелянти зазначають, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, а також висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення №498/22-0 від 27.12.2010 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЦСС»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року. На підставі перевірки, був складений Акт "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "ЦСС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року" за № 47/22-0/25033689/2 від 15.02.2011 року (а.с.11-65 том І), відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.8.3.3 п.8.3. ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого підприємством за перевіряємий період занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 9124354 грн., а також п.п. 7.4.1, абз.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР), ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року, внаслідок чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість в сумі 6971700 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2011 року № 0000062200 (а.с.68 том І), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 13686531,00 грн. (за основним платежем - 9124354,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4562177,00 грн.) та № 0000072200 (а.с.66 том І), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 10457550,00 грн. (за основним платежем - 6971700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3485850,00 грн.).

Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с.71-78 т.І), за результатами розгляду якої рішенням ДПА в Одеській області від 29.04.2011 року № 15279/10/25-0007 (а.с.79-82), скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0000062200 та № 0000072200 від 23.02.2011 року - залишено без змін.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України (а.с.83-91 т.І), проте вказана скарга також залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін (а.с.92-95 т.І).

Як встановлено перевіркою, в порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, абз.4, п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР, відповідно яких на підставі підтверджуючих документів до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат з придбання товарів, робіт, послуг, які пов'язані з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, підприємством ТОВ «ЦСС»віднесено до складу валових витрат за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року вартість отриманих послуг ВАТ «Фарлеп-Інвест», з адміністративного-розрахункового та консультаційного обслуговування, комерційного та технічного обслуговування без первинних документів, що підтверджують призначення використання у господарської діяльності ТОВ «ЦСС»та факт надання вищевказаних послуг на суму 34587500 грн., а також віднесення ТОВ «ЦСС»до складу валових витрат за перевіряємий період вартість робіт ПП «Рейсмет-Юг»по яких не надано підтвердження призначення використання у господарській діяльності позивача та факт здійснення робіт на суму 604890 грн., у зв'язку діяльністю ПП «Рейсмет-ЮГ», яка має ознаки нікчемності.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року позивачем було придбано послуг (робіт, товарів) у ВАТ "Фарлеп-Інвест" на загальну суму 34587500 грн., а саме: у 11 кварталі 2009 року на суму 5728500 грн., у III кварталі 2009 року на суму у розмірі 572500 грн., у 4 кварталі 2009 року на суму у розмірі 5716000 грн., у І кварталі 2010 року на суму у розмірі 5791000 грн., у II кварталі 2010 року - 5820000 грн., у III кварталі 2010 року - 5806500 грн. За період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, позивачем було придбано послуг (робіт) у ПП "Рейсмет-ЮГ" на загальну суму 604890 грн., у т.ч. за III квартал 2009 року - 302445 грн., у 4 кварталі - 100815 грн., у І кварталі 2010 року -100815 грн., у II кварталі 2010 року - 100815 грн.

Крім того, за цими операціями ТОВ "Фарлеп-Інвест" та ПП "Рейсмет-Юг" були надані ТОВ "ЦСС" податкові накладні, які є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими документами, (а.с.147-154 т.І, а.с.57-121 т.ІІ)

Проведення розрахунків за придбані товари ТОВ "ЦСС" здійснювалось в безготівковій формі, що підтверджено даними руху коштів по розрахунковому рахунку №26001310123301 по контрагенту ВАТ «Фарлеп-Інвест»за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року (а.с.155-173 т.І) та по розрахунковому рахунку №26001310123301 по контрагенту ПП «Рейсмет-Юг»за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року (а.с.174-175 т.І).

В бухгалтерському обліку позивачем зазначені господарські операції відображені по кореспонденції рахунків: Дт 6822, Кт 311, Дт 92, Кт 6822.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (надалі по тексту - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року (зі змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 05.06.1995 р. (надалі - Положення №88), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію. У відповідності до підпункту 2.1 пункту 2 Положення №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 - первинні документи для надання їм доказовості та юридичної сили повинні мати всі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, критично оцінює твердження апелянта, що відповідно до актів виконаних робіт, послуг, не вказано на підставі чого обумовлено обсяг та ціну господарської операції (надання послуг), її безпосередній зв'язок з веденням господарської діяльності ТОВ «ЦСС», та інші данні, які дають можливість ідентифікувати осіб, які здійснили господарську операцію, посади осіб, відповідальних за фактичне здійснення господарської операції та правильність її оформлення, що не дає можливість зробити висновок щодо фактичного здійснення господарської операції та її зв'язку з веденням господарської операції, а також, здійснення ПП «Рейсмет-ЮГ»діяльності, яка має ознаки нікчемності, оскільки всі надані позивачем та досліджені в судовому засіданні акти виконаних робіт, послуг та податкові накладні мають необхідні реквізити для придання документам юридичної сили і доказовості у відповідності з вищезазначеними вимогами чинного законодавства.

Отже, зазначені документи є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ "ЦСС" та ВАТ "Фарлеп-Інвест" були укладені наступні господарські договори.

01.01.2008 року між ТОВ "ЦСС'(Замовник) та ВАТ "Фарлеп-Інвест"(Виконавець) укладено договір на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування № 66, предметом якого є наступне: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання Замовнику робіт та послуг по організації адміністративно-розрахункового та консультаційного обслуговування господарської діяльності Замовника з урахуванням специфіки виду діяльності, який здійснюється Замовником (а.с.176-183 т.І).

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3 даного договору, сторонами погоджено перелік робіт та послуг, які входять в комплекс адміністративно-розрахункового та консультаційного обслуговування, а саме: юридичні консультації; консультації з питань управління персоналом; консультації керівників Замовника; консультації з питань збуту; консультації технічних спеціалістів Замовника; консультації з питань постачання та логістики; консультації з адміністративно-господарських питань; консультації з фінансових питань; консультації з питань інформаційних технологій; консультації з питань внутрішнього контролю та аудиту.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у чотирнадцяти розділах.

Зокрема, умовами розділу 2 договору передбачено порядок надання послуг, в тому числі пунктом 2.5 визначено: вимоги Замовника до документів, які складаються Виконавцем за даним договором, повинні вимагатись в письмовій формі. Інформація, експертні висновки, проекти документів та інші результати діяльності виконавця надаються Замовнику як у письмовій формі, так на інших носіях, в тому числі з використанням електронної пошти, а також в усній формі.

Заявки на виконання послуг згідно зазначеного договору надавались позивачем по електронній пошті, що не суперечить розділу 2, зокрема п. 2.5 зазначеного договору.

Порядком здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Вартість обслуговування за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 505,00 грн. з урахуванням ПДВ (розділ 4 договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2008 року до даного договору внесені зміни до п.1.2 та п.1.3 розділу 1 договору щодо визначення переліку робіт та послуг, які здійснюються Виконавцем, а саме до вказаного переліку включено: надання послуг ведення бухгалтерського та управлінського персоналу; надання послуг з логістики; надання адміністративно-господарських послуг; надання послуг по супроводженню IT- систем; надання послуг юридичного супроводження та підтримки; надання послуг по маркетинговому супроводженню (а.с.184-188 т.І).

При цьому пунктом 4.1 Додаткової угоди передбачено, що вартість послуг за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 600,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Договір на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування № 66 від 01.01.2008 року та додаткова угода № 1 віл 01.11.2008 року до нього підписані від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто відповідають вимогам п. 2 статті 207 Цивільного Кодексу України, де встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Виконання умов договору на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування №66 від 01.01.2008 року сторонами оформлено наступними первинними документами - актами приймання-передач послуг (а.с.200-203,208-211,223-225,230-232 т.І, а.с. 1-5,8-10,22-24,29-30,33-34,37-38,41-42,45-46,49-50,53-54 т.ІІ).

01.11.2008 року між ТОВ "ЦСС"(Замовник) та ВАТ "Фарлеп-Інвест"(Виконавець) укладено договір на комерційне супроводження № 480, предметом договірних відносин якого сторонами визначено: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надання Замовнику робіт та послуг по комерційному супроводженню господарської діяльності Замовника з урахуванням специфіки виду діяльності який здійснюється Замовником, (а.с. 189-194)

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3 даного договору, сторонами погоджений перелік робіт та послуг, які входять в комплекс комерційного супроводження Замовника, а саме: комерційне супроводження; оперативна підтримка продаж; розвиток партнерських відносин.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у чотирнадцяти розділах.

Зокрема, умовами розділу 2 укладеного договору передбачено порядок надання послуг, в тому числі пунктом 2.5 визначено: вимоги Замовника до документів, які складаються Виконавцем за даним договором, повинні вимагатись в письмовій формі. Інформація, експертні висновки, проекти документів та інші результати діяльності виконавця надаються Замовнику як у письмовій формі, так на інших носіях, в тому числі з використанням електронної пошти, а також в усній формі.

Порядком здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Вартість обслуговування за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 600,00 грн. з урахуванням ПДВ (розділ 4 договору).

Укладений договір на комерційне супроводження № 480 від 01.11.2008 року підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто відповідає вимогам п.2 статті 207 ЦК України.

Виконання умов договору на комерційне супроводження №480 від 01.11.2008 року сторонами оформлено первинними документами - актами приймання-передачі послуг (а.с.204-205,212-213,216-217, 226-227,233-234,240-241,247-248 т.І; а.с.4-5,11-12,18-19,25-26,31,35,39,43,47,51,55 т.ІІ)

01.11.2008 року між ТОВ "ЦСС'(Замовник) та ВАТ "Фарлеп-Інвест"(Виконавець) укладено договір на технічне супроводження № 481, предметом договірних відносин якого сторонами визначено: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання Замовнику робіт та послуг технічного супроводження господарської діяльності Замовника з урахуванням специфіки виду діяльності, який здійснюється Замовником.(а.с.195-199 т.І).

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3 даного договору Сторонами погоджено перелік робіт та послуг, які входять в комплекс технічного супроводження Замовника, а саме: організація моніторингу та контролю якості функціонування мережі, планування нарощування інфраструктури та модернізації всіх елементів мереж; розробка проектної документації та супроводження проектів з монтажу та вводу в експлуатацію обладнання комунікаційних центрів, транспортної мережі та організації взаємопідключень з іншими операторами зв'язку; планування капітальних та операційних витрат на розвиток та підтримку інфраструктури мереж; обслуговування обладнання комутаційних центрів, транспортної мереж: та виносних вузлів, підтримка всіх процесів по включенню клієнтів телефонне мережі, передачі даних та доступу в Інтернет; виконання монтажних робіт по підключенню клієнтів; організація та проведення ремонту обладнання мереж; складання планів розвитку цифрової мережі Замовника, які забезпечую реалізацію проектів Замовника, та технічних умов для розробки технічних завдань з реалізації проектів підключень та взаємопідключень третіх осіб в цифрову мережу Замовника, згідно нормативних документів Держкомзв'язку України і законодавства України; здійснення робіт по технічному поточному обслуговуванню лінійних споруд та абонентських улаштувань; обслуговування кабельної інфраструктури, відновлення клієнтських підключень; забезпечення робіт по розвитку, реконструкції та капітальному ремонту лінійних споруд згідно розроблених та затверджених Замовником сумам; ведення технічної документації з обліку та паспортизації лінійних, споруд Замовника згідно КНД; участь у прийомі та введенні в дію нових лінійних споруд та фіксування їх у відповідних формах технічної документації; підготовка та видача вихідних даних для проектування; погодження проектів робіт по розширенню лінійних споруд та телефонізації жилих та громадських споруд, відокремлених об'єктів; забезпечення бронювання пар в кабелях та стаціонарних номерів; складання довідок про можливість установки абонентських установок; підготовка списків у разі переключення кабельних споруд на нові лінійні споруди; виконання робіт по розвитку, реконструкції та капітальному ремонту електрообладнання Замовника згідно розроблених та затверджених планів; виконання робіт по відновленню пошкоджень електрообладнання у повному обсязі та у встановлені контрольні строки; приймання та введення в експлуатацію згідно інструкції з експлуатації телефонних мереж, робіт за нарядами, які відповідають технічним нормам та інші.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у чотирнадцяти розділах.

Зокрема, умовами розділу 2 укладеного договору передбачено порядок надання послуг, в тому числі пунктом 2.5 визначено: вимоги Замовника до документів, які складаються Виконавцем за даним договором, повинні вимагатись в письмовій формі. Інформація, експертні висновки, проекти документів та інші результати діяльності виконавця надаються Замовнику яку письмовій формі, так на інших носіях, в тому числі з використанням електронної пошти, а також в усній формі.

Порядком здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Вартість обслуговування за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 600,00 грн. з урахуванням ПДВ (розділ 4 договору).

Укладений договір на технічне супроводження № 481 від 01.11.2008 року підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто відповідає вимогам п.2 статті 207 ЦК України.

Фактичне виконання умов договору на технічне супроводження № 481 від 01.11.2008 року сторонами оформлено первинними документами - актами приймання-передачі послуг (а.с.206-207,214-215,218-219,228-229,235-236,242-243,249-250 т.І; а.с.6-7,13-14,20-21,27-28,32,36,40,44,48,52,56 т.ІІ).

З аналізу вищенаведеного, суд першої інстанції погодився з твердженням представника позивача, що укладені договори дозволили ТОВ «ЦСС»оптимізувати витрати на господарську діяльність за рахунок забезпечення гнучкості при зміні об'ємів по включенню клієнтів, обслуговуванню інфраструктури і устаткування, проведення регламентних робіт, знизити витрати на обслуговування мережевої інфраструктури за рахунок більш високої продуктивності контрагента ВАТ «Фарлеп-Інвест»по залученню до виконання відрядних робіт.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

01.09.2007 року між ТОВ "ЦСС"(Замовник) та ПП «Рейсмет-ЮГ»(Виконавець) укладено договір про надання послуг б/н, предметом договірних відносин якого сторонами визначено: Виконавець зобов'язаний надати Замовнику послуги (а.с. 123-125 т.І).

Відповідно до умов п. 1.1 даного договору Сторонами погоджено перелік послуг, а саме: проведення всіх регламентних робіт по обслуговуванню активного обладнання; проведення регламентних робіт по обслуговуванню обладнання DDF,ODF; проведення робіт по плановому тестуванню волокон ODF на майданчиках Замовника; проведення робіт по плановому тестуванню мережі SDH; проведення робіт по організації транків передачі даних усіх використаних рівнів по транспортному обладнанню; технічна підтримка Замовника та ін.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у 9 розділах.

Зокрема, умовами розділу 3 укладеного договору передбачено порядок здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт виконаних робіт.

Вартість послуг за даним договором розраховується у розмірі 40326 грн. з урахуванням ПДВ за місяць.

Укладений договір б/н від 01.09.2007 року та додаткова угода № 1 від 01.09.2008 року до нього (а.с.127 т.І) та додаткова угода №1/1 від 01.09.2009 року (а.с.128 т.І) підписані від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто також відповідають вимогам п. 2 статті 207 Цивільного Кодексу України.

Фактичне виконання умов договору б/н від 01.09.2007 року та додаткових угод до нього сторонами оформлено первинними документами - актами виконаних робіт (а.с. 129-146 т.І).

Тобто, з актів виконаних робіт, податкових накладних та руху коштів по розрахунковому рахунку №26001310123301 по контрагенту ПП «Рейсмет-Юг»за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року вбачається, що договори фактично виконувались сторонами і таке виконання прийнято позивачем як належне.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Однак, таких ознак нікчемності з матеріалів справи не вбачається. Порушення однією зі сторін правочину вимог законодавства щодо подання звітності не тягне за собою нікчемності правочину та спрямованість правочину на порушення публічного порядку.

Вказане, дає підстави вважати, що твердження відповідача стосовно нікчемності угод з контрагентом ПП «Рейсмет-ЮГ»є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Надані до суду первинні документи - акти приймання-передачі наданих послуг, якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів: № 66 від 01.01.2008 року, № 480 від 01.11.2008 року та № 481 від 01.11.2008 року, укладених між ТОВ «ЦСС»та ВАТ "Фарлеп-Інвест", та акти виконаних робіт, якими оформлені господарські операції з виконання умов договору б/н від 01.09.2007 року, укладених між ТОВ «ЦСС»та ПП «Рейсмет-ЮГ»складені у відповідності до вимог Закону 996-XIV, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Зокрема, у актах приймання-передачі наявні: перелік наданих послуг та кількість часу витрачені спеціалістами ВАТ "Фарлеп-Інвест" по кожному виду послуги, загальні кількість затрачених годин. Відповідно до погодженої у договорах вартості середньої почасової ставки, у актах приймання-передачі розрахована загальна вартість послуг до сплати замовником - ТОВ "ЦСС".

Також у вищевказаних актах приймання-передачі наданих послуг сторонами погоджено виконання зобов'язань за даним договором: Замовник підтверджує, що вище перераховані послуги згідно договору надані Виконавцем якісно, своєчасно, в повному обсязі і повністю відповідають вимогам Замовника.

Відповідно до Закону № 996-XIV, Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, всі види обліку, в тому числі податковий, базуються на даних первинних документів (акти виконаних робіт видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші), якими оформляються господарські операції, тобто на документах, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до норм статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із статтею 42 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Нормами статті 44 Господарського Кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

З огляду на вищевикладене, діяльність підприємства ТОВ «ЦСС»за договорами з ВАТ «Фарлеп-Інвест»підпадає під визначення господарської діяльності, так як направлена на прогнозування та забезпечення перспективи розвитку своєї комерційної діяльності шляхом: законодавчого опрацювання здійснення такої діяльності, тобто юридичної обґрунтованості; маркетингових досліджень, результати яких пов'язані з прийняттям важливих управлінських рішень, направлених на ведення і розвиток власного бізнесу; надання консультаційних послуг в галузі бухгалтерського обліку, оподаткування, валютного регулювання, трудових відносин та з інших питань.

Для документального підтвердження факту надання інформаційно - консультаційних послуг, послуг по комерційному супроводу і, відповідно валових витрат Законом України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не передбачено складання якихось особливих, деталізуючих склад послуг документів. Навпаки, норми пункту 5.11 цього Закону свідчать про те, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, на дозволяється.

Виходячи з термінологічного визначення послуги, відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року № 1490-ІІІ, втратив чинність згідно із Законом України від 20.03.2008 року № 150-УІ, це будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків рекомендацій.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування.

Загальне визначення терміну "послуга" наявне також в Інструкції "Щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-послуги Звіт про обсяги реалізованих послуг"(місячна), яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 20 липня 2007 р. № 228, а саме: послугами вважається діяльність суб'єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників - особисті, колективні, громадські. Послуги є результатом різнорідної діяльності, яка здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), змінюють стан одиниць, які споживають ці послуги.

Отже, послуги розрахунково-адміністративного, управлінського та інформаційно-консультативного характеру, які надані ВАТ "Фарлеп-Інвест", самі по собі не мають кількісного вимірювання їх обсягу у натуральних величинах, тобто, не набувають матеріально-речової форми, але задовольняють потреби замовника (ТОВ "ЦСС") і їх вартісне вираження, зафіксоване у погоджених і підписаних сторонами актах приймання-передачі послуг, є результатом господарської операції, яка вимірюється у грошових одиницях України.

Відповідно до Наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації»№97 від 06.06.2003 року мережа телекомунікацій - комплекс технічних засобів, лінійних та інших споруд, об'єднаних у технологічному процесі та призначених для надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з Наказом Міністерства економіки України «Про затвердження Положення про роботу із засобами обчислювальної техніки і телекомунікаційною мережею Міністерства економіки України»№630 від 08.06.2010 року мережеві ресурси - апаратні та програмні засоби телекомунікаційної мережі, які забезпечують функціонування спеціалізованих складових.

Згідно із Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Правил технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України»№381 від 08.05.2007 року - метод технічного обслуговування, який передбачає встановлення для засобів відповідної періодичності технічного обслуговування, при якому періодичність його проведення визначається сезонним, календарним принципом або в залежності від напрацювання обладнання.

Відповідно до Наказу Державної судової адміністрації «Про порядок взаємодії між територіальними управліннями державної судової адміністрації та державним підприємством «Інформаційні судові системи»в процесі створення Єдиної судової інформаційної системи»№69 від 07.08.2008 року, регламентоване технічне обслуговування - технічне обслуговування, яке передбачене в нормативно-технічній або експлуатаційній документації і виконується з періодичністю і в обсязі, установленими в ній, незалежно від технічного стану устаткування в момент технічного обслуговування.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акти приймання-передачі за договорами з ВАТ "Фарлеп-Інвест"є документальним підтвердженням отриманих ТОВ "ЦСС" послуг.

Акти виконаних робіт (наданих послуг) не мають установленої форми, не є бланками суворої звітності, тому такі акти сторони складають у довільній формі з дотриманням усіх вимог, які висуваються до первинного документа. Сторонами за договором був визначений порядок здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договорів), за яким документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Сторони укладених договорів про надання послуг з адміністративні розрахункового та консультаційного обслуговування, комерційного технічного супроводження мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені прав, укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, на підставі вищевказаних норм Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в тому числі п.5.11 ст.5 цього Закону, відповідно до якого встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім встановлених зазначеним Законом, не дозволяється, акти приймання-передачі послуг є первинними документами, що підтверджують господарські операції з придбання послуг з адміністративно-розрахункового та консультаційного обслуговування, комерційного та технічного супроводження у загальному розмірі 34587500 грн., тому суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що ТОВ "ЦСС" обґрунтовано віднесено вартість зазначених послуг до складу валових витрат. Також обґрунтованим є і віднесення ТОВ «ЦСС»до складу валових витрат за перевіряємий період вартість робіт ПП «Рейсмет-ЮГ»у загальному розмірі 604890 грн., оскільки долучені до матеріалів справи документи, які підтверджуються фактичне виконання господарських зобов'язань встановленим вимогам відповідають та не мають ознак нікчемності.

Як вбачається з акту, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ "ЦСС" порушено п.п.7.4.1, абз.1 п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 6 971 700 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2009 року на суму 384000 грн., за травень 2009 року - 380200 грн., за червень 2009 року - 381500 грн., за липень 2009 року - 381607 грн., за серпень 2009 року - 382100, за вересень 2009 року - 382500 грн., за жовтень 2009 року - 387821 грн., за листопад 2009 року - 387021 грн., за грудень 2009 року - 388521 грн., за січень 2010 року - 387921 грн., за лютий 2010 року - 525993 грн., за березень 2010 року - 264549 грн., за квітень 2010 року - 387900 грн., за травень 2010 року - 397097 грн., за червень 2010 року - 560053 грн., за липень 2010 -702317 грн., за серпень 2010 року - 290000, за вересень 2010 року - 600 грн.

З даними висновками суд також не погоджується виходячи з наступного.

Правила ведення податкового обліку податку на додану вартість у період що перевірявся, визначені ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено, що до об'єктів оподаткування відносяться операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Приписами абзацу 1 п. 1.4 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР встановлено, що поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до ч. 3 п. 1.4 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з нормами п.1.6 та п.1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Тобто, аналіз вищевказаних положень Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року надає достатні підстави для висновку, що платник податків має правову можливість скористатися правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту саме по даті фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Тобто, згідно за вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

За вимогами пункту 18 Порядку № 165, із змінами та доповненнями, та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок №165), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року центральний податковий орган веде реєстр платників податку на додану вартість, порядок ведення якого затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79 та зареєстрованого в Мін'юсті України 03.04.2000 року за № 208/4429 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість".

Пунктом 9.2 статті 9 цього Закону встановлено, що будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння податку.

При цьому, у відповідності з пунктом 2 Порядку № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

Відповідно до п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, господарські операції з виконання умов вищезазначених договорів оформлені податковими накладними.

Суд вважає, що надані під час перевірки та суду податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.п.7.2.1, пп.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року та Порядку заповнення податкової накладної № 165, тобто відповідають вимогам чинного законодавства України і є звітними та розрахунковими документами за даними операціями.

До розділу І зазначених податкових накладних внесені наступні дані: в графі 2 - дата відвантаження (оплати) послуг; в графі 3 - номенклатура поставки послуг; в графі 7 - база оподаткування послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 %; в графі 11- загальна сума коштів, що підлягає оплаті. У розділі VI в графах 7 та 11 податкових накладних зазначена сума податку на додану вартість у розмірі 20% від бази оподаткування.

У розділі VII в графах 7 та 11 податкових накладних зазначена загальна сума з податком на додану вартість.

Всі складені примірники податкових накладних підписані та скріплені печаткою платника податку - Продавця, що відповідає вимогам пункту 18 Наказу №165.

При цьому слід зазначити, що Закон України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не ставить в залежність виникнення права на податковий кредит у платника податку від фактичного використання придбаних товарів та послуг в своїй діяльності. Тобто для підтвердження такого права платника достатньо наявності мети використання придбаних ним товарів та послуг незалежно від фактичних результатів такого використання.

Таким чином, на момент перевірки ТОВ «ЦСС» органом державної податкової служби суми податку на додану вартість були підтверджені податковими накладними, які і є документами зазначеними підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону, а позивач, із дотриманням приписів п. 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 п 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року включив до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 6971700 грн., підтверджені податковими накладними.

При цьому, підприємством ТОВ "ЦСС" були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, відповідно до отриманих від контрагента податкових накладних у тому податковому періоді, в якому вони були отримані та з урахуванням терміну, встановленого у п. 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Саме даний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено Законом України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062200 та № 0000072200 від 23.02.2011 року обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг дублюють заперечення СДПІ на адміністративний позов (т. 2 а.с. 122), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останього не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокуратури Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2-а/1570/6296/11, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі; за участю Прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062200 та № 0000072200 від 23.02.2011 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі 18 січня 2012 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль