Постанова № 2108392, 05.08.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" серпня 2008 р. Справа № 339/19-04/20-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши справу

за позовом

Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного

товариства «ФМ Ложістік», м. Бровари

до

Броварської об’єднаної державної податкової інспекції

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача

Луценко Л.І., довір. № 5 від 26.06.2008 р.

від відповідача

Палагута Б.Л., довір. № 2967 від 22.02.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.08.2008 р. о 10 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11.08.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Обставини справи:

Дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного товариства «Фор і Маше»(далі –позивач) у 2004 році було подано позов до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.02.2004 р. № 0000042620/0, яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 84900,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2004 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005 р., позовні вимоги були задоволені.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 р. зазначені судові рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В процесі касаційного перегляду дочірнє підприємство «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного товариства «Фор і Маше»було замінено правонаступником –дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного товариства «ФМ Ложістік».

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2008 р. справу було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М., і справі присвоєний номер 339/19-04/20-08.

У зв’язку з набранням з 1 вересня 2005 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.

У судових засіданнях 01.07.2008 р., 15.07.2008 р., 05.08.2008 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Позовні вимоги ґрунтуються на неправомірному застосування відповідачем норм податкового законодавства при винесенні оспорюваного рішення в частині безпідставного застосування відповідачем положень пп.8.4.6 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що регулює особливості податкового обліку основних фондів у разі, якщо на них нараховується амортизація, оскільки відповідно до абз.3 ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2002 рік»для цілей оподаткування амортизація на основні фонди II та III груп, які виведені з експлуатації, амортизація не нараховується.

Працівниками Державної податкової адміністрації в Київській області була проведена повторна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ДП «ФМ Ложістік Дніпро»АТ «Фор і Маше»вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2003 р., за результатами якої був складений акт № 41/26-23 від 12.02.2004 р.

На підставі вказаного акта Броварською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.02.2004 р. № 0000042620/0, згідно якого ДП «ФМ Ложістік Дніпро»зобов'язане сплатити податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємства у розмірі 84 900,00 грн., у тому числі: основний борг - 56 600,00 грн., штрафні санкції - 28 300,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, ДП «ФМ Ложістік Дніпро»відповідно до пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»була подана податковій інспекції скарга № 386/04 від 20.02.2004 р. на податкове повідомлення-рішення від 17.02.2004 р. №0000042620/0. За результатами розгляду скарги податкова інспекція прийняла рішення від 11.03.2004 р. № 450/10/26-20, яким податкове повідомлення рішення №0000042620/0 від 17.02.2004 р. залишене без змін, а скарга - без задоволення. За результатами розгляду скарги № 402/04 від 18.03.2004 р. Державна податкова адміністрація в Київській області прийняла рішення № 4845/10/25-232/64 від 19.05.2004 р., а за результатами розгляду скарги № 442/04 від 24.05.2004 р. Державна податкова адміністрація України прийняла рішення № 5980/6/25-1115 від 21.07.2004 р., згідно яких повторні скарги залишені без задоволення.

Як вбачається із зазначеного акта перевірки ДП «ФМ Ложістік Дніпро»неправомірно у 4 кварталі 2002 було віднесено до валових витрат балансову вартість пошкоджених стелажів в сумі 188836,7 грн., чим порушено вимоги пп.8.4.6. п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон).

Матеріали справи свідчать про те, що дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного товариства «Фор і Маше»було придбано згідно договору купівлі-продажу № 62 від 15.04.2002 р. у ТОВ «ДжиЕс-Київ»стелажі.

Позивачем у 4 кварталі 2002 року було віднесено до складу валових витрат залишкову вартість основних фондів третьої групи - стелажів „Iron First" виробництва підприємства „Ross s.P.a". Зазначена операція проведена платником податків внаслідок ліквідації основних фондів в зв'язку із виходом їх з ладу в результаті падіння.

На момент обвалу залишкова вартість стелажів становила 188836,7 грн., яку платником податків було включено до складу валових витрат згідно вимог п.п. 8.4.8 «а»п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

Відповідно до вказаної норми Закону, у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Згідно пп.8.4.6 п.8.4. ст.8 Закону, у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.

Вищезазначене положення Закону протирічить Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік»в частині правил ведення податкового обліку балансової вартості основних засобів груп 2 і 3 та нарахування податкової амортизації. У зв'язку з цим з метою оподаткування на протязі 2002 бюджетного року діяли правила, встановлені абз.3 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік», а положення пп.8.3.5 п.8.3 і пп.8.4.4 та пп. 8.4.6 п.8.4 ст.8 Закону платниками податку не застосовувалися.

Вказана позиція була закріплена в податковому роз'ясненні відносно застосування абзацу третього статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік»платниками податку на прибуток підприємств, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2002 р. №68, відповідно до п.1 якого з метою оподаткування на протязі 2002 бюджетного року діють правила, встановлені абзацом третім ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік», а положення підп 8.3.5 п.8.3 і підп 8.4.4 та 8.4.6 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку застосовуються.

Таким чином положення пп.8.4.6 п.8.4 ст.8 Закону у 2002 році не застосовувалися.

Крім того, у листі ДПА України № 3074/6/15-1116 від 17.05.2002 р. зазначено, що у поточному бюджетному році, при відображенні у податковому обліку операцій з основними фондами груп 2 і 3 замість підпунктів 8.4.4, 8.4.6, 8.4.8 "б", 8.4.9 "б" пункту 8.4. ст.8 Закону застосовуються підпункти 8.4.3, 8.4.5, 8.4.8 "а", 8.4.9 "а" цього пункту, тобто норми, встановлені для основних фондів першої групи.

Відповідно до п.8.4.8 "а" Закону, який необхідно було застосовувати у 2002 році щодо основних фондів груп 2 і 3, у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Таким чином, після виведення із експлуатації відповідних стелажів залишкова балансова вартість стелажів правомірно на підставі п.8.4.8 Закону віднесена позивачем до валових витрат, що відповідає чинним у той час податковим роз'ясненням.

Суд враховує також Висновок судово-бухгалтерської експертизи первинних бухгалтерських документів дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного товариства «Фор і Маше», м. Бровари № 4346 від 31.05.2005 р., призначеної ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.03.2005 р., яка була здійснена Київським НДІ судових експертиз.

У висновку, серед іншого, зазначено, що ДП «ФМ Ложістік Дніпро» згідно норм чинного податкового законодавства та акту на виведення із експлуатації основних засобів № 10 від 05.09.2002 р. віднесло до складу валових витрат балансову вартість пошкоджених стелажів моделі «Iron First», а вартість реалізованого металобрухту (утвореного в результаті інциденту з падінням стелажів) згідно видаткової накладної № РН-120 від 29.09.2003 р. та отриману суму відшкодування понесених збитків, нанесених в частині руйнування стелажів, згідно виписки банку від 02.12.2003 р. віднесло до складу валового доходу.

Згідно з приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності прийнятого ним спірного повідомлення-рішення не довів суду, доводів позивача не спростував.

Оскільки суд визнав відсутність порушень чинного законодавства з боку позивача при віднесенні вартості зруйнованих основних засобів до складу валових витрат, то, відповідно, підстави для прийняття Броварською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 17.02.2004 р. № 0000042620/0 були відсутніми, а тому позовні вимоги ДП «ФМ Ложістік Дніпро»АТ «ФМ Ложістік»підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.02.2004 р. № 0000042620/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»акціонерного товариства «ФМ Ложістік»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 127, код 20071893) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –11.08.2008 року.