Постанова № 21083249, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2011 року 12:35 № 2а-4841/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Князь С.С.,

представник відповідача Сич Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПОС»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2010 року № 0000792330/0 Державної податкової інспекції у Голосївському районі м. Києва, яким податковий орган визначив ТОВ «ЕПОС»податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 483 968,50 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «ЕПОС» обґрунтовує тим, що ним в січні, лютому та березні місяцях 2010 року на законних підставах віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суми податкового кредиту по ТОВ «ЗІККА», а отже з боку позивача немає завищення податкового кредиту у сумі 8020 624,00 грн., а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем є протиправним, необґрунтованим, містить відомості, що не відповідають дійсності, а висновки суперечать Закону України «Про податок на додану вартість», іншим актам законодавства України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у запереченнях на позов та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Епос»зареєстроване Московською районною у м.Києві державною адміністрацією 17.07.2000р. за №16534. Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001р. №1625 «Про створення районних у м.Києві державних адміністрацій» перереєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.10.2002р. №05493. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31026977.

ТОВ «Епос»взято на податковий облік як платник податків ДПІ у Московському районі м. Києва 27.07.2000р. за №3836 та в зв'язку з територіальним розподілом м. Києва взято на облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 21.11.2002р.

У періоді, за який ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.12.2002р. №37049190 виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ТОВ «Епос»було зареєстроване як платник ПДВ з 05.12.2002р. Індивідуальний податковий номер - 310269726503.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Епос»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «ЗІККА»(код ЄДРПОУ 36476841).

В акті перевірки зазначено, що на підставі бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.03.2010) встановлено розбіжності у задекларованих сумах ПДВ, а саме, за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. встановлено, що підприємство має розбіжності з контрагентом - ТОВ «ЗІККА»(стан платника -11) у сумі 8 020 624,0 грн. (у т.ч.: січень 2010р. у сумі - 1 030 583,00 грн., лютий 2010р. у сумі -5 656 833,00 грн., березень 2010р. у сумі - 1 333 208,00 грн.).

В акті перевірки вчинено запис, що ТОВ «ЗІККА»зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.04.2009р. №10721020000023681. Зареєстровано в ДПА 02.04.2009р. за №10572. Відомості про скасування державної реєстрації - 29.07.2010р. №10721170003023681. Відомості про зняття з обліку - №43/170 від 22.07.2010р. Останній звіт по ПДВ поданий за грудень 2009р.

В акті перевірки вчинено запис, що, оскільки, ТОВ «ЗІККА»не була задекларована сума податку на додану вартість, яка врахована ТОВ «ЕПОС»у складі податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.03.2010р., ТОВ «ЕПОС»безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку у розмірі - 8 020 624,0 грн.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010р. № 0000792330/0, яким податковий орган визначив ТОВ «ЕПОС»податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 483 968,50 грн., з яких 7 655 979,00 грн. сума за основним платежем та З 827 989,50 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу № 20/08 від 20.08.2010р. до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 19.10.2010р. № 22144/10/25-011 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишила оскаржуване рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач подав скаргу № 26/10 від 26.10.2010р. на рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги від 19.10.2010 року № 22144/10/25-0і і до ДПА у м. Києві.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 30.12.2010р. № 7605/10/25-114 ДПА у м. Києві залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.08.2010р. № 0000792330/0 та рішення відповідача від 19.10.2010р.№ 22144/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу генерального директора позивача Ткачук Л.З. від 26.10.2010р. № 26/10 - без задоволення.

Позивач подав скаргу № 17/01 від 17.01.2011р. року на рішення відповідача про результати первинної скарги від 19.10.2010р. № 22144/10/25-01 1 та на рішенням про результати розгляд скарги від 30.12.2010р. № 7605/10/25-114 ДПА у м. Києві до ДПА України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2011р. ДПА України залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.08.2010р. № 0000792330/0 та рішення відповідача від 19.10.2010р. № 22144/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги, та рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду повторної скарги від 30.12.2010р. № 7605/10/25-114, а скаргу генерального директора позивача Ткачук Л.В. від 26.10.2010р. № 26/10 - без задоволення.

Даючи правову оцінку правовідносинам що виникли суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету у лютому березні 2010 року здійснювалося на підставі положень Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до п.1.7, ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до підпунктів 7.2.1, 7,2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 9 вказаного Закону.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. за №233/2037 (далі за текстом - Порядок №165) сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 18.07.2005р. за №770/11050, реєстр є основою для відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість зведених результатів операцій з поставки товарі (послуг), які оподатковуються за ставкою 20%. Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас, відповідно до п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати такі необхідні реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ, назва документа (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та ініціали осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.. Всі первинні документи Позивача мають всі необхідні реквізити, визначені законодавством України. Позивач стверджує, що між ним та ТОВ «ЗІККА»був укладений господарський договір (Договір купівлі-продажу № ЗЕ/12/15 від 15 грудня 2009 року) на підставі якого між підприємствами проводилась фінансово-господарська діяльність, після отримання грошових коштів передоплати за товар від позивача ТОВ «ЗІККА»у січні, лютому та березні місяцях 2010 року було виписано позивачу податкові накладні які відображені в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. На підставі виписаних ТОВ «ЗІККА»податкових накладних відповідно до п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач згідно додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за січень, лютий та березень місяці 2010 року відобразив податковий кредит по ТОВ «ЗІККА»у повному обсязі.

Однак, позивач не надав суду в повному обсязі первинні документи, визначені законодавством України, для підтвердження фактів здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЗІККА»не була задекларована сума податку на додану вартість, яка врахована ТОВ «ЕПОС»у складі податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.03.2010р., а отже ТОВ «ЕПОС»безпідставно включило до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку у розмірі 8020 624,00 грн.

Згідно з пп.17.1.3, п.17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 (із змінами і доповненнями) - у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто, в даному випадку Відповідачем було правомірно у відповідності до норм чинного законодавства застосовано до Позивача штрафні санкції у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобов'язання).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва при винесенні податкового повідомлення-рішення від 18.08.2010 року № 0000792330/0 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Епос»є необґрунтованими, а тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПОС» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Аблов Є.В.