Постанова № 21083072, 16.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 листопада 2011 року 10:13 справа № 2а-12440/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Крушеніцькому В.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіомед»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122360 від 28.02.2011р.

за участю представників сторін:

від позивача: Грошина М.М., Санченко В.І.,

від відповідача: Приятеленко Т.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіомед»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2011, № 0000122360.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДПІ у Подільському районі міста Києва порушено положення податкового законодавства щодо проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Інтербіомед». Крім того, на підставі хибних висновків щодо порушення ТОВ «Інтербіомед»положень податкового законодавства, відповідачем винесено протиправне податкове повідомлення-рішення, яким встановлено ТОВ «Інтербіомед»податкове зобовязанні у розмірі 81451,00 грн.

В судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Представником відповідача позов не визнано, в судовому засіданні суду надано письмові заперечення по справі, з яких вбачається, що податковим органом під час проведення перевірки ТОВ «Інтербіомед»встановлено факт завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2007 року та завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2007 року, на підставі чого податковим органом правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва (далі податковий орган) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інтербіомед»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010.

За результатами вищезазначеної перевірки, податковим органом складено акт № 37/23-611/30437752 від 14.02.2011, яким встановлено порушення ТОВ «Інтербіомед»:

- Пункту 16.4, п. 16.15 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Наказу ДПА України від 29.03.2003, № 143 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», а саме встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2008 року на суму 1058,0 грн. та встановлено завищення податку на прибуток за 2009 рік на суму 102,0 грн.;

- Підпункту 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1., пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2007 року всього у сумі 65137,0 грн. (відповідно уточнюючого розрахунку від 28.08.2008 № 133067);

- Пункту 3.5.1.5 Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1. ст.. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- нарахована пеня в сумі 99.52 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000122360 від 28.02.2011, яким за порушення п.п.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1., пп. 7.7.2. п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Інтербіомед»встановлено податкове зобовязання на загальну суму 81451,0 грн., з яких 65137,0 грн. відшкодоване ПДВ та 16284,0 грн. штрафні санкції.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіомед», код ЄДРПОУ 30437752, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 38256235 від 26.07.1999, не погодився з вищезазначеним податковим повідомлення-рішенням і оскаржив його в адміністративному порядку. Проте за результатами розгляду скарги ТОВ «Інтербіомед»оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Податкове повідомлення рішення № 0000122360 від 28.02.2011 є предметом розгляду судом по даній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час виникнення окремої процесуальної дії. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вищезазначене, Суд застосовує законодавство в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно доводів, наведених у акті перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем завищено податковий кредит по ПДВ за жовтень 2007 року на суму 65137,00 грн. та завищив суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2007 року у сумі 65137,00 грн.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд не погоджується з зазначеними вище висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як зясовано судом, а відповідач не оспорює, при перевірці останнім не встановлено взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнанні недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення субєктом господарювання нікчемних правочинів.

З матеріалів справи та наданих позивачем пояснень вбачається, що в уточнюючому розрахунку № 13366 позивачем включено до податкового кредиту за жовтень 2007 року суму ПДВ у розмірі 65137,00 грн. і у рядку 8.5. уточнюючого розрахунку № 133066 за жовтень 2007 року дана сума не відображена.

Згідно уточнюючого розрахунку № 133067 за листопад 2007 року (подано до податкового органу 28.08.2008) позивачем у рядку 8.9 зазначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 65137,00 грн.

Позивач, відповідно до положень п. 7.7.4. п.7.7 ст. 7 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону про ПДВ прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Як вбачається з уточнюючого розрахунку № 133067 за листопад 2007 року, в рядку 8.9 позивачем визначено суму ПДВ у розмірі 65137,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, тобто частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

Крім того, виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку фактично сплачено отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковом періоді постачальникам товарів (послуг). При цьому, Закон про ПДВ не обмежує термін «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Відповідно до п. 5.12.2 Наказу ДПА України № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів.

Частину відємного значення, фактично сплачену позивачем постачальникам товарів, робіт, послуг у попередніх податкових періодах та не погашену податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів, позивачем зазначено у сумі 65137,00грн., факт сплати коштів постачальникам підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З наведено вище вбачається, що на предмет правильності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ законодавцем встановлено спеціальний строк, на протязі якого податковий орган вправі перевірити законність та обґрунтованість такого відшкодування 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації (в даному випадку уточнюючих розрахунків).

З матеріалів справи вбачається, що уточнюючі розрахунки стосуються господарської діяльності позивача за період жовтень та листопад 2007 року та подані до податкового органу 28.08.2008. Відповідно до акту перевірки від 14.02.2011 № 37/23-611/30437752 податковим органом здійснено перевірку позивача з 25.01.2011 по 07.02.2011 і лише в період з 01.04.2008 по 30.09.2010 року.

Крім того, в акті перевірки, який є носієм доказової інформації, не зазначено, що податковим органом проводилась перевірка позивача за будь-який інший період, а також будь-яка інформація щодо дослідження податковим органом оригіналів платіжних документів за інші періоди відсутня, а тому підстав для висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2007 року на суму 65137,00 грн. та завищенню суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 65137,00 грн. за листопад 2007 року взагалі не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність вищезазначених висновків податкового органу викладених в акті перевірки № 3723-611/30437752 від 14.02.2011. А тому, податкове повідомлення-рішення № 0000122360 від 28.02.2011 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, ч. 6 ст. 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0000122360 від 28.02.2011 на суму 81451,00грн., що складається з суми податку на додану вартість у розмірі 65137,00грн. та штрафу у розмірі 16284,00грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук