Постанова № 21082763, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2011 року 1:18 № 2а-12448/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Подільського району м. Києва Севрук Ю.Г. в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"

простягнення заборгованості у розмірі 3 354 886,01 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Давиденко О.В.

від позивача: Нечепа О.В.

від відповідача: Шевченко В.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14 листопада 2011 року о 11 год. 18 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Подільського району м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Держаної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»про стягнення заборгованості у розмірі 3354886, 01 грн.

Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на тому, що станом на 10 серпня 2011 року за Відповідачем облікується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3354886,01 грн. з урахуванням самостійно узгоджених сум по податкових деклараціях ( а саме, за грудень 2010 р. №242560 на суму 500395, 00 грн.; за січень 2011 р. №11989 на суму 525973, 00 грн.; за лютий 2011 р. №9001552481 на суму 298894,00 грн.; за березень 2011 №9002476244 на суму 446475,00 грн.; за квітень 2011 р. №9003616938 на суму 290580, 00 грн.; за травень 2011 р. №9004322470 на суму 458941, 00 грн.; за червень 2011 р. №9005134799 на суму 561315,00 грн.) та з урахуванням податкового повідомлення рішення від 20.06.2011 р. №0006211502.

У судовому засідання представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на своєчасне виконання ним зобовязання щодо подання до органу державної податкової служби декларацій з податку на додану вартість у строки, передбачені чинним законодавством. В обґрунтування заявлених заперечень Відповідач також зазначає, що примусове стягнення з платника податків сум податкового боргу можливе лише після надсилання (вручення) на адресу останнього податкової вимоги та просить відмовити у задоволенні заявлених Позивачем вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс»зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією від 21.05 1997 р. за № 1011200000002225 та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 26.05.1997 р. за №5210.

Відповідачу було винесено першу податкову вимогу від 06.07.2009 р. №1/2088 на суму 703975,15 грн. та другу податкову вимогу від 14.08.2009 р. №2/2531 на суму 1475482, 95 грн. Дані вимоги були направлені та отримані представником Відповідача, що підтверджується довідками з поштового відділення, однак сума податкової заборгованості погашена не була.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

Абзацом б) підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги.

До податкового органу Відповідачем подавались декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. №242560 на суму 500395,00 грн.; за січень 2011 р. №11989 на суму 525973,00 грн.; за лютий 2011 р. №9001552481 на суму 298894,00 грн.; за березень 2011 №9002476244 на суму 446475,00 грн.; за квітень 2011 р. №9003616938 на суму 290580,00 грн.; за травень 2011 р. №9004322470 на суму 458941,00 грн.; за червень 2011 р. №9005134799 на суму 561315,00 грн.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 №2755-VI (далі ПКУ № 2755-VI) стосовно Відповідача було здійснено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати суми грошових зобовязань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2011 р., за наслідками якої складено акт від 10.06.2011 р. №602-1502/02772037.

Позивачем 20 червня 2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0006211502 на суму 272313,00 грн., яке отримано власноручно представником, що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення.

Станом на 10 серпня 2011 року за Відповідачем обліковується консолідований податковий борг загальною сумою 3354886,01 грн. (з урахуванням самостійно узгоджених сум по податковим деклараціям та з урахуванням податкового повідомлення-рішення (500395,00 грн. згідно податкової декларації №242560 за грудень 2010 р.; 525973,00 грн. згідно податкової декларації №11989 за січень 2011 р.; 298894,00 грн. згідно податкової декларації №9001552481 за лютий 2011 р.; 446475,00 грн. згідно податкової декларації №9002476244 за березень 2011 р.; 290580,00 грн. згідно податкової декларації №9003616938 за квітень 2011 р.; 458941,00 грн. згідно податкової декларації №9004322470 за травень 2011 р.; 561315,00 грн. згідно податкової декларації №9005134799 за червень 2011 р.; 272313,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0006211502 від 20.06.2011 р.)

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, Окружний адміністративний суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16.1. ПКУ № 2755-VI закріплено обовязки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до п. 54.1 ст 54 ПКУ № 2755-VI платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені(крім випадків, передбачених податковим законодавством), яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 31.1 ст. 31 ПКУ № 2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Стосовно податку на додану вартість, то у відповідності з п.187.1. ст. 187 ПКУ № 2755-VI датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 31.2 ст. 31 ПКУ № 2755-VI передбачено, що строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Податкова декларація по податку на додану вартість, у відповідності до п.203.1. ст..203 ПКУ № 2755-VI подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. На виконання пункту 203.2. ст. 203 ПКУ № 2755-VI платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів, а саме, податкових декларацій по податку на додану вартість, Суд приходить до висновку щодо своєчасності подання Відповідачем до податкового органу податкової звітності, однак зазначає, що Відповідач не сплачував своєчасно суми податкових зобовязань, що призвело до наявності консолідованого податкового боргу, що підтверджується довідкою про заборгованість.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-ХІІ) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно ст. 62 ПКУ № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Виходячи з положень п.58.1 ст. 58 ПКУ № 2755-VI у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до законодавства, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ № 2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п.14.1.137. ст. 14 ПКУ № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 ПКУ № 2755-VI передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковий борг (виходячи з положень п. 14.1.175. ст. 14 ПКУ № 2755-VI) - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПКУ № 2755-VI орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПКУ № 2755-VI органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»(04208, м. Київ пр-т Правди, 85, ідент. код 02772037)) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Подільському районі м. Києва, ідент. код 2607793, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34129999700008) суму податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 3354886,01 грн. (три мільйони триста пятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість грн. 01 коп.)

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук