Постанова № 21082863, 01.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2011 року 16:57 № 2а-10336/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2007 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі позивач, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі відповідач, СДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000024110/0 від 19 січня 2007 року.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18 квітня 2007 року, позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року вказане рішення скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

За наслідками касаційного розгляду справи Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу від 16 червня 2011 року, згідно якої рішення судів попередніх інстанцій скасовано з причин недотримання судами вимог ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України щодо зясування обставин, які входять до предмету доказування як істотні, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду м. Києва справу, за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000024110/0 від 19 січня 2007 року передано судді Вєкуа Н.Г. та присвоєно їй номер 2а-10336/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2011 року зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г., закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що ціни, за якими здійснювалась реалізація електроенергії, відповідають рівню звичайних цін, і від здійснення операцій з придбання та експорту електроенергії позивач отримував прибуток.

На думку позивача висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а тому податкове повідомлення рішення щодо зменшення розміру бюджетного відшкодуваня з податку на додану вартість в сумі 54 840,00 грн., винесене за наслідками даного акту є незаконним, прийняте з перевищенням повноважень та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що витрати на придбання електроенергії, яка в подальшому експортована за ціною нижчою, ніж за ціну придбання, не повязані із здійсненням Підприємством господарської діяльності та не включаються до складу валових витрат, а тому сплачені суми ПДВ за такими операціями не можуть бути віднесені до податкового кредиту і в подальшому відшкодовані з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 54840,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2011 року, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

За результатами виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 р., проведеної відповідачем в особі головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств електроенергетики сфери матеріального виробництва Константінової О.С., складений акт від 07 грудня 2006 року № 820/1640/19480600.

У висновку цього акту (с. 13) зазначається, що перевіркою встановлено, що ДПЗД «Укрінтеренерго»у вересні 2006 року в порушення вимог пп. 7.4.4. п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, включило до складу податкового кредиту вересня 2006 року суму 54 840 грн. і тим самим завищило на 54 840 грн. суму податкового кредиту вересня 2006 року, що привело до порушення вимог пп. 7.7.1. п.7.7. статті 7 вказаного Закону України, результатом чого стало завищення суми від'ємного значення податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2006року.

За результатами виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 р., проведеної відповідачем в особі головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств електроенергетики сфери матеріального виробництва Топчій О.В., складений акт від 17 січня 2007 року № 25/41-10/19480600, у висновку якого (с. 11) зазначається, що з урахуванням результатів перевірки показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року, що відображені в акті від 07 грудня 2006 року № 820/1640/19480600, зменшено заявлену позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на суму 54 840 грн., у зв'язку з чим сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню позивачу за жовтень 2006 р. складає 25347027,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17 січня 2007 р. № 25/41-10/19480600 прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2007 р. № 0000024110/0, яким позивачу зменшується сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 р. на 54 840 грн.

Обґрунтовуючи правомірність прийняття вказаного вище податкового повідомлення рішення відповідач посилається на те, що що з урахуванням даних перевірки показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року, що відображені в акті від 07 грудня 2006 № 820/1640/19480600, позивачем завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за жовтень 2006 року на суму 54 840,00 грн., а сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень 2006 року, підтверджена у розмірі 25347 027,00 грн.

В пп. 3.2.2 п. 3.2 акта перевірки від 07 грудня 2006 № 820/1640/19480600 (с. 8, абз. 3) відображені показники податкового кредиту за податковою декларацією позивача за вересень 2006 року, а саме 29021166,00 грн., та дані перевірки, відповідно до яких податковий кредит позивача у вересні 2006 року склав 28949535,00 грн. Відхилення зазначених показників за даними відповідача становить 54 840,00 грн.

В обґрунтування цього відхилення в акті зазначено, що при проведенні фінансово-господарської діяльності підприємство ДПЗД «Укрінтеренерго»понесло витрати по забезпеченню ведення господарської діяльності, результатом якої є реалізація товарів (робіт, послуг). В результаті своєї фінансово-господарської діяльності підприємство ДПЗД «Укрінтеренерго»у вересні 2006 року забезпечило реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 146039 582,00 грн. (рядок 5, колонка А податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року), що є базою для оподаткування ПДВ, в тому числі від продажу електроенергії на експорт валові доходи вересня 2006 року склали 143959801,00 грн.

В акті перевірки вказано, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з забезпеченням ведення господарської діяльності ДПЗД «Укрінтеренерго»у вересні 2006 року, становлять 697 517,20 грн. Ці суми, як зазначається у акті перевірки, є розрахунковими і розраховані самими працівниками підприємства.

Також, розмір прибутковості кожної з операцій реалізації електроенергії на експорт слід розраховувати з врахуванням всіх витрат, понесених підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг). Так, при реалізації електроенергії на експорт підприємство ДПЗД «Укрінтеренерго»понесло витрати по придбанню електроенергії у ДП «Енергоринок», яку придбали на загальну суму 171677 317,12 грн., та витрати на забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства при здійсненні експортних операцій по продажу електроенергії за експортними контрактами, які становлять 688 101,00 грн.

Сума 688 101,00 грн. розрахована виходячи з того, що процентне співвідношення валових витрат, понесених при реалізації на експорт електроенергії до загальної суми валових витрат, та становить 98,65 % (143 064,40 тис. грн. / 145 021,80 тис. грн. * 100 = 98,65%), а відповідно сума валових витрат на забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства при здійсненні експортних операцій по продажу електроенергії за експортними контрактами становить 688 101,00 грн. (697 517 * 98,65 % = 688.101 грн.).

На підставі наведеної вище формули (методики) перевіряючим обраховуються результати фінансово-господарської діяльності позивача від реалізації електроенергії на експорт у вересні 2006 року по кожному зовнішньоекономічному контракту. Як зазначено у акті, ДПЗД "Укрінтеренерго" у вересні 2006 року отримало збиток по кільком зовнішньоекономічним контрактам, а саме:

- по зовнішньоекономічному контракту від 15 грудня 2005 № 44/1-133/36д-26/06 (покупець - білоруська фірма «Концерн «Біленерго», 220677, м. Мінськ, вул. К.Маркса, 14), зі змінами та доповненнями - збиток у розмірі 138 626,10 грн. Сума 138 626,10 грн. - це вартість електроенергії придбаної у ДП "Енергоринок" по договору від 28 грудня 2005 року № 44/2-140/3120/01 і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками III кварталу 2006 року, а сума ПДВ 27 725,22 грн. по податковій накладній від 30 вересня 2006 року № 896 віднесена до складу податкового кредиту вересня 2006 року;

- по зовнішньоекономічному контракту від 20 травня 2005 року №44/1-65 (покупець - фірма АТ "ЕМЕКСОСОМ", МД 2012, м. Кишинів, вул. В.Олександрі, 78, Молдова), зі змінами та доповненнями - збиток у розмірі 135 575,92 грн. Сума 135 575,92 грн. - це вартість електроенергії придбаної у ДП «Енергоринок» по договору від 31 жовтня 2002 року №44/1-184/1191/01 і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками III кварталу 2006 року, а сума ПДВ 27 115,2 грн. по податковій накладній від 30 вересня 2006 року №898 віднесена до складу податкового кредиту вересня 2006 року.

З урахуванням наведеного у акті перевірки зазначено, що від здійснення операцій з придбання в ДП «Енергоринок»електроенергії на суму 274 202,02 грн. (розмір збитку), що в подальшому продана за межі митної території України по контрактам від 15 грудня 2005 року № 44/1-133/36д-26/06 та від 20 травня 2005 року № 44/1-65 ДПЗД «Укрінтеренерго»у вересні 2006 року доходу не отримало, що суперечить вимогам п. 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що господарська діяльність - діяльність, направлена на отримання доходу. Враховуючи вказане, перевіркою встановлено, що ДПЗД «Укрінтеренерго»у III кварталі 2006 року в порушення вимог п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не врахувавши положення статті 1.32. статті 1. вказаного Закону, включило до складу валових витрат валові витрати на придбання у вересні 2006 року електроенергії (яка була продана без одержання доходу) на суму 274 202,02 грн., що є витратами, не пов'язаними з веденням підприємством господарської діяльності і не повинні включатися до валових витрат. У зв'язку з вказаним, ДПЗД «Укрінтеренерго» у вересні 2006 року в порушення вимог пп. 7.4.4. п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на подану вартість», включило до складу податкового кредиту вересня 2006 року суму 54 840,00 грн. (обчислену по податкових накладних від 30 вересня 2006 № 898, 896) і тим самим завищила на 54840,00 грн. суму податкового кредиту вересні 2006 року, що привело до порушення вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, результатом чого стало завищення суми від'ємного значення податкового зобовязаня з ПДВ за вересень 2006 року.

Так, суд не може погодитися з доводами відповідача з огляду на наступне.

Пунктом 22 Тимчасових умов функціонування оптового ринку електричної енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2043 від 05 листопада 1999 року, імпортована електроенергія та електроенергія, яка призначається для подальшого експорту, продається купується виключно на оптовому ринку у оператора ОРЕ України ДП «Енергоринок». При цьому ціни на закупівлю електричної енергії, яка призначається для подальшого експорту, визначаються органом державного регулювання в галузі електроенергетики, яким, відповідно до Указу Президента України № 335/98 від 21 квітня 1998 року є Національна комісія регулювання електроенергетики України (надалі - НКРЕ).

Суд звертає увагу, що умови придбання електроенергії та її подальшого продажу є абсолютно різними, оскільки електроенергія купується позивачем у ДП «Енергоринок»на українському ринку, і визначається не шляхом її погодження в двосторонньому порядку продавцем і покупцем, а встановлюється органом державної влади Національною комісією регулювання електроенергетики України. Продається електроенергія на експорт вже до країн Східної Європи, з особливостями ринків цих країн, обумовлених попитом на електричну енергію.

Так, судом встановлено, що постановами НКРЕ від 27 січня 2006 року № 14-дск та від 23 серпня 2006 року № 97-дск були затверджені ціни купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України для її подальшого експорту до Республіки Білорусь та Республіки Молдова у вересні 2006 року відповідно.

Зовнішньоекономічний контракт № 44/1-65 на поставку електроенергії до Республіки Молдова було укладено 20 травня 2005 року, в якому визначено домовленість про ціну товару.

Зовнішньоекономічний контракт № 44/1-133/36д-26/006 на поставку електроенергії до Республіки Білорусь було укладено 15 грудня 2005 року, в якому теж визначено домовленість про ціну товару.

Таким чином, операції позивача з експорту електроенергії до вказаних країн Східної Європи в період, що перевірявся відповідачем, були збитковими. Така обставина зумовлена не власним визначенням ціни експортованої електроенергії, а імперативно встановленої компетентним органом державної влади.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Враховуючи положення п. 1.32 ст. 1 Закону можна прийти до висновку, що результатом регулярних господарських операцій субєкта господарської діяльності є дохід, виражений в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах за певний період часу.

Як встановлено судом, діяльність позивача за підсумками четвертого кварталу 2006 року була прибутковою, що підтверджується даними його декларацій. Тобто, проведення позивачем декількох господарських операцій з продажу електроенергії за цінами нижчими, ніж її придбання, не відобразилось на прибутковості господарської діяльності Підприємства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що електроенергія, придбана позивачем у ДП «Енергоринок»для її подальшого експорту до Республіки Білорусь та Республіки Молдова у вересні 2006 року використовувалась у господарській діяльності Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією цей Закону називає дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначених господарських операцій, є в матеріалах справи та оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, що також не заперечується відповідачем.

Згідно з абз.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижче за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

З аналізу даної норми вбачається, що Законом встановлено лише одне обмеження щодо не віднесення до складу валових витрат сум, пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижче за звичайні, - у разі продажу товарів за цінами нижчими звичайних пов'язаним особам.

Доказів про те, що контрагенти позивача, яким реалізовувались електроенергію, є пов'язаними з позивачем особами, відповідач суду не надав.

Тому суд вважає, що здійснені позивачем витрати на придбання електроенергії правомірно включені до складу валових витрат підприємства та в подальшому використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, всі суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів або послуг, які подальшому використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, відносяться до податкового кредиту.

Оскільки суд прийшов до висновку про використання позивачем придбаної електроенергії у межах своєї господарської діяльності, то ПДВ, сплачений у складі вартості цих витрат, віднесений до податкового кредиту позивачем правомірно. Відтак висновки відповідача щодо порушення Підприємством пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення сум податкового кредиту є помилковими.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення рішення № 0000024110/0 від 19 січня 2007 року Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 року в розмірі 54840,00 грн.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000024110/0 від 19 січня 2007 року про зменшення Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року в розмірі 54840,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 05 грудня 2011 року