Постанова № 21084165, 17.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2010 року 09:30 № 2а-5581/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ел Україна"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Державного казначейства України в місті Києві простягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 158 333,00грн. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2007 року в розмірі 158333 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сума 158333 грн. податку на додану вартість фактично сплачена позивачем та підтверджується відповідними банківськими документами.

Відповідач-1 проти позову заперечував, проте, доказів, які б обґрунтували його заперечення суду не надав.

Судом було здійснено заміну первісно заявленого позивачем відповідача Управління Державного казначейства України у Дніпровському районі м. Києва на належного відповідача - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві згідно зі ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України та вимог Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332.

Представник належного відповідача-2 проти позову заперечував з огляду на те, що будь-яких прав та законних інтересів позивача не порушував, оскільки не отримував від відповідача-1 по справі висновку про необхідність здійснення бюджетного відшкодування ПДВ в заявленій позивачем сумі.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до складеного відповідачем Акта про результати виїзної позапланової перевірки від 19.10.2007 № 4646/23-717-32204261 встановлено підтвердження суми ПДВ, заявленої позивачем до відшкодування з бюджету за червень 2007 року в розмірі 158333 грн.

З наданих представником позивача пояснень, що також не були спростовані відповідачами, позивачу вказана сума ПДВ в розмірі 158333 грн. на час звернення до суду та станом на момент розгляду справи відшкодована не була.

Будь-яких доказів, що б перешкоджали відшкодуванню позивачу суми ПДВ, що фактично була ним сплачена у червні 2007 року, відповідачі не надали.

Наданий судом за клопотанням представника відповідача-1 час для подання додаткових доказів по справі відповідач-1 також належним чином не використав, про що свідчить відсутність у справі будь-яких доказів, поданих відповідачем-1 для спростування позовних вимог.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п.7.7.4 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з п.п.7.7.5 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом відповідно до наявних у справі матеріалів, відповідач на підставі поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року провів виїзну позапланову перевірку та встановив, що сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету підтверджена в розмірі 158333 грн.

Разом з тим, висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідач до державного казначейства не подавав, доказів зворотного суду не надав.

Згідно з п.п7.7.6 п.7.7 ст. 7 цього Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судом встановлено, що відповідач-1 вимог закону щодо здійснення відшкодування позивачу суми ПДВ в розмірі 158333 грн. не виконав.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наведені позивачем доводи, суд прийшов до висновку, що протиправна бездіяльності відповідача-1 потягла за собою порушення прав та законних інтересів позивача.

Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги, які можуть міститися у позовній заяві.

Оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення, що не передбачена зазначеною вище нормою, але судом встановлено порушення з боку відповідача-1 прав та інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач не довів правомірності вчиненої ним бездіяльності.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 105, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ел Україна" задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва та Головне управління Державного казначейства України в місті Києві виконати необхідні дії з метою відшкодування з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бі Ес Ел України”(02125, м. Київ, пр-т. Алішера Навої, 76, ЄДРПОУ 32204261, п/р 2600735185 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ МФО 380805) бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2007 року в розмірі 158 333,00гривень.

Судові витрати в сумі 3,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ес Ел Україна" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій