Ухвала суду № 21084362, 15.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р.справа № 2а-2331/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Мірошниченка М.В.

          суддів:                     Юхименка О.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:          Тепловій Г.Є.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 дов. від 26.01.2011р., ОСОБА_2 дов. від 14.06.2011р.

відповідача: ОСОБА_3 дов. від 20.08.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

          Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя, м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 21.06.2010р.

у справі № 2а-2331/09/0870

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», м.Запоріжжя

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя,

м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

          Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя № 00016662301/2 від 13.02.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток 17482,40грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

          Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2010р. у справі № 2а-2331/09/0870 позов задоволено: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рфішення відповідача № 00016662301/2 від 13.02.2009р.

          Постанова суду першої інстанції із посиланням на норми п.5.1 ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 мотивована наявністю права платника податку у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строку давності) в випадку самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, надати уточнюючий розрахунок. Суд посилаючись на Висновок судово-економічної експертизи від 26.04.2010р. дійшов до висновку, що у зв’язку з неправомірним неврахуванням уточненої в деклараціях з податку на прибуток за 1 півріччя 2007року, 3 квартали 2007року та 2007рік суми валових витрат позивача, відповідачем необґрунтовано донарахована сума зобов’язання з податку на прибуток за 9 місяців 2007року в розмірі 44189грн. Таким чином застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

          Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. Податковим органом в ході перевірки встановлено факт включення підприємством до декларацій з податку на прибуток в рядок 05.2 суму валових витрат за попередній перевірений період (акт перевірки від 13.09.2007р.): в декларації за 9 місяців 2007року суму 173991грн., за 2007рік суму 178359грн. В акті перевірки від 22.09.2008р. не зазначено, що підприємством включено до складу валових витрат не всі витрати понесені ним в перевіряємому періоді, або підприємством самостійно завищено валові доходи. В запереченнях від 18.09.2007р. до акту попередньої перевірки про наведені обставини нічого не вказано. Посилаючись на п.1.2 ст 1, п.п.5.1 ст 5, 17.1.3 ст 17 Закону України          «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181, п.п. 5.2.7 ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств»(затв. Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, заявник вказує на законність застосування до позивача суми 17482,40грн. штрафних (фінансових) санкцій.

          Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 21.06.2010р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

          Представник відповідача в судовому засіданні 15.06.2011р. підтримав доводи апеляційної скарги.

          Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надало. Представники позивача в судовому засіданні вказали на законність і обгрунтованність постанови суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

          Судовий розгляд справи 15.06.2011р. фіксувався технічним комплексом «Камертон».

          За результатами апеляційного розгляду справи в судовому засіданні 15.06.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

          Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

          Як випливає з матеріалів справи, в період з 13.08.2007р. по 06.09.2007р. відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності підприємства з 01.04.2004р. по 31.03.2007р. За наслідками перевірки був складений акт від 13.09.2007року № 92/23-2/01130561. В запереченнях на акт перевірки від 18.09.2007року № 1020 позивач не заявляв про те, що до складу валових витрат включені не усі здійснені ним в період, що перевірявся, витрати, або про завищення валових доходів.

В рядку 05.2 декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2007 року. 3 квартали 2007 року та 2007 рік позивачем було відображено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів в таких розмірах: 1 півріччя 2007року –19699грн., за 9 місяців 2007року - 173991,00 грн., за 2007 рік - 178359,00 гри.

В період з 04.08.2008р. по 15.09.2008р. відповідачем проводилась виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2007року по 31.03.2008року. За наслідками перевірки був складений акт № 108/23-2/01130561 від 22.09.2008року, у відповідності до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

          1).          пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: -          занижено податок на прибуток за 9 місяців 2007 року на суму 38782,00 грн.;

-          завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 181895 грн. в тому числі по періодах: за 1 півріччя 2007 року - 1932 грн., за 2007 рік - 158660 грн., за 1 квартал 2008 року - 23235 грн.

          2).          п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.15 ст. 4, ст. 8, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», п. 2 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998року, в результаті чого встановлені порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету - 245,08 грн. за 2007 рік, а також нарахована пеня у сумі 39,43 грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»і пп. 16.4.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами». В процесі апеляційного оскарження, листом від 30.09.2008року № 35439/10/23-114 відповідач вніс зміни до акту перевірки від 22.09.2008р. № 128/23-2/01130561, внаслідок чого встановив заниження податку на прибуток за 9 місяців 2007 року на суму 44189,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 203526 грн., в т.ч. по періодах: за 1 півріччя 2007 року - 3864 грн., за 2007 рік - 180291 грн., за 1 квартал 2008 року -23235 грн. В період з 27.01.2009р. по 04.02.2009р. на підставі рішення ДПА у Запорізькій області від 21.01.2009 № 183/10/25-020 (№519/7/25-020) за наслідками розгляду скарги позивача відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача за період діяльності з 01.04.2007р. по 31.03.2008р. За наслідками перевірки був складений акт від 06.02.2009р. № 11/23-5/01130561, за висновками якого результати планової перевірки (акт від 22.09.2008 № 107/23-2/01130561) в частині порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»залишено без змін. За вказаних обставин, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001662301/2 від 13.02.2008 відповідно до якого позивачу, згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 108/23-2/01130561 від 22.09.2008 та рішення ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги від 13.02.2009 № 1545/7/25-020 (594/10/25-020), визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17482,40 грн. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на своє право виправити в поточній декларації або подати уточнюючий розрахунок самостійно виявлене заниження суми валових витрат, які не були раніше враховані. Таке право, на думку позивача йому надано п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181. В сувою чергу, відповідач посилається на доводи, викладені на сторінці 26 акту перевірки від 22.09.2008року № 108/23-2/01130561, в якому зазначено наступне: «В ході перевірки встановлено, що підприємством включено в деклараціях з податку на прибуток в рядок 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) суму валових витрат за попередній перевірений період (акт перевірки № 92/23-2/01130561 від 13.09.07р. перевірений період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р.), а саме: в декларації за 9 місяців 2007р. суму 173991,00 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2007р. - 19699,00 грн., 1 півріччя 2007р. - 19699,00 грн.); в декларації за 2007р. суму 178359,00 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2007р. - 19699,00 грн., 1 півріччя 2007р. - 19699,00 грн.). При цьому в акті не зазначено, що підприємством включено до складу валових витрат не всі витрати понесені підприємством в перевіряємому періоді, або підприємством самостійно завищено валові доходи. До акту попередньої перевірки підприємство надало заперечення № 1019 від 18.09.07р., в якому про вищенаведене нічого не вказало». За висновком відповідача, позивач втратив право на коригування в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2007року, 3 квартали 2007 року та 2007 рік розміру валових витрат. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами»№ 2181-III встановлено правило, відповідно до якого, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Частиною 3 п. 5.1 встановлено, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій. Ані норма п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»або будь-яка інша норма податкового законодавства України не встановлює такого правила, згідно з яким (при дотриманні строків давності, визначених ст. 15 Закону України № 2181 -III), платник податків втрачає право на коригування в наступних податкових періодах самостійно виявленої помилки у показниках раніше поданої податкової декларації в разі неповідомлення ним органам податкової служби під час перевірки про те, що до складу валових витрат включені не всі здійснені ним в період, що перевірявся, витрати, або про завищення валових доходів. Відтак, твердження відповідача про те, що позивач втратив своє право на коригування розміру валових витрат (при дотриманні строків давності, визначених ст. 15 Закону України № 2181), є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а тому відмова відповідача у врахуванні здійсненого позивачем коригування розміру валових витрат є протиправною. За Висновком судово-економічної експертизи № 45/10 від 26.04.2010року суми витрат за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р., які самостійно виявлені позивачем та включені до складу валових витрат, шляхом відображення у рядку 05.2 декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року підтверджується частково. При дослідженні встановлено, що сума відображення у рядку 05.2 декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року складає 173991 грн. В результаті дослідження документально підтверджується, що за рахунок допущення помилок у податковому обліку в період з 01.04.2004р. по 30.09.2007р. зобов'язання з податку на прибуток позивача підлягає коригуванню (зменшенню) на суму 188094,97 грн., в тому числі: зменшення валових доходів на суму 55690,82 грн., збільшення валових витрат на суму 129676,15 грн., збільшення суми амортизаційних відрахувань суму 2728 грн. За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що у зв'язку з неправомірним неврахуванням уточненої в деклараціях з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року, 3 квартали 2007 року та 2007 рік суми валових витрат позивача, відповідачем неправомірно донарахована сума зобов'язання позивачу з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року в розмірі 44189,00 грн. Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки суд дійшов висновку про неправомірне нарахування відповідачем позивачу за актом перевірки від 22.09.2008р. № 108/23-2/01130561 суми податкового зобов'язання, тому застосування штрафних санкцій (штрафу) до позивача за податковим повідомлення-рішенням від 13.02.2009р. № 0001662301/2 є неправомірним.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними. Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив адміністративний позов, оскільки у відповідності до ст. 200 КАС України правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2010р. у справі № 2а- 2331/09/0870 залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

          Ухвала виготовлена в повному обсязі –25.06.2011р.

Головуючий:                                                            М.В. Мірошниченко

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко

          Суддя:                                                            М.А. Руденко