Ухвала суду № 21093895, 18.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9370/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Консалтинг Груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Консалтинг Груп" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.02.2010р. №0001502312, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 15.02.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Консалтинг Груп»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ “Сьомий Скарб” (код за ЄДРПОУ 33994495) за період 2008 р., за результатами якої складено Акт № 193/23-12/32922037 від 15.02.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ за серпень 2008 року на суму 47992,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки та внаслідок виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 27 лютого 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001502312/0, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 71 988,00 грн. (47 992,00 грн. основний платіж та 23 996,00 грн. штрафна (фінансова) санкція).

За результатами процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0001502312/0 від 27 лютого 2010 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Консалтинг Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сьомий Скарб” було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.п. 1.1. якого продавець (ТОВ "Сьомий Скарб" зобов'язувався передати у власність покупцеві (ТОВ «Сервіс Консалтинг Груп») комп'ютерну техніку та витратні матеріали в асортименті, кількості та ціні згідно із специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість складає 287 952,00 грн., в тому числі ПДВ 47 992,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що розрахунки за отриманий товар здійснювались у безготівковій формі. На виконання вказаного договору складено податкову накладну від 31.03.2008 р. порядковий номер 03/03/08, підписану від імені ТОВ “Сьомий Скарб” ОСОБА_3 та видаткову накладну від 31.03.2008 р. порядковий номер 03/03/08, підписану від імені ТОВ “Сьомий Скарб” ОСОБА_3.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про правомірність висновків відповідача, враховуючи викладене.

З матеріалів справи вбачається, що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ “Сьомий Скарб” в одній особі був ОСОБА_3, який згідно даних звіту форми 1-ДФ обліковувався єдиним працівником ТОВ “Сьомий Скарб”.

16 вересня 2009 року Деснянський районний суд міста Києва розглянув кримінальну справу № 1-704 по обвинуваченню громадянина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво)

Дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковані судом як легалізація (державна реєстрація) створення субєкта підприємницької діяльності (юридичних осіб), створення та придбання субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до вимог ч. 4 статті 72 КАС України, визначено підстави для звільнення від доказування та передбачено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вказана постанова Деснянського районного суду міста Києва від 16 вересня 2009 року у кримінальній справі № 1-704 не оскаржувалась і набрала законної сили.

Отже, протиправні дії фіктивного підприємства ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинені вказаною особою, ОСОБА_3, встановлені рішенням суду та не потребують доказування.

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку продавця.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сама по собі наявність у позивача податкової та видаткової накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як такі накладні підписані особою, яка не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю, а тому такі документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст. 207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст. 229 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає доведеним потенційний обовязок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва , про правомірність свого рішення та спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Консалтинг Груп" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 23 січня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Федорова Г. Г. Ключкович В.Ю.