Постанова № 21082819, 01.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

01 грудня 2011 року 16:00 год.№ 2а-19429/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача Москаленко О.В., відповідача Угольков Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання спра ву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" (даліТОВ "Атем") до Державної податкової інспекції у Голосіїв ському районі м. Києва (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2010 р. №0001372390/0,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Атем" просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 07.12.2010 р. №0001372390/0, яким йому нараховане податкове зобов'я зання із земельного податку в сумі 8792770,78 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Позивач обґрунтовує позов неправомірністю здійсненого відпо відачем податкового нарахування, яке ґрунтується на рішенні Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві" (далі Рішення Київради №944/944), та суперечить ч. 1 ст. 7 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII "Про плату за землю" (далі Закон №2535).

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач заперечує проти позову посилаючись на допущене позивачем порушення п. 2 Рішення Київради №944/944.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

ДПІ на підставі пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4. 2 ст. 4 та пп. 17.1.3, пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок пога шення зо бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми" прийнято податкове пові дом лення-рішення від 07.12.2010 р. №000/37/2390/0, яким позивачу нараховане податкове зобов'я зання із земельного податку в сумі 8792770,78 грн., у т.ч.: 4396385,39 грн. основний платіж, 4396385,39 грн. штраф.

Зазначене рішення прийнято на підставі акта документальної виїзної планової пере вірки ТОВ "Атем" від 26.11.2010р. №967/1-23-40-21643937, згідно з яким відпові дачем встановлено порушення ст.ст. 2, 17 Закону №2535 та п. 2 Рішення Київради №944/944.

Зміст порушення полягає у тому, що за земельні ділянки, які знахо дяться у користува нні позивача і розміще ні в м. Києві за адресами: вул. Промислова, 4-б, 6-а, 6-г, грошова оцін ка яких становить 182790939,32 грн., позивачем у період з квітня 2009 р. по червень 2010 р. помил ково нараховувався і сплачувався земельний податок за ставкою 1 відсоток від грошо вої оцінки землі, а не 3 відсотки як вважає відповідач згідно з п. 2 Рішення Київради №944/944, чим занижено зобов'язання із земель ного податку на суму 4396385,39 грн.

Спір стосується правомірності прийнятого відповідачем рішення про донарахування земельного податку і застосування штрафних санкцій та повязані із застосуванням ставки земельного податку до земельної ділянки, грошова оцінка якої встановлена.

Відповідно до ст. 2 Закону №2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орен дарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону № 2535 встановлювалося, що об'єктом плати за землю є земельна ділян ка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди (ч. 1), а суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ч. 2).

Частиною 1 ст. 7 Закону №2535, чинного у періоді за який проводилася перевірка, встановлена ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ч.ч. 5-10 цієї статті та ч. 2 ст. 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №2535 ставки земельного податку, порядок обчис лення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Зміст акта перевірки від 26.11.2010р. №967/1-23-40-21643937, пояснення представ ників сторін і наявні у справі копії технічних звітів по встановленню зовнішніх меж земель них ділянок розміще них у м. Києві за адресами: вул. Промислова, 4-б, 6-а, 6-г і змін до них, підтверджують, що в користуванні позивача перебувають земельні ділянки по вул. Промис ловій, 6-а, загальною пло щею 2718,76 м2.; по вул. Промисловій, 6-г, загальною площею 40895,49 м2; по вул. Промисловій, 4-б: площею 167984,07 м2, площею 492,35 м2, площею 3126,16 м2, площею 559,38 м2, площею 3887,37 м2, площею 2680,34 м2, площею 407,68 м2, площею 1764,38 м2. При цьому загальна нормативна грошова оцінка вказаних земельних ділянок становить 182790939,32 грн., а самі земе льні ділянки не відно сяться до тих, які зазначені у ч. 2 ст. 6 та ч.ч. 5-10 ст. 7 Закону №2535.

За таких обставин, позивач як землекористувач земельної ділянки, грошова оцінка якої встановлена, повинен сплачувати земельний податок за ставкою 1відсоток від її грошо вої оцінки згідно з ч. 1 ст. 7 Закону №2535.

Застосування ж відповідачем до спірних правовідносин ставки податку, визначеної п.2 Рішення Київради №944/944, та висновок про його порушення позивачем є помилковим і необґрун тованим, з огляду на наступне.

Пунктом 2 Рішення Київради №944/944 встановлено, що з 01.04.2009 р. плата за земе льні ділянки (крім перед бачених цим же пунктом винятків), які використовуються суб'єкта ми господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установ леному законодав ством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

У даному випадку це складає 3 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки.

Проте зазначене підзаконне положення суперечить ч. 1 ст.7 Закону №2535, яка регулює спірні правовідносини і має вищу юридичну силу, тому підлягає застосуванню при вирішенні даної справи. Водночас, передбачена у ч. 5 ст. 7 Закону №2535 можливість відповідних сільських, селищних, міських рад диференціювати і затвер джувати ставки земельного податку за окремі земельні ділянки, не поширюється на земельні ділянки, визначені у ч. 1 ст.7 цього Закону, що прямо випливає зі змісту останньої.

До того ж, на час розгляду справи постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 27.09.2011 р. по справі №2а-332/10, зали шеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011р., п. 2 Рішення Київради №944/944 визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття з мотивів перевищення Київрадою повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування", не відповідністю його положенням Законів України "Про систему оподат кування" та "Про плату за землю".

Згідно із ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністра тивних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повно важень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи справу суд виходить з того, що позивачем доведено правомірність опо даткування наявної у користуванні земельної ділянки земельним податком за ставкою 1 від соток від грошової оцінки. Водночас, заперечуючи проти позову в даній справі, відповідач не довів наявність у позивача обов'язку справляти земельний податок у розмірі 3 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки, тим самим відповідач не довів обґрунтованість своїх висновків про заниження податкового зобов'язання правомірність прий нятого ним рішення.

За таких обставин і зважаючи на приписи ст. 19 Конституції України і ст. 2 КАС, суд вважає, що здійснене відповідачем податкове нарахування (у т.ч. застосування штрафних санкцій) не можна вважати законним і обґрунтованим, що, виходячи з меж позовних вимог, є підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення ДПІ від 25.05.2011 р. №0000274320.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 72, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем".

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіїв ському районі м. Києва від 07.12.2010 р. №0001372390/0.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко