Ухвала суду № 21084306, 06.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Ухвала

06.01.12Справа №2а-16/12/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Кириленко О.О., перевіривши адміністративний позов приватного підприємства “ТС Сервіс” до державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним та скасування акту перевірки,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року приватне підприємство “ТС Сервіс” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним та скасування акту відповідача від 16 грудня 2011 року № 130/1059/1503/33459975 “Про результати документальної невиїзної перевірки” позивача.

Частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 цього Кодексу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом спору є неправомірність положень акту перевірки від 16 грудня 2011 року № 130/1059/1503/33459975 “Про результати документальної невиїзної перевірки” позивача.

Відповідно до частини першої статті 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї статті під актом слід розуміти прийняте у формі офіційного письмового документу рішення державного чи іншого органу, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин та має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Юридична значимість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення чи припинення прав та обовязків зазначеної особи від таких рішень, дій чи бездіяльності, є кваліфікуючою ознакою змісту адміністративного позову відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2006 у справі № К-7302/06.

Таким чином, складений посадовими особами податкового органу акт перевірки від 16 грудня 2011 року № 130/1059/1503/33459975 “Про результати документальної невиїзної перевірки” позивача не може розглядатися як акт у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і, отже, не може бути предметом спору у адміністративному суді.

Викладені у цьому документі обставини можуть бути лише підставою для вжиття відповідачем відповідних заходів.

Оскарження акту, який не встановлює для позивача будь-яких обовязків, діючим законодавством, як спосіб захисту прав, не передбачено.

Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні спору, де оспорюються рішення, які є обовязковими до виконання, зокрема при оскарженні податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Верховного суду України від 07 березня 2007.

Отже, компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на даний спір не поширюється.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі приватному підприємству “ТС Сервіс” до державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним та скасування акту перевірки.

Ухвала може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко