Постанова № 21082994, 21.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2011 року           <Час проголошення >          № 11/141

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовом Прокурора Гусятинського району Тернопільської області в інтересах держави

в особі Державної податкової інспекції в Гусятинському районі

Тернопільської області          

до Приватного підприємства «Лоттос»

про стягнення штрафних санкцій

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Гусятинського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Гусятинському районі Тернопільської області (далі по тексту –ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Лотос» (далі по тексту –ПП «Лотос», відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21225,74 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2008 р. було відкрито провадження у справі за зазначеним позовом та призначено судовий розгляду справи на 18.07.2008 р.

Ухвалою суду від 18.09.2008 р. було зупинено провадження у справі на підставі.3 ч. 1 ст. 156 КАС України, а саме до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 6/34.

Ухвалою від 15.08.2011 р. було поновлено провадження у справі у зв’язку із набранням законної сили рішення по справі № 6/34 за позовом ПП «Лотос»до ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не сплачено до державного бюджету штрафні санкціїз несвоєчасної сплати податку на додану вартість у розмірі 21225,74 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, письмові заперечення по справі не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У зв’язку з нез’явленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд,-

ВСТАНОВИВ:

          ПП «Лотос»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності Деснянською районною в м.Києві державною адміністрацією, свідоцтво с. А00 № 068870 від 30.10.2003 р., а також включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 326661400.

За адресою 02232, м.Київ, вул. Лісківська, 22 , к.95.

          Актом перевірки № 956/23-26485012 від 26.12.2006 р. встановлено порушення відповідачем положень ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. № 98/96 (далі по тексту –Закон від 23.03.1996 р. № 98/96).

Відповідно до ст. 5 Закон від 23.03.1996 р. № 98/96 патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів). Надання послуг у сфері грального бізнесу поза межами відведених на ці цілі приміщень або будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів, не дозволяється. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 гривень; для використання грального столу з кільцем рулетки - 192000 гривень; для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 144000 гривень за кожний стіл; для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 6000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку); для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду; для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 7200 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не дає права на здійснення грального бізнесу, не зазначеного у такому патенті. Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

На підставі акта перевірки було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за формою “С” від 25.04.2007 р. № 0006352300/0 на суму 13 819,28 грн. та від 28.04.2007 р. № 0006522306/0 на суму 7406,46 грн. Вказані податкове повідомлення-рішення були вручені уповноваженому представнику відповідачу особисто про що свідчать копії поштових повідомлень про вручень.

Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.04.2007 р. № 0006352300/0 на суму 13 819,28 грн. та від 28.04.2007 р. № 0006522306/0 на суму 7406,46 грн. були оскаржені відповідачем у судовому порядку.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи знаходиться копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2008 р. у справі № 6/34 за позовом ПП «Лотос»до ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій з відміткою судді Добрянської Я.І. про набрання законної сили рішенням 10.08.2009 р., якою рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесених ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області від 25.04.2007 р. № 0006352300/0 на суму 13 819,28 грн. та від 28.04.2007 р. № 0006522306/0 на суму 7406,46 грн. скасовано повністю.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що рішення про застосування штрафних санкцій від 25.04.2007 р. № 0006352300/0 на суму 13 819,28 грн. та від 28.04.2007 р. № 0006522306/0 на суму 7406,46 грн., яке є підставою для стягнення заборгованості в сумі 21225,74 грн., скасовані, позовні вимоги ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23.12.2011 р.