Постанова № 21083209, 20.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2011 року 15:16 № 2а-13937/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Груп Континент"

до

за участі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

Прокуратури Соломянського району м. Києва

проскасування повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Стадник Т.Р.

від відповідача: Кагарлик Д.М., Хоміцький В.В.

від прокуратури: не зявився

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Груп Континент» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнати протиправними дій посадових осіб ДПІ Соломянського району м. Києва щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Акті перевірки 3218/07-012/1-33540903 від 29 березня 2011 року та прийняття на підставі даного акта відповідного податкового повідомлення-рішення; визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення прийняте на підставі акту перевірки №3218/07-012/1-33540903 від 29 березня 2011 року, яким було встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1118 772,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідачем незаконно була проведена перевірка та дії Відповідача, повязані із проведенням документальної позапланової виїзної перевірки Позивача, є незаконними та такими, які порушують законні права підприємства. Крім того, Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Соломянському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що перевірка проводилася у відповідності до законодавства, тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Представник прокуратури до суду не зявився, позиції щодо позовних вимог не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 28 березня 2011 року №1141 “Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки” на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у звязку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа груп континент»(код ЄДРПОУ 33540903) податкової декларації з заявою до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за вересень 2009 року, яка становить 1794904 грн.

Згідно Направлення на перевірку №285/07-1 від 29.03.2011 р., мета перевірки перевірка питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року.

Крім того в матеріалах міститься План перевірки з питань достовірності нарахування відємного значення з податку на додану вартість ТОВ «Альфа груп континент»(код за ЄДРПОУ 33540903) за липень, жовтень 2008 року та травень 2009 року, затвердженого Першим заступником начальника ДПІ у Соломянському районі м. Києва О.Б.Мирончуком.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

З аналізу матеріалів справи суд зазначає, що зміст наказу, направлення та плану перевірки суперечать один одному та дані документи складені з порушенням норм Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано суду докази того, на підставі чого було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфа груп континент».

В матеріалах справи міститься Акт від 29.03.11 №3218/07-021/1-33540903 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Груп Континент»(код ЄДРПОУ 33540903), з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязання з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.08 р. по 31.07.08; 01.10.08 по 31.10.08 та 01.05.09 по 31.05.09 р. (надалі по тексту Акт перевірки).

У відповідності до п.2.2 Акту перевірки зазначено, що у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання були (є): директор: ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 24.05.09 (згідно протоколу учасників від 24.07.09 за №23) по день підписання акту перевірки; головний бухгалтер: посада не передбачена.

В той же час в матеріалах справи міститься Наказ №23 від 21.05.2009 р. про призначення на посаду головного бухгалтера ТОВ «Альфа груп континент»Дрига Т.М. та Наказ №25/03-11 від 25.03.2011 р. про відрядження Кривутенко А.А. директора ТОВ «Альфа груп континент»до м. Львова терміном на 3 календарні дні, у період з 28 по 31 березня 2011 р.

Таким чином при складенні Акту перевірки Відповідачем були допущенні порушення, а саме, не вірно зазначено посадових осіб Товариства.

Крім того, в Акті перевірки виявлені порушення пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про Податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) ТОВ «Альфа груп континент»у декларації за вересень 2009 року завищено бюджетне відшкодування у сумі 1118 772 грн.

В Акті перевірки зазначено, що основним постачальником згідно баз даних ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та службової записки від 28.01.11 за № 593/7/26-09/6 наданої працівниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва є ТОВ «Альфа Груп Континент», яке має стан «4»- порушено провадження у справі про банкрутство.

В той же час встановлено, що ТОВ «Альфа Груп Континент»формувало податковий кредит за рахунок будівництва комплексу для відпочинку, послуги по будівництву надавало ТОВ «ВКП Київкомінвест»(код 13721362, стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, ДПІ у Києво-Святошинському районі), яке в свою чергу податкові зобов'язання перекривало за рахунок підприємств (2-ий ланцюг): ТОВ «ЛОБОДІН ПЛЮС»(код 35570112, стан «21»- ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду, знято з обліку 25.08.09); ТОВ «ІНКОПРОФІ ЛТД»(код 35556632, стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); ТОВ «ВФ БУДЛЕГПРОМ» (код 35570746, стан «21»- ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду, знято з обліку 24.03.09), які мають ознаки фіктивності та не знаходяться за адресами реєстрації.

В той же час в матеріалах справи наявна Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. про припинення провадження у справі № 50/600-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Груп Континент»про банкрутство.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Із заперечень, які подані відповідачем та наявної в матеріалах справи копії акту перевірки, судом встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом предметом дослідження перевіряючих були лише декларації з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагента та дані «АІС співставлення ПЗ та ПК», при цьому будь-яких відомостей, в тому числі і податкових накладних на підставі яких позивачем у перевіряємому періоді віднесено суми до податкового кредиту, податковим органом при здійсненні перевірки не витребовувалось.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Акт від 11.12.2009 №17190/23-02/33540903 про результат планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Груп Континент»(код ЄДРПОУ 33540903) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2005 по 30.06.2009 р. та Довідка про загальну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Груп Континент»та результати його діяльності за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 р., в даних документах відсутні будь-які посилання на встановлення завищення бюджетного відшкодування на суму 1118 772 грн.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 08.06.2011 р. №К/14105/08, ВАСУ від 02.06.2011 р. №В/9991/1186/11, в Ухвалі ВАСУ від 05.10.2011 р. № К/9991/14602/11.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ Соломянського району м. Києва щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Акті перевірки 3218/07-012/1-33540903 від 29 березня 2011 року та прийняття на підставі даного акта відповідного податкового повідомлення-рішення.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення прийняте на підставі акту перевірки №3218/07-012/1-33540903 від 29 березня 2011 року, яким було встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1118 772,00 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук