Постанова № 21083273, 22.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

22 грудня 2011 року № 2а-18202/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є.

розглянув в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне підприємство «Компас»

до

про Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

скасування податкових повідомлень-рішень О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне підприємство «Компас»(надалі також «Позивач», «ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство «Компас») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (надалі також «Відповідач»або «ДПІ у Дарницькому районі м. Києва») про скасування податкових повідомлень-рішень № 0013331502/49748 та № 0013341502/49749 від 27 жовтня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення №0013331502/49748 та № 0013341502/49749 від 27 жовтня 2011 року, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 22 грудня 2011 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Представником Відповідача 21 грудня 2011 року через канцелярію суду подано клопотання про перенесення судового засідання у звязку із великою завантаженістю та зайнятістю представника Відповідача в розгляді інших справ, призначених на той самий час. В той же час, доказів на підтвердження викладених в клопотанні фактів представником Відповідача не надано. За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що клопотання Відповідача про перенесення судового засідання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне підприємство «Компас» щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечили.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати експерта чи свідка.

Заслухавши представників Позивача, які не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження, та враховуючи неявку представника Відповідача, який був повідомлений належним чином, Суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства.

В матеріалах справи відсутні письмові заперечення Відповідача на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі-також «Закон») та Податковим кодексом України.

6 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання Позивачем.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання податку на додану вартість № 6312/1502/25592243 від 6 жовтня 2011 року, яким встановлено порушення Позивачем граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) визначеного пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем було винесено:

-податкове повідомлення-рішення № 0013331502/49748 від 27 жовтня 2011 року про сплату штрафних санкцій у сумі 3147 грн. 15 коп., застосованих за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 31471 грн. 50 коп. за ставкою 10%.

-податкове повідомлення-рішення № 0013341502/49749 від 27 жовтня 2011 року про сплату штрафних санкцій у сумі 103 грн. 06 коп., застосованих за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 515 грн. 30 коп. за ставкою 20%.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення №0013331502/49748, №0013341502/49749 від 27 жовтня 2011 року такими, що суперечать вимогам чинного станом на час їх винесення податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Для цілей даної адміністративної справи, Суд акцентує увагу на те, що при її розгляді застосовуються норми законодавства, яке було чинним станом на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Як встановлено Судом, Позивач у жовтні 2008 року у встановлений законодавством термін подав до Харківського відділення Промінвестбанку в місті Києві платіжні доручення від 17 жовтня 2008 року № 254 та від 21 жовтня 2008 року № 252 на перерахування в бюджет відповідно 17000 грн. 00 коп. та 10740 грн.00 коп. податку на додану вартість за вересень 2008 року у відповідності з поданою податковою декларацією.

Відповідно до пункту 16.5.2. Закону днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

3 листопада 2008 року Відповідачем на адресу Позивача було виставлено першу податкову вимогу № 1/2330, якою визначено, що станом на 3 листопада 2008 року сума податкового боргу становить 28185,31 грн.

Листом № 28 від 7 листопада 2008 року Позивач звернувся до Харківського відділення Промінвестбанку в місті Києві в якому просив надати письмову відповідь щодо затримки фінансових платежів по розрахунковому рахунку 26003301275831, починаючи з 17 жовтня 2008 року.

Листом № 01/668 від 10 листопада 2008 року філія Харківського відділення Промінвестбанку в м. Києві повідомила Позивача про те, що у відповідності з Постановою Правління Національного банку України від 7 жовтня 2008 року № 308 в Промінвестбанку призначено тимчасову адміністрацію та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів терміном на 6 місяців до 6 квітня 2009 року.

24 листопада 2008 року Позивач направив на адресу Відповідача письмові пояснення № 32 від 24 листопада 2008 року, в яких повідомив про те, що податкові платежі, а саме податок на додану вартість та податок з реклами вказані у вимозі, сплачені ТОВ ВПП «Компас»у повному обсязі та в терміни, передбачені законодавством, що підтверджується платіжними дорученнями завіреними установою банку, копії яких додаються. Крім того, Позивач зауважив, що недодержання грошових коштів державним бюджетом сталося з вини Харківського відділення Промінвестбанку, у якому обслуговується ТОВ ВПП «Компас».

12 січня 2009 року Відповідачем на адресу Позивача виставлено Другу податкову вимогу № 2/3000, якою визначено, що станом на 12 січня 2009 року сума податкового боргу становить 2658,72 грн.

Листом від 28 січня 2009 року № 04 Позивач повторно повідомив Відповідача про своєчасність сплати ТОВ ВПП «Компас»та відсутність вини Позивача у затримці банківською установою перерахунку коштів до бюджету.

6 липня 2009 року Відповідачем на адресу Позивача виставлено Першу податкову вимогу № 1/1515, якою визначено, що станом на 6 липня 2009 року сума податкового боргу становить 2859,83 грн.

Листом від 9 липня 2009 року № 14 Позивач повідомив Відповідача про відсутність підстав для притягнення до відповідальності Позивача за порушення банківською установою строків перерахування коштів до бюджету.

В той же час, як встановлено Судом, 6 жовтня 2011 року Відповідачем було проведено перевірку своєчасності сплати Позивачем узгодженого податкового зобовязання ПДВ, за результатами якої застосовано до Позивача штрафні санкції шляхом винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Відповідно до пункту 16.5.1 Закону за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Підпунктом 16.5.2 Закону встановлено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах та підпунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, відповідно до вищезазначеного, Суд приходить до висновку, що Позивача не може бути притягнуто до відповідальності за несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, оскільки відповідні кошти було здано ним до установи банку своєчасно, тобто в межах встановленого законом строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

В той же час, надсилаючи податкові вимоги Позивачу та нараховуючи йому пеню за прострочення сплати податкового зобовязання з ПДВ (в звязку з перерозподілом коштів за поточний період на попередній податковий період), Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, оскільки в матеріалах справи містяться докази на підтвердження того, що станом на час безпідставного притягнення Позивача до податкової відповідальності, у Відповідача була наявна інформація про існування підстав звільнення Позивача від відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0013331502/49748 від 27 жовтня 2011 року та №0013341502/49749 від 27 жовтня 2011 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд звертає увагу, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Відповідач керувався Податковим кодексом України в редакції, що набрав чинності з 1 січня 2011 року, а наявні, на думку Відповідача, порушення виникли за період 2008 року по 2009 рік і врегульовувались Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, враховуючи вимоги частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь Позивача 30 грн. 12 коп. судових витрат.

Відповідно до викладених в Листі Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2011 року № 2135/11/13-11 розяснень, «з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень відповідача».

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0013331502/49748 та № 0013341502/49749 від 27 жовтня 2011 року.

3.Стягнути на користь ТОВ «Компас»30 грн. 12 коп. судових витрат з рахунків Державного бюджету України.

Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві забезпечити стягнення судових витрат в розмірі 30 грн. 12 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Блажівська