Постанова № 21083881, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року                     № 2а-15898/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. у порядку письмового провадження розглянув та вирішив адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

доСуб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 1 004,80 грн.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 1004,80 грн.

Водночас просив поновити строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.

У судовому засіданні 10 січня 2012 року суд визнав поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив цей строк.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач є платником єдиного податку. У зв’язку з несплатою відповідачем єдиного податку за період з 20 червня по 20 листопада 2008 року у встановлені законом терміни, у останнього виникла заборгованість перед бюджетом у розмірі 1004,80 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач у судове засідання не прибув, направлена за адресою, яка зазначена у позові, поштова кореспонденція повернулася до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ураховуючи положення частини 11 статті 35 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв’язку з не прибуттям у судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, та відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 КАС України, в судовому засіданні 10 січня 2012 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, яке видане Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією від 18 лютого 2008 року.

14 березня 2008 року відповідачем до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі чого ОСОБА_1 перейшов на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599 "Про затвердження Свідоцтва платника єдиного податку та Порядку його видачі" (чинним на час виникнення спірних правовідносин) підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та платник податку, а тому відомі положення Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва–фізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку, належна до щомісячної сплати та про необхідність утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян з доходів, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі –Указ) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб’єкт підприємницької діяльності- фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

У зв’язку з несплатою відповідачем єдиного податку за період з 20 червня по 20 листопада 2008 року у останнього виникла заборгованість у розмірі 1004,80 грн.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податкового кодексу України, тому при вирішенні цієї справи застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов’язання відповідачем не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону податкові вимоги надсилаються:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання позивачем надіслано на адресу відповідача листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу форми "Ф1" від 10 вересня 2008 року № 1/2580 на суму 404,80 грн., яку вручено відповідачу особисто 25 грудня 2008 року та другу податкову вимогу форми "Ф2" від 29 січня 2009 року №2/259 на суму 1004,80 грн., яка повернулася не врученою з поміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", у зв’язку з чим позивачем складено акт від 01 квітня 2009 року № 11 про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків.

Взявши до уваги те, що податкові вимоги у встановленому законом порядку не оскаржені, доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як встановлено судом заборгованість платника перед бюджетом самостійно не погашена і складає 1004,80 грн.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 1004,80 грн. до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005).

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені частиною 1 статті 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                 О.О. Власенкова