Постанова № 21083009, 30.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2011 року09:53 № 2а-15186/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.;

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Вознесенської К.В.,

представників відповідача Степаненко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011р. № 0004293540/1.

Свої позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» (надалі ТОВ «КУА «Промислові інвестиції») обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем без врахування всіх обставин справи, суперечить положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині визначення валового доходу платника податків, Закону України «Про інститути спільного інвестування»в частині визначення коштів спільного інвестування, що призвело до помилкового визначення бази оподаткування і до неправильного нарахування податку на прибуток та, відповідно, підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у запереченнях на позов та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.08.2005р. , номер запису № 1 071 102 0000 003123, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 043032.

У зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.11.2007р. видано нове свідоцтво серії А01 № 095566, номер запису - № 1 071 107 0006 003123. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 33640219.

На підставі направлень на перевірку від 27.07.2010р. №285/22-01 та від 25.08.2010р. №314/22-01, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (надалі ДПІ у Печерському районі м. Києва) проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.08.2005р. по 31.03.2010 p., валютного та іншого законодавства за період з 16.08.2005р. по 31.03.2010 p.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 14.09.2010р. №276/22-01/33640219 (далі акт перевірки).

Зазначеним актом було встановлено порушення ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР, зокрема, невключення до складу валового доходу за 9 місяців 2008 року прибуток від операцій з розміщення інвестиційних сертифікатів у розмірі 8887,17 грн., у 2009 році прибуток від операцій з купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Київміськбуд-інвест" у розмірі 25075 000,00 грн., у І кварталі 2010 року прибуток, повязаний з отриманням відсоткового доходу за облігаціями ТОВ "Надра-Фінанс" у розмірі 18748 800,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2010р. № 0004293540/0, яким ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 10958 170,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 8298 927,30 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене Позивачем в порядку адміністративного оскарження відповідачу, але та рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги №65730/10/25-011 від 29.11.2010р. скарга була залишена без задоволення.

На підставі акту перевірки та рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги №65730/10/25-011 від 29.11.2010р. Відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення №0004293540/1 від 01.12.2010р. про нарахування Позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 10958 170,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 8298 927,30 грн.

Прийняття зазначених повідомлень-рішень мотивовано висновками акту перевірки про порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.2994р. № 334/94-ВР, які полягали, на думку відповідача, в наступному.

Перевіркою було встановлено, що між ТОВ «КУА «Промислові інвестиції», в інтересах ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд»(Емітент), та ТОВ «Фінансова компанія «Управитель будівництва «Сонячне місто», було укладено договір купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів №25/01 від 28.01.2010р., за умовами якого ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»мали бути продані інвестиційні сертифікати ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції»загальною вартістю 25 074 775,52 грн.

Згідно з пунктом 2 вищезазначеного договору, протягом трьох робочих днів після підписання договору Інвестор сплачує Емітенту вартість цінних паперів, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»; протягом семи робочих днів наступних за зарахуванням грошових коштів на рахунок Емітент надає депозитарію ВАТ «Національний депозитарій України»розпорядження на переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах Інвестора; право власності на цінні папери переходить до Інвестора з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах Інвестора.

Також перевіркою було встановлено, що оплату за вищезазначеним договором проведено шляхом заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до акту від 28.01.2010р., складеного між ТОВ «Надра-Альянс», ТОВ «Фінансова компанія «Управитель будівництва «Сонячне місто»та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції», яким зафіксовано наявність зустрічних вимог по переданим корпоративним правам та цінним паперам. Зазначена заборгованість, згідно акту заліку, виникла на підставі наступних господарських операцій:

1. ТОВ «Надра-Альянс», придбало, а ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»продало, згідно договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав від 29.12.2009р., корпоративні права (частину частки) в статутному капіталі ТОВ «Київміськбуд-інвест»; за умовами даного договору покупець зобовязався сплатити продавцю вартість частини частки в розмірі 25 075 000,00грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в строк до 31.12. 2009р.

2. Згідно банківської виписки від 30.12.2009р., на рахунок ПЗНВІФ «Другий венчурний фонд»надійшли від ТОВ «Надра-Альянс»кошти в розмірі 25 075 000,00грн., з призначенням платежу - продаж корпоративних прав ТОВ «Київмісьбуд-інвест».

3. ТОВ «Надра-Альянс» та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»уклали додатковий договір від 22.01.2010р. до договору купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав (частину частки) в статутному капіталі ТОВ «Київміськбуд-інвест», від 29.12.2009р. про розірвання договору від 29.12.2009р. на загальну суму 25 075 000,00грн., згідно умов якого покупець повертає отримані за Договором купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав від 29.12.2009р. корпоративні права, а продавець приймає у власність корпоративні права.

4. ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»продало цінні папери за договором купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів №25/01 від 28.01.2010р. ТОВ «Фінансова компанія «Управитель будівництва «Сонячне місто»на суму 25 074 775,52 грн.

5. ТОВ «Фінансова компанія «Управитель будівництва «Сонячне місто»продало цінні папери інвестиційні сертифікати згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №2-Б/01 від 28.01.2010р. ТОВ «Надра-Альянс»на суму 25 074 775,52 грн.

6. ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»здійснило розрахунки з ТОВ «Надра-Альянс»у сумі 224,48 грн.

7. Відповідно до акту від 28.01.2010р. сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 25 074 775,52 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що переходу права власності відповідно договору купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів №25/01 від 28.01.2010р., як зазначено п.1 та п.2 вищевказаного акту заліку зустрічних однорідних вимог від 28.01.2010р., не могло бути, оскільки не було оплати. При цьому, відповідач посилався на приписи статті 42 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001р. № 2299-ІІІ, згідно з якими сплата вартості цінних паперів ІСІ здійснюється тільки грошовими коштами. Оплата у розстрочку допускається виключно для цінних паперів венчурного фонду.

Також відповідач стверджував, що між ТОВ «Надра-Альянс»та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»не відбувалося переходу права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Київміськбуд-інвест», оскільки зміни до статуту вказаного підприємства не вносилися, договір не реєструвався.

У звязку з викладеним, відповідач дійшов висновків, що ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»неправомірно застосувало вимоги підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР щодо суми 25 075 000,00грн., отриманої від ТОВ «Надра-Альянс»кошти в розмірі 25 075 000,00 грн., з призначенням платежу - продаж корпоративних прав ТОВ «Київмісьбуд-інвест», та були враховані ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»як оплата за розміщені інвестиційні сертифікати.

Суд з правомірністю зазначеного висновку не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 42 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»від 15.03.2001р. № 2299-ІІІ, сплата вартості цінних паперів ІСІ здійснюється тільки грошовими коштами. Оплата у розстрочку допускається виключно для цінних паперів венчурного фонду.

Судом вбачається, що зазначеною правовою нормою встановлено два обмеження на спосіб оплати сплату вартості цінних паперів шляхом обміну (бартеру) та сплату в розстрочку. Дана правова норма не містить визначення «шляхом перерахування грошових коштів», тому не вважається судом такою, що прямо забороняє залік зустрічних однорідних (грошових) вимог. Обмеження щодо виконання зобовязань лише грошовими коштами не обмежує шляхи отримання цих коштів готівка, безготівковий розрахунок, валютні надходження чи залік зустрічних вимог щодо сплачених грошей.

На підставі викладеного, судом приймаються посилання ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»на приписи частини першої статті 601 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Судом не вбачається наявності встановленого Законом обмеження щодо заліку зустрічних однорідних вимог, обовязковість якого встановлена статтею 602 Цивільного кодексу України, тому проведення заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до акту від 28.01.2010р. судом вбачається правомірним.

Також судом не приймаються посилання відповідача на те, що між ТОВ «Надра-Альянс»та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»не відбувалося переходу права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Київміськбуд-інвест», з огляду на викладене.

Частиною 1 статті 147 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

При цьому, за змістом названої норми, учасник, що здійснює відчуження, має право вибирати учасника, на користь якого здійснюється відчуження, на свій розсуд. У разі продажу частки в статутному капіталі, що належить учасникові, інші учасники користуються переважним правом купівлі пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом не встановлено іншого порядку реалізації переважного права. Але, учасник, що продає частку, не позбавляється права вибирати із учасників будь-якого, який бажає придбати частку, що продається, та продати її йому відповідно до ч. 1 ст. 147 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

В силу ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Відповідно до статей 655 та 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

В силу статті 657 Цивільного кодексу України, у письмовій формі укладається і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Судом не приймаються посилання відповідача на норми статті 210 Цивільного кодексу України, як на підставу для віднесення договорів купівліпродажу частки у статутному капіталі, до договорів, які підлягають державній реєстрації.

При цьому суд відзначає, що нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003р. № 755-ІV не передбачено реєстрації саме правочинів про перехід права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.

Вимоги частини 3 статті 4 вищезазначеного Закону, які передбачають, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом, судом не вбачаються вимогами щодо обовязкової реєстрації договору, на підставі якого відбуваються такі зміни.

Отже, з урахуванням акту прийому передачі від 30.12.2009р. та додаткового договору від 22.01.2010р., між ТОВ «Надра-Альянс»та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»відбувався перехід права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Київміськбуд-інвест».

Крім того, суд доходить висновків, що правомірність здійснення заліку зустрічних однорідних вимог не залежить від переходу права власності, оскільки зобовязання з оплати виникали за умовами укладених договорів, а не переходу права власності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Жодних посилань на те, що укладені ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»правочини є нікчемними чи визнані судом недійсними від відповідача не надходило.

Пунктом 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР, встановлено, що кошти спільного інвестування інститутів спільного інвестування (ІСІ), тобто кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ не включаються до складу валових доходів. Законом також дане законодавче визначення інститутів спільного інвестування, до яких пунктом 1.34 віднесені інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, що створені відповідно до законодавства.

Згідно зі змінами до проспекту емісії інвестиційних сертифікатів, затверджених рішенням № 3/03-08 від 18.03.2008р., в переліку осіб, серед яких будуть розміщуватися інвестиційні сертифікати, є ТОВ «Фінансова компанія «Управитель будівництва «Сонячне місто». Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Управитель будівництва «Сонячне місто»є інвестором інституту спільного інвестування щодо ТОВ «КУА «Промислові інвестиції».

Отже, оскільки кошти, отримані від ТОВ «Надра-Альянс»ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»було зараховано в якості вартості цінних паперів за договором купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів №25/01 від 28.01.2010р. ТОВ «ФК «Управитель будівництва «Сонячне місто»на суму 25 074 775,52 грн., судом вбачається, що ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»було правомірно застосовано приписи пункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР.

При цьому суд доходить висновків, що визначальним при застосуванні приписів підпункту 4.2.8 вказаного Закону є не безпосередній платник коштів та формулювання платежу, а цивільно-правове зобовязання, за яким ці кошти зараховані, тобто прийняті платником.

Перевіркою також було встановлено, що 18.12.2009р. між ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»в інтересах ПЗНВІФ «Другий венчурний фонд»(якого представляло ТОВ «Будброк») та ТОВ «Надра Фінанс»було укладено договір № 53-Б/01, на підставі якого ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»було придбано облігації звичайні відсоткові іменні, емітентом яких виступало ТОВ «Надра Фінанс».

Відповідно до умов п.1 додаткового договору № 1, цінні папери за договором №53-Б/01 були передані покупцю з усіма правами, що вже виникли на момент укладення договору та виникнуть у майбутньому.

Також перевіркою встановлено, що 01.02.2010р. на поточний рахунок ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд»№26000002576001 з поточного рахунку ТОВ «Надра-Фінанс»№26000002576001 надійшли кошти в розмірі 18 748 800,00грн., призначення платежу - виплата відсоткового доходу за облігаціями за 7-й, 8-й та 9-й відсотковий період згідно рішення від 07.06.2007р., без ПДВ.

ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»вказані кошти не було включено до валового доходу на підставі пункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР. Відповідач вказане вважає порушенням з наступних підстав.

Положенням про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003р. №322, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. №706/8027 із змінами та доповненнями, передбачено наступне: п.8 розділ І: відсотковий дохід за облігаціями повинен виплачуватися в розмірі та в строк, що встановлені рішенням про відкрите (публічне) розміщення та проспектом емісії облігацій (у разі відкритого розміщення) або рішенням про закрите (приватне) розміщення облігацій (у разі закритого розміщення).

Пунктом 3.10 Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій ТОВ «Надра-Фінанс», затвердженого протоколом №07/06 від 07.06.2007р. загальних зборів учасників ТОВ «Надра-Фінанс», передбачено, що виплата відсоткового доходу здійснюється Платіжним агентом в національній валюті України (гривні) на підставі наданого емітентом зведеного облікового реєстру власників облігацій, який складається на момент закінчення операційного дня, що передує дню початку виплати відсоткового доходу та надається депозитарієм ВАТ «МФС»на дату виплати доходу.

Оскільки станом на дати початку виплати відсоткового доходу ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»не було власником облігацій, відповідач дійшов висновку, що отриманий ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»дохід не є доходом, нарахованим за активами ІСІ.

При цьому відповідач посилається на те, що Рішенням про закрите (приватне) розміщення облігацій ТОВ «Надра-Фінанс»не було передбачено виплату відсоткового доходу особі, яка не була власником цінних паперів станом на дату початку виплати, отже, дану виплату неможливо кваліфікувати як дохід, отриманий за активами інституту спільного інвестування.

Суд з правомірністю зазначених тверджень не погоджується, виходячи з наступного.

Акт перевірки не містить посилань на те, що рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій ТОВ «Надра-Фінанс», затверджене протоколом №07/06 від 07.06.2007р., містить визначення щодо неможливості виплати відсоткового доходу особі, яка набуде право вимоги цих відсотків в майбутньому, тобто після фактичної виплати іншим учасникам.

Не містить таких визначень і чинне законодавство.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Жодних посилань на те, що укладені третьою особою правочини є нікчемними чи визнані судом недійсними від відповідача не надходило.

Відповідачем не спростовується та обставина, що за придбаними ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»облігаціями за 7-й, 8-й та 9-й відсотковий період згідно рішення від 07.06.2007р. дохід не виплачувався.

Оскільки до матеріалів справи залучено засвідчену копію звіту про результати розміщення облігацій ТОВ «Надра Фінанс»від 25.06.2007р., отриманого 29.07.2007р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, який містить інформацію про розміщення всіх облігацій (п.5) , а договір № 53-Б/01 укладено 18.12.2009р., тобто після такого розміщення, судом вбачається доведеною обставина купівлі облігацій на вторинному ринку.

Порушення, допущені емітентом даних цінних паперів, є підставою для застосування до емітента уповноваженим органом санкцій, а не для відмови у визнанні таких операцій доходами, які нараховані за активами ІСІ з боку органів державної податкової служби.

В даному випадку у відповідача є право на перевірку правомірності нарахування податків, а не на перевірку діяльності контрагента позивача на ринку цінних паперів, з наступною класифікацією всіх операцій, які, на думку відповідача, не відповідають вимогам законодавства про обіг цінних паперів, як таких, що не відбулися.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»від 15.03.2001р. № 2299-ІІІ, активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування (п.1 ст.3).

Отже, облігації, як майно, є активом інституту спільного інвестування. Вимога (право вимоги) щодо виплати відсотків за вказаними облігаціями, яка отримана ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»за умовами п.1 додаткового договору №1 до договору №53-Б/01 також є активом інституту спільного інвестування.

Отже, виплата відсоткового доходу за вимогою (правом вимоги) з боку ТОВ «Надра-Фінанс»01.02.2010р. на поточний рахунок ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд»в розмірі 18 748 800,00грн. є виплатою доходів, нарахованих за активами ІСІ.

Та обставина, що на момент прийняття рішення про нарахування відсотків, вказані облігації не належали ТОВ «КУА «Промислові інвестиції», та не були активами ІСІ, не впливає на класифікацію даних доходів в момент їх виплати, оскільки визначальною обставиною є особа, яка отримує кошти, і, відповідно, відносить їх до валових витрат.

Оскільки на момент отримання коштів, їх отримував інститут спільного інвестування, в якості відсотків за наявними у нього активами, то нормами підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР, ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»скористалось правомірно.

Також, проведеною перевіркою було встановлено, що між ТОВ КУА «Промислові інвестиції»в інтересах ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд»(Емітент) та ТОВ «Будброк»(Покупець), укладено договір купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів №3 від 14.07.2008р., предметом якого є купівля-продаж інвестиційних сертифікатів ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції»(код ЄДРІСІ 233385) у кількості 9 штук за номінальною вартістю 1000 грн. на загальну номінальну вартість 9 000,00 грн. Відповідно до банківської виписки від 14.07.2008р. на рахунок ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції»отримано кошти у сумі 8887,17 грн. від ТОВ «Будброк»з призначенням платежу: оплата за інвестиційні сертифікати, згідно договору №3 від 14.07.2008р.

З огляду на те, що підтвердження переходу права власності на цінні папери - інвестиційні сертифікати, до перевірки не надано, а ТОВ “Будброк”не значиться в переліку осіб, серед яких будуть розміщуватися інвестиційні сертифікати, згідно з проспектом емісії, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «КУА «Промислові інвестиції»безпідставно не включило отримані в сумі 8887,17грн. кошти до валового доходу.

З приводу даного порушення суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»від 15.03.2001р. № 2299-ІІІ , активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування (п.1 ст.3).

Отже, інвестиційні сертифікати є активами інституту спільного інвестування.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2994р. № 334/94-ВР, не повязує можливість застосування пільги, визначеної підпунктом 4.2.8 з переходом права власності на цінні папери. Не повязує даний Закон можливість користування даною пільгою і з дотриманням емітентом цінних паперів законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Порушення, допущені емітентом даних цінних паперів, є підставою для застосування до емітента уповноваженим органом санкцій, а не для відмови у визнанні таких операцій доходами від здійснення операцій з активами ІСІ з боку органів державної податкової служби.

В даному випадку у відповідача є право на перевірку правомірності нарахування податків, а не на перевірку діяльності позивача на ринку цінних паперів, з наступною класифікацією всіх операцій, які, на думку відповідача, не відповідають вимогам законодавства про обіг цінних паперів, як таких, що не відбулися.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено порушень з боку позивача норм чинного законодавства України у сфері оподаткування, висновки Акту перевірки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а отже ДПІ у Печерському районі м. Києва не мала законодавчо обґрунтованих підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києві не надано доказів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011р. № 0004293540/1, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0004293540/1 від 1 грудня 2010 року про нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 19257097,30 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

СуддяАмельохін В.В.

СуддяФедорчук А.Б.