Постанова № 21083193, 25.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

25 листопада 2011 року Справа №2а-12753/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

доДержавного підприємства лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія»Національної академії наук України

простягнення податкового боргу у розмірі 12251грн. 62коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі ДПІ у Оболонському районі, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія»Національної академії наук України (далі ДП «Феофанія», відповідач), в якій просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 12251грн. 62коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом із земельного податку з юридичних осіб у вказаному вище розмірі.

Податкові органи відповідно до закону здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Відповідач письмових пояснень (заперечень) стосовно заявленого позову не надав, прибуття повноважного представника у судові засідання не забезпечив, тоді як належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду даної справи. Заяв чи клопотань ДП «Феофанія»про відкладення судових засідань або повідомлень про наявність поважних причин неприбуття повноважного представника до суду не надходило.

Ухвалами суду (протокольними) від 04 листопада 2011 року повернуто заяву про збільшення позовних вимог, і у звязку з неприбуттям представників сторін та, з урахуванням клопотання ДПІ у Оболонському районі, розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

13 березня 1992 року ДП «Феофанія»зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією як юридична особа (код за ЄДРПОУ 05540267). Відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ у Оболонському районі.

Відповідно до податкової декларації за 2011 рік відповідачем самостійно визначено суму земельного податку з юридичних осіб за 2011 рік у розмірі 148099грн. 67коп. Так, за даними вказаної податкової декларації відповідачем самостійно до сплати щомісячно (за січень грудень 2011 року) визначено наступні суми: за січень 2011 року - 12341грн. 64коп., лютий 2011 року - 12341грн. 64коп., березень 2011 року - 12341грн. 64коп., квітень 2011 року - 12341грн. 64коп., травень2011 року - 12341грн. 64коп., червень 2011 року - 12341грн. 64коп., липень2010 року - 12341грн. 64коп., серпень 2011 року - 12341грн. 64коп., вересень2011 року - 12341грн. 64коп., жовтень 2011 року - 12341грн. 64коп., листопад2011 року - 12341грн. 64коп. та грудень 2011року - 12341грн. 63коп.

Відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12251грн. 62коп.

13 квітня 2011 року відповідачу виставлено податкову вимогу №807 на суму 9627грн. 25коп., яку представником останнього одержано 19 квітня 2011 року, що підтверджується підписом останнього на корінці вимоги.

Податковий обовязок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 12251грн. 62коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у звязку з чим податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Встановивши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши за правилами, встановленими статтею86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенцію контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства) з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України (пункт 6.3 статті 6 Податкового кодексу України).

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктами 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до приписів статті 14 Закону України «Про плату за землю»від 03липня 1992 року №2535-XII (зі змінами, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2535-ХІІ), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 зазначеного Закону податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 27 Закону №2535-XII передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено вище, відповідачем подано до ДПІ у Оболонському районі податкову декларацію зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011рік, за якою самостійно визначено суму земельного податку з юридичних осіб за 2011 рік на суму 148099грн. 67коп. Сума податкового зобовязання платником податків у строк, визначений законом, сплачена у повному обсязі не була. Так, з урахуванням часткової сплати, загальна сума земельного податку з юридичних осіб, що підлягає сплаті відповідачем за 2011 рік, становить 12251грн. 62коп.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Податковим кодексом України строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняту податковим органом податкову вимогу від 13 квітня 2011 року №807 податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, яка підлягає сплаті відповідачем, з урахуванням часткової сплати, становить 12251грн. 62коп.

На час вирішення даного спору докази, які б свідчили про сплату зазначеної суми відповідачем, не надано.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 95 Кодексу визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь державного бюджету зазначеної суми податкової заборгованості.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія»Національної академії наук України (02094 м.Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Лебедєва, буд. 31; код за ЄДРПОУ 05540267) на користь Державного бюджету України на р/р 33211811700006 (одержувач - УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ м.Києва, банк одержувача ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100) податковий боргу у розмірі 12251грн. 62коп. (дванадцять тисяч двісті пятдесят одна гривня 62коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Пісоцька