Постанова № 21083240, 13.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2011 року 13:47 № 2а-14184/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача Любович Є.Л., Бєлкін М.Л.,

представника відповідача Адельгейм О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) в судовому засіданні 13 грудня 2011 року о 13 год. 47 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»(далі - ТОВ «Миргородмясо», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі Миргородська обєднана ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 квітня 2011 року №0000232301, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованим та неправомірним.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від від 26 квітня 2011 року №0000232301.

Миргородська обєднана ДПІ проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, зазначивши, що у періоді, який перевірявся (з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року) податковим органом встановлено порушення ТОВ «Миргородмясо», зокрема, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме, завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 14132 грн., в т.ч. за серпень 2010 року в сумі 1713,58 грн., за вересень 2010 року в сумі 11317,50 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1100 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Миргородською обєднаною ДПІ на підставі направлення №256 від 10.03.2011 року згідно зі ст. ст. 20, 75, 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання та наказу Миргородської обєднаної ДПІ від 01.03.2011 року №108 у період з 15.03.2011 року по 04.04.2011 року проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Миргородмясо»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт від 11.04.2011 року №400/23-420/36909569/105 Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородмясо», код ЄДРПОУ 36909569 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року (далі Акт перевірки від 11.04.2011 року №400/23-420/36909569/105).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Миргородмясо», зокрема, вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинного в періоді, що підлягав перевірці), в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 14132 грн., в т.ч. за серпень 2010 року в сумі 1713,58 грн., за вересень 2010 року в сумі 11317,50 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1100 грн.

На підставі Акту перевірки від 11.04.2011 року №400/23-420/36909569/105 Миргородською обєднаною ДПІ винесено податкове повідомлення рішення від 26 квітня 2011 року №0000232301 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів з зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 14 132 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 533 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 11.04.2011 року №400/23-420/36909569/105, ТОВ «Миргородмясо»надіслало Миргородській обєднаній ДПІ заперечення від 15.04.2011 року №205 до Акту перевірки від 11.04.2011 року №400/23-420/36909569/105, в яких просило розглянути зауваження щодо правомірності донарахування податкових зобовязань.

Миргородська обєднана ДПІ, розглянувши зазначені заперечення позивача, надала відповідь від 22.04.2011 року №1987/10/23-413, в якій повідомила, що надані товариством заперечення не будуть враховані при прийнятті рішення по даному акту.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням - рішенням від 26 квітня 2011 року №0000232301, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, надіславши Державній податковій адміністрації у Полтавській області скаргу (первинну) від 06.05.2011 року №449 на податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року №0000232301, в якій просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про продовження строку розгляду скарги від 12.05.2011 року №1182/10/25-016 Державною податковою адміністрацією у Полтавській області вирішено продовжити строк розгляду скарги до 08.07.2011 року (включно).

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.07.2011 року №1851/10/25-016 Державна податкова адміністрація у Полтавській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення Миргородської обєднаної ДПІ від 26 квітня 2011 року №0000232301, а скаргу ТОВ «Миргородмясо»без задоволення.

Позивач надіслав Державній податковій адміністрації України скаргу від 21.07.2011 року №414 про перегляд рішення Державної податкової адміністрації у Полтавській області на податкове повідомлення-рішення Миргородської обєднаної ДПІ від 26 квітня 2011 року №0000232301, за результатами розгляду якої Державна податкова служба України винесла рішення про результати розгляду скарги від 21.09.2011 року №1379/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Миргородської обєднаної ДПІ від 26 квітня 2011 року №0000232301, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ «Миргородмясо»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 5134451 грн., в т.ч.: по Декларації (загальна) в сумі 1540107 грн.; по Декларації з ПДВ (переробного підприємства) в сумі 3594344 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 14 132 грн., в т.ч. за серпень 2010 року в сумі 1 713,58 грн., за вересень 2010 року в сумі 11 317,50 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1 100 грн.

Використовуючи базу автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів в серпні 2010 року виявлено розбіжність по ТОВ «Західноукраїнська Аграрна Компанія»(код 32018144) на суму 1713,58 грн. ТОВ «Миргородмясо»включено до складу податкового кредиту загальної декларації за серпень 2010 року суму ПДВ в розмірі 1713,58 грн., в той час як документально податковими накладними цього періоду не підтверджено.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що під час перевірки була надана податкова накладна ТОВ «Західноукраїнська Аграрна Компанія»за №3440 від 31.08.2010 року на загальну суму 5153,42 грн., в т.ч. ПДВ 858,90 грн. та дана накладна є підставою для віднесення суми ПДВ у розмірі 858,90 грн. до складу податкового кредиту, а тому податковим органом неправомірно визначено суму завищення податкового кредиту по даному контрагенту за серпень 2010 року, сума завищення складає 854,68 грн. (1713,58 858,90).

Проте дані твердження ТОВ «Миргородмясо»підлягають спростуванню з огляду на те, що згідно рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними поставщиками»перевіркою визначено суму податкового кредиту по ТОВ «Західноукраїнська Аграрна Компанія»в сумі 39953,09 грн., в т.ч.: за липень 2010 року в сумі 40500,00 грн. (попередня оплата); за серпень 2010 року в сумі 1166,67 грн. (попередня оплата); за листопад 2010 року в сумі -1713,58 грн. (повернення попередньої оплати). До реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Миргородмясо»занесено суму податкового кредиту по ТОВ «Західноукраїнська Аграрна Компанія»в розмірі 67601,20 грн., в т.ч.: за липень 2010 року в сумі 40500,00 грн. (податкові накладні №2494 від 24.07.2010 року на суму 75075,00 грн., в т.ч. ПДВ 12512,50 грн., №2495 від 24.07.2010 року на суму 73643,50 грн., в т.ч. ПДВ 12273,92 грн., №2486 від 31.07.2010 року на суму 94281,50 грн., в т.ч. ПДВ 15713,58 грн.).

ТОВ «Миргородмясо»не враховано суму повернення коштів в розмірі 10281,50 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1713,58 грн., чим завищено суму податкового кредиту Декларації з ПДВ (загальна) на 1713,58 грн.

У вересні 2010 року виявлено розбіжність по ТОВ «Укрелектростандарт»(код 35262331) на суму 11317,50 грн. Позивачем включено до складу податкового кредиту загальної декларації за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 11317,50 грн., в той час як документально податковими накладними цього періоду не підтверджено.

У жовтні 2010 року виявлено розбіжність по ТОВ «Амарант»(код 21509860) на суму 1100 грн. ТОВ «Миргородмясо»включено до складу податкового кредиту загальної декларації за жовтень 2010 року суму ПДВ в розмірі 1100 грн., в той час як документально податковими накладними цього періоду не підтверджено.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, здійснюється на підставі даних сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний податковий період.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом враховуються положення частини 2 статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку Миргородською обєднаною ДПІ доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року №0000232301.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року №0000232301 винесено податковим органом обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 19.12.2011 року.

Суддя Аблов Є.В.