Постанова № 21083128, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 року <Час проголошення >справа № 2а-1064/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»

доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «БМ Трейд»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представником позивача зазначено, що за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає, що встановлено порушення не відповідає фактичним обставинам справи. Тому просить суд скасувати винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представником відповідача проти позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «БМ Трейд»зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Державною податковою адміністрацією у Житомирській області проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Бородія, 64. За результатами проведеної перевірки складено Акт №484/26/53/23-32592128 від 01.09.2009р., яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами проведеної перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2009р. №0004602340, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40641,29грн.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 21 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок контролюючого органу про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації ґрунтується на тому, що у магазині були відсутні будь-які підтверджуючі документи про надходження товару в реалізацію від постачальника згідно відомості фактичних залишків товару.

Судом встановлено, що згідно п. 5 наказу директора ТОВ «БМ Трейд»№ 1-Б від 08.01.2008р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства»було вирішено зберігати первинні документи бухгалтерського обліку у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства за адресами: м. Київ, вул. Ак. Бутлерова, 1 та м. Київ, вул. Стальського, 23 після первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальника.

Представником позивача пояснено, що під час проведення перевірки працівники ДПА в Житомирській області не вимагали надати до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку та, відповідно, їх перевірку не здійснювали.

У відповідності до абз. 5 п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. (надалі по тексту Порядок) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В п. 2.2.14 акту перевірки вказано, що у магазині відсутні первинні документи бухгалтерського обліку та відібрано пояснення у керуючого магазином, які є додатком до акту перевірки.

Разом з тим, відомості про те, що контролюючим органом було витребувано вказані документи, а позивач відмовився їх надати, в акті перевірки відсутні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що висновок ДПА в Житомирській області щодо нездійснення ТОВ «БМ Трейд»обліку товарних запасів за місцем їх реалізації ґрунтується на припущеннях, а не на підставі досліджених у ході перевірки доказах.

Згідно п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Таким чином, під час складення акту перевірки від 01.09.2009р. ДПА в Житомирській області порушено вимоги закону щодо його оформлення. У звязку з цим такий акт перевірки не може бути належним доказом вчинення позивачем порушення п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та не може бути підставою для притягнення до відповідальності за ст. 21 вказаного Закону.

Крім того, позивачем надано копії первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

В матеріалах справи також наявний висновок експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3460/3461/10-19 від 26.05.2010р. Згідно вказаного висновку ТОВ «БМ Трейд»обліковано товари в магазині, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Бородія, 64 у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та інших нормативно-правових актів.

Висновок експертного дослідження № 3460/3461/10-19 від 26.05.2010р. є додатковим доказом виконання позивачем вимог до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ТОВ «БМ Трейд» здійснювало облік товарних запасів у повній відповідності до вимог закону.

Отже, суд вважає, що позивач, здійснюючи зберігання документів первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснено облік товарних запасів у магазині, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Бородія, 64, у місці, визначеному наказом директора ТОВ «БМ Трейд»№ 1-Б від 08.01.2008р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства», не порушував вимоги п. 12 ч. 1 ст. 3 та ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0004602340 від 09.09.2009р. є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що передбачає накладення на позивача санкцій за порушення, яке ним не вчинялося. Отже, позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2009р. №0004602340 винесене ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук