Ухвала суду № 21095834, 12.01.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 р. Справа № 30736/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Дяковича В.П., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтергал» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002132321/0 від 03.12.2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтергал» в грудні 2010 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова та просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова від 03 грудня 2010 року №0002132321/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 306287,00 грн. (в тому числі 255239,00 грн. - основний платіж, 51048.00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що між позивачем та ТзОВ «Сонекс-ЛТД» було укладено договір комерційного посередництва, згідно якого ТзОВ «Сонекс-ЛТД» зобовязалося надати довірителю ТзОВ «Компанія Інтергал» посередницькі послуги при здійсненні довірителем господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок довірителя. Позивач вказує, що на виконання умов вказаного вище договору комерційним агентом ТзОВ «Сонекс-ЛТД» було здійснено необхідні дії та проведені роботи, що стверджується актом надання послуг комерційного посередництва №1 від 30 червня 2010 року та наявними в справі договорами про придбання нафтопродуктів, про їх перевезення і актами здачі-прийняття виконаних робіт.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року в справі №2а-11974/10/1370 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року в справі №2а-11974/10/1370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в зовнішньоекономічному контракті жодним чином не зазначено, що даний документ підписаний за участі та сприяння комерційного агента ТзОВ «Сонекс - ЛТД». До перевірки підприємством не надано жодних документів, передбачених п.3.3.3 Договору комерційного посередництва №15-07/10 від 17 травня 2010 року, що свідчили б про сприяння ТзОВ «Сонекс - ЛТД» в укладенні зовнішньоекономічного контракту. Окрім того позивач в апеляційні скарзі посилається на відсутність фактичного здійснення господарських операцій ТзОВ «Сонекс - ЛТД» мотивуючи відсутністю трудових та матеріальних ресурсів, а також порушення статтей 203, 207, 215, 216, 228 ЦК України.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що підставою для визначення суми податкового зобовязання стало неправомірне, на думку відповідача, включення позивачем витрат у загальному розмірі 1020957 грн. до суми валових витрат у ІІ кварталі 2010 року, по господарських операціях з двома контрагентами: ТзОВ «Сонекс-ЛТД» та ТзОВ «НафтаУкрТранс».

Зокрема, у Акті планової перевірки від 22.11.2010 року №5875/23-209/35286991 зазначено, що ТзОВ «Компанія Інтергал» допущено порушення п.1.32 ст. 1, п.5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат зайво включено суму витрат з придбання послуг на загальну суму 620830,87 грн. від ТзОВ «Сонекс-ЛТД» за договором комерційного посередництва №15-07/10 від 17 травня 2010 року. В цьому ж акті зазначено, що ТзОВ «Компанія Інтергал» допущено порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 1.7 ст.1 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом внесення до складу валових витрат сплаченої суми у розмірі 400126 грн. і завищення відємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 124166,00 грн. за червень 2010 року у звязку з наданням позивачу послуг за договором №15/ДЕ від 17.07.2009 року.

Як видно з матеріалів справи 17 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сонекс-ЛТД» (комерційний агент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтергал» (довіритель) укладено договір комерційного посередництва № 15-07/10. Відповідно до цього договору комерційний агент зобовязується надавати довірителю посередницькі послуги при здійсненні Довірителем господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Довірителя. Характер послуг, які надаються згідно договору визначений у цьому ж договорі та полягає у здійсненні всіх необхідних заходів щодо пошуку продавців нафтопродуктів, а також сприяє Довірителю в укладенні з продавцями відповідних договорів та додаткових угод до нього на поставку партій товару. В цьому ж договорі детально виділено етапи здійснення комерційним агентом посередницьких послуг та зазначено, що комерційний агент здійснює свою діяльність на всій території України та за її межами.

На виконання умов вказаного вище договору ТзОВ «Сонекс ЛТД» знайдено продавця товару (нафтопродуктів) та за сприянням цього товариства, позивачем укладено контракт №FIS-INT-20/05/10 від 20 травня 2010 року, що стверджується Актом надання послуг комерційного посередництва №1 від 30.06.2010 року.

Згідно контракту (зовнішньоекономічного договору) №FIS-INT-20/05/10 від 20 травня 2010 року між Продавцем компанія «Фістал Трейдінг Лімітед, С.А. (Fistal Trading Limited, S.A.) з однієї сторони та покупцем ТзОВ «Компанія Інтергал» з другої сторони, продавець зобовязується поставити у визначені строки, а покупець прийняти товар і оплатити його. Товар дизельне паливо Л-0,2-62 (Л-0,2-62 ВС) на умовах DDU - термінал ЛДПС «Новоград Волинський» DDU - термінал ЛДПС 5-С «Смига».

Відповідач посилається на відсутність участі та здійсненні посередницьких послуг ТзОВ «Сонекс ЛТД», оскільки зовнішньоекономічний контракт №FIS-INT-20/05/10 від 20 травня 2010 року підписаний зі сторони покупця директором ТзОВ «Компанія Інтергал» ОСОБА_2 Однак, на противагу доводів відповідача з цих підстав колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Стаття 296 ГК України визначає, що агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

Безпідставним є також посилання відповідача на п. 3.3.3. Договору комерційного посередництва про необхідність подання документів, які свідчили б про сприяння ТзОВ «Сонекс - ЛТД» в укладенні зовнішньоекономічного контракту: протоколу про наміри, договору про співпрацю, актів та інших документів з описом деталізованих витрат комерційного агента, звіти про результати пошуку продавця, так як цей пункт передбачає тільки право комерційного агента наполягати на включення до цих документів відомостей про те, що вони підписані за участі та сприяння комерційного агента.

Так, відповідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного вище Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Проте в матеріалах справи міститься Акт надання послуг комерційного посередництва №1 від 30 червня 2010 року з якого вбачається, що позивач ТзОВ «Компанія Інтергал» прийняв такі надані послуги:

-знайшов продавця компанія «Фістал Трейдінг Лімітед, С.А. (Fistal Trading Limited, S.A.), Республіка Панама;

-товар: дизельне паливо марки Л-0,2-62;

-кількість: 4685, 516 тн.

-ціна: 585 дол. США.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів вважає належним доказом, що підтверджує факт надання послуг з комерційного посередництва Акт надання послуг комерційного посередництва №1 від 30 червня 2010 року.

Факт надання ТзОВ «Сонекс - ЛТД» послуг комерційного посередництва та фактичне здійснення господарських операцій і отримання товару, а саме нафтопродуктів обумовлених зовнішньоекономічним контрактом стверджується також наступним.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правомірність віднесення витрат у сумі 400 126 гри. (без ПДВ) до складу валових, підтверджується належними документами.

Зокрема, 17 липня 2009 року між ТзОВ «НафтаУкрТранс» (експедитором) та ТзОВ «Компанія-Інтергал» (замовником) був укладений договір № 15/ДЕ про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору експедитор зобов'язався від свого імені, за дорученням та за кошти замовника організувати надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення та супроводження вантажів, при їх перевезенні по Україні та країнах СНД.

Відповідно до умов вищевказаного договору, у червні 2010 року ТзОВ «НафтаУкрТранс» надала позивачу послуги з транспортно-експедиційного обслуговування внутрішньо-українських перевезень дизельного палива із залізничної станції Новоград - Волинський. Факт надання послуг підтверджується Актом № 6 від 30.06.2010 р. здачі виконаних послуг згідно договору № 15/ДЕ від 17.07.2009р. Зокрема, у вказаному Акті № 6 від 30.06.2010 р. зафіксовані фактична вага перевезеного вантажу, розрахункова вага, сума відшкодування вартості залізничного тарифу та охорони вантажів (555 653,36 грн., крім того ПДВ 111 130,67 грн.), вартість послуг експедитора - 251 504,28 грн., крім того ПДВ 50 300,86 грн. Загальна вартість послуг експедитора за червень 2010 року склала 968 589,17 грн. (в тому числі ПДВ).

До вищевказаного Акту № 6 від 30.06.2010 р. був складений Додаток, який містить вичерпні дані про кожну з наданих послуг (з щоденною розбивкою та зазначенням виду вантажу, станції завантаження/розвантаження, дати відвантаження, № вагону, № накладної, фактичної ваги, розрахункової ваги вантажу, вартості послуг з перевезення, охорони, вартості послуг експедитора, а також загальну вартість).

Окрім того, факт надання послуг підтверджується відповідними квитанціями про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів (за червень 2010 року).

Послуги експедитора були належним чином оплачені, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Усі вищевказані документи відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», й були безпідставно проігноровані відповідачем під час проведення перевірки та складання Акту № 5875/23-209/35286991 від 22.11.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки TOB «Компанія - Інтергал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.07.2007 по 30.06.2010 рр., валютного та іншого законодавства за період з 23.07.2007 р. по 30.06.2010 р.». В свою чергу, це призвело до помилкового висновку відповідача щодо неправомірного включення до складу валових витрат оплати за Договором 15/ДЕ про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 17.07.2009 р., зокрема, по витратах у розмірі 400 126 грн. (без ПДВ).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова є неаргументованими, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року в справі №2а-11974/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Дякович

І.М. Обрізко