Постанова № 21082740, 23.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

23 листопада 2011 року 10:23 год.№ 2а-9381/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників:

позивача:Козик С.В., Кондратенко В.М., Москаленко О.В., відповідача Невмержицька І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засідання спра ву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Степ-Груп" (даліТОВ "Компанія Степ-Груп") до Державної податкової інс пекції у Голосіївському районі м.Києва (даліДПІ) про визнання проти правним і скасування податкового повідом лення-рішення від 06.06.2011р. №0000852360,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Компанія Степ-Груп" просить суд визнати проти правним і скасувати податкове повідом лення-рішення ДПІ від 06.06.2011р. №0000852360, яким йому збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 100597,50 грн.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Свої вимоги позивач обґрунтовує відсутністю з його боку пору шень Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97) при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським опера ціям з постачальником товарівТОВ"Сканія Плюс" у серпні 2010 р., наявністю під тверджуючих документів для цього; помилко вістю зазначених в акті перевірки висновків; дійсністю право чину між позивачем і названим контрагентом.

Представник відповідача не визнала позов і подала письмові заперечення, в яких, зазначивши встановлені під час перевірки обставини, просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність прийнятого повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на неправомірність прийнятого відповідачем повідомлення-рішення. При цьому суд виходить з такого.

06.06.2011р. ДПІ згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК прийнято подат кове повідомлення-рішення №0000852360, яким позивачу збільшено грошове зобов'я зання з ПДВ у сумі 100597,50 грн. (в т.ч.: 80478,00 грн. основний платіж, 20119,50 грн. штраф).

Зазначене повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта перевірки від 20.05.2011р. №248/1-23-60-36884870, згідно з яким встановлено порушення пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97, що призвело до заниження відповідачем ПДВ за серпень 2010 р. у сумі 80478,09 грн.

Такий висновок відповідача ґрунтується на положеннях акта від 26.01.2011р. №78/23-3/35542787 перевірки ТОВ "Сканія Плюс", складеного ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетров ська, згідно з яким правочини між ТОВ "Сканія Плюс" і окремими його контрагентами: ТОВ "Е-Восток Україна" і ТОВ "Елфра Дисплей" виз наються переві ряючими фіктивними, недійсними і нікчемними, а діяльність цих підприємств, на думку перевіряючих, спрямована на надання податкової вигоди третім особам, з огляду на відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, тощо у звязку з чим перевіряючи дійшли висновку про відсутність поставок і укладення угод без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

За цих обставин відповідач, пославшись на ч.ч. 1, 3, 5 ст.203, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК, вважає правочин між позивачем і ТОВ "Сканія Плюс" нікчемним, тому суми ПДВ за цим право чином безпідставно відне сено до податкового кредиту, а виписані названим контр агентом позивача податкові накладні не прийняті відповідачем до уваги.

Спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем донараху вання позивачу податкового зобов'язання з ПДВ і застосування до нього штрафних санкцій у та випливають з процедури формування платником ПДВ свого податкового кредиту, яка була врегульована Законом №168/97.

Згідно з п.1.7 Закону №168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається, що позивачем відне сено до подат кового кредиту серпня 2010р. суми ПДВ, нараховані у вказаному звітному періоді на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Сканія Плюс", у звязку з придбанням у вказаного контрагента товарів (кондиціонерів та комплекту ючих) згідно дого вору від 26.05.2010р. №234.

Даний договір (а.с. 22) укладений між ТОВ "Ска нія Плюс" (Продавець) і ТОВ "Компа нія Степ Груп" (Покупець), згідно яким Продавець приймає на себе зобов'я зання систематич но поставляти і передавати у власність Покупця товари згідно нак ладних, а Покупець зобо в'я зується прийняти й оплатити Товар у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Представники позивача пояснили, що у серпні 2010 р. на виконання вказаного дого вору позивачем придбано у названого продавця товарів загальною вартістю 482868,44 грн. (у т.ч. 80478,09 грн.), номенклатура (асортимент), ціна і загальна вартість яких вказана у видат кових накладних. Доставка придбаного товару з Дніпропетровська до Києва здійснена у два рейси засобами перевізника (автомобіль ТАТА LPT613 /38 (АА7167АМ)) ТОВ "Інтер вестсервіс", з яким позивач уклав договір про транспортне обслуговування.

У підтвердження наданих пояснень, а також на вимогу суду представники позивача надали копії наступних документів:

-видаткових накладних: від 02.08.2010 р. №802105 на суму 63821,20 грн. (з ПДВ 10636,88 грн.), від 03.08.2010р. №803105 на суму 66893,74 грн. (з ПДВ 11148,96 грн.), від 04.08.2010р. №804105 на суму 176802,69 грн. (з ПДВ 29467,12 грн.), від 05.08.2010 р. №805105 на суму 175350,81 грн. (з ПДВ 29225,13 грн.) (а.с. 93, 95, 97, 99). Зазначені видаткові накладні складені сторонами відповідно до умов договору і підтверджують відпуск (видачу) ТОВ "Сканія Плюс" товару, придбаного позивачем, та містять номенклатуру (асор тимент), ціну, кількість і загальну вартість товару.

-податкових накладних від 02.08.2010 р. №802105 на суму 63821,20 грн. (з ПДВ 10636,88 грн.), від 03.08.2010 р. №803105 на суму 66893,74 грн. (з ПДВ 11148,96 грн.), 04.08.2010 р. №804105 на суму 176802,69 грн. (з ПДВ 29467,12 грн.), від 05.08.2010 р. №805105 на суму 175350,81 грн. (з ПДВ 29225,13 грн.), виписані Продавцем товарів ТОВ "Сканія Плюс" на користь позивача, що підтверджують придбання товару, згідно вказаної в них номенкла тури (асортименту), кількості, ціни, загальної вартості (а.с. 23-26).

-банківських виписок по особовому рахунку позивача за 02.08.2010 р., за 13.08.2010 р., за 16.08.2010р., за 01.09.2010р. і за 03.09.2010р., чим підтверджується безготівковий пере рахунок позивачем грошових коштів на користь Продавця ТОВ "Сканія Плюс" за придба ний товар (а.с. 27, 28, 101-103).

Про транспортування і одержання придбаного товару свідчать надані позивачем на вимогу суду, а також витребувані судом від перевізника ТОВ "Інтевестсервіс": копії дого вору від 01.04.2010 р. №1/10-ТР на транспортне обслуговування, укладеного між ТОВ "Інтервестсервіс" (Вико навець) та ТОВ "Компанія Степ Груп" (Замовник); талони замов ника ТЗ №1960 від 06.08.2010р. та №1975 від 09.08.2010р. на автомобіль ТАТА LPT613 /38 (АА7167АМ), товарно-транспортні накладні ТТН №120695 від 06.08.2010р. та №783044 від 09.08.2010 р., подорожні листи вантажного автомобіля від 06.08.2011 р. Серія 05 ААВ №120695 та від 09.08.2010 р. Серія 05 ААВ №783044 (а.с. 104, 104а, 105; том-додаток №1 а.с. 154, 155, 173, 174), а також накладна на внутрішнє переміщення від 06.08.2010 р. №00000000648 (а.с. 106).

Господарсько-договірні відносини між позивачем і перевізником ТОВ "Інтевестсер віс" підтверджуються свідченнями допитаної судом в якості свідка ОСОБА_8 директора ТОВ "Інтервестсервіс", а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2010 р. №ОУ-№0000048, складений між ТОВ "Інтервестсервіс" та ТОВ "Компанія Степ Груп" про проведення (надання) транспортних послуг у серпні 2010 р., який серед іншого містить здійснені 06.08.2010 р. та 09.08.2010 р. рейси автомобіля ТАТА LPT613 /38 (АА7167АМ) до м.Дніпропетровська (а.с. 223-227).

Придбання товарів здійснювалося позивачем з метою їх подаль шого продажу в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується поясне ннями представників пози вача, відомостями з Єдиного державного реєстру щодо видів діяльності позивача, Статутом ТОВ "Компанія Степ Груп (а.с. 33-50), і не заперечувалося відповідачем. Реалізація частини товару підтверджується видатковими накладними від 06.08.2010 р. №12795, від 10.08.2010 р. №13082, від 16.08.2010 р. №13328 (а.с. 107-109).

Суд зауважує, що ні в акті перевірки, ні у поясненнях пред ставника відповідача жод них заперечень щодо наявних податкових накладних не висловлено. Водночас суд зазначає, що вказані вище податкові накладні виписані ТОВ "Сканія Плюс", що на час їх складення знаходився на обліку як платник ПДВ згідно із свідоцтвом №100090082, в момент виник нення у нього податкових зобов'язань з ПДВ, що узгоджується з вимогами пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97, а зміст цих податкових накладних відпо відає вимогам пп. 7.2.1 зазначеної статті.

Отже, як вбачається, позивачем на підставі належно оформлених податкових наклад них віднесено до подат кового кредиту серпня 2010 р. суми ПДВ, нараховані за ставкою 20 відсотків, у звязку з придбанням у ТОВ "Сканія Плюс" у серпні 2010р. товарів для їх пода льшого викорис тання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, що повністю відповідає вимогам пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97.

Надані представником позивача пояснення та письмові матеріали є належними, допус тимими і прямими доказами у справі, які підтверджують правомірність нарахування податко вого кредиту з ПДВ у серпні 2010 р. по майново-господарським відносинам з Про давцем ТОВ "Сканія Плюс", а також спростовують висновок про заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний звітний період.

Натомість відповідач не представив суду належних і допустимих доказів, що під твер джували обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та спрос товували доводи пози вача і надані останнім докази, а зазначені в акті перевірки висновки суд оцінює критично та за відсутності конкретних підтверджуючих документів, перелік яких прямо передбачений у п.83.1 ст.83 ПК, вважає їх необґрунтованими і безпідставним.

Зазначені у акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем у запере ченнях порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 є помилко вими і цим же положенням суперечать, оскільки ґрунтуються на невірному розумінні відповідачем зазначених законодавчих норм та їх застосуванні до фак тичних обставин даної справи, невмотивованими, оскільки в акті пере вірки відсутнє належне обґрунтування вчиненого саме позивачем податкового правопору шення, а також безпідставними, оскільки всупереч з п. 83.1 ст. 83 ПК зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які могли бути підставою для зроблених висновків про недійсність, фіктивність чи нікчемність правочинів (судові рішення про визнання правочинів недійсними чи фіктивними, обвинувальний вирок суду тощо).

З цих же мотивів, судом не беруть до уваги обставини щодо недійсності, фіктивності, нікчемності правочинів між ТОВ "Сканія Плюс" та його контрагентами: ТОВ "Е-Восток Україна" і ТОВ "Елфра Дисплей", зазначені в акті ДПІ у Бабуш кінському районі м.Дніпро петровська від 26.01.2011р. №78/23-3/35542787 перевірки ТОВ "Сканія Плюс" (а.с. 132-167).

Окрім цього, обставини, які покладені відповідачем в основу свого висновку про пору шення позивачем податкового законодавства, а саме діяльність інших юридичних осіб: ТОВ "Е-Восток Україна" і ТОВ "Елфра Дисплей" не стосуються діяльності позивача і змісту наведених вище положень Закону №168/97 та без підставно поширюються відпові дачем до правил формування платником податків податко вого кредиту з ПДВ, тому з огляду на їх неналежність до фактичних обставин даної справи не приймаються судом до уваги.

Водночас, зазначені у цьому акті відомості щодо відсутності відхилень між задекла рованими показникам податкового зобовязання з ПДВ ТОВ "Сканія Плюс" 80478,07 грн. та податковим кредитом ТОВ "Степ Груп" 80478,09 грн. (табл. а.с. 161) належні до справи і додатково підтверджують відсутність порушень у взаємовідносинам.

Посилання в акті перевірки та доводи відповідача про нікчемність правочину між позивачем і ТОВ "Сканія Плюс" ґрунту ються виключно на при пущеннях перевіряючих. Відпові дачем не зазначено в акті і не надано пояснень під час розгляду справи судом, яким законом прямо встановлено недійсність вчине ного позивачем правочину чи окремих його положень (ч. 2 ст. 215 ЦК), або дійсного порушення публічного поря дку, тобто спрямо ваність на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, терито ріальної громади, незаконне заволодіння ним (ст. 228 ЦК). Водночас, аналізуючи укладений між позивачем та ТОВ "Сканія Плюс" правочин, суд відзначає, що такі господарські (цивільні) зобов'язання не заборонені і не обмежені чинним законодавством, а правочин несуперечить моральним засадам суспіль ства і не порушує публічний порядок.

Суд вважає безпідставними і помилковими посилання відповідача на поло ження ст.203 ЦК, оскільки такі доводи згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК можуть бути лише підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку, водночас предмет справи, яка розглядається та предмет доказування по ній не стосується визнання правочину недійсним. Крім цього, такі посилання відповідача не можуть свідчити про нікчемність правочи ну, оскільки згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, а недотримання передбачених ст. 203 ЦК вимог стосується недійсності оспорю ваних правочи нів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом.

У свої запереченнях відповідач загалом посилається на відсутність матеріально тех нічних можливостей для забезпечення контрагентом фактичних поставок Товару, водночас відповідач жодним чином не мотивує такі твердження конкретними посиланням на еконо мічні чи правові категорії, необхідні умови та показники діяльності підприємств, тощо, тому такі твердження не приймаються судом до уваги. Між тим, наявні у справі матеріали спростовують такі твердження і вказують на необєктивність і формальність проведеної відповідачем перевірки, адже фактичне переміщення товару здійснювалося силами окремого перевізника.

Більше того, у вересні 2011 р. відповідач провів планову перевірку позивача, яка охоплювала період серпня 2010 р. (а.с. 180-206), під час якої жодних порушень в частині оподаткування по вказаному договору з ТОВ "Сканія Плюс", який відповідач вважає нікчемним, не встановлено.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача у додаткових письмових пояс неннях про те, що позивач не реалізував усієї придбаної продукції, оскіль ки вони суперечать вимо гам абз. 4 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 і свід чать про необізнаність даного представ ника ДПІ зі спеціальними положеннями вказаного Закону. Також суд відхиляє твердження пред ставника відповідача щодо неповного розрахунку між позивачем і Продав цем, оскільки вони не відповідають дійсності і спростовуються наявними у справі банківсь кими виписками.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно із ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на досліджені судом докази, суд зазначає, що наведені позивачем обставини підтвер джуються наданими ним доказами, які вказують на правомірність визна чення спір ного податкового кредиту з ПДВ у серпні 2010 р. та відсутність заниження своїх податкових зобовязань з ПДВ, натомість висновки в акті перевірки не знайшли свого підтвер дження під час судового розгляду, а правомірність свого рішення ДПІ, яке суперечить пп. 7.4.1 і пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 та порушує право позивача на нарахування податкового кредиту, відповідачем не доведено.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Степ Груп".

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва від 06.06.2011р. №0000852360.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Степ Груп " судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко