Ухвала суду № 21084725, 15.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2011 р.справа № 2а-3591/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Мірошниченка М.В.

          суддів:                     Юхименка О.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:          Шкуропадська В.М.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.02.2011р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 27.04.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р.

у справі № 2а-3591/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Запорізький арматурний завод», м. Запоріжжя

до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

м. Запоріжжя

про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Запорізький арматурний завод»заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання податкових повідомлень-рішень № 0000042303/0 від 17.02.2009р., № 0000052303/0 від 17.02.2009р., № 0000062303/0 від 17.02.2009р., № 0000042303/1 від 05.05.2009р., № 0000052303/1 від 05.05.2009р., № 0000062303/1 від 05.05.2009р. нечинними.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р. у справі №2а-3591/09/0870 позов задоволений частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000062303/0 від 17.02.2009р. та №0000052303/0 від 17.02.2009р. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000042303/0 в частині суми заниження бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 місяців 2008р. на суму 502890,00 грн.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивована тим, що позивач правомірно відкоригував податкові зобов’язання у тому періоді, в якому сталася відповідні подія (повернення передплати контрагенту) –у квітні 2008р. на підставі п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». Сплив строку давності для коригування податкових зобов’язань у позивача починається з моменту повернення передплати та подання податкової декларації за квітень 2008р., у зв’язку з чим необґрунтованим є висновок відповідача про пропущення позивачем строку давності для коригування податкових накладних. В частині відмови у задоволенні позову постанова суду ґрунтується на висновках судово-економічної експертизи №2056/2057-09 від 30.11.2009р.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про зміну постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р. у справі №2а-3591/09/0870 в частині задоволених позовних вимог та відмову у задоволенні позову повністю. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, без належного вивчення обставин, які мають важливе значення у справі. Зазначає зокрема, що до складу податкових зобов’язань у сумі 668925,00 грн. декларації з ПДВ за квітень 2008р. включені коригування податкових накладних 2003 –2005 рр. з контрагентом ТОВ «ТД «Запорізький арматурний завод»по поверненню передплати, після закінчення граничного строку для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів). Позивачем до перевірки були надані податкові накладні та платіжні доручення, які підтверджують здійснення передплати на поставку продукції та включення вказаних операцій до податкових зобов’язань липня 2003р., жовтня 2003р., грудня 2003; при цьому, документи, які підтверджують фактичні взаємовідносини позивача з ТОВ «ТД «ЗАЗ»по податковим накладним 2004 –2005 рр., по яким проводились коригування податкових зобов’язань в квітні 2008р., до перевірки позивачем не надано. Згідно з розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників на суму ПДВ позивачем було зменшено податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з поверненням передплати ТОВ «ТД «ЗАЗ»після закінчення строку давності.

ВАТ «Запорізький арматурний завод»в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами. Зазначає зокрема, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо ненадання підприємством документів, підтверджуючих фактичні правовідносини, що існували між позивачем та ТОВ «ТД «ЗАЗ»по податковим накладним 2004 –2005 рр., по яким проводилось коригування у квітні 2008р., не відповідають дійсності, оскільки податкові накладні у 2004 –2005 рр. виписувались на підставі правовідносин, що виникли та існували між позивачем та ТОВ «ТД «ЗАЗ»на підставі договору поставки № 84 від 13.01.2003р. Оскільки позивач повернув ТОВ «ТД «ЗАЗ» отриману передоплату за договором № 84, об’єкт оподаткування податком на додану вартість у позивача відсутній. Крім того, оскільки позивачем по першій події (передоплаті) вже були нараховані податкові зобов’язання, то у зв’язку з поверненням передоплати ТОВ «ТД «ЗАЗ»позивач мав право на їх коригування. Таким чином, позивач не порушував строків, передбачених п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки розрахунок коригування зроблений позивачем в строки, передбачені діючим законодавством, тобто в день повернення грошових коштів ТОВ «ТД «ЗАЗ».

В судовому засіданні 15.09.2011р. представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 15.09.2011р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запорізький арматурний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за жовтень 2008р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня 2008р. по вересень 2008р. За результатами перевірки складений акт від 09.02.2009р. № 261/23-5/14309190.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що згідно з розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників на суму ПДВ 815158,00 грн. ВАТ «ЗАЗ»було зменшено податкові зобов’язання з ПДВ за квітень 2008р. у розмірі 815158,00 грн. Причиною коригування є повернення передплати.

ВАТ «ЗАЗ»на порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»проведено коригування податкових накладних після закінчення строку давності. Таким чином, ВАТ «ЗАЗ»занижено податкові зобов’язання з ПДВ за квітень 2008р. внаслідок коригування податкових накладних за 2003р. та 2004р. у розмірі 668925,00 грн.

В порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкове зобов’язання на суму 146233,00 грн., ВАТ «ЗАЗ»проведено коригування сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Торговий дім «Запорізький арматурний завод»по податковим накладним 2005р.

В зв’язку з тим, що під час перевірки підприємством не було надано документи, які підтверджують включення податкових накладних 2004 –2005 рр., по яким проводились коригування в квітні 2008р., до податкових зобов’язань відповідних періодів та не надано банківські документи, які підтверджують фактичне перерахування грошових коштів від ТОВ «Торговий дім «Запорізький арматурний завод»до ВАТ «Запорізький арматурний завод»та в зв’язку з проведенням коригувань податкових накладних 2003 –2004 рр., по яким минув строк давності (1095 днів), за висновком відповідача, підприємством ВАТ «Запорізький арматурний завод»занижено податкові зобов’язання за квітень 2008р. на суму 815158,00 грн.

За висновками перевірки, в порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.2.3, 7.2.8, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «ЗАЗ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008р. на суму 60067,00 грн. В порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.2.3, 7.2.8, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «ЗАЗ» завищено суму залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2008р. на суму 537123,00 грн. В порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «ЗАЗ»не сплачено суми податку на додану вартість за квітень 2008р. в розмірі 175382,00 грн., за травень 2008р. в розмірі 20974,00 грн., за червень 2008р. у розмірі 21612,00 грн.

На підставі акту перевірки від 09.02.2009р. № 261/23-5/14309190, а також за наслідками апеляційного оскарження, відповідачем були прийняті: 1) податкові повідомлення-рішення від 17.02.2009р. № 0000042303/0 та від 05.05.2009р. № 0000042303/1, якими позивачеві занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 місяців 2008р. на суму 537123,00 грн.; 2) податкові повідомлення-рішення від 17.02.2009р. № 0000052303/0 та від 05.05.2009р. № 0000052303/1, якими позивачеві донараховано суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 326952,00 грн., у т.ч. 217968,00 грн. за основним платежем та 108984,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 3) податкові повідомлення-рішення від 17.02.2009р. № 0000062303/0 та від 05.05.2009р. № 0000062303/1, якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 60067,00 грн.

Позивач не погодився із висновками податкового органу, викладених в акті перевірки, посилаючись на наступні обставини. Висновки ДПІ про порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(ненадання документів, підтверджуючих фактичні правовідносини, що існували між ВАТ «ЗАЗ»та ТОВ «ТД «ЗАЗ»по податковим накладним 2004 –2005 рр., по яким проводилось коригування у квітні 2008р.), не відповідають дійсності, оскільки податкові накладні у 2004 –2005 рр. виписувались на підставі правовідносин, що виникли та існували між ВАТ «ЗАЗ»та ТОВ «ТД «ЗАЗ»на підставі договору постановки № 84 від 13.01.2003р., який на той момент діяв і відповідно породжував відповідні права та обов’язки у сторін. Проведення коригування податкових накладних у зв’язку з поверненням ТОВ «ТД «ЗАЗ»попередньої оплати за договором поставки № 84 зроблено у відповідності до норм чинного законодавства. Позивач не порушував строків, передбачених п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки розрахунок коригування зроблений ВАТ «ЗАЗ»в строки, передбачені діючим законодавством, тобто в день повернення грошових коштів ТОВ «ТД «ЗАЗ».

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із договором № 84 від 13.01.2003р. на поставку ВАТ «ЗАЗ»взяло на себе зобов’язання поставити на адресу ТОВ «ТД «ЗАЗ»продукцію згідно з специфікацією.

10.11.2005р. між ВАТ «ЗАЗ»та ТОВ «ТД "ЗАЗ»укладено додаткову угоду до договору поставки № 84, за змістом яких між сторонами погоджено строк постачання товару та дії договору до 31.03.2008р.

В подальшому додатковою угодою від 31.03.2008р. строк постачання товару та дії договору продовжено до 31.12.2008р.

Листом за вих. № 28 від 01.04.2008р. та від 14.04.2008р. б/н, ТОВ «ТД «ЗАЗ»звернулося до ВАТ «ЗАЗ»з проханням повернути суми передоплати, отриманої за договором поставки №84.

На виконання умов договору № 84 від 13.01.2003р., ТОВ «ТД «ЗАЗ» було перераховано на розрахунковий рахунок ВАТ «ЗАЗ»кошти з призначенням платежу «згідно договору № 84 від 13.01.2003р. у розмірі 4884228,00 грн., що підтверджується банківськими документами.

У результаті співставлення податкових накладних, книг обліку продажу товарів (робіт, послуг), реєстрів виданих податкових накладних ВАТ«ЗАЗ»встановлено, що за датами зарахування коштів від покупця(замовника) ТОВ «ТД «ЗАЗ»в липні, жовтні, грудні 2003р., січні, лютому, серпні, вересні, листопаді 2004р., червні, вересні 2005р. сформовано податкові зобов'язання.

У квітні 2008р. ВАТ «ЗАЗ»повернуло грошові кошти ТОВ «ТД «ЗАЗ» у розмірі 4890950,08 грн. (з ПДВ) в якості повернення передплати за ТМЦ, згідно договору №84 від 13.01.2003р.

За даними дослідження розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних ВАТ «ЗАЗ»на адресу покупця (замовника) - ТОВ «ТД «ЗАЗ»встановлено, що всього у квітні 2008 року здійснено коригування податкових зобов'язань на суму 815158,36 грн.

Коригування (зменшення) податкових зобов'язань у розмірі 815158 грн. відображено в декларації з податку на додану вартість ВАТ «Запорізький арматурний завод»за квітень 2008р. в рядку 8.3 «згідно з п.4.5 ст.4 Закону». Згідно додатку № 1 до податкової декларації ВАТ «Запорізький арматурний завод»за квітень 2008р. коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість (рядок 8) становить 815158 грн. у результаті повернення передплати ТОВ «Торговий дім «Запорізький арматурний завод»у розмірі 4890950,08 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач не подавав заяв на повернення чи відшкодування ПДВ в зв’язку із поверненням передплати по договору, а лише відкоригував свої податкові зобов'язання у тому періоді, в якому сталася відповідна подія (повернення передплати) - у квітні 2008р. на підставі п.п 4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушення з боку позивача приписів п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Так, відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Отже, строк, передбачений законодавством для зберігання податкових накладних, не має відношення до коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, яке проводиться на підставі п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказаною нормою не встановлені граничні строки проведення такого коригування.

За змістом ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Об'єктом оподаткування операцій платника податку, відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є поставка товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Договором № 84 від 13.01.2003р., укладеного між ВАТ «ЗАЗ»та ТОВ «ТД «ЗАЗ», дію якого подовжено до 2008р., передбачається перехід права власності на товар від постачальника (ВАТ «ЗАЗ») до покупця (ТОВ «ТД «ЗАЗ»). Однак, як свідчать матеріали справи, контракт не був виконаний.

Сплив строку давності для коригування податкових зобов’язань у позивача починається з моменту повернення передплати та подання податкової декларації за квітень 2008р. Крім того позивач, не здійснює коригування задекларованих зобов’язань у 2003р., а коригує податкові зобов’язання саме за квітень 2008р.

Таким чином, позивачем не було порушено строків, передбачених п.п.1.5.3.1 п.15.3 ст.15 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки розрахунок коригування зроблений підприємством у встановлені строки, тобто в день повернення грошових коштів ТОВ «ТД «ЗАЗ».

Також, висновком проведеної судово-економічної експертизи було встановлено, що висновки акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №261/23-5/14309190 від 09.02.2009р. в частині завищення ВАТ «Запорізький арматурний завод»заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 60067,00 грн. документально не підтверджуються; висновки щодо завищення ВАТ «Запорізький арматурний завод»залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за жовтень 2008 року на суму 537123,00 грн. документально підтверджуються частково на суму 34233,00 грн.; висновки щодо позитивного значення сум податку на додану вартість за квітень 2008 року в розмірі 175382,00 грн., за травень 2008 року в розмірі 20974,00 грн., за червень 2008 року у розмірі 21612,00 грн. документально не підтверджуються.

З огляду на вищевикладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, визнавши повністю нечинними податкові повідомлення-рішення №0000062303/0 від 17.02.2009р. та №0000052303/0 від 17.02.2009р., визнавши нечинним податкове повідомлення-рішення №0000042303/0 в частині суми заниження бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 місяців 2008р. на суму 502890,00 грн.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Запорізького окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р. у справі № 2а-3591/09/0870 залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

          Повний текст ухвали виготовлено –19.09.2011р.

Головуючий:                                                            М.В. Мірошниченко

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко

          Суддя:                                                            М.А. Руденко